12:30 21.03.2018

Данилюк: Я прихильник податку на виведений капітал, але треба знайти компенсатори

20 хв читати
Данилюк: Я прихильник податку на виведений капітал, але треба знайти компенсатори

Ексклюзивне інтерв’ю міністра фінансів України Олександра Данилюка агентству "Інтерфакс-Україна"

– Якою є позиція Міністерства фінансів щодо законопроекту про податок на виведений капітал, оскільки на останній зустрічі президента Петра Порошенка з бізнесом якраз Мінфін називали серед перешкод на шляху його прийняття?

– Проста відповідь: законопроект було розроблено Міністерством фінансів. Кабінет міністрів його схвалив у жовтні. Тоді ще на засіданні уряду я зазначав, що це – важлива ініціатива, котра має переваги і для бізнесу, і для держави, але й несе деякі ризики. Серед переваг – спрощення адміністрування, стимулювання реінвестицій, детінізація. Ключовий ризик – втрати бюджету та збільшення дефіциту в перші роки запровадження. Хоча впровадило цей механізм оподаткування небагато країн, але наш аналіз свідчить, що він може бути одним з тих неординарних кроків, які на цьому етапі можуть дати нам переваги для більш стрімкого розвитку економіки. Останньою цей податок впровадила Латвія – з 1 січня 2018 року. Я регулярно спілкуюся з латвійським міністром фінансів. Вони теж подивилися на досвід інших країн: що спрацювало, а що - ні. З урахуванням цього вони й розробили свою модель.

Ми йшли тим самим шляхом. Розробили свій законопроект, хотіли його впроваджувати з 2019 року й працювали над розробкою компенсаторів для бюджетних втрат. Без компенсаторів прийняття законопроекту є безвідповідальним. За нашими розрахунками, в перший рік впровадження бюджет втратить 25,9 млрд грн. Це не нуль і не 80 млрд грн, як хтось озвучував. В другий рік – близько 31 млрд грн.

– Тобто тенденція до збільшення, а не навпаки?

– Не зовсім так. Це пов’язано з тим, що частина податків за четвертий квартал сплачується в наступному році. В будь-якому разі, це серйозні втрати, які можна компенсувати двома способами: або збільшити податки, або зменшити державні видатки. Звичайно, ми підтримуємо тільки другий варіант.

Відома скептична позиція МВФ до досвіду Грузії, Естонії і що Фонд не підтримує таку модель. Проте якби ми знайшли компенсатори, то, думаю, що була б перспектива отримати погодження Міжнародного валютного фонду. І для них, і для нас важливо, щоб бюджет був збалансований. Особливо в передвиборчий рік, коли популісти захочуть збільшувати витрати.

Натомість відбулося таке: адміністрація президента надіслала до МВФ законопроект без будь-яких компенсаторів, щоб отримати їхню позицію. Цілком прогнозовано - МВФ відповів негативно. Було б наївно очікувати на щось інше. Ключовий аргумент Фонду: без компенсаторів існують величезні ризики, тому не радимо вам зараз ініціювати цей проект. Абсолютно логічна та передбачувана відповідь. Можна сказати, що таким непродуманим кроком "підставили" й президента, і Кабмін, і всіх, хто підтримує цю модель оподаткування. Важливо все робити послідовно та  збалансовано. Тоді буде й довіра, зокрема бізнесу. Чому частина бізнесу не підтримує таке нововведення? Бо боїться, що коли не буде компенсаторів, то до них ця проблема повернеться через збільшення податків. МВФ також розуміє, що без компенсаторів постануть проблеми з бюджетом. Але що сталося – те сталося. Врешті-решт, це була не наша ідея, і як не дивно звучить, з нами навіть не узгоджувалась.

– Не ваша? Адже заступник глави адміністрації президента Дмитро Шимків вказав, що саме ви ініціювали звернення.

Дитячий садочок… Ми працюємо над тим, щоб знайти компенсатори. Ще наприкінці минулого року на зустрічі президента та прем’єр-міністра з бізнесом я презентував законопроект про податок на виведений капітал і говорив, що передбачимо компенсатори в трирічній Бюджетній резолюції. Щоб усім було зрозуміло, де будемо скорочувати видатки. Адже ще тоді я наполягав, що ми проти збільшення податків, оскільки це абсолютно нелогічно: який тоді сенс вводити податок на виведений капітал?

– Жодних податків? Чи, можливо, є якісь винятки – щоб люди менше палили, щоб відновити соціальну справедливість і обкладати більшими податками великі зарплати, наприклад?

– Так, у нас є зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію про поступове збільшення акцизних податків. Але ці зміни ставок не стосуються податку на виведений капітал. Я проти таких рішень, як, наприклад, підвищення ренти на видобування природного газу три роки тому. Тоді теж шукали компенсатори на покриття певних витрат. Як наслідок, тільки зараз нам вдалося ставки повернути до нормального рівня та повернути довіру інвесторів до галузі. Тому підкреслюю: я проти підвищення податків задля компенсації витрат. Держава має бути ефективною. Потрібно скорочувати державні видатки. Це єдиний правильний крок. Хоч би як складно не було, але це треба зробити.

– 2018-й – передвиборчий рік, а скорочення видатків і підготовка до виборів – речі, які важко робити одночасно. В коментарях щодо ситуації вже з‘явилася теорія змови, що історія з податком на виведений капітал – це хороший спектакль, як уникнути відповідальності за зрив програми з МВФ. Реальною причиною буде небажання діючої влади створювати Антикорупційний суд та підвищувати ціни на газ, але говоритимуть, що МВФ виступив категорично проти пом‘якшення податків.

– Я не хочу коментувати теорію змови. Я – прихильник цієї моделі оподаткування при правильних компенсаторах, тому не хотів би, аби нею маніпулювали. Ми будемо шукати компенсатори разом з усіма задіяними в бюджетний процес установами. Якщо їх буде знайдено... Тут ключове "якщо". У бюджеті багато захищених статей – майже 95% бюджету, а капітальні видатки становлять 40 млрд грн і це в основному будівництво доріг. Тож український бюджет мало де можна "обрізати", але це потрібно робити. Насамперед через підвищення ефективності витрат.

Але уявіть собі, що ми без скорочення видатків запровадимо нову модель. Отримаємо "дірку" в 25 млрд грн. Це не те що ризик – це бомба. Тому Міністерство фінансів не дозволить цього зробити. Будемо шукати можливості для скорочення видатків. Це треба погодити з відповідними розпорядниками коштів під час розробки Бюджетної резолюції. Це серйозний процес. Коли пройдемо його, будемо ініціювати і Бюджетну резолюцію в пакеті із законопроектом про податок на виведений капітал. Можемо внести цю пропозицію через президента, але вже як повністю збалансовану.  Президент також є прихильником цієї моделі, тому переконаній у підтримці.

– Уже є бачення, де можна скоротити? Бо у МВФ та інших експертів є побоювання, що й нинішній бюджет є не зовсім реалістичним – і за видатками, і за доходами. Тож наскільки щирі ваші слова про підтримку нової моделі?

– У відповідь на це пропоную таку аналогію. Чи є я прихильником того, щоб усі українці отримували європейські зарплати? Так. Чи є у нас на сьогодні така можливість? Потрібно трохи попрацювати. Так само – і по цій моделі. Я її прихильник. Але треба зараз попрацювати і знайти компенсатори. Інакше – це просто або фантазія, або диверсія.

Стосовно можливих компенсаторів. Деякі видатки, особливо на правоохоронні органи, неадекватно завищені для нашої країни. Така роль силових органів не є адекватною для демократичної країни. Слід скорочувати й їхню чисельність, і фінансування. Це – одне з джерел для покриття прогнозованих бюджетних ризиків. Виходить подвійна користь: менше видатків, менше тиску на економіку. Це пришвидшить її розвиток і дасть можливість запровадити податок на виведений капітал, що стимулює реінвестиції. Тому це – компенсатор подвійної дії. Чи буде це просто зробити? Ні. Одразу ж почнуть лунати маніпуляції, що - війна, потрібен  великий силовий блок. Хоча я переконаний: значна частина правоохоронців жодного стосунку до війни не має - займаються іншими речами, зокрема, вибиванням грошей з бізнесу. Тому дуже важливою є інша ініціатива Мінфіну – створення Служби фінансових розслідувань - аналітичного органу, котрий буде розслідувати та попереджати економічні злочини проти держави. І її теж підтримав уряд. Мета: зменшити тиск на бізнес, виключити можливість інших правоохоронних органів розслідувати економічні злочини проти держави і, відповідно, скоротити видатки на ці правоохоронні органи. Як бачите, є певна логіка, якою ми керуємося.

– Скільки часу залишилось на пошук компенсаторів, аби податок на виведений капітал запрацював з 2019 року?

– Остаточно втрати від запровадження податку та компенсатори цих втрат мають бути відображені в проекті бюджету на 2019 рік. Його має бути подано до Верховної Ради до 15 вересня.

- Якщо цього бачення не буде, дискусія про введення ПнВК може позначитися на очікуваному транші кредиту МВФ?

–. МВФ знає, що компетенція і відповідальність за податкову політику та бюджет належать тільки Міністерству фінансів. Ми з ними обговорювали модель ще навесні 2017 року, вони її аналізували, коли ми готували проект закону до подання на Кабмін. Тоді ми разом з Фондом дійшли висновку, що потрібно знайти компенсатори до подання до Верховної Ради. Зараз я навіть не веду дискусії з цього приводу з Фондом, доки не визначено компенсатори.

– Кілька деталей: як Мінфін оцінює поетапну модель введення такого податку? Президент озвучив можливий компромісний варіант – спершу податок на виведений капітал лише для малого й середнього бізнесу. Наскільки взагалі доцільно, щоб одна частина економіки працювала за одною моделлю, решта – за іншою?

– Чому ця ідея взагалі з'явилась: бо не весь бізнес підтримує цю модель. Ми її проаналізували. Не все так просто. За такого запровадження податку на виведений капітал треба ще врегулювати взаємодію тих, хто працює на одній моделі, з тими, хто працює на іншій. Це – додаткові ускладнення та плутанина в адмініструванні. Крім того, напрацьований законопроект також передбачає можливість збереження податку на прибуток для банківського сектору протягом кількох років.

– А це зможе скоротити бюджетні ризики, оці 25,9 млрд грн?

– Залежить від того, хто скористається новою моделлю, чи буде вона обов'язковою для великого бізнесу. Думаю, істотно не скоротить. Втрати будуть меншими. Але це просто спосіб зробити менш болючим перехід на цю модель для тих, хто не хоче цього робити. Однак з таким підходом можуть постати певні проблеми. В такому разі у нас чотири моделі оподаткування будуть працювати одночасно: податок на виведений капітал, третя група на єдиному податку, податок на прибуток, єдиний податок для аграріїв… Коли декілька моделей існують одночасно, це завжди ускладнює адміністрування, додає навантаження на ДФС. Ми розглядали таку можливість в робочій групі, але є можливість ще раз проаналізувати таких підхід та все прорахувати.

– Такий собі податковий арбітраж?

- От саме це й погано. Цього не має бути. Система повинна бути абсолютно рівною та зрозумілою, що позбавляє можливості будь-якого арбітражу.

– На початку року Естонія і Латвія потрапили до переліку країн, операції з контрагентами яких підпадають під адміністрування українського закону про трансфертне ціноутворення. А чи немає ризику вже самій Україні потрапити в таку пастку після введення податку на виведений капітал? До нас може змінитися ставлення? Можуть віднести нас до країн із заниженим оподаткуванням?

– Такий ризик є. Треба провести консультації і пояснити, чому ми це робимо, як це буде працювати і чому це не призведе до оптимізації податків в країнах-партнерах. Як це ми зараз робимо з Латвією, вони дають детальні роз’яснення, як у них працює нова система. Водночас ми обговорюємо з ними й те, як процес переходу на нову систему відбувався в Латвії і яку роботу вони проводили з цього приводу зі своїми міжнародними партнерами. Ми хочемо зрозуміти, як будуть ставитися до України після запровадження такої моделі оподаткування.

– Процес термінового перегляду Кабміном цього переліку після дипломатичних нот, "що ми не офшори", виглядав ще більш дивно, оскільки з переліку за компанію виключили ще кілька країн, наприклад, Угорщину. Постає питання, чому від самого початку не проаналізували все більш детально?

– Це завжди питання переговорів, але важливо уточнити, що йдеться не про офшори. Ми вже неодноразово пояснювали, що є список країн, з якими нам, за законом, потрібно контролювати операції з метою трансфертного ціноутворення. При цьому жодних перешкод для роботи компаній з цих країн немає, як це було б у випадку зі списом офшорів. Думаю, що така ситуація виникла через те, що недостатньо часу приділили консультаціям з країнами-партнерами та поясненням природи самого списку.

– І з Естонією, Латвією у нас жодних проблем після цієї історії?

– Я уже пояснив, чому це сталося. Хочу лише додати, що я був на зв’язку зі своєю колегою із Латвії, в Давосі зустрічався з прем'єр-міністром Естонії. Я пояснив, хоча вони також це вже розуміли, що це не має жодного стосунку до офшорів. Хоча там дійсно була певна технічна проблема… Був деякий взаємозв'язок між актами Кабінету міністрів і Національного банку. Банки сприйняли внесення цих країн до такого переліку як до офшорного списку. Відтак постали проблеми з проходженням платежів. Але ми оперативно виявили проблему, провели консультації з НБУ і розірвали цей помилковий зв'язок, що зняло 90% проблем.

– Схеми виведення грошей через внутрігрупові кредити і роялті – це одна з причин, чому значна частина великого західного бізнесу виступає за збереження статус-кво. Ваше ставлення до цього: чи варто нинішні схеми зберігати?

– Фраза "зберігати схеми" мені не подобається. Наша мета – щоб той прибуток, який реально заробляється в Україні, оподатковувався тут. Для цього важливим є також запровадження плану боротьби з ухиленням від оподаткування та виведенням грошей в офшори (план BEPS). До кінця року маємо запровадити мінімальний стандарт BEPS – чотири ключові кроки. Саме для того, щоб мати можливість повною мірою оподатковувати зароблений в Україні прибуток. Для цього ми зараз змінюємо угоди щодо уникнення подвійного оподаткування з ключовими юрисдикціями, через які проходила оптимізація, – Кіпр, Нідерланди, Люксембург. Щоб зменшити ці можливості, збираємося підписати багатосторонню угоду MLI, яка також є частиною пакету BEPS і дає змогу оперативно та одночасно внести зміни в усі необхідні двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування. Це кроки, спрямовані на захист нашого бюджету, на захист конкурентоспроможності нашої економіки.

– Чому ми ще не підписали MLI? За строками начебто вже мали б це зробити.

– MLI - це міжнародна угода, тому я маю отримати повноваження від президента на її підписання. Сподіваюся, що їх отримаю найближчим часом. Бо підписувати треба навіть не завтра, а вже сьогодні. Потім ще треба передати на ратифікацію до Верховної Ради. І її не можна відкладати на останній момент, оскільки якщо не встигнемо ратифікувати до кінця року, потрапимо в "чорний" перелік ЄС: Євросоюз буде вводити санкції щодо тих, хто не запровадив мінімальні стандарти BEPS до кінця року. Це означає, що український бізнес, який зараз так складно завойовує європейські ринки, користуючись Угодою про асоціацію, може опинитися в такій незручній ситуації, коли до нього будуть вводитися обмеження через те, що країна опинилася в "офшорному" списку, оскільки вчасно не виконала мінімальний стандарт BEPS. Крім того, ще один крок плану буде виконано після прийняття закону про country by country report. Тобто корпорації будуть подавати розширену звітність, котра відобразить, де у компаній акумулюються прибутки, які активи і де знаходяться. Мінфін завершує роботу над  законопроектом і подасть його до Верховної Ради найближчим часом. Підписання, ратифікація MLI, прийняття цього законопроекту – і ми виконали мінімальний стандарт BEPS.

– Які перспективи "нульової декларації"? Чи пов'язуєте ви її із податком на виведений капітал? При цьому МВФ також чітко проти нульової декларації. Виходить, що треба спочатку переконати Фонд по компенсаторах, затим ще й додатково щодо амністії.

– Дійсно, МВФ - проти податкової амністії в будь-якій формі. Вони проти, бо досвід інших країн демонструє, що далеко не скрізь це спрацювало. Перш ніж вводити "нульову декларацію", треба провести консультації: показати МВФ, а головне - всім українцям, для чого це потрібно і в якому пакеті це будемо вносити. Зараз розглядається ініціатива щодо внесення законопроекту про "нульову декларацію" та непрямі методи  в пакеті з BEPS. Але ж "нульова декларація" не входить до вимог BEPS. Це - не пов’язані між собою кроки.

Інша річ – разове розкриття інформації про майно перед початком міжнародного обміну інформацією, так зване "voluntary disclosing". Це стандартна процедура, яка проводилася багатьма країнами перед початком обміну інформацією. Зараз ми з Нацбанком та експертами вивчаємо такий досвід для напрацювання проекту закону.

Що стосується "нульової декларації", то це важливий та необхідний інструмент перед запровадженням непрямих методів – перевірки відповідності видатків задекларованим прибуткам. Так звана "точка відліку", а також спосіб провести податкову амністію для легалізації доходів, з яких раніше не було сплачено податки. Але, по-перше, важливо, щоб "нульову декларацію" не було використано як можливість легалізуватися тим, хто хоче це зробити перед введенням прозорого обміну інформацією та уникнути відповідальності за отримання прибутків через корупцію та інші нелегальні діяння. По-друге, введення непрямих методів аналізу має статисґя лише тоді, коли відбудеться повноцінна інституційна реформа ДФС. Інакше ми дамо додатковий інструмент тиску.

Чи має ця служба сьогодні такий рівень довіри з боку людей, за якого можна ці повноваження надати? Адже тут широкий простір для зловживань. Ідею "нульової декларації" ми підтримуємо, але спершу треба пришвидшити реформу ДФС, а вона зараз просувається не дуже активно. За таких умов запровадження "нульової декларації" та непрямих методів прямо зараз несе значні ризики: одні скористаються цим для отримання індульгенцій, а проти інших цей інструмент буде використано для тиску.

– Виходить, занадто багато умов.

– А як ви думали? Так, багато що в країні змінилося, але водночас реформи ще далеко не завершено. Те, що працює в інших країнах, у нас не може працювати. Слабкі інституції, бракує довіри. Державний апарат працює інакше. Навіть бачу по роботі Мінфіну: постійно створюються перепони. Стара система активно бореться проти нової. Звичайно, хотілося б, щоб усі працювали в одному напрямі заради однієї мети. Тоді країна змінювалася би швидше. В наших реаліях зараз так не відбувається. Однак боротьба триває.

– Але податок на виведений капітал, законопроект про валюту можна ухвалити без "нульової декларації"?

– Не бачу зв’язку між "нульовою декларацією" та податком на виведений капітал.

– Тоді давайте перейдемо до СФР. Або до НБФБ.

– Ні, СФР – це абревіатура з трьох букв, і розшифровується дуже чітко - Служба фінансових розслідувань.

– А ви не боїтеся займати таку принципову позицію, враховуючи заяви президента на зустрічі з бізнесом, де він підтримав законопроект про НБФБ?

– Дійсно, законопроект про НБФБ у понеділок, 19 березня, було зареєстровано в парламенті народним депутатом. Депутати реєструють дуже багато різних ініціатив. Але є законопроект щодо створення Служби фінансових розслідувань, розроблений та схвалений коаліційним урядом ще в березні 2017 року. Його пропрацювали з усіма органами влади, задіяними у цій сфері, документ погоджено з бізнесом, експертами та міжнародними партнерами.

– Ви провели його детальний аналіз?

-- Ми проаналізували текст, оприлюднений до реєстрації в Раді. Проте загалом складно коментувати деталі проекту, адже вони змінюються на ходу, а фінальний текст на сайті Ради ми побачили лише у другій половині дня вівторка. Кілька тижнів тому відбулася презентація концепції НБФБ, де фінмоніторинг був складовою НБФБ. Звичайно, ми вказали на те, що включення фінмоніторингу до будь-якого іншого органу суперечить зобов‘язанням України стосовно гармонізації законодавства з ЄС, взятих у рамках Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Потім було опубліковано текст на неофіційному сайті, де цих ідей, на щастя, уже не було... Потім підняли дискусію, чому керівництво НБФБ "забули" включити до переліку осіб, підслідних НАБУ. Пізніше автори проекту в коментарях у пресі сказали, що то була "технічна помилка" і насправді керівники нового органу будуть підслідні НАБУ.

Тобто, важко коментувати деталі, коли немає остаточного тексту. Є загальний аналіз основних принципів: створюється конфлікт з НАБУ, запроваджуються непрозорі процедури відбору керівників та працівників, не забезпечується незалежність органу тощо. Рік тому уряд затвердив законопроект, підтриманий усіма бізнес-асоціаціями, МВФ, експертами. Якби ми побачили у законопроекті про НБФБ щось фундаментально інше, набагато краще, ніж в нашому, урядовому, – я б ще міг зрозуміти затримку. Наш законопроект побудовано на міжнародному досвіді, і щось нове і при цьому якісне внести туди дуже складно. В принципі, так і сталося. Я не задоволений тим, що минув рік  - за цей час вже точно могли би створити службу. Зараз бачу, що під тим самим соусом подається зовсім інше.

Ми постійно чуємо, що законопроект по НБФБ – більш як 100 сторінок, а урядовий - менший втричі. Це звичайно рівень аргументації… Питання не в кількості, а в якості. Який сенс в тому, що автори напхали в законопроект весь алгоритм дій аналітика та ледь не вписали назву програмного забезпечення, яке вони мають використовувати? По-перше, такі речі не пишуться в законах. Наші розвідувальні органи, наприклад, ведуть серйозну аналітичну роботу і мають потужні аналітичні підрозділи, але в профільному законі щодо цього - лише одна фраза. Бо це не рівень закону - прописувати різні алгоритми та ледь не посадові обов‘язки. По-друге, кожен закон має відповідати принципу правової визначеності. А тут ми бачимо купу термінів, що не визначені жодним нормативним актом, та й самі автори у своєму проекті чомусь не розкрили зміст термінів, якими вони оперують. Ось і треба буде здогадуватися, що таке "загроза фінансовій безпеці" чи "аналіз структурованих і неструктурованих даних" та інші терміни. Тобто у мене складається єдине враження: метою було створити щось відмінне від проекту уряду, а не розробити проект, на основі якого можна було б побудувати справді якісну службу.

– Рік тому дискусія точилася навколо того, кому підпорядковувати СФР – Мінфіну, Кабміну, МВС? Тепер знайдено "компроміс" – президенту та парламенту.

– Я не знаю прикладів такої моделі у світовій практиці. Розробники посилаються на досвід Румунії, але ж у Румунії він підпорядкований Міністерству економіки та фінансів. У розвинутих країнах Служба фінансових розслідувань або її еквівалент перебувають в системі виконавчої влади – і це є логічним з точки зору державного управління та розділення повноважень. Автори проекту про НБФБ наводять аргумент, що новий орган мав би бути поза межами виконавчої влади, щоб він був рівновіддалений та міг розслідувати зловживання в міністерствах. Але це дуже дивний аргумент, який свідчить про нерозуміння того, як побудована та працює правоохоронна система в Україні. Якщо йдеться про зловживання в органах влади, то це – корупція, отже, підслідність НАБУ або Державне бюро розслідувань (ДБР) залежно від рівня злочинця. Тому коли говорять, що новий орган має розслідувати зловживання у виконавчій владі, то завідомо закладають конфлікт з НАБУ та ДБФ з метою їх ослаблення або сліпо шукають аргументи, щоб виправдати таке нелогічне підпорядкування. Логічно, щоб орган, котрий буде розслідувати та протидіяти економічним злочинами проти держави, підпорядковувався органу виконавчої владі, який формує політику в сфері фінансів та економіки. Тому аргумент про рівновіддалене підпорядкування є абсолютно неправильним і нелогічним. СФР займатиметься боротьбою зі зловживаннями, коли приватний сектор завдає державі шкоді, а НАБУ та ДБР мають розслідувати злочини, скоєні чиновниками. Минув рік – дискусію запустили на третє коло і обговорюється те, що є базовим.

– Ви спрямовували свої зауваження щодо проекту Ніни Южаніної президентові? Він просив надати їх протягом тижня.

– Головне, що свої зауваження висловить бізнес. Я свої зауваження вже висловив публічно. Якщо ми так будемо реформувати країну, далеко не просунемося. Перше - це одна з ключових реформ: виключити можливість тиску на бізнес та економіку. Друге – потрібен орган з серйозним рівнем довіри, незалежністю, який би міг розслідувати складні злочини на мільярди. Зараз жоден орган не є достатньо компетентним та незалежним, аби професійно розслідувати складні фінансові злочини та не влаштовувати набіги на підприємців. Для нас у Мінфіні важливо створення нового органу, з новими людьми і принципами, тому що, по-перше, важливо припинити втрати бюджету через різні схеми та оборудки, які досі не розслідуються ефективно; по-друге, припинити тиск на економіку, щоб вона нарешті почала генерувати більше доходів для державного бюджету та громадян.

– Чому уряд досі не вніс законопроект про СФР до Ради?

– Бюрократичні ігри, котрі заважають розвитку країни.

– За наявної ситуації чи існують якісь шанси, що цього року буде внесено цей законопроект, а наступного року він запрацює? Чи потрібно, щоб на цьому наполіг МВФ?

- Створення СФР під Мінфіном і так є в Меморандумі МВФ не перший рік. Але ми – влада, бізнес, громадянське суспільство – маємо самі бути в цьому зацікавлені. Я не прихильник того, щоб країна змінювалася через включення якихось вимог в умови співпраці з міжнародними організаціями.

– Але ймовірність прийняти цей закон в 2018 року як оцінюєте? Ви в це вірите?

– Вірю. Але важливо, щоб цей закон давав змогу створити незалежну професійну Службу фінансових розслідувань. Для того, щоб нова служба була саме такою, потрібні декілька важливих передумов, прописаних в законі: це має бути повноцінний правоохоронний орган, його підслідність не має дублюватися з іншими правоохоронними органами, має бути право на проведення оперативно-розшукової діяльності, повинна бути гідна оплата праці. І головне: має бути прозорий конкурс відбору керівника та працівників, обмеження на працевлаштування колишніх правоохоронців, чітка координація міністерством, котре формує політику у сфері діяльності СФР. Якщо закон не дозволить цього, то реалізація буде проблематичною.

РЕКЛАМА
Загрузка...
РЕКЛАМА

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Голова ЦВК Сліпачук: я знаю цінність незалежності та неупередженості

О. Стефанишина: "Наше завдання ‒ створити систему закупівель ліків, що буде органічно вбудована в нову систему охорони здоров'я"

Глава Місії України при НАТО: Угорщина продовжує зловживати принципом консенсусу в Альянсі

Прокурор АРК: МКС має відкрити свій офіс в Україні та розпочати розслідування ситуації в країні, зокрема в окупованому Криму

Голова "Укрцементу": збільшення виробництва цементу можливе лише за умови покращення залізничних перевезень

Заступник міністра охорони здоров'я П.Ковтонюк: "Амбулаторна меддопомога розпочне реформу з другого кварталу 2019 року"

Лілія Гриневич: Я не бачу можливості зменшувати кількість охоплення стипендій

Радник з приватизації ОПЗ: З українськими олігархами у нас немає жодних зв‘язків

Голова НКРЕКП: Сподіваюся, що низькі тарифи "Енергоатома" стимулюватимуть до зниження тарифів іншу генерацію, а не навпаки

Голова НКРЕКП: Ми сигналізуємо, що ринок електроенергії запрацює і не треба марнувати час

ОСТАННЄ

Глава НКРЕКП: З 1 січня плануємо зменшити тарифи на вхід-вихід з ГТС принаймні вдвічі

Ю.Филюк: У Франківську будується дуже багато житла, а якісна комерційна нерухомість відсутня

Голова Мінфіну Оксана Маркарова: Ми плануємо створити Агенцію з управління державним боргом

В.о. директора Фонду енергоефективності: Сподіваємося прийняти перші заявки від ОСББ вже на початку 2019 року

Ярослав Грегірчак: Україні потрібно поступово змістити акцент контролю на митниці з огляду на кордону до фіскального аудиту після випуску товару в обіг

Вадим Черниш: досвід України в протидії РФ вплине на загальну думку про сучасні конфлікти і про те, як протистояти гібридним загрозам

Держуповноважений АМКУ: "Предмет закупівлі буде формуватися за принципом "один препарат – один лот"

Голова Мінфіну Маркарова: Ми продовжимо підхід проактивного управління державним боргом

Голова офісу Націнвестради: Системні проблеми бізнесу можна вирішувати буквально протягом двох місяців

Старший віце-президент AGCO: За три роки маємо намір завоювати 20% українського ринку

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА