12:18 27.02.2018

В.Черниш: Закон рамковий, багато чого буде залежати від того, як всі державні органи імплементують свої завдання

7 хв читати
В.Черниш: Закон рамковий, багато чого буде залежати від того, як всі державні органи імплементують свої завдання

Бліц-інтерв'ю міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Вадима Черниша агентству "Інтерфакс-Україна" у зв'язку зі вступом в силу закону “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях”

Нещодавно вступив в силу закону про забезпечення державного суверенітету над тимчасово окупованими територіями Донбасу. Що принципово змінює даний документ в роботі вашого міністерства?

Я би не сказав, що принципово щось змінюється. Рік тому уряд затвердив план дій, який практично зараз продубльований законом. З точки зору активності, яку міністерство координувало, то тут наша активність просто врегульована законом, але практично все так само, як і було на рівні постанови уряду.

Якщо говорити про конкретні сфери, чи буде щось змінюватися в питанні перетину лінії розмежування?

Що стосується перетину лінії зіткнення і переміщення товарів через лінію зіткнення, то тут є певні особливості. Наприклад, раніше дане питання регулювалося за поданням Служби безпеки України постановою Кабінету Міністрів (переміщення товарів), то тепер, за рахунок того, що буде змінено режим, не антитерористична операція, а заходи з забезпечення національної безпеки і оборони, то тепер просто згадується уряд як такий, без ініціатора Служби безпеки, який зараз практично має зробити нову постанову. І порядок переміщення не думаю, що сильно зміниться, але я не можу за весь уряд передбачити. Теж саме стосується і переміщення лінії зіткнення людьми. Раніше це регулювалося наказом Служби безпеки, а потім відповідними рішеннями різних суб'єктів, в тому числі частково і уряду, і Прикордонної служби, і Фіскальної служби, і так далі. Тепер більше повноважень у військових. І я думаю, що цей об'єднаний штаб просто зараз міжвідомчу координацію організує, тепер саме через провідну роль військовослужбовців і військового компоненту. Але я також не очікую якихось серйозних чи суттєвих змін у відповідному порядку.

Але усе-таки, чи можливо, що буде тенденція до спрощення перетину і переміщення, чи навпаки?

Я не думаю, що він суттєво зміниться. Єдине, що ми маємо - внутрішню дискусію щодо принципу по товарах. Наприклад, спочатку так званий 415 наказ Служби безпеки, який регулював порядок переміщення, регламентував, що коли людина перетинає лінію, то може взяти з собою якісь товари по принципу, що ти можеш провезти все, крім забороненого. А коли вже наступного разу приймали постанову уряду, то цей принцип був змінений, тобто ти міг провести лише те, що дозволено. Саме через те ми його постійно корегували, бо весь час виникали якісь потреби у людей, які не були передбаченні з першого разу, через те, що дуже складно передбачити десятки тисяч речей, які перевозяться.

І як буде зараз?

Не можу за колегіальний орган Кабінет Міністрів прийняти рішення, але ми будемо відстоювати принцип того, що варто було б зробити перелік заборонених, а не перелік дозволених. Я не знаю на що пристане Кабінет Міністрів, і дотепер ми не знаємо, хто буде головним органом, хто буде розробляти цей порядок. Це може бути і Міністерство оборони або інше міністерство, в тому числі і наше. Кому уряд доручить під час затвердження плану виконання указу, таким чином і будемо діяти.

Що стосується гуманітарної складової, то так само вантажі будуть переміщуватися для підтримки громадян, які опинилися в складних обставинах з боку міжнародних організацій, яким ми довіряємо. Це організації системи ООН і Міжнародний комітет Червоного хреста, та деякі інші окремі організації.

Які наразі основні завдання для міністерства по імплементації закону?

Ми будемо продовжувати нашу діяльність на тих саме принципах, які і були. Там проживають наші люди, вони тепер, відповідно до закону, проживають в умовах окупації, і це означає, що вони потребують захисту з боку української держави, але з врахуванням того, що українська держава не має там органів. Тому ми будемо реалізовувати всі програми, які можуть полегшити життя наших громадян там, але з розумінням того, що наша держава, на жаль, своїми органами не представлена. Ми будемо підтримувати культурні зв’язки, спортивні зв’язки, ми з задоволенням будемо запрошувати молодь з окупованих територій навчатися в українських вишах. Тобто все продовжиться. Натомість іншим органам варто було би подумати, бо там є те, що лежить в їх компетенції. Це виконання всього обсягу вимог, які передбачені женевськими конвенціями. Зокрема, ми ж говорили, що наші хлопці, які там зараз перебувають фактично в полоні, ми як українська держава вважаємо їх військовополоненими. Відповідно, так звані комбатанти, певні люди, які зі зброєю зараз воюють проти держави Україна і представляють окупаційну владу, можуть бути розцінені, і уже ми мали кілька питань від міжнародних партнерів, як також військовополонені. І тут треба подумати нам всім разом: який статус вони мають, де вони можуть утримуватися, як ми маємо діяти, тобто особливості міжнародного гуманітарного права ми маємо обдумати.

І також ми говоримо, що в законі передбачено лише два документи, які ми визнаємо: свідоцтво про народження і про смерть, але імплементаційно ми не знаємо, що мав на увазі законодавець, коли написав, що ми їх визнаємо. Що це означає - показав і цього достатньо? Чи все ж таки має бути відповідний український документ державного зразка? Яка процедура? Це, звичайно, не до нашого міністерства, це питання Міністерства юстиції, але ми не будемо осторонь цих процесів, будемо брати участь в підготовці усіх без винятку питань.

Ще одна новела цього закону - створення міжвідомчого координаційного органу по узагальненню правової позиції держави у питаннях відсічі і стримування збройної агресії Росії. Що це буде за орган, і яка роль у ньому міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб?

Я прогнозую, що якраз до цього будуть долучені всі або більшість міністерств, можливо, і Міністерство внутрішніх справ, і Міністерство закордонних справ, і Міністерство юстиції, і наше міністерство. А от хто яку частину роботи буде виконувати, ми уже узгодимо під час прийняття цього рішення. Зазвичай, на чому базуються наші знання про окуповані території: на повідомленнях засобів масової інформації, вони моніторяться і тепер, на повідомленнях розвідувальних спеціальних органів, на матеріалах кримінальних справ, на інформації від правозахисних міжнародних організацій, яким щось стає відомо внаслідок їх діяльності, на офіційних звітах моніторингових місій. Звичайно, всі ці документи мають бути зібрані або кожен орган має поділитися ними в рамках цього координаційного органу. І після цього це повинно бути підставою для звернення України до міжнародних судових інстанцій, а також для інших форм захисту прав і свобод людини, зокрема так, як передбачено законом. Зокрема, це і посилення санкцій, як секторальних так і персональних, і інших процедур, які Україна може застосувати по сукупності в рамках міжнародних процедур.

Виходячи з того, що МТОТ не було прямою стороною в розробці цього закону, а лише частково надавало свої пропозиції, чи на даному етапі уже видно, які ваші пропозиції не були враховані, чи на чому б ви наполягали при можливому внесенні змін?

Левова частка закону, через те, що депутати його ухвалювали в такий спосіб, як ухвалювали, з купою поправок і так далі, присвячена організації військового управління і координації органів, що забезпечують національну безпеку. Звичайно, знайшло відображення кілька речей, щодо ролі міністерства в реалізації політики щодо реінтеграції, але не у військовій сфері. Мені здається, що, можливо, якісь процедури можна було б більш детально прописати, але сподіваємося на те, що там є норма більш широка, рамочна, яка дозволить імплементувати їх в рішеннях Кабінету Міністрів. Знову таки, закон рамковий, багато речей буде залежати від того, як всі державні органи імплементують свої завдання відповідно до рамок, які цей закон встановлює. Але у нас в суспільстві часто буває так: прийняли один закон, тепер ми бачимо лише один закон, а решту наче не бачимо. Цей закон не має більшої юридичної сили, ніж інші, а в нас є закон про гуманітарну допомогу, який частково регулює ряд питань, в тому числі надання гуманітарної допомоги тим, хто живе поза лінією розмежування. Даний закон абсолютно не обмежує цього, якщо він про це нічого не говорить, це означає, що діють інші закони. Що стосується норм гуманітарного права, то наші пропозиції були щодо імплементації їх в самому законі, але якщо є конвенції і закон про ратифікацію, то вони будуть діяти в сукупності. Головне буде залежати, як органи координуються на виконання вимог цього закону. Деякі постанови треба буде змінювати, тому що були під режим АТО адаптовані, деякі відомчі акти треба теж відкоригувати, деякі мають діяти паралельно. Тобто це дуже кропіткий і великий обсяг роботи.

РЕКЛАМА
Загрузка...
РЕКЛАМА

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Д.Костржевський: аеропорт "Київ" не відмовляється від плану подовження ЗПС

Глава НСЗУ: Медреформа має змінити економічні стимули і поведінку постачальника медпослуг

Головлікар "Охматдиту": "Я дуже хочу змінити менталітет лікарів і медперсоналу, – вони мають любити свого пацієнта"

Ніна Южаніна: "Якщо ми заблукали з податком на виведений капітал, то з BEPS буде ще важче"

В.Гройсман: Я нікому не дам використовувати адмінресурс у виборчих кампаніях

Ніна Южаніна: НБФБ не чіпатиме бізнес за умови, що буде упереджувати виникнення різних схем

Торговий представник України Наталія Микольска: "Наші плани -- запустити роботу ЕКА до кінця року

Данилюк: Я прихильник податку на виведений капітал, але треба знайти компенсатори

Філя Жебровська: "Доступні ліки" – чудова програма і вона має продовжуватися"

Холодницький: Ми волаємо про створення Антикорупційного суду, адже результати нашої роботи – вироки, а не показові затримання і суди з визначення запобіжного заходу

ОСТАННЄ

Д. Костржевський: Наступного року аеропорт "Київ" подвоїть свої потужності (I частина)

С.Гусовський: Розірвання договору змушує забудовника сідати за стіл переговорів

Олександр Данилюк: Передвиборчий рік несе багато ризиків, що можуть дестабілізувати фінансову ситуацію в країні

Черниш: МінТОТ залучило під свої проекти близько 3 млрд грн за два роки, з них держава профінансувала щонайбільше 1%

Смолій: Ми вперше розробили стратегію НБУ з цілями на середньострокову перспективу

Гендиректор ПБГ "Ковальська": У нас дуже позитивні очікування щодо 2018 року

Глава СБУ: РФ активно намагається вербувати українських топ-чиновників для впливу на політичні процеси

Директор Украероруху: Кількість польотів у повітряному просторі України за неповний 2017р зросла на 19%

В.Омелян: До керівництва "Укрзалізницею" мають повернутися фахівці-залізничники (I частина)

В. Ковальчук, керівник ДП "НЕК "Укренерго": "Моя команда – головний актив "Укренерго". І вона, безперечно, драйвер реформ в електроенергетиці"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА