Ексклюзивне інтерв'ю прокурора АР Крим Гюндуза Мамедова інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна"

Прокуратура АРК порушила кримінальне провадження за статтею "теракт" у зв'язку з подіями в Керчі. Які були підстави для цього?  

Крим ‒ це територія України, і за міжнародними нормами, і за українським законодавством, отже, ми мали надати правову оцінку такому резонансному факту.

Тепер ‒ крок за кроком. У першій половині дня, коли це сталося, з певних джерел нам стало відомо, що в коледжі були постріли і вибухи, хоча в ЗМІ про це ще не йшлося.

Згодом з'явилася інформація про нібито вибух газового балона. Цей факт ми також перевірили ще раз, і нам сказали, що газ туди взагалі не постачають.  Потім була інформація про теракт, до якого нібито має відношення Україна, про те, що правопорушників було кілька.  

Щоб українці і вся світова спільнота знали про цей інцидент, ми внесли дані до ЄРДР, ‒ у нас було занепокоєння, що сторона-окупант не вдаватиметься до жодних слідчих дій з цього приводу.

Відповідно до міжнародних договорів, а саме, Четвертої Женевської конвенції, на державу-окупанта покладено зобов'язання щодо здійснення правопорядку на окупованій території.  

За побутовими фактами та іншими загальнокримінальними злочинами ми не поспішаємо вносити дані до ЄРДР, хоча законодавець нас у цьому не обмежує. У цій ситуації, якщо ми переконаємося, що сторона-окупант виконує всі необхідні слідчі дії повноцінно та об'єктивно, ухвалимо відповідне рішення. Тому що одна і та сама особа не може бути засуджена двічі за один злочин.

Це може бути закриття кримінального провадження українською стороною?

Все може бути. І закриття провадження, і перекваліфікація. Це все буде з часом.

Нам потрібен час переконатися, що та сторона робить все можливе для встановлення істини.  

Як розслідуватимуть справу із урахуванням відсутності доступу до місця злочину? Окрім інформації з відкритих джерел, що вже відомо про теракт у Керчі, якщо є версії події?

 Так, у багатьох виникає абсолютно логічне запитання ‒ як можна на відстані розслідувати такі злочини?  

Звичайно, ми усвідомлюємо всю складність і не маємо ілюзій з приводу того, що зможемо забезпечити розслідування так, ніби ми перебували на території Криму. Але ми зобов'язані вжити всіх можливих заходів, щоб зясувати ситуацію, максимально встановити факти, не дати ними маніпулювати, і щоб винні в цій страшній трагедії були покарані.

Нам важливо, щоб окупаційна