Понимание завершения войны является ключом к стратегии страхового рынка - глава СК "ИНГО"
Интервью с председателем правления СК "ИНГО" Андреем Семченко (текст подается на языке оригинала)
Текст: Лидия Гришан
- У доволі молодому віці ви очолили одну з найбільших страхових компаній України. З чого ви починали і як давно працюєте на ринку?
- Страхуванням я займаюся понад 18 років. Починав ще студентом-третьокурсником задля підробітку - як агент з продажу страхування життя. Насправді продавати ці поліси дуже важко, це вельми специфічний продукт. Однак це гарний досвід контактів з людьми, розуміння наскільки це важливо. Потім в нас була практика в університеті, нас запросили до страхової компанії "Дженералі", там я потрапив до андерайтера й вивчав усі тонкощі цього напрямку близько чотирьох років. Це була дуже класна школа, дуже класна база. Нас навчали як воно працює за західними підходами, західними практиками. В нас було багато відряджень, багато навчань. І коли я вже розумів, що "Дженералі", мабуть, з певних причин покидатиме український ринок, мені порадили піти в "ІНГО" оскільки це найбільш сильна, найбільш правильна компанія. Так після чотирьох років роботи в "Дженералі" я перейшов до "ІНГО". Можу сказати, що я просто фанатів від страхування, воно мене дуже зачепило з першого знайомства.
В "ІНГО" я прийшов як начальник відділу, який займався роботою з міжнародними брокерами й міжнародними компаніями. Потім мені вже віддали весь андерайтинг, потім всі продажі з усіма каналами. Тобто де-факто в мене була майже вся вертикаль корпоративну - від етапу страхування до врегулювання.
- Як ви вважаєте, страховий ринок вже завершив реформування, чи ще можливе його скорочення?
- Гадаю, що це ще не завершення. Колись на ринку було до тисячі компаній, зараз ризикових 51. Тож цей процес триватиме й далі. За моїми очікуваннями, в найближчі три роки залишаться приблизно 30-40 компаній. Це підтверджує постійне зростання концентрації на ринку за зібраними преміями. Як повідомляв Нацбанк, частка п'яти найбільших ризикових страховиків за обсягом страхових премій у 2024 році збільшилася з 39% до 42%, а 10-ти – з 65% до 71%. Гадаю, на ТОП-10 в найближчому майбутньому припадатиме до 75-85%. Тобто ринок скорочуватиметься й на ньому залишаться фінансово стійкі розвинуті компанії.
Всі вимоги, які постійно контролює Нацбанк – про достатність капіталу, про культуру й чистоту походження коштів, про побудову нормальної системи корпоративного правління, андерайтинг, аудит тощо, – спрямовані передусім на захист споживача. Вони допомагають компанії стати кращою. І це правильно.
Крім того, я бачу, що за останні роки страхування стає дедалі популярнішим. З’являється інтерес у ЗМІ та державних органів, публікується більше матеріалів про різні види страхування. Дуже гарну роботу в цьому напрямку здійснює Моторне бюро. Завдяки тому, що страхування стає зрозуміле людям, до нього росте довіра. А це головне в нашому бізнесі.
В Україні зараз частка страхування у ВВП становить 0,74%. Це дуже мало, це в рази менше, ніж в країнах Європи і світу. І, звісно, це те, над чим слід працювати всім ринком. Сподіваюся, що рано чи пізно, ми будемо в ЄС, тому вже зараз треба потрохи підходити до їх страхових лімітів з виплат. І мені дуже імпонує як працює команда Нацбанку в напрямку страхування,
- Раніше страховики жалілися на нестачу кадрів на ринку, як змінилася ситуація з цим зараз?
- Нам пощастило, ми давно співпрацюємо з КНЕУ й завжди намагалися знайти найкращих студентів, які хотіли б працювати в страхуванні. Крім того, нам вдалося залучити дуже гарних фахівців з ринку. Наприклад, на певному етапі нашого розвитку до нас доєднались декілька людей з Маріуполя. Це просто фантастичні фахівці.
Ми намагаємося, принаймні моє бачення, брати найкращих фахівців з ринку, якщо є така можливість, і брати студентів, які найшвидшим чином від них будуть брати найкращий досвід. І це, мабуть, працює, тому що у нас, є люди які в "ІНГО" вже понад 25 років.
Наша основна концепція збереження всього найкращого, що в нас є, наші традиції, і додати до них інновації, десь трошки драйву. Але скажу відверто - наразі величезна проблема знайти нормальні, адекватні кадри, навіть при тому, що багато компаній виходять з ринку. Трапляється, що деякі вакансії не заповнюються тривалий час. Станом на зараз важко знайти актуарія. Андерайтера знайти взагалі неможливо, тому що аби він сформувався, треба років п'ять працювати.
- Ви як новий керівник плануєте щось змінювати в роботі компанії? Які плани на найближче майбутнє?
- Ми є комерційною структурою й повинні приносити прибуток акціонеру, він має бачити, що є нормальна віддача з капіталу. Тому ми дуже помірковано вибудовуємо свою андерайтингову стратегію, свою присутність на ринку. Як і раніше, будемо жити в цій парадигмі, не бачимо необхідності якихось стрімких проривів. Так чи інакше, має бути фокус на прибуток.
Наразі знаходимося на етапі стратегічних сесій на найближчі три роки, формуємо нову стратегію. Моє завдання, по-перше, брати участь у формуванні цієї стратегії, по-друге - реалізувати її після затвердження наглядовою радою. Згідно з цією стратегією, яка розрахована до 2027-2028 року, ми залишаємося в парадигмі сталого зростання, але при цьому ми розуміємо очевидність і необхідність поміркованого збільшення нашого роздрібного сегменту. В нас зараз, якщо не помиляюся, приблизно 68% в портфелі припадає на корпоратив, 32% - на роздріб. Гадаю, треба довести частку роздробу до 35-40%. Щодо продуктової лінійки ключовим є завдання зробити наші продукти максимально простими для розуміння клієнта. Крім того, плануємо реалізувати концепцію омніканальності, щоб клієнт міг з нами зв'язатися в зручний для нього спосіб.
В корпоративі треба дивитися, коли вже буде розуміння щодо строків завершення війни, в якому форматі відбуватиметься відновлення. Від цього формується продуктовий стек, які продукти будуть необхідні. Зараз продукти з воєнних ризиків користуються певною популярністю. Звісно, коли буде відбудова, то це вже більше про інженерні, будівельно-монтажні ризики. Тому треба враховувати цю розвилку.
- Групі DCH належать "ІНГО" та "Оранта". Акціонер не має наміру об'єднати компанії?
- З "Орантою" ми йдемо паралельним шляхом. Немає намірів щодо об'єднання, але при цьому є правильна історія використовувати сильні сторони один одного.
- Які джерела інформації використовуєте при плануванні бізнесу?
- Звісно, коли ти формуєш своє майбутнє, то дивишся на різні джерела. Прогнози Нацбанку, плани міжнародних організацій тощо. Тобто ти маєш мати десь п’ять різних точок зору, і з них для себе виводити щось більш-менш усереднене. Притім навіть в цьому усередненому ти робиш декілька сценаріїв, розуміючи, що в цій парадигмі можеш знаходитися.
Але скажу відверто - станом на зараз все дуже сильно ситуативно змінюється. Кожного кварталу чи півріччя в тебе можуть бути якісь "чорні лебеді" чи фактори, які дуже сильно впливатимуть на бізнес. Зараз є ситуативний попит на воєнні ризики, але це незначна частка бізнесу. Є запит на страхування комерційної нерухомості, вантажоперевезень, формується ринок страхування відповідальності. Крім того, роботодавці й надалі зацікавлені в медичному страхуванні своїх співробітників, оскільки це ключовий актив.
- Повернімося до страхування воєнних ризиків. Останнім часом почастішали повітряні атаки на населення та підприємства України. Як це позначається на страхуванні?
- Так, інтенсифікація нальотів стала в рази більшою. Одна з теорій росіян, що це війна на виживання чи на спустошення. Останнім часом вони цілеспрямовано б'ють по наших підприємствах, аби наочно показати, що важко, мабуть, інвестувати чи робити бізнес в Україні. Коли вони запускали десятки дронів, ринок страхував підприємства на 10 млн, 20 млн, 40 млн грн за рахунок власного капіталу, без перестрахування, й тарифна політика була від 1,5-1,7% до 3% з копійками, залежно від інтенсифікації. Звісно, були певні обмеження щодо території, віддаленості від лінії зіткнення, виключення певних регіонів, виключення об'єктів, які знаходяться біля об'єктів критичної інфраструктури, бо то потенційна воєнна ціль. З'явилися навіть певні міжнародні рішення з перестрахування, наприклад, "ІНГО" приєдналася до програми страхування від воєнних ризиків, запущеної ЄБРР й глобальним страховим брокером Aon. Програма надавала гарантії в розмірі 110 млн євро, з них наш ліміт становив 50 млн євро, якими ми могли покривати ризики для автопарків, внутрішніх перевезень, спеціальної техніки, залізничного транспорту. Також з'явилися міжнародні рішення щодо страхування нерухомості й помалу Lloyd's, теж почав встановлювати обмеження - приблизно до $30 млн на об'єкт. Звісно, ціна в них була в рази вища, ніж локальні рішення, в діапазоні орієнтовно від 4% до 12%. Це серйозне навантаження на бізнес.
