16:46 08.08.2018

Вадим Черниш: досвід України в протидії РФ вплине на загальну думку про сучасні конфлікти і про те, як протистояти гібридним загрозам

9 хв читати
Вадим Черниш: досвід України в протидії РФ вплине на загальну думку про сучасні конфлікти і про те, як протистояти гібридним загрозам

Бліц-інтерв'ю міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Вадима Черниша агентству "Інтерфакс-Україна" 

Час від часу від високопосадовців лунають заяви, що в тих чи інших подіях в Україні вбачається прямий чи не прямий вплив Росії. Часто це залишається лише заявами, як мінімум для загалу. Чи можна говорити прямо, що Росія діє не лише військовими методами?

Давайте спочатку про військові методи. Це не тільки безпосереднє застосування сили.  До військових методів відносяться також і погрози застосування сили: ми бачимо це вздовж всього українського кордону. Таким чином Росія постійно перевіряє на міцність Україну і постійно зосереджує біля кордонів сили і різні засоби, але точно не знаєш, чи це справжні наміри, чи щоб випробувати Україну на міцність, чи щоб залякати. Російська Федерація військовий арсенал використовує не лише безпосередньо на сході під час бойових дій, але й застосовує методи, відомі з часів Холодної війни. РФ концентрує зусилля на наших напрямках, вона переорієнтувала, я переконаний, цілу низку сучасних озброєнь з позначенням цілей в Україні. І це не лише схід, а вся територія нашої держави.

А якщо говорити саме про невійськові методи?

Паралельно, в таких умовах, звичайно застосовується  комплекс відповідних дій невійськового характеру. Є декілька теорій, але вони зводяться до прихованих і неприхованих невійськових дій. До неприхованих відносяться всі інструменти і сили, які є в руках Російської Федерації, наприклад економічні санкції. Пам’ятаєте ці історії: то грузинське вино не тієї якості, то сири з України не такої якості, а насправді, це застосування економічних важелів для впливу на Україну. Тут варто розуміти, що частину із того суспільство помічає, але не бачить, що це зроблено саме для впливу. Наприклад, я вже неодноразово говорив, що ситуація з мінеральними добривами насправді не така однозначна, як її деякі депутати, експерти, науковці і, можливо, навіть, неурядові організації описують. Це елемент серйозного впливу на економіку держави, як прямий, так і опосередкований, в тому числі і у сільському господарстві.

Росія також проти нас застосовує дипломатію: дипломатичний тиск на інші країни для підтримки позиції Російської Федерації. Тобто, різні інструменти, які є в руках Росії, застосовуються проти України. Як це проявляється всередині? Можуть бути інструменти прямої і непрямої підтримки бізнесу, який симпатизує Російській Федерації і бачить себе в її орбіті. І, звичайно, такий бізнес може фінансувати ті чи інші проекти, як легально, так і не легально.

Прихованих заходів суспільство не побачить. Класично, те що українське суспільство навчилося відрізняти – це пряма пропаганда, прямолінійна, з проросійськими меседжами. Але росіяни вже змінили тактику, давно вже це не пряма, а прихована інформаційна діяльність на території України. Тобто, це вже не такі меседжі, які не сприймає суспільство, це вже більш витончені, які схиляють суспільство до певної думки, а не прямо нав’язують її. А пропагандистські зусилля можна розділити на дві категорії: підтримка тих, хто на їхню думку має прийти до влади в Україні та дискредитація тих, кого вони не хочуть бачити.

В політичній і громадській сфері застосовуються механізми, які росіяни скопіювали, або намагалися скопіювати, наприклад, система неурядових організацій проросійського спрямування. Згадайте так званий козацький рух, особливо на сході нашої держави. На жаль, вони опустилися до того, що використовують релігійні організації –  показовий приклад з Російською православною церквою, тобто, це – неприховане використання, дуже часто, окремих елементів. Паралельно економічні методи, такі як блокування економічних інтересів тих, хто їм не вигідний, і навпаки, підтримка економічних інтересів тих, хто вигідний під час приходу до влади. Звичайно, це і діяльність спеціальних розвідувальних органів. Також дуже серйозно провладна наукова машина Російської Федерації працює на вивчення проблем України. Я абсолютно переконаний, що кількість наукових і експертних установ Росії, які займаються Україною, більша, ніж в самій Україні. Дуже багато робить їхній Національний інститут стратегічних досліджень.

Існує кількісний вираз таких дій Росії?

Ми в міністерстві зафіксували за червень як мінімум 450 таких дій, або випадків вандалізму, або конфліктів, які так чи інакше використовуються Російською Федерацією для ескалації протистоянь в середині нашого суспільства. 

Що з цього приводу говорять наші міжнародні партнери? Наприклад, Ви нещодавно були на безпековому форумі в Аспені (США), наскільки наші партнери в контексті так званих невійськових методів Росії і чи сприймають вони це всерйоз?

Порівняно з ними, арсенал засобів, які використовує Росія в невійськовій сфері в Україні, набагато ширший. Вони з таким не стикалися, тому наш досвід для них є дуже цікавим, тепер вони розуміють масштаб такого арсеналу. Всі зрозуміли, що це цілеспрямовані, серйозні підходи, які використовує Російська Федерація, аби послабити Україну. Ми при цьому зберігаємо свою незалежність, і успішно боронимо свою землю. Цей досвід для США та Європи дуже корисний, тому велика частина людей їздить сюди цей досвід отримати, особливо ті, хто поряд. Такого досвіду немає жодна країна зараз.

Я на форумі в Аспені був запрошений до виступу разом з Генеральним Директором Естонської служби зовнішньої розвідки та Директором з міжнародних комунікацій Уряду Великої Британії,  і ми проілюстрували різні аспекти прихованої і неприхованої діяльності в різних країнах. По Україні ми розповіли про концептуальні підходи Російської Федерації. Естонці підтвердили нашу позицію. Панель проілюструвала, для всіх, хто спеціалізується на питаннях безпеки в Сполучених Штатах і світі якраз ті підходи, які Росія застосовує. І ми отримали низку пропозицій, щодо обміну інформацією і досвідом для того, щоб покращити координацію саме в невійськовій сфері.

Про домовленості з якими країнами йдеться?

В основному це США. Більшість домовленостей – про подальші дії. Ну і звичайно спілкувалися з Естонією і Британією. І можу вам сказати, що такий підхід був дуже позитивно сприйнятий професійним співтовариством. Досвід України матиме вплив зараз на загальну думку про сучасні конфлікти і про те, як протистояти гібридним загрозам в усьому світі. Я думаю, що Україна повинна розвивати цей успіх. 

І ще одне, звичайно, добре, що створили платформу з НАТО у Варшаві, добре, що є центри в Литві, але мені здається, що потрібно створювати подібні речі і в Україні. Я думаю, що міжнародні партнери готові до того, щоб саме в Україні була така платформа, тому що ми відчуваємо усі ризики та небезпеки на собі.

Якщо говорити про США, то нещодавно спеціальний представник Держдепартаменту з питань України Курт Волкер заявив, що Україна опиниться в невигідній ситуації, якщо не продовжить дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування на Донбасі. Чи погоджуєтеся ви з його думкою?

Так цей закон фактично і не працював на практиці, оскільки Росія не виконує свою частину зобов’язань за Мінськими угодами. Проте весь світ, включно з Україною, говорить про те, що Мінські угоди є моделлю вирішення зараз цього конфлікту між Україною і Росією. І він демонструє всьому світу, що Україна дійсно виконує ці угоди, і демонструє що вона здатна, готова і вже зробила максимум для їх виконання. Натомість всім видно, що Росія не зробила нічого. І нам не можна дати Російській Федерації жодного приводу, який би вона використала для того, щоб звинуватити Україну.

Тобто закон потрібно пролонгувати?

Я вважаю, що у протилежному випадку ми дамо Росії карт-бланш (і не тільки Росії), говорити, що Україна не виконує мінські угоди. Але в цьому документі залишаються поза увагою багато важливих моментів. На жаль, один закон не вирішує всі питання. Це ціла система, яка складається із низки законодавчих і підзаконних актів, яка потім Україною має бути прийнята для того, щоб питання ці вирішити. Тут суперечка насправді про мінські угоди, як бази, навколо якої уже є єдність.

Чому я спитав про цей закон, бо сьогодні уже деякі депутати говорять, що його дію не продовжать через те, що прийнято закон про реінтеграцію Донбасу.

Я не бачу там протиріч. Я насправді вважаю, що закон про відновлення державного суверенітету на Донбасі не перекреслює можливості імплементації мінських угод. Росія на цьому маніпулювала, але коли всі міжнародні партнери побачили остаточний текст закону, сказали, що жодної проблеми для імплементації мінських угод немає. А щодо закону про особливий порядок місцевого самоврядування, то він двічі голосувався парламентом, двічі, а тепер, перед виборами раптом інші думки. 

Щодо закону про реінтеграцію Донбасу, декілька днів тому президент Петро Порошенко звернувся до Кабміну щодо створення міжвідомчого органу для висунення позову до Росії за шкоду на Донбасі. Цей орган передбачений даним законом. Чому до сьогодні він не створений і коли ви прогнозуєте початок його роботи?

Положення про таку комісію, координаційний орган, пройшло узгодження майже з усіма органами, це близько двох десятків структур і зараз вже пройшло правову експертизу  в Міністерстві юстиції. Після цього воно буде передано на розгляд урядових комітетів і безпосередньо Уряду.

Який буде формат цього органу?

Міністерство запропонувало формат, але я не знаю який буде за результатами розгляду урядом. Наше бачення: кожне міністерство дає в робочу групу представника, а очолювати буде один з віце-прем’єрів. Цей координаційний орган, який представлений кожним міністерством, надаватиме відповідну інформацію або отримує завдання щодо збору або систематизації такої інформації. Після цього консолідованим рішенням готується пропозиція, яка буде надходити для відповідного опрацювання президенту України і його консультативно-дорадчим органам, а також МЗС, яке, на нашу думку, також має входити в цю комісію.

Яка кінцевий мета роботи такого органу?

Систематизація всіх претензій у різних галузях, які є до Російської Федерації.

А щодо приватних позовів?

Ні, ми не можемо як держава підміняти їх, бо це приватна справа. Але методичні рекомендації і максимальне сприяння будуть. До речі, отримання відповідної інформації і зараз відбувається. На нарадах по Криму, які проводить віце-прем'єр Степан Кубів, наприклад, були присутні, в тому числі, і приватні компанії. Ми узгоджували дії уряду і приватних компаній щодо притягнення Росії до відповідальності через юридичні механізми.

Хочу зачепити ще одне питання. З російської сторони подекуди піднімалося питання щодо проведення референдуму на Донбасі. Ваша позиція щодо можливого розгортання такого сценарію, наскільки це можливо?

Немає такої країни, яка б могла підмінити державний суверенітет. Ніхто цей референдум не "освятить", це неприйнятно. Ми вже бачили заяви тих, хто нібито це обговорював, про те, що ніхто питання референдуму не приймає, і воно не може бути взагалі на порядку денному. Але це все для чого зроблено? Кожен раз, як тільки міжнародне співтовариство, базуючись на демократичних процедурах, доходить до спільної концепції, на яку нібито Росія погоджується, і от-от вже здається скоро буде загальна домовленість, Росія змінює наратив, вкидує "а давайте референдум". І знову починаються певні розбіжності і обговорення. Потім «вкинуть» ще якусь ідею, і ще, і таким чином весь час Росія відволікає союзників від основної єдиної платформи, з якою ми повинні прийти і сказати: "ми її не змінюємо, вам доведеться доєднатися до неї, або будуть санкції, погіршення, погіршення і погіршення становища РФ"

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Підтримка України на шляху до справедливості має бути постійною, бо це робота на роки і десятиріччя – генпрокурор

Глава "Центренерго" Андрій Чуркін: Нам вдалося повернути і постачальників вугілля, і покупців електроенергії, тому ОЗП пройдено успішно

"Укртелеком" збільшить обсяг інвестицій щонайменше на 70% у 2024 р. - гендиректор

Ситуація із захмарними цінами на картоплю у 2024-2025 МР не вирівняється - віце-президент УАВК

Складний процес заміни обов'язкового страхування вимагає продовження перехідного періоду закону "Про страхування" до кінця року

Росіяни поставили собі завдання знищити нашу авіацію і інфраструктуру для західних літаків - заступник начальника ГУР МО Скібіцький

Польський протест набув доволі агресивної форми - з мирної демонстрації він перетворився на прояв злісної неповаги до українських громадян

Найближчими місяцями плануємо запустити тестування електронного кабінету пацієнта - заступник міністра охорони здоров’я Карчевич

Нам нав'язують неправильну парадигму, що протистояння відбувається по лінії між бізнесом і правоохоронцями - Гетманцев

IT-індустрію зараз турбують три головні питання - це мобілізація, бронювання та закордонні відрядження - СЕО Diia.City United

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА