11:56 23.04.2016

Голова Верховної Ради: План співробітництва Україна – НАТО буде в порядку денному роботи парламенту

8 хв читати
Голова Верховної Ради: План співробітництва Україна – НАТО буде в порядку денному роботи парламенту Ексклюзивне інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" голови Верховної Ради, екс-секретаря РНБО Андрія Парубія. Запитання: Єврокомісія прийняла рішення про передачу матеріалів по безвізовому режиму для України до Європарламенту. Як ви це оцінюєте? Відповідь: Український парламент пройшов усі випробування на цьому шляху. Багато скептиків говорили, що все одно нічого не вийде. Проте будь-яка важка системна робота, якщо нею займатися, дає свій результат. Я мав честь очолювати робочу групу з підготовки законопроектів по візовій лібералізації. Ми розробляли, як план бойових дій, наші кроки, щоб ініціативи пройшли в парламенті. Важливо, що парламент, уряд, МЗС разом з Президентом пройшли той шлях. Ми продемонстрували себе як дуже відповідальні партнери. Наголошую, це були вкрай важкі закони. Згадаймо електронні декларації, спецконфіскацію, інші законопроекти, яким чинили величезний опір. І ця подія є свідченням того, що Україна не лише на правильному шляху, але що є достатньо політичної волі, щоб той шлях проходити. Ми зробили багато фундаментальних речей, особливо в боротьбі з корупцією. Не все ще імплементовано, бо втілення кожної з тих реформ потребує часу, але результати ми відчуємо вже цього року. Фактично ми творимо нові структури. Запитання: Коли можемо очікувати рішення Європарламенту? Відповідь: Я не хочу прив’язуватися до конкретних дат, оскільки це ставить у важке положення і наших партнерів, і нас. Думаю, ідеться про кілька місяців. Ми розпочинаємо діалог з керівництвом Європарламенту стосовно можливого прискорення цього процесу. Запитання: Чи є вже підготовлений проект закону щодо проведення виборів на окупованій території Донбасу? У Верховній Раді є підтримка такого рішення? Відповідь: Що стосується безпосередньо закону, не знаю про його існування. Коли він з’явиться, очевидно, це буде підставою для публічного обговорення. У мене є своє концептуальне ставлення до питання проведення виборів на Донбасі. Їх не можна розглядати як технічну річ. До прикладу, закриття кордону – виходять військові, стають прикордонники – це технічна річ, яку можна визначати по датах, по засобах. А вибори є найвищим інструментом демократії, який може працювати лише за умови забезпечення цілого ряду свобод: безпеки людей, відсутності бойовиків з автоматами на вулицях, забезпечення свободи слова, вибору й зібрань. Вибори – це верх піраміди, якого можна дістатися, лише забезпечивши цей перелік. Наші західні партнери мали б це чути і розуміти. Я є прихильником мирного вирішення. Але мають бути виконані передумови, які б забезпечили механізм проведення виборів. Дискусія щодо виборів має носити філософсько-світоглядний, а не тільки технічний характер. Запитання: Внесення змін до Конституції з нормою по Донбасу можливе до кінця поточної сесії Верховної Ради? Відповідь: Є перший пункт Мінських угод, який називається "Припинення вогню". Важко говорити про виконання 13, 14, 15 чи 8 пункту в той момент, коли перший пункт брутально щоденно порушується атаками окупантів. Ми дуже сподіваємося, що російські бойовики припинять щоденні обстріли позицій українських військових і вбивство наших хлопців. Будучи прихильником мирного врегулювання, забезпечення права вільного вибору для наших громадян, які сьогодні є заручниками, я наполягав і наполягатиму на виконанні першої позиції Мінських угод – припиненні вогню. А потім продовжимо дискусію по інших питаннях. Коли може бути розглянутий проект закону про вибори до Верховної Ради? І чи є в залі парламенту підтримка ідеї виборів за відкритими списками? Я прихильник системи відкритих списків з регіональними округами, з конкуренцією від партій. Та система, яку зараз заведено називати відкритими списками, передбачає, що на окрузі висувається не один кандидат від якоїсь політичної сили, а ряд кандидатів. І люди, обираючи політичну силу, визначають, хто від цієї політичної сили має бути номер один. Деякі партії бояться, що за такої системи внутрішньопартійна конкуренція стане більшою за міжпартійну. І це на початковому етапі, особливо у складний час, може призвести до розбалансування всієї партійної структури. Крім того, наші опоненти наголошували, що ця система регіоналізує політичний процес. Дискусія тривала кілька місяців, поки ми вийшли на законопроект про місцеві вибори. Була запропонована ініціатива фракції "Блок Петра Порошенко", як вони говорили, з німецькою системою. Вона має свої позитиви і негативи. Запитання:І все ж таки по виборах за відкритими списками до парламенту? Відповідь: По закону про вибори до Верховної Ради дискусія буде ідентичною. Це не є питання одного-двох тижнів. Готові законопроекти є. Я співавтор виборчого кодексу, де є закон про відкриті списки і до парламенту, і в місцеві ради. Виборчий кодекс зареєстрований, але я був би голослівний, якби сказав, що ми його поставимо і проголосуємо уже завтра. Ні, має бути дискусія. Будемо намагатися до кінця поточної сесії завершити цю дискусію. Я буду робити все можливе, щоб була прийнята концепція закону про вибори за відкритими списками з регіональними округами і з конкуренцією між депутатами від партій. Запитання: Ви назвали оборонну сферу пріоритетом роботи парламенту за Вашого головування. Прийняття яких законів у цій сфері є найнагальнішими? Відповідь: Я назвав кілька пріоритетів, поміж них безпеку і оборону. Впевнений, тільки так може бути в країні, яка веде війну проти окупанта. У нас, окрім плану асоціації Україна – ЄС, є план Україна – НАТО, який передбачає ряд заходів. Про нього рідше згадують. Він є затверджений. Ми маємо його виконувати. Я обов’язково винесу його на порядок денний, щоб ми йшли по ньому і виконували зазначені там пункти. Скоро має бути саміт НАТО у Варшаві. Там може бути прийняте рішення про посилення допомоги в питанні фінансування та підтримки України в реформуванні, а також посиленні української обороноздатності. Стратегічною є концепція реформування сектору безпеки, прийнята РНБО. Мова йде про цілий ряд законодавчих ініціатив. Це і оборонне замовлення, щоб ми змогли зробити наш завершений цикл по державному замовленню незалежним від Росії, це застосування сил спеціальних операцій і нових видів військ. Весь цей комплекс змін буде стосуватися і розвідки, і Служби безпеки, армії, МВС. Запитання: Чи тривають нині переговори щодо надання Україні летальної зброї? Відповідь: Вони, звичайно, продовжуються. По отриманню нелетального озброєння ми досягли величезного успіху. Коли я їздив з місією і надавав перелік необхідного Україні нелетального озброєння, фактично всі пункти, які визначила Україна – об’єднані позиції Генштабу, МВС, РНБО – були виконані. Йдеться про радари, що вказують артилерійські точки ворога, про зв'язок, безпілотники, броньовані автомобілі проти мін. Комплекс нелетальної зброї наші партнери - США надали. Ця допомога продовжується. Стосовно летальної зброї переговори тривають. Ми ці вимоги озвучуємо. Але, нагадаю, питання знаходиться в політичній площині. Будемо сподіватися, що відповідне політичне рішення буде прийняте. Запитання: Чи будуть внесені зміни до Регламенту Верховної Ради, щоб врегулювати діяльність коаліції? Відповідь: Будуть комплексні зміни до Регламенту Верховної Ради України по програмі співпраці з місією Пета Кокса. Щоб питання, пов’язане з діяльністю коаліції, не викликало зайвого резонансу, я буду наполягати на тому, щоб воно було одним із пунктів загальної реформи, яка стосуватиметься Регламенту. Його необхідно вдосконалити, вже ряд законопроектів готові. Ми готуємо комплексні зміни й будемо найближчими днями приймати рішення, чи ми поетапно будемо вводити зміни до Регламенту, чи підготуємо один комплексний документ і одномоментно його приймемо. Я прихильник того, щоб такі зміни були поетапні, бо деякі речі треба змінювати вже сьогодні. Запитання: В комплексі змін порядку роботи Верховної Ради є прийняття рішення більшістю від присутніх? Відповідь: Це дуже цікава та перспективна ідея. Ви бачите, яка проблема з відвідуваністю засідань депутатами. А якби була система прийняття рішення більшістю від присутніх? Чи довелося би тоді мені, голові Верховної Ради, вмовляти депутатів прийти в зал? Ні. Це було б завдання кожної фракції: хочеш підтримки рішення – забезпеч присутність своїх людей. Є в залі 226 депутатів - від присутніх більшістю приймається рішення. Це зробило би революційні зміни в роботі Верховної Ради. Але така ідея передбачає внесення змін до Конституції, і вона має бути обговорена експертами, депутатами. Вона має почати реалізовуватися не як PR- проект, а лише після погодження. Запитання: Скільки комітетів має бути в парламенті? Як вони будуть розподілені між фракціями більшості та опозиції? Відповідь: Рішення по цьому ще немає. У реформі за рекомендаціями Кокса одна із важливих пропозицій полягає в тому, щоб комітети відповідали кількості міністерств. Тоді міністр не мав би розриватися між трьома комітетами для проведення того чи іншого рішення. Я цілковито підтримаю таку ідею, що комітети й міністерства мають співпрацювати по прямій лінії, і їхня кількість має бути відповідна. Це логічно і розумно. Але є нюанс: у нас завжди розподіл комітетів – рішення більше політичне. Здавна так було: часом комітет доводиться вигадувати, щоб їх розподілити. Тому є дві ідеї: реформувати зараз або реформувати для наступного парламенту, щоб він увійшов в систему, за межі якої не міг би вийти. В деяких країнах в конституціях записано перелік комітетів, щоб не було спокуси творити їх безкінечну кількість. Це теж буде рішення політичне і непросте. На сьогодні ми вже маємо існуючі комітети, і керівництво в них вже розподілене. Має бути спільне рішення. Запитання: Керівництво в яких комітетах має бути віддано опозиції? Відповідь: Нагадаю, що згідно діючого Регламенту, комітети розподіляються за представництвом, а не по лінії «влада – опозиція». Інколи дискусія «опозиція – коаліція» дещо штучна. В реформі Верховної Ради ми орієнтуємося на пропозиції місії Кокса. Одне із тих рішень, які можна швидко реалізувати – це протидія законодавчому спаму. В розділі про звіт народного депутата сьогодні вказується відвідування засідань, кількість запитів, кількість підготовлених законопроектів. І депутати, щоб мати привабливу статистику, вносять величезну кількість законопроектів. Тому одним із перших розпоряджень я наказав прибрати з сайту Верховної Ради України цю позицію зі звіту про оцінку діяльності депутатів.
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

аirBaltic негайно розпочне польоти, як тільки повітряний простір України буде відкрито, – Мартін Гаусс

Сподіваємося обрати нових суддів ВАКС до кінця цього року, можливі зв'язки з державою-агресором перевіряємо прискіпливо – суддя ВАКС, член ВККС Коліуш

Підтримка України на шляху до справедливості має бути постійною, бо це робота на роки і десятиріччя – генпрокурор

Глава "Центренерго" Андрій Чуркін: Нам вдалося повернути і постачальників вугілля, і покупців електроенергії, тому ОЗП пройдено успішно

Директор Державного центру зайнятості Жовтяк: Наше завдання - змінити стереотип, що ми "біржа праці"

"Укртелеком" збільшить обсяг інвестицій щонайменше на 70% у 2024 р. - гендиректор

Ухвалення нового закону про ОСЦПВ дасть українському ринку можливість відповідати європейським стандартам - гендиректор МТСБУ

Ми реально боремося за те, щоб біржовий ринок агро існував - член НКЦПФР Ільін

Ситуація із захмарними цінами на картоплю у 2024-2025 МР не вирівняється - віце-президент УАВК

Складний процес заміни обов'язкового страхування вимагає продовження перехідного періоду закону "Про страхування" до кінця року

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА