14:02 15.09.2017

Київ готовий направити мовну статтю закону про освіту на експертизу до Ради Європи

4 хв читати
Київ готовий направити мовну статтю закону про освіту на експертизу до Ради Європи

Україна готова направити до Ради Європи на експертизу мовну статтю закону про освіту, щоб підтвердити відсутність порушень міжнародних зобов'язань, заявила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", про це Л.Гриневич повідомила журналістам після зустрічі з послами іноземних держав у Міністерстві закордонних справ України в п'ятницю вдень.

"Ми готові до Ради Європи надати цю статтю закону для експертизи з приводу того, що ця стаття не порушує тих міжнародних зобов'язань, які узяла на себе Україна", - заявила вона після зустрічі з послами.

Міністр наголосила, що одночасно з направленням закону з парламенту на підпис президенту України триватиме експертиза документа в Раді Європи.

"Я дуже сподіваюся, що президент підпише закон про освіту", - сказала Л.Гриневич.

"Ми на той час (завершення експертизи - ІФ) виписуватимемо низку підзаконних актів, що деталізують мовну статтю", - додала міністр.

За її словами, у разі, якщо будуть негативні висновки експертизи щодо цієї статті, український уряд і парламент реагуватимуть і, можливо, вноситимуть зміни до закону.

"Але зараз я переконана, що закон досить збалансований. Нам не можна більше відкладати реформу освіти", - наголосила Л.Гриневич.

Міністр повідомила, що найбільш складна дискусія з цього питання - з Угорщиною і Румунією. Водночас за її словами, український уряд переконаний, що не порушує європейських мовних норм.

"Ми переглянули і Європейську хартію національних меншин, Міжнародну конвенцію національних меншин, і ми переконані що не порушуємо їх цією статтею ... Але ми готові віддати цю статтю на експертизу. Єдине, що я попросила представника Ради Європи, щоб у нас була можливість провести відкриті консультації , і ми могли надати всі роз'яснення", - розповіла вона.

Відповідаючи на запитання журналістів, Л.Гриневич уточнила, що відправити мовну статтю цього закону на експертизу запропонував представник Ради Європи під час сьогоднішньої зустрічі. За її словами, представник Ради Європи запевнив, що вислухають усі сторони.

Як уточнив заступник глави МЗС України Вадим Пристайко, на зустрічі були присутні посли або представники посольств 11 країн, а також представники ЄС, Ради Європи та ОБСЄ.

Він пояснив, що після того як текст закону буде фіналізовано, Міністерство закордонних справ України офіційно звернеться до Ради Європи і передасть їм текст закону, після чого РЄ долучить експертів, які можуть приїхати до України та обговорювати це питання з усіма зацікавленими сторонами.

Як повідомлялося, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, що розпочинає реформу освіти в Україні. Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.

7 вересня міністр закордонних справ Угорщини Пейтер Сійярто заявив, що своєю новою політикою в сфері освіти України "встромила ніж у спину" сусідній державі. 10 вересня прес-секретар МЗС Угорщини Тамаш Менцер повідомив, що на всіх форумах ООН, ОБСЄ та Європейського союзу Будапешт порушуватиме питання про внесення поправок до мовної статті закону України про освіту. Також надано розпорядження угорським дипломатам не підтримувати в міжнародних організаціях важливі для України рішення.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляє, що Україна "і надалі робитиме все для розвитку української (мови - ІФ), і гарантувати вільний розвиток мов національних меншин: це наш обов'язок". За його словами, вже поточного тижня Міністерство освіти і науки України надасть детальну інформацію щодо ухваленого закону "Про освіту" та його застосування.

При цьому глава зовнішньополітичного відомства відзначив проблеми з якістю викладання української мови в місцях компактного проживання угорської національної меншини в Україні. "Є проблеми інтеграції: 75% випускників Берегівського району (Закарпатської області - ІФ) не склали ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання - ІФ) з української мови. Ми маємо покращити ситуацію без втрати якості освіти угорською", - наголосив П.Клімкін.

14 вересня агентство БГНЕС з посиланням на главу МЗС Болгарії Катерину Захарієву повідомило, що глави МЗС Болгарії, Угорщини, Греції та Румунії підписали лист главі МЗС України, де висловили занепокоєння з приводу нового закону про освіту.

"Ми, безумовно, занепокоєні, і не випадково є спільна ініціатива з колегами з європейських країн, яких може стосуватися цей закон. І сьогодні ми підписали лист з міністрами закордонних справ Угорщини, Румунії, Греції та Болгарії міністру закордонних справ України, в якому ми сигналізуємо про те, щоб цей закон не обмежив прав меншин і освіти рідною мовою. Ми відправимо такого ж листа до Ради Європи і ОБСЄ", - повідомила вона.

Станом на 15 вересня інформації про те, спікер Верховної Ради України Андрій Парубій підписав ухвалений закон, немає.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

В акції на Майдані в Києві брали участь близько 8 тис. громадян, увечері під ОП зібралися близько 2 тис.

Після пожежі в Одеському коледжі своїх посад позбудуться керівники "профільних" служб і відомств області

В Одесі нічна пожежа в житловій багатоповерхівці забрала два життя

У Києві під Офісом президента кілька тисяч людей зібралися на акцію "Варта на Банковій" напередодні "нормандського саміту"

Порошенко подякував "Батьківщині", "Голосу", позапарламентським силам і зарубіжним українцям за об'єднання проти капітуляції

Начальник управління ДСНС в Одеській області та його заступник відсторонені на період розслідування пожежі в Одеському коледжі

В Україні з неділі офіційно запрацювала нова митниця

Лавров може обговорити з Помпео Україну, Сирію і Венесуелу 10 грудня в Вашингтоні

Після пожежі в Одеському коледжі залишаються зниклими безвісти 8 осіб

Після пожежі в Одеському коледжі залишаються зниклими безвісти 8 осіб

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА