Ексклюзивне інтерв'ю агентства "Інтерфакс-Україна" з головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим

(друга частина)

Текст: Дмитро Кошовий

-- Перейдемо до податкових планів на наступний рік. Міністр фінансів Сергій Марченко порадував бізнес: за його словами, із урахуванням $50 млрд зовнішнього фінансування за механізмом ERА за рахунок заморожених російських активів наразі нема потреби нового великого підвищення податків. В таких стабільних умовах на чому планує зосередитися комітет?

З урахуванням підтримки і допомоги партнерів на суму $38,3 млрд ми повністю готові пройти 2025-го рік та наразі не бачимо ризиків. Але потрібно розуміти, що ми перебуваємо, на жаль, з вами в ситуації найбільшої невизначеності, вже третій рік поспіль. І якщо, передусім, ситуація на фронті зміниться, піде якимось песимістичним сценарієм, і виростуть витрати, то, на жаль, ми потребуватимемо якихось змін. Тому на 100% ми не виключаємо (необхідності підняття податків), але на 90% у нас все повинно пройти нормально наступного року.

В базовому сценарії ми сконцентруємося на імплементації тих законодавчих актів, які необхідні для євроінтеграції і для подальшого реформування нашого законодавства.

Митна справа. Міністерство фінансів готує великий законопроект щодо подальшої імплементації митного кодексу ЄС до законодавства України. Ми вже його імплементували частково, але є ще певні положення, які необхідно доімплементувати.

Щодо ринку фінансових послуг, ми повинні прийняти закон про Національну установу розвитку. Він вже готовий до другого читання. Ми повинні прийняти закон про фінансову інклюзію – дати можливість надавати банківські послуги останньої милі. Необхідно також прийняти закон про факторинг, запустивши ринок факторингу. Це мій законопроект, який щойно минулого тижня був зареєстрований у Верховній Раді.

Щодо оподаткування, то тут у нас є цілий ряд моментів. Перше – це імплементація директиви DAC-7 (Directive on Administrative Cooperation), це питання автоматичного обміну інформації про доходи, отримані через цифрові платформи, у цілях оподаткування.

Друге – це імплементація директив у сфері протидії ухиленню від сплати податків: ATAD I (Anti-Tax Avoidance Directive) та ATAD II. Це впровадження нових інструментів, які існують на рівні Європейського Союзу щодо оподаткування прибутку і запровадження європейських правил GAAR.

Третє – це доопрацювання і прийняття рішення щодо електронного аудиту. У нас є два законопроекти ще довоєнні, але вони не підходять, ми їх не будемо приймати в тому вигляді, в якому вони були внесені до Верховної Ради. На сьогодні Податкова вже завершує розробку програмного забезпечення для подання так званого стандартного аудиторського файлу (SAF-T). Тестування відбудеться у березні. За результатами тестування ми внесемо в Верховну Раду і приймемо законопроекти щодо SAF-T файлу, який повинен повністю змінити формат взаємовідносин між податковою та платниками податків, розкрити платників податків податковій і прибрати фіскальний ухил в цих взаємовідносинах. Тобто, ми імплементуємо стандарт Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) в цій сфері.

На фінальному етапі спільно з експертами ОСЕР перебуває розробка проєкту закону про вдосконалення правил трансфертного ціноутворення. Ми, власне, постійно вдосконалюємо ці правила, але на сьогодні ці наші норми в 39-тій статті узгоджуються повністю з настановою ОЕСР 2010-го року, тоді як вже є нові настанови 2022-го року, які ми повинні реалізувати в нашому законодавстві.

Окрім того у першому кварталі наступного року, я думаю, ми вже повинні будемо прийняти законопроєкт закон про легалізацію криптоактивів та їх оподаткування щонайменше в першому читанні, а, можливо, і в другому читанні.

І ще одне – це встановлення чітких KPI для Податкової та Митної служб. Ми цього тижня внесли ці законопроєкти в Верховну Раду

-- Багатенько планів. І, як я розумію, законопроекти складніші, ніж просто підвищення ставки на 1 або 3,5 відсоткових пункти.

Так, вони дуже складні, інтелектуально насичені. І дискусії відповідно по ним також більш складними є.

-- Перед тим, як перейти до окремих законопроєктів, ще одне загальне запитання. Ви казали про можливий песимістичний варіант, але після перемоги Трампа на виборах багато говорять і про більшу ймовірність припинення військових дій у 2025 році. На вашу думку, як це вплине на податковий режим в країні? Чи вже є план та графік повернення податків на режим "мирного часу", бо багато з них прив’язані до дії воєнного стану? Наскільки доцільним є розробка такого плану? Чи це позбавлено сенсу, бо навряд чи воєнні видатки суттєво скоротяться?

Багато з тих рішень, які ми приймали, ми приймали на час дії військового стану. Як приклад, ті самі 3,5% військового збору.

Перевірки ми вже всі відновили, хоча по звітності ще є деякі послаблення. Плюс деякі пільги ми також надавали на військовий стан, це стосувалося переважно якогось оборонного, енергетичного обладнання.

Треба ще розуміти, що припинення військового стану – це крок, який відкриває шлях до проведення виборів до Верховної Ради десятого скликання. Звісно, з урахуванням того, що для цього мають бути напрацьовані та прийняті відповідні перехідні механізми, які повинні розробити колеги з інших комітетів. І це вже новий парламент буде напрацьовувати подальшу політику з новими програмними документами і з новими підходами до вирішення тих чи інших питань. Я не дуже вірю в те, що політика нового парламенту саме в нашій сфері якимось чином суттєво зміниться, бо насправді наша політика є виваженою, правильною і альтернатив для неї немає. Але, тим не менш, це вже будуть інші люди, які будуть по-іншому її формулювати. Тому в питанні, що буде після війни, треба ще це враховувати.

-- Оподаткування на цифрових платформах. Законопроєкт, згідно із Меморандумом з МВФ, має бути внесений до кінця квітня. В якому він зараз стані, якими є його основні положення?

У нас є багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, яка називається DPI. Її членами є близько 30 країн. Вона розроблена відповідно до модельних правил ОЕСР щодо звітності цифрових платформ та директив 2021 року. Їх треба імплементувати. Це наше інтеграційне зобов'язання.

При цьому у нас є успішний досвід імплементації обміну даних загального стандарту звітності CRS, і, я думаю, що ми знаємо вже як це робити і зробимо так само ефективно. Єдине ще треба пам’ятати, що одночасно під ці правила потрапить велика кількість людей – декілька сотень тисяч наших співгромадян. Тож нам необхідно зробити все, аби цей процес ми пройшли максимально безболісно. Для цього ми повинні передбачити спрощену процедуру адміністрування цього податку і знижену ставку.

Знижена ставка – це 5%, а спрощену процедуру адміністрування нам пропонує ОЕСР – це коли платформа має виступати податковим агентом. За тією моделлю, яка була розроблена Міністерством фінансів, передбачалося, що платформа повинна відвантажити нам дані про фізичних осіб, а фізична особа повинна подати декларацію сама: задекларувати ці доходи, відзвітувати державі і сплатити податки. Це передбачає обов'язок для сотень тисяч наших співгромадян подання цих декларацій. Мені здається, що є легший спосіб регулювання цих відносин через податкового агента: коли платформа утримує податок і перераховує до бюджету. Це краще для адміністрування з боку держави, це простіше для людей, бо людина отримає дохід вже з вираховуванням податку, який буде утриманий платформою і сплачений в державний бюджет. Тому я прихильник такого підходу, щоб платформа була податковим агентом.

-- Щоб було зрозуміліше нашим читачам. Умовно, якщо ми беремо служби – Uklon, Uber, Bolt – ці платформи після вирахування своєї комісії зі 100 грн за поїздку самі сплачують в бюджет 5 грн, а решту віддають водіям, які вже нічого не платять. Це у випадку, якщо водії не зареєстровані як ФОП.

Так, у випадку реєстрації ФОП порядок буде інший, там вони самі платитимуть податок.

-- А інші платформи, такі як OLX, де важко з'ясувати, чи була там угода, чи не була.Бо є такі платформи, які позиціонують себе як інформаційні, і формально через них гроші не проходять.

-- Якщо ми встановлюємо, що через цю платформу людина отримувала дохід, то вона підпадає відповідно під ці критерії.

-- Минулого року вперше відбувся міжнародний автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки. Якщо не помиляюся, поки йшла мова про рахунки від $1 млн. Якими є його результати? Наступного року цей поріг буде знижений. Що це означає для 6-8 млн українців, які наразі знаходяться за кордоном?

Зараз відбувається обмін щодо минулого року: він розпочався у вересні 2024 року, але за 2023 рік. Відповідно до цих правил фінансові установи України звітують про всі рахунки, відкриті нерезидентами з 1 липня 2023 року і про рахунки фізичних осіб, відкриті до цього, на суму $1 млн і вище. Це ми звітуємо іноземцям, а іноземці відвантажують нам всі ці дані, які в них є, про українських резидентів за 2023 рік. Єдине, що ми зробили в Податковому кодексі, це те, що якщо на рахунку менше EUR200 тис., то щодо цих грошей не проводять розслідування.

-- Яку це несе загрозу мільйонам українців, які зараз за кордоном, бо навряд чи вони там та тут подають декларації, в яких всі свої гроші декларують.

Будь-яка особа, яка проживає в Європі, в Україні, в США, в цивілізованому світі, повинна погодитися на певні норми, які є нормальними для цивілізованого світу. Нормально знати свою фінансову історію і нормально не ухилятися від оподаткування. Нормально розуміти, якої ти країни податковий резидент. І нормально консультуватись про це з податковим юристом, бо питання резидентства є найбільш складними питаннями взагалі у всьому податковому праві, бо вони дуже індивідуальні. Тобто немає якогось уніфікованого підходу, зважаючи на те, що у людини може бути інший центр життєвих інтересів, вона може мати якісь подвійні громадянства, може перебувати різні періоди на території різних країн. Це настільки індивідуальні речі, що я би радив всім нашим співгромадянам, які за кордоном перебувають, узгоджувати це з податковими юристами. Або брати індивідуальні податкові консультації, в тому числі в Державній податковій службі України або в державній податковій службі тієї країни, де вони перебувають. Це загальне правило, яке, я б хотів, щоб всі громадяни відчули і виконали.

А говорити про те, що ми наздоженемо будь-якого громадянина України, який виїхав у 2022 році і має там півмільйона доларів на рахунку – цього не буде, бо, насправді, не всі вони є резидентами України на сьогодні. І якихось таких загальних підходів чи загальних таких завдань для Державної податкової служби наздогнати всіх – їх не існує. Є великий масив даних, з якими зараз працює податкова служба. Безперечно, вона буде йти від більших сум до менших. І опрацьовуючи ці дані, вона буде ставити питання кожному платнику, який має відповідний обсяг доходу на рахунках чи інших активах. І отримуючи відповіді на ці питання, буде вже розглядати, чи є там об'єкт оподаткування, чи його немає.

-- Як думаєте, це допоможе роботі нового Міністерства національної єдності повернути українців додому?

Я переконаний в тому, що Міннацєдності – це не про податки. А якщо говорити про оподаткування з нашими громадянами, то, я думаю, що вони, перебуваючи за кордоном, вже добре зрозуміли, що таке податкова система Франції, Німеччини, Польщі, Болгарії та інших держав, і що таке податкова система України. І за рівнем ставок, навіть за підходами до оподаткування, мені здається, що наша система податкова набагато більш м'яка, ніж податкові системи Європейського Союзу. Це, до речі, не завжди говорить на її користь. І те, що поки що можливо в нашій податковій системі, навряд чи можливо в податкових системах за кордоном. Тому, якщо обирати між податковими системами, мені здається, тут точно математично є більш привабливою наша.

-- Боротьба зі схемою ухилення від оподаткування шляхом подрібнення на ФОПи. Ми знаємо, що зараз з нею за рекомендацією НБУ боротимуться банки, але минулого року був застосований ще один підхід на ринку провайдерів – просто заборонити займатися цією діяльністю ФОПам. Було багато протидії, але врешті решт цей задум спрацював. На вашу думку, є сенс такий підхід розповсюджувати на інші сфери?

Стосовно схеми з подрібнення на ФОПів. Я хочу, щоб мене почули ті, хто цю схему експлуатує. Це злочин! Це не якась прогалина у законодавстві, яку підприємець використовує на свою користь, бо це не врегульовано. Все в законодавстві врегульовано: в законодавстві заборонено використовувати підставних осіб, "фунтів". Підприємництво – це самостійна, на власний ризик діяльність з метою отримання прибутків. Якщо вона не самостійна, якщо вона не на власний ризик, а якщо на людину просто оформили документи і відкрили рахунок, то це не підприємництво – це ухилення від оподаткування. І будь-який податковий юрист вам це скаже.

Тому на сьогодні державою вжитий цілий ряд заходів, дуже ефективних. Ви бачили останній лист Нацбанку з цього приводу, який я підтримую всіляко, по повній ліквідації цих схем. Подрібнювачі не зможуть отримати еквайринг від банку, не зможуть обслуговуватися, приймати безготівкові розрахунки.

Більше того, податкова проводить заходи зі встановлення взаємозв'язків між такими мережами, подрібненими на ФОПи. А це можуть бути звіти з однієї IP-адреси, одна торгівельна марка, одні й ті самі представники, одні й ті самі бухгалтери, нерозуміння ФОПом діяльності, яку він начебто веде, та багато інших ознак, які не так складно вираховуються – тобто сукупність обставин, які свідчать про те, що ця мережа ФОПів створена виключно з метою ухилення від оподаткування. І весь цей масив даних передається як справа, як дослідження, в Бюро економічної безпеки, де порушується кримінальна справа, і мова вже йде про інші негативні наслідки для такої діяльності, а також про донарахування сум податкових зобов’язань, нерідко у дуже серйозному розмірі.

Тому я хотів би, щоб, наприклад, мережі в сфері електроніки, провайдери фіксованого інтернету, інші галузі також почули, що це не просто мова йде про заборону чи протидію держави такій діяльності на майбутнє, мова йде про те, що така діяльність буде перевірятися і в минулому. Тому, чим скоріше вони від неї відмовляться, тим краще буде для розвитку їх бізнесу.

-- Останній блок – фінанси та ринок капіталу. Ви неодноразово жорстко критикували Нацкомісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Оновлений меморандум з МВФ передбачатиме оцінку спроможності Комісії до кінця січня. Яким, на ваш погляд, є вихід з ситуації: кадрові зміни, черговий "спліт" та створення мегарегулятора, щось інше?

В тому, що необхідно провести аудит, наш підхід співпадає навіть з підходом Міжнародного валютного фонду. І це говорить про те, що все ж таки це об'єктивна реальність.

Але важливо підкреслити, що ми говоримо про оцінку інституцій, а не персоналій. В сфері нашого комітету є різні інституції, які по-різному нами оцінюються, виходячи з їх результатів роботи, а не персоналій. Незважаючи на осіб, які очолювали чи очолюють Національний банк, ми дуже високо оцінюємо інституційну спроможність цієї інституції. І три роки Великої війни нам це показали: хоча різні були голови, але рішення завжди були виважені, правильні. Так, подекуди вони викликали критику, але здебільшого було без помилок. Ми гаряче дискутуємо з Нацбанком щодо розвитку ринку кредитування, в тому числі у контексті врегулювання непрацюючих кредитів, у нас є питання щодо деяких інших окремих рішень, але загалом політика Національного банку є дуже корисною для країни і фінансової системи.

І поряд з цим, безперечно, Національна комісія з цінних паперів демонструє зворотній приклад. Порівняння її з Нацбанком точно не буде на користь Нацкомісії. Є велика спокуса, особисто в мене, як людини, яка займається фінансовим ринком вже п’ятий-шостий рік, щодо мегарегулятора: велика спокуса віддати Нацбанку повноваження щодо регулювання інших ринків, які ще не є в його компетенції, за прикладом Чехії, де центральний банк регулює навіть функціонування Празької біржі.

Але, з іншого боку, є і інші приклади. Я вважаю, що це питання варто продискутувати, я не готовий запропонувати остаточне рішення. Мені здається, що є і шанс оздоровлення Національної комісії з цінних паперів, хоча вже надто довго суспільство і ринок очікує від цієї комісії дій.

По-перше, оздоровлення ринку, бо на ньому досі діють схеми, чого ми точно не можемо сказати про сферу регулювання Нацбанка – банківський ринок чи небанківські фінустанови.

По-друге – від Комісії чекають вирішення кризових питань, які виникають на ринку. Бо кейс "Фрідом Фінанс" – це вже притча во язицех і сльози 12 тисяч наших громадян.

По-третє, є потреба у, по суті, перезапуску фондового ринку, якого, якщо не брати обіг державних облігацій, а казати про корпоративний сегмент, треба бути відвертим – практично не існує. І це пов’язано не тільки з повномасштабною війною, так було і до неї. Фондовий ринок не є джерелом для залучення інвестицій – він деградує. На 1 жовтня 2015 року у нас було 4182 відкритих (публічних) акціонерних товариства та 3505 закритих (приватних), на 1 жовтня 2024 року – 1610 відкритих (у 2,6 рази менше) та 4736 закритих (на 35% більше). Чому? Тому що емісія та публічне розміщення акцій в Україні – це точно не варіант для започаткування бізнесу чи насичення його додатковим фінансовим ресурсом. Відомо, в якому стані у нас фондові біржі. І ми не бачимо від Комісії ані лідерства, ані ініціатив, щоб хоча б спробувати змінити ситуацію на краще.

Тому, можливо шляхом посилення повноважень, хоча ми вже прийняли відповідний закон про Комісію, я і не знаю, що ще треба посилювати, "яких ще реформ не вистачає", як казали ще колишньому голові НКЦПФР. Можливо, дійсно, необхідні кадрові зміни, але точно нам треба з цим щось робити.

-- Учасники ринку капіталів скаржаться, що податкове законодавство створює неконкурентні умови для залучення капіталу недержавними емітентами порівняно із державою. Наскільки ви розділяєте цю думку? Як та коли це можна змінити?

Я погоджуся з тим, що проблема є, але я не готовий змінювати це під час війни, коли ми надзалежні від залучення грошей у військові облігації.

-- Тобто це дискусія на після війни, на період відновлення?

Це дискусія на тоді, коли ми не будемо так критично залежні від залучення грошей у військові облігації. Зараз ми критично залежні від них для покриття видатків на війну, на яких нам не вистачає податків. Тож я не готовий ризикувати цією сумою для того, аби прибрати арбітраж. Хоча я розумію, що це треба зробити і на після війни це найбільш важливе питання.

-- До речі, ви згадували про Національну установу розвитку. Я знаю, що є дискусія з урядом з цього питання.

Дискусія з урядом полягає лише в площині, а хто, яке міністерство, буде фактично. координувати цю установу та відповідні функції. Ми передбачили в законопроекті, що це буде Мінфін. Я знаю, що з цим погоджується МВФ і наші партнери. Мінекономіки вважає, що це повинно бути Мінекономіки, тому виступає проти цього законопроекту. Але мені здається, що тут не треба говорити про персоналії. Треба говорити про ту інституцію, яка могла б потужно підтримати розвиток нашої економіки на етапі відновлення. І перешкоджати розвитку цього законопроекту, мені здається, не варто.

-- Нещодавно була фінансова конференція, на якій учасники небанківського ринку скаржилися на занадто складне регулювання з боку НБУ. Ми бачимо, що активи банків займають левову частку у загальних активах фінансової системи України. В інших розвинених ринках немає такої великої концентрації активів саме у банках.

Ми слідкуємо за цим питанням. Ми вважаємо, що Національний банк робить те, що повинен робити. Ми дуже високо оцінюємо його роботу в сфері страхування, в сфері кредитних спілок та інших фінансових установ також. Так, дійсно, їхня кількість скоротилася, але якраз це і є той процес, який відсутній в Національній комісії з цінних паперів: прибираються ті суб'єкти, які, на жаль, не розвивають ринок, а стримують його розвиток шляхом різноманітних схем, в тому числі ухилення від оподаткування. І якщо вони виходять з ринку, то ми спостерігаємо з вами оздоровлення ринку і залишення на ньому лише професійних гравців.

-- Тобто якогось надмірного регулювання ви не вбачаєте?

Після передачі частини повноважень НБУ, регулювання небанківського фінансового ринку зміцнилось, але я не вважаю його надмірним. Посилення регулювання – це помірна плата за те, що зазначений сегмент фінансового ринку став більш стійким, а його клієнти більш захищеними.

-- В оновленому меморандумі є структурний маяк стосовно подання в Раду законопроєкту щодо критичного ризику третіх осіб у фінансовому секторі. Про що це мова?

Мова йде про те, що Нацбанк хоче додаткових повноважень щодо контролю за взаємовідносинами комерційних банків з іншими взагалі установами, які не є навіть банківськими. Тобто, наприклад, якщо хтось системно постачає цьому комерційному банку канцтовари, то через ці канцтовари можливо збанкрутувати комерційний банк виведенням грошей за канцтовари. З канцтоварами це, мабуть, перебільшення, але логіка така. Думаю, основні ризики тут можуть бути із третіми особами, які є провайдерами IT (цифрових), інших технічних рішень, що є критичними для безперебійного функціонування фінансових установ. Тож Національний банк хоче отримати додаткові повноваження на регулювання цих взаємовідносин і відповідно цих третіх осіб, які можуть бути юридично і навіть не пов'язані з цим банком. В свою чергу фінансові установи мають стати більш спроможними завчасно виявляти та управляти такими ризиками при взаємодії із третіми особами.

Ми ще будемо ще вести перемовини з Міжнародним валютним фондом щодо змісту цього закону норми. Тут важливий баланс між зменшенням операційних ризиків для фінансових установ у взаємодії із третіми особами і обтяженнями при регулюванні таких відносин. Головне, аби норма мала більше користі, ніж шкодила.

-- Можлива справа в тому, що в Нацбанку відсутня повноцінна Рада з головою?

Роль Ради Національного банку сьогодні дещо нівельована.

-- Ми знаємо, що коли Рада була також дуже активною у втручанні в роботу правління, це викликало питання.

Думаю, що правда десь посередині. Треба її шукати.