Ексклюзивне інтерв'ю заступника голови Адміністрації президента Олексія Філатова агентству "Інтерфакс-Україна" Запитання: На якому етапі судової реформи ми наразі перебуваємо? Відповідь: На одному з найважливіших етапів – внесення змін до Конституції щодо норм, які регулюють сферу правосуддя. Конституція – це фундамент для розбудови держави в цілому, зокрема, і судової системи. Окрім судової системи, до сфери правосуддя входять й інші інститути - прокуратура, інститут адвокатури, виконання судових рішень. Але реформа судової системи є найнагальнішою потребою. Запропоновані зміни до Конституції, проголосовані у першому читанні ще в лютому 2016 року, передбачають достатньо серйозні, безпрецедентні новації, що дають змогу розраховувати на системні зміни в судовій владі. Проект був розроблений Конституційною комісією, до якої увійшли понад 60 експертів-конституціоналістів – юристів-практиків, науковців, міжнародних експертів, народних депутатів і представників громадських організацій. Комісія працювала з квітня до жовтня 2015 року. Дуже тісно співпрацювала з Радою Європи і Венеціанською комісією – найавторитетнішим органом з питань конституційного устрою, захисту прав людини, правових стандартів Ради Європи. Венеціанська комісія дала два позитивні висновки щодо проекту запропонованих змін. У першому були кілька рекомендацій, які Конституційна Комісія згодом врахувала. І в жовтні 2015 року Венеціанська комісія повністю підтримала цей проект і настійно рекомендувала Україні прийняти ці зміни. Саме цей проект президент вніс на розгляд парламенту в листопаді 2015 року, а 2 лютого 2016 року Рада проголосувала його в першому читанні. Сьогодні завдання Верховної Ради – проголосувати законопроект №3524 у другому читанні. За останні два роки це не перший крок на шляху судової реформи, але, мабуть, найважливіший. Запитання: А що було зроблено в рамках реформування сфери правосуддя за минулі два роки? Відповідь: Було ухвалено кілька законодавчих актів, передусім закон "Про забезпечення права на справедливий суд". Він розв’язав цілу низку питань, що можна було вирішити без внесення змін до Конституції. Були перезапущені Вища рада юстиції (ВРЮ) та Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). Вони були сформовані повністю за новими правилами, за участю громадськості, з обговоренням кандидатів, із розкриттям інформації. Такого раніше ніколи не було – переважно були кулуарні домовленості. Закон встановив заборону на суміщення членства у ВРЮ з будь-якими іншими посадами та політичною діяльністю. ВРЮ – це орган, що для суддівської кар'єри відіграє вирішальну роль. Тому в цьому органі не може бути ніякого політичного впливу, він має бути незалежним і професійним. Наскільки це можна було забезпечити без змін до Конституції, це було забезпечено законом "Про забезпечення права на справедливий суд". Аналогічні зміни були впроваджені щодо ВККС. Органу, який, зокрема, відповідає за підбір кадрів та приймає рішення про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Запитання: Чи можна сказати, що ви задоволені змінами, які відбулися в судовій системі? Відповідь: Завдання, що ставилися перед законом "Про забезпечення права на справедливий суд", виконано. Але цього недостатньо, щоб говорити, що судова реформа відбулася. Частину питань ми можемо вирішити законом, але головні, фундаментальні питання вирішуються виключно шляхом внесення змін до Конституції. А для цього Верховна Рада має проголосувати за ці зміни. Але і після змін до Конституції буде багато роботи. Запитання: У чому полягають зміни до Конституції? Відповідь: Три головних питання, що мають вирішити зміни до Конституції: по-перше, максимальна деполітизація та забезпечення незалежності судової влади, по-друге – підвищення відповідальності судової влади, по-третє – перезавантаження суддівського корпусу. Запитання: У чому полягатиме деполітизація та забезпечення незалежності судової влади? Відповідь: Усі політичні органи максимально віддаляються від сфери правосуддя, насамперед, президент і парламент у призначенні, переведенні та звільненні суддів. Зараз