Важливим чинником формування новітньої національної пам'яті стало визнання виняткової ролі всіх Сил оборони України, волонтерів та усвідомлення громадянами власної ролі як єдиного народу, зазначають соціологи.

Такого висновку дійшли автори соціологічного опитування "Символи, події та особистості, які формують національну пам'ять про війну з Росією", проведеного соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, результати якого опубліковано на офіційному сайті фонду.

Зокрема, 78% поділяють думку, що найбільшу роль у відбитті російського наступу відіграли Сили оборони України - Збройні сили України, Національна гвардія, Сили територіальної оборони та добровольчі формування. Другою поширеною відповіддю є твердження, що головний внесок у перші місяці війни зробив увесь український народ. За показника 62% по країні він найвищий на півдні - 77%. Найнижчий він у східному макрорегіоні країни.

Третьою поширеною думкою є визнання ролі волонтерів і найбільш патріотичних громадян країни - цю думку поділяють понад 46% респондентів, з найвищими результатами в центральній Україні.

Як зазначають соціологи, на цьому тлі центральна та регіональна влада має усвідомити та прийняти свою другорядну роль у забезпеченні успішної оборони країни в перші місяці війни.

Хоча президент України має надзвичайно високий рівень легітимності та визнання його ролі в захисті України, роль центральної влади (президент та уряд) вважають основною в перші місяці війни лише 24% респондентів, з відносно рівномірним розподілом цієї думки по всіх регіонах країни.

Відповідаючи на відкрите запитання "Які політики чи громадські діячі відіграли важливу роль в обороні країни?", 65% респондентів згадали президента України Володимира Зеленського, 47% - головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного.

Наступні позиції зі значним відривом посіли інші керівники українських військових відомств і генерали, а також цивільні представники влади. Серед громадських діячів і волонтерів українці особливо відзначили волонтера Сергія Притулу.

Як зазначається, вже зараз можна спостерігати, як деякі події, наприклад тривалі битви й операції, на кшталт оборони Бахмута або "Азовсталі", залишають слід у колективній пам'яті українців.

За даними соцдослідження, понад третина українців назвали визначними подіями оборону Києва та Київщини, швидку окупацію півдня країни (Херсонської області та Приазов'я). Понад чверть українців вважають важливим знищення флагмана Чорноморського флоту РФ - ракетного крейсера "Москва" 14 квітня 2022 року.

Значимість цієї події неодноразово відзначалася і в медіа - зокрема тому, що за останні 40 років це був перший у світі випадок потоплення флагманського корабля. Ще більшого символізму цій події надавала, по-перше, співзвучність назви крейсера зі столицею держави-агресора, а по-друге, той факт, що Україна мала значно менш потужний надводний флот, ніж ЧФ РФ, тоді як Росія використовувала флот для створення ілюзії "імперської величі".

У пам'яті українців закарбувалося й багато інших і трагічних, і героїчних сторінок війни: окупація ЗАЕС, протести херсонців проти окупантів, постачання західного озброєння, масовані ракетні удари тощо. Як свідчать результати опитування, немає якоїсь однієї чи двох подій, які запам'яталися українцям найбільше.

Такі операції, як оборона Бахмута й "Азовсталі", уже відтворюються в культурному продукті, стають просторами місць пам'яті, що можуть слугувати потенціалом для утвердження ідентичності українців у майбутньому (зокрема, як мобілізаційний чинник), вважають соціологи.

Щодо регіональних відмінностей, то поширеною є очікувана тенденція, що жителі певних регіонів схильні надавати більшу вагу у своїх спогадах про війну тим подіям, що відбулися власне в їхніх регіонах. Наприклад, оборона Києва вразила близько 50% респондентів центру, тоді як на сході цей показник не перевищує 17%. Швидка окупація півдня найбільше запам'яталася жителям південного макрорегіону, тоді як контрнаступ ЗСУ на Харківщині став знаковою подією для жителів сходу.

У 2022 році резонансними подіями стали візити лідерів іноземних держав та їхня підтримка України. За результатами опитування, саме зброя з-за кордону (13,5%) та підтримка союзників (11,8%) і партнерів вселяла в українців найбільше надії та оптимізму.

На думку українців, серед іноземних політиків чи громадських діячів найважливішу роль у підтримці України відіграв президент США Джо Байден (58%), президент Польщі Анджей Дуда (50%), колишній прем'єр-міністр Сполученого Королівства Борис Джонсон (49%). Значно менше люди згадували президента Франції Еммануеля Макрона (10%) і канцлера Німеччини Олафа Шольца (9%).

Під час активних бойових дій і освоєння українцями нової інформаційної реальності стали важливими військові експерти й аналітики. Як свідчать результати опитування, до кола найпрофесійніших і найоб'єктивніших осіб, котрі висвітлюють події війни, потрапили і представники української влади (Володимир Зеленський - 56%, Михайло Подоляк - 34%, Олексій Данілов - 21% тощо), і незалежні експерти, журналісти та блогери (Олег Жданов - 23%, Юрій Бутусов - 17%, Віталій Портников - 13%, Сергій Стерненко - 11% тощо).

Цікавою є також оцінка українцями діяльності Російської православної церкви в Україні через Українську православну церкву (Московського патріархату). Станом на березень 2023 року понад 50% у кожному регіоні вважали діяльність цієї структури чинником, що сприяв російському вторгненню, тоді як до 18%, залежно від регіону, не погоджувалися з цим.

Як і раніше, близько 92% українців вірять у перемогу України у війні проти Росії. При цьому не спостерігається суттєвих регіональних відмінностей - жителі всіх регіонів України в абсолютній більшості вірять, що Україна здобуде перемогу над агресором. Говорячи про воєнні злочини, найбільше в пам'яті українців закарбувалися розстріли та катування окупантами жителів Бучі, що розкрилися після деокупації Київщини та стали хронологічно першими свідченнями нелюдського поводження окупантів з українцями.

Єдині українці й у своєму ставленні до керівника Російської Федерації - 94% респондентів вважають, що Путін є сучасним Гітлером.

Опитування проводилося з 23 до 30 березня 2023 року методом особистого інтерв'ю (face-to-face) в усіх регіонах України, за винятком Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей, а в Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях опитування проводили на тих територіях, які контролює уряд України і на яких не тривають бойові дії.

Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).