Але розумієте, в чому тут "фішка": маленькі ліміти традиційно не були цікавими бізнесу: коли у тебе завод на сотні мільйонів, часткове відшкодування не відновить весь бізнес. Якщо ж потрібен більший ліміт, доводиться залучати міжнародних перестраховиків, насамперед Lloyd’s, у яких вартість капіталу висока. Ситуація на цьому ринку дуже динамічна: якщо раніше компанії могли застрахувати майно з воєнним покриттям за стабільними ставками, то сьогодні тарифи варіюються від 2% до понад 10% залежно від ліміту, локації та поточної безпекової ситуації. Умови змінюються буквально щомісяця – ще недавно деякі регіони були недоступні для розміщення, а зараз знову з’являються можливості для перестрахування. Наприклад, якщо раніше була можливість застрахувати об’єкт у Дніпрі із західним перестрахуванням, то зараз наші партнери в Лондоні таку опцію розглядають значно обережніше. Є категорії регіонів, де важко розмістити страхування, і ситуація суттєво ускладнилася по Києву: лише після останнього масованого обстрілу столиці ми маємо близько 20 заявлених збитків по житлу і 5 по автомобілях.
- А яка ситуація зі страхуванням воєнних ризиків у Києві?
- Якщо в Києві ціни раніше були локально покриті приблизно на 2-3%, то зараз приблизно на 7-8%, іноді 10-12%, і не факт, що цей ризик може бути застрахований. Тому що насправді по всіх страховках у Києві дуже велика концентрація. І буває навіть таке, що хочеш застрахувати об'єкт, вже навіть не заходить мова про ціну, а просто застрахувати ти не можеш, бо вже десь поряд є застрахований.
- Які зміни в страхуванні воєнних ризиків очікуються найближчим часом?
- За діючими полісами ми наразі не вносили жодних змін - дивимося, як розвивається ситуація. А за новими ми набагато уважніше стали дивитися, що підписуємо. Це страхування стало в рази дорожчим, тому що ми маємо управляти портфелями. Так чи інакше, експозиція ризику зараз дуже сильно виросла. Але менше з тим, зараз активізувалися брокери. Наприклад, в мене брокер приніс як точковий проєкт розміщення на 3 мільйони євро.
Зараз, на мою думку, в цьому питанні, дуже важлива роль брокерів - як страхових, так і перестрахових. Українська компанія з Lloyd's про розміщення ризиків напряму не може комунікувати, їй завжди потрібен страховий або перестраховий брокер. В Україні є дуже класні, сильні перестрахові брокери, до яких напряму може звернутися клієнт. Вони самі знаходять розміщення на лондонському ринку і потім приходять до страховиків, яким вони довіряють, щоб ті ставали емітентами полісу. Тому велика повага й подяка роботі брокерів.
- А страхування воєнних ризиків для фізичних осіб теж виросло в ціні?
- Так. Адже коли ти страхуєш майно, то один-два-три прильоти можуть принести великі виплати та збитки. В нас 9 липня було заявлено три збитки, два з яких тотальні. Якщо раніше в нас при ліміті 10 мільйонів гривень тариф був 2-3%, то порахуйте скільки треба укласти договорів, щоб компенсувати ці 10 мільйонів. Що стосується страхування автівок, квартир, життя, здоров'я від ризиків війни, то тут легше, тому що менші суми.
Ми перші запустили програму зі страхування квартир від воєнних ризиків, від прильотів в кінці 2023 року. Якщо за минулий рік в нас було застраховано 7 тисяч квартир, то за першу половину цього року вже 5 тисяч. Тобто попит виріс в рази. Ми пропонували страхове покриття до 2 мільйонів гривень на квартиру. Зараз піднімемо його до 3 мільйонів. Але ми для себе обмежуємо кількість квартир, які можемо застрахувати в одному будинку, до п'яти. Додам, що з 1 серпня ціни в цьому виді страхування зросли у зв’язку зі збільшенням збитковості. Крім того, цей продукт включає не лише страхування від воєнних ризиків, а й від звичайних – пожежа, вибух, залиття водою.
Що стосується страхування автомобілів, то завдяки тому що нам вдалось зібрати статистику страхових випадків в період війни, наша ціна на такі продукти найбільш конкурентна – орієнтовно 0,75%-0,85% від страхової суми. Тобто стала в рази меншою, ніж на початку.
Намагаємося пропонувати максимально вигідні тарифи, де це можливо, де економіка дозволяє. Але якщо ситуація складнішає, ми змушені реагувати на це. Наприклад, коли в Харкові, Дніпрі ситуація була більш-менш спокійна, ми страхували. Але якщо бачимо, що там вже стало гірше, ми теж маємо певні свої обмеження. При цьому ми обов’язково виконуватимемо свої зобов’язання за вже укладеними договорами.
- Яка частка воєнного страхування у вас і на ринку?
- Невелика. Воно просто зараз часто на слуху, гіперфокус на воєнних ризиках, але де-факто це просто один з напрямків діяльності.
- А як відбувається зараз в Україні внутрішнє перестрахування? Чи його не існує?
- Дивіться, наприклад, ми кооперуємося з "Орантою" в деяких випадках, щоб давати покриття не 10 млн грн, а 20 млн грн. Так само, наскільки мені відомо, роблять наші колеги. Інколи ми кооперувалися з нашими партнерами, щоб вийти до 40 млн грн страхового покриття за одним об'єктом.
- В інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" за 2021 рік ви зазначали з приводу страхування кіберризків, що це дуже потрібно, але не вистачає законодавчої бази. Щось змінилося?
- Як на мене, це взагалі не жива поки історія. Я не бачу в цьому напрямку жодної динаміки, жодного розвитку. Чесно вам скажу, я не відслідковував законодавчу базу, можливо, там щось нове з’явилося. Але, по-перше, я не бачив на це попиту, тобто звернення когось щодо кіберризиків, а по-друге, є міжнародні карти експозиції різних ризиків, і Україна в них по кіберризиках в дуже червоній зоні з очевидних причин. Тому що ми просто мішень для русні, так само, як і вони для нас. І я не вельми певен, що перестраховики зараз захочуть сюди піти.
- "ІНГО" одна з небагатьох компаній, яка займається страхуванням агроризиків. Який зараз попит на цей вид страхування?
- На відкритому ринку я вельми нечасто бачу, щоб аграрії купували страховку. В нас працює програма, яка є фактично нашим ключовим драйвером – "МетеоЗахист" від представництва провідної агрохімічної компанії "Сингента Україна". Минулого року ми заплатили за цією програмою 231 млн грн відшкодувань. Цього року програма виросла в рази, принаймні за обсягом. Подивимося, як вона відпрацює за збитками.
Крім того, ми пропонуємо фермерам звичайні рішення в класичному страхуванні посівів з покриттям воєнних ризиків, але я не бачу попиту. Також завдяки програмі ЄБРР ми надали можливість страхувати спеціальну техніку, навіть від наїздів на міну. Один комбайн "Джон Дір" коштує 600 тисяч доларів, а якщо їх стоятиме поряд три й щось прилетить, то, гадаю, господареві буде тяжко це відновити.
- Яким ви бачите майбутнє "ІНГО"?
- "ІНГО", як на мене, це про традиції, в найкращому розумінні цього слова. Це про горизонтальні зв'язки, це про доступ, коли ти можеш будь-які питання з правлінням напряму піти й дуже швидко вирішити. Це виважені колегіальні рішення, коли правильно працює організація роботи самого управління, страхового комітету та оперативно приймаються правильні рішення. І при цьому є нотка інновацій. Умовно кажучи, всю рутину, яку можуть зробити техніка й машини, треба їм передавати. Але не для того, аби оптимізувати касти й звільнити людей, а задля створення таких умов, щоб співробітники могли, навпаки, вносити більше свого креативу, робити якісь класні речі. Ми маємо досягати оптимальних показників, збільшувати свою капіталізацію, давати прибуток акціонеру, утримувати свою ринкову долю, але при цьому не гнатися за її збільшенням, припускаючись помилкових дій. Все має бути виважено й правильно.