президент призначає суддю на перші п'ять років, після цього його безстроково призначає парламент. Природно, це прямий важіль для того, щоб впливати на суддівський корпус. Суддя, у якого добігає кінця п'ятирічний строк, не може не дослухатися до народного депутата, який просить його "на прохання виборців" про увагу до конкретної судової справи. Адже завтра цей народний депутат може голосувати за його призначення безстроково. Чи може суддя розглядати цю справу неупереджено? Запитання: Невже народні депутати опускатимуться до рівня районних судів? Відповідь: В юридичній практиці я це спостерігав регулярно. Причому, для судді районного суду депутат є набагато впливовішим, ніж для судді Верховного суду, хоча б тому, що у Верховному суді правосуддя здійснюють судді, призначені безстроково. Запитання: Таку залежність можна якось виправити? Відповідь: Можна. Рішення про призначення та звільнення судді має приймати особливий неполітичний орган – Вища рада правосуддя (ВРП). У відповідності з європейськими стандартами і, це орган, в якому більшість становлять судді, обрані самими суддями. Така система формування ВРП має забезпечити незалежність прийняття рішень. Ми пропонуємо, щоб цей орган формувався наступним чином: з 21 члена ВРП 11 – судді, обрані суддями, два – призначаються з'їздом адвокатів, два – з'їздом представників юридичної науки, два – Всеукраїнською конференцією прокурорів, два - президентом і два – парламентом. Запитання: Як співвідносяться ВРП і ВРЮ (Вища рада юстиції)? Відповідь: ВРЮ не має таких повноважень, які за Конституцією надаватимуться ВРП. У ВРЮ немає більшості суддів, обраних суддями. У ВРП буде новий статус, нові функції і новий склад, тому це не буде просто перейменування "ВРЮ" в "ВРП", як деякі вважають. ВРП отримає всі повноваження із прийняття рішень про дисциплінарну відповідальність суддів. Вона отримає повноваження усунути суддю від виконання обов'язків, наприклад, коли стосовно судді порушено кримінальну справу. Саме ВРП має вирішувати всі питання суддівської кар'єри – призначення, переведення, звільнення. Єдиний нюанс, що залишається для того, щоб зв'язати судову владу з державою і народом як джерелом влади, полягає в тому, що після прийняття рішення ВРП про призначення судді, суддю призначають указом президента, так, як це відбувається практично в усіх європейських державах - легалізація рішення ВРП або аналогічного органу про призначення судді здійснюється главою держави. Запитання: Тобто цей 21 член Вищої ради правосуддя розглядатиме всі питання стосовно кожного судді? Відповідь: Так. При цьому за організацію конкурсів на посаду судді відповідатиме Вища кваліфікаційна комісія суддів, члени якої призначаються професійним юридичним співтовариством і Уповноваженим з прав людини. Запитання: Коли з'явиться цей орган? І що буде з ВРЮ? Відповідь: ВРЮ фактично почала роботу з серпня 2015 року і продовжить виконувати свої функції до завершення терміну його повноважень поточного складу. Тобто законопроект передбачає певний перехідний період, після якого орган буде переобрано у новому форматі. Ще один суттєвий момент: за цей час має відбутися суттєве оновлення суддівського корпусу. Більшість суддів у ВРП – це європейський стандарт, але чи готове українське суспільство довірити судовій системі, у тому стані, в якому вона зараз, самостійно формувати більшість у ВРП? Завдання – оновити суддівський корпус і повернути довіру до нього через проведення прозорих конкурсних процедур. І це третій принциповий пункт конституційних змін. Програма дій має такий вигляд: оновити суддівський корпус, щоб до закінчення повноважень сьогоднішнього складу ВРЮ оновлений суддівський корпус отримав право самостійно формувати більшість у ВРП. Таким чином буде розв'язано завдання деполітизації та забезпечення незалежності судової влади. Також згідно зі змінами до Конституції запропоновано прибрати призначення суддів на п'ятирічний "випробувальний" термін, та одразу призначати їх безстроково. Це забезпечує незалежність судді – якщо він вже був призначений, то його ніхто не зможе звільнити, крім, звичайно, тих випадків, що передбачені законом – бажання судді піти у відставку, дисциплінарні порушення тощо. Незмінюваність судді та його безстрокове призначення – одна з основних гарантій незалежності судової влади. Запитання: Чи не буде безстрокове призначення робити суддів ще більш непідконтрольними? Відповідь: Судова влада має бути не підконтрольною, а відповідальною. Другий блок змін до Конституції спрямований саме на підвищення відповідальності суддів. Чинні норми не відповідають реаліям сьогоднішнього дня. За чинної Конституції звільнення судді залежить від політичних інститутів – або від президента, або від Верховної Ради. Крім того, суддя має повний імунітет. Поліцейський не має права затримати суддю, навіть якщо він у нетверезому стані кермує автівкою. Притягнути суддю до відповідальності навіть за кримінальні злочини, що не мають відношення до його статусу судді та функцій здійснення правосуддя – тривала і політизована процедура. Зміни передбачають виключно функціональний імунітет судді. Це означає, що суддя не може бути притягнутий до відповідальності за свої дії, що він здійснює у статусі судді. Але стосовно будь-яких інших дій він прирівнюється до звичайного громадянина. Водіння в нетверезому стані аж ніяк не пов'язано з функцією здійснення правосуддя. З кримінальними злочинами має бути аналогічна ситуація. Запитання: Як ви вважаєте, суддівський корпус погодиться з таким змінами? Відповідь: Я гадаю, що у суддівського корпусу будуть різні думки. Але це крок, який потрібно робити. Але повернемося до відповідальності суддів. Друге, що пропонують зміни до Конституції в цьому питанні, це підстави для звільнення. Зараз перелік таких підстав органічний тим, що звільнення за різного роду порушення зводиться до порушення присяги. Цю підставу досить довго критикували Рада Європи, ЄСПЛ, Венеціанська комісія, як невідповідність принципу правової визначеності – складно визначити, що таке "порушення присяги". У проекті запропоновано конкретизувати підстави для звільнення –грубе дисциплінарне порушення, систематичне або грубе одноразове невиконання суддею своїх обов'язків, вчинки, несумісні зі статусом судді. Закон максимально деталізує ці проступки. Суддя несе більше відповідальності, ніж звичайний громадянин. Тому вводиться ще одна підстава для звільнення – непідтвердження легальності походження доходів і майна. І якщо стосовно звичайного громадянина щось доводити має податковий орган, то з суддею ситуація інша – суддя має бути готовий підтвердити, що його доходи законні. Запитання: Судді напевно будуть категорично проти... Відповідь: Так, ця норма досить обтяжлива для судді, порівняно зі звичайним громадянином, який такого обов'язку не має. Але у судді і статус спеціальний, і роль у суспільстві особлива. І якщо ми хочемо, щоб ця роль ефективно виконувалася, щоб існувало ефективне правосуддя, то суд повинен мати авторитет і користуватися суспільною довірою. Якщо цього не відбувається, то сильної судової влади ми не побудуємо. Тому йдеться про те, що судова влада має бути не лише деполітизованою та незалежною, а й відповідальною. І третій блок - це оновлення суддівського корпусу. Зміни до Конституції передбачають, що всі судді повинні будуть підтвердити свою відповідність обійманій посаді через процедуру кваліфікаційного оцінювання за трьома критеріями: компетентність, професійна етика і доброчесність, зокрема і відповідність вимогам антикорупційного законодавства. Запитання: Але ж процедура такого оцінювання вже відбувається... Відповідь: Так, її вже запущено відповідно до закону "Про забезпечення права на справедливий суд". Водночас зміни до Конституції містять конституційну базу для такого оцінювання. І це правильно з погляду європейських стандартів і рекомендацій Венеціанської комісії, яка свого часу рекомендувала, щоб певні норми закону отримали підкріплення в змінах до Конституції. Неуспішне проходження кваліфікаційного оцінювання за будь-яким із перерахованих критеріїв є підставою для звільнення. Судді, які не пройдуть кваліфікаційного оцінювання, втратять статус судді, а на звільнені вакансії буде проведено прозорі конкурси. Таким чином, відбудеться оновлення частини суддівського корпусу. Запитання: Якщо цю зміну буде внесено до Конституції, чи означає це, що процес кваліфікаційного оцінювання розпочнеться наново? Відповідь: Стосовно тих, хто у ньому вже брав участь, - ні, стосовно тих, хто не брав участі, - так. Можливо, правила буде дещо скориговано. Але, в цілому, це та сама процедура. Запитання: Як би ви прокоментували результати вже проведеного кваліфікаційного оцінювання? Відповідь: Значна частина суддів, які його проходили, з тих чи тих причин оцінювання не пройшли. Запитання: Наскільки об'єктивна ВККС? Відповідь: Гадаю, що оцінювання відбувається досить об'єктивно. Хоча не виключено, що високий відсоток тих, що не пройшли оцінювання, знизиться, коли його пройде більша кількість більш підготовлених суддів. Запитання: А які, скажімо, основні "гріхи" суддів, які не проходять оцінювання? Відповідь: Є два основні моменти: або недостатній професійний рівень, або проблеми з поясненням джерел матеріального становища. Наприклад, на суддю та його родичів зареєстрована велика кількість автомобілів. Суддя ніяк не може пояснити своїми деклараціями доходи, які дали б змогу з легальних джерел придбати такий автопарк. В якихось випадках оцінювання призупиняється для того, щоб дати можливість судді пояснити такі ситуації. Це об'єктивний підхід. Якщо підтвердити доходи для судді виявляється неможливим, то це підстави для ухвалення серйозних рішень. Запитання: Після рекомендацій ВККСУ, прийнятих під час оцінювання, вже когось було звільнено, чи наразі такі рекомендації лише формуються? Відповідь: Поки що ВККС приймає рішення про направлення до школи суддів для перепідготовки або робить перерву в процедурі та звертається до НАБУ для перевірки фактів. Є певні нюанси, пов'язані з тим, що Конституція передбачає обмежений набір підстав для звільнення судді. Кваліфікаційне оцінювання це, по суті, безпрецедентна процедура. Це складний процес, який забирає час, сили і ресурси. Ми розуміємо, що рівень довіри до судової влади, м'яко кажучи, невисокий. Для того щоб цю ситуацію змінити, і, з одного боку, позбавитися від тих суддів, які не відповідають суспільним очікуванням, не відповідають своїй ролі судді, а з іншого боку, дати можливість працювати професійним і порядним суддям, яких багато в судовій системі, цю процедуру доведеться пройти. Її результатом має бути те, що в судовій системі залишаться лише ті судді, які є професіоналами, відповідають етичним стандартам і стандартам антикорупційного законодавства. До судової системи буде набрано і нових суддів, що відповідають цим стандартам, які мають привнести і нові знання, і досвід, і знову ж таки суспільну довіру, щоб зміцнити судову владу. Ми повертаємося до глобального завдання: зробити судову владу сильною та незалежною. Це можна зробити лише через суспільну довіру, повагу, авторитет суду. Запитання: Тобто оновлення судової системи залежатиме від прийняття змін до Конституції? Відповідь: Зміни до Конституції - це нормативна частина, але є й інші. Є дуже важлива частина, що стосується функціонування інститутів правосуддя. Окрім проекту змін до Конституції, президентом внесений проект нового закону "Про судоустрій і статус суддів". Він передбачає формування нового Верховного Суду з новою структурою та з відкритим конкурсом на посади суддів. У конкурсі зможуть брати участь і діючі судді, і ті, хто зараз суддями не є, - адвокати або науковці-юристи, у яких є значний досвід практичної або наукової роботи. Формування Верховного Суду відбуватиметься під громадським контролем. Для цього створюється спеціальний громадський орган, який збиратиме, аналізуватиме інформацію про кандидатів на посаду судді, і даватиме висновки про таких кандидатів, які буде враховано під час ухвалення рішень. Запитання: Це буде громадський орган чи громадська організація? Відповідь: Це орган, який називатиметься "Громадська рада доброчесності при ВККСУ". До нього громадські організації делегуватимуть своїх представників. Вони не оцінюватимуть професійний рівень - для цього є ВККСУ, але аналізуватимуть, наскільки той чи той кандидат помічений у корупції, в неетичній поведінці тощо. Запитання: Ви сказали про нову структуру Верховного Суду, чим новий ВС відрізнятиметься від старого? Відповідь: Насамперед він відрізнятиметься функціями. Зараз в Україні є три вищі спеціалізовані суди і Верховний Суд. Замість чотирьох буде єдиний орган. Це дасть змогу краще виконувати функцію забезпечення єдності судової практики, прогнозованості судових рішень та якості судової практики в цілому. Усередині Верховного Суду будуть касаційні підрозділи, які розглядатимуть кримінальні, цивільні, господарські та адміністративні справи за касаційними скаргами. Над ними буде Велика палата - пленарний орган, куди судді оберуть 21 свого колегу. Це будуть найбільш досвідчені, кваліфіковані, авторитетні судді, які мають забезпечувати єдність практики у Верховному Суді. Друга відмінність нового Верховного Суду - це склад. Йдеться, по суті, про повне переформовування складу Верховного Суду. Судді, які зараз здійснюють правосуддя у Верховному Суді, зможуть взяти участь у конкурсі, але не менш важливим є те, що в конкурсі зможуть взяти участь й інші судді, і не судді - адвокати, науковці-юристи. Запитання: Діючий склад буде звільнено? Відповідь: Діючий суддя має право брати участь у конкурсі. Якщо суддя з діючого складу не захоче брати участі в конкурсі, він матиме право піти у відставку. І якщо він братиме участь у конкурсі, але не переможе, він також матиме право піти у відставку. Запитання: Якщо говорити про те, що буде чотири палати нового ВС, і замість вищого Госпсуду, наприклад, буде палата, чи означає це відродження старої ідеї ліквідації господарських судів? Відповідь: Ми говоримо про те, що коли запрацює новий Верховний Суд у складі чотирьох касаційних підрозділів, припинять роботу існуючий Верховний суд і вищі спеціалізовані суди - ВГСУ, ВАСУ, ВССУ. Але спеціалізація збережеться - залишаться суди, які займаються кримінальними і цивільними справами, господарські та адміністративні суди. Тут змін не очікується. Вертикалі спеціалізованих судів замикатимуться у Верховному Суді - на відповідних касаційних підрозділах. Запитання: Усі ці зміни в судовій системі стануть можливими, якщо буде проголосовано зміни до Конституції і новий проект закону "Про судоустрій і статус суддів"? Відповідь: Варіантів може бути два. Перший - ВР підтримає зміни, ми далі рухатимемося, і відбудуться позитивні зміни. Другий варіант, якщо Рада не усвідомить необхідності змін і не дасть 300 голосів за їх прийняття, у нас будуть досить обмежені можливості отримати суттєві позитивні зміни в судовій системі. Запитання: Чи великий ризик того, що Верховна Рада не проголосує? Відповідь: Судова реформа - це не реформа, яка робиться в інтересах якихось груп, це реформа, яка робиться в інтересах українців та України. Сподіваємося, що це знайде розуміння у депутатів, і вони підтримають реформу. Це реформа, яка потрібна всім. Якщо ми цього не зробимо, то у рамках чинної Конституції у нас фактично залишиться все, як є. Ми можемо вирішувати якісь точкові питання, як, наприклад, це було в законі "Про забезпечення права на справедливий суд". Але в цьому разі ми не можемо розраховувати на якісні стратегічні зміни. Запитання: Ну, напевно, якесь суддівське лобі вже сформувалося і працює з депутатами? Відповідь: Ну, є і таке, але судді також по-різному ставляться до пропонованих змін. Є судді, яких усе влаштовує. Але є судді, які розуміють необхідність змін. Ситуація в суспільстві така, що суддя в його очах фактично вже прирівняний до корупціонера і хабарника. Звісно, нормальній людині, яка обрала цей професійний шлях, у судовій системі вкрай некомфортно, і вона розуміє, що необхідно щось змінювати. І таких суддів також велика кількість. Хоча, безумовно, є й опозиція, яку все влаштовує. Запитання: Таким чином, доля судової реформи залежить від ВР? Відповідь: Від неї залежить дуже багато. Верховна Рада, врешті-решт, це єдиний законодавчий орган у державі. В четвер зрозуміємо, чи можемо ми дійсно розраховувати на системну судову реформу.