В Україні планують впровадити міжнародний принцип "first come - first served" для геологорозвідки

Урядовий експеримент покликаний пожвавити розвідку корисних копалин в Україні та скоротити мільярдні збитки через неефективне використання коштів на геологічне вивчення

Кабінет Міністрів України, а також Державна служба геології та надр України розглянуть перехід до моделі «first come – first served» щодо вивчення та розвідки нових родовищ корисних копалин за поданням Національної асоціації добувної промисловості Україні (НАДПУ). За цим принципом встановлюється пріоритетне право заявника, що перший звернувся, на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення корисних копалин загальнодержавного значення.

«Зміна механізму надання спецдозволів на геологічне вивчення зумовлена мільярдними витратами – за даними Рахункової палати України незавершення розпочатих раніше геологорозвідувальних робіт створює ризики нерезультативного витрачання понад 7 млрд гривень. Крім того, станом на 1 жовтня 2018 року третина родовищ (151 з 433), що підлягали геологічному вивченню законсервовані», – повідомляють в НАДПУ.

Принцип «first come – first served» активно застосовується в деяких країнах ЄС (Австрія, Фінляндія, Греція, Іспанія, Швеція), а також в країнах-лідерах з видобутку корисних копалин – ПАР, Бразилії, Австралії, Монголії.

«Перехід до цієї моделі буде проводитися у правовому режимі експерименту, аби допомогти зрозуміти як державі, так і бізнесу доцільність та продуктивність запровадження принципу. Такий механізм значно пришвидшить розвідку корисних копалин» , – коментує ініціативу виконавча директорка Асоціації Оксана Оринчак.

Введення цієї моделі має пожвавити добувну галузь, де за даними Держстату, станом на листопад 2019 року, падіння становило 7 % порівняно з аналогічним періодом 2018 року, добування кам’яного та бурого вугілля – 10%, добування металевих руд – 9%, добування каменю, піску та глини – 12%. Добування інших корисних копалин та розробка кар’єрів знизилися на 13%.

Нагадаємо, за даними Рахункової палати, протягом 2016–2018 років на виконання заходів щодо розвитку мінерально-сировинної бази спрямовані видатки в сумі 228,8 млн грн, що становить 6% від запланованих обсягів видатків на виконання завдань у цьому періоді (3 838,8 млн гривень).