Генпрокурор прогнозує багато позовів щодо відновлення на посаді, якщо положення закону про люстрацію визнають неконституційними

Генеральний прокурор України Віталій Ярема прогнозує велику кількість судових спорів про відновлення на посаді у разі визнання Конституційним Судом неконституційними низки положень закону про очищення влади.
"Законодавчі акти, які ухвалює Верховна Рада, мають відповідати Конституції України. Якщо Конституційний Суд визнає цей закон (про очищення влади - ІФ) неконституційним, то нас очікує чимало судових проваджень, спорів, зокрема щодо повернення на посаду", - сказав В.Ярема журналістам у Києві у вівторок.
За словами генпрокурора, в складній ситуації опиняться керівники установ та підприємств, в яких уже було звільнено людей. "Сьогодні, приміром, уже відбуваються призначення, зокрема, я вже призначив кількох прокурорів на адміністративні посади... Потім, якщо люди через суд відновляться, то їм необхідно буде надавати ту посаду, на якій вони працювали, а вона вже буде зайнята", - зазначив генпрокурор.
Тобто, за його словами, це "викличе низку незручностей, суперечностей, і небажано, щоб таке було в органах державної влади", і на практиці незрозуміло, як слід чинити в подібних випадках.
В.Ярема нагадав, що вже висловлював свою позицію щодо закону про люстрацію. "Я вважаю, що принцип індивідуальної відповідальності за вчинені дії, зокрема і за участь у репресіях, які проводила влада Януковича, необхідно доводити індивідуально, не може людина відповідати лише за те, що вона опинилася не в той час, не в тому місці і не на тій посаді", - зазначив генпрокурор.
Як повідомлялося, Верховний Суд України в понеділок, 17 листопада, ухвалив рішення звернутися до Конституційного Суду щодо конституційності окремих положень закону "Про очищення влади".
Представляючи проект постанови, голова ВСУ Ярослав Романюк наголосив, що окремі норми закону про очищення влади не відповідають Конституції та законам України, які гарантують незалежність суддів. Також окремі норми закону порушують Конвенцію про права людини та ст. 8 Конституції, що регламентує принципи верховенства права.
Водночас на переконання судді Івана Шицького, звернення до КС із цього питання можна трактувати як "залучення Верховного Суду України до політичної діяльності". Також, на думку судді, це звернення "породжене конспірологічним порядком". Такої самої думки дотримуються судді Валентин Косарєв і Богдан Пошва.