Запровадження нових критеріїв карантину й обмежень відтермінувало на один-два тижні критичне навантаження на систему охорони здоров'я - KSE
Запровадження урядом 13 жовтня нових критеріїв карантину й обмежень не змінило прогнозу Київської школи економіки (КШЕ, KSE) щодо смертності від COVID-19, але зрушило на один-два тижні прогнозоване критичне навантаження на систему охорони здоров'я, повідомив керівник ключових проектів KSE Юрій Ганіченко під час презентації моделі поширення COVID-19 в Україні в четвер.
"Ми оновили прогнози: попередній був заснований на карантинних обмежень від 17 вересня, а новий заснований на критеріях 13 жовтня. Зміни в карантині вплинули на пікове навантаження на систему охорони здоров'я, скоротили й відтермінували на один-два тижні. Пікове навантаження буде на рівні 93% завантаженості ліжок. Прогноз щодо смертності не змінився - до кінця року варто очікувати до 20 тис. померлих", - сказав він.
У свою чергу керівник центру економіки охорони здоров'я KSE, екс-заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк повідомив, що кількість проведених за добу ПЛР-тестів в Україні дорівнює кількості зразків у черзі.
"За останні десять днів кількість тестів, які Україна робить на добу, і кількість тестів, які стоять у черзі на добу, приблизно однакова. При цьому ситуація в областях із найбільш активним поширенням ще гірша, наприклад у Харківській області кількість тестів у черзі вдвічі перевищує кількість тих, які роблять, у Сумській - втричі, в Донецькій - більше ніж учетверо", - сказав він.
Ковтонюк зазначив, що кількості проведених тестів в Україні недостатньо для контролю спалаху. "Ми до прогнозу додали новину про те, що в Україні з'являться експрес-тести на антиген. Очікується, що вони зможуть заміняти діагностичні ПЛР-тести. Була заява від головного санлікаря, що Україна планує закуповувати 1 млн таких тестів щомісяця. Якщо ми зможемо робити такі тести, то Україна зможе вийти на показник майже 60 тис. на день, що наполовину менше від необхідного для контролю поширення", - сказав він.
За словами експертів, центрами активного спалаху COVID-19 в Україні є сім областей - Луганська, Кіровоградська, Харківська, Сумська, Хмельницька, Житомирська та Полтавська.
Ковтонюк додав, що кожен п'ятий медзаклад, який надає допомогу пацієнтам із COVID-19 в Україні, перебуває в зоні критичного навантаження, а в 54 медзакладах на 100% завантажені реанімаційні ліжка.
"68% медзакладів (298) перебувають у зоні безпеки, коли медзаклади справляються з навантаженнями, 12% (53) - у зоні перевантаження, коли ресурси вичерпуються, 19% (85) - у зоні критичного навантаження, коли медзаклад або майже, або повністю заповнений. У 54 медзакладах реанімаційні ліжка завантажені на 100%, серед них п'ять лікарень у Києві (зокрема Олександрівська лікарня)", - сказав він.
При цьому Ковтонюк зазначив, що Україна продовжує входити до п'ятірки країн Європи з найбільш проблемною ситуацією.
Експерти наголосили, що "поточна система карантинних обмежень не дасть змоги уникнути стрімкого поширення вірусу в Україні та можливого критичного навантаження на систему охорони здоров'я в першій декаді листопада, а зростання захворюваності не припиниться, навіть якщо всі області поступово увійдуть до "червоної зони".
"Є декілька проблем системи карантинних обмежень в Україні - вона діє на наслідки, а не запобігає спалаху, "червоні" зони впроваджують тільки тоді, коли на території вже є наслідки спалаху, обмеження "червоних" зон впроваджують вибірково, рівень дотримання громадянами обмежень також низький", - наголосив Ковтонюк.
"Критерії для впровадження карантинних обмежень мають реагувати не на наслідки, а на початок спалахів. Обмеження мають впроваджувати в комплексі й автоматично на підставі епідемічних показників", - додав він.
Ковтонюк також зазначив, що в різних країнах Європи є схожі обмеження - на кількість контактів, роботу барів і ресторанів, масові заходи. Практично у всіх країнах обмеження не поширюються на школи, дитячі садки, транспорт і бізнес (окрім сфер, які можуть працювати дистанційно).
Крім цього, експерти додали, що "весняний карантин був виправданий - якщо порівняти вартість урятованих життів (вартість статистичного життя українця становить $454 тис.) і втрати від економіки, то дельта між ними була $5-7 млрд".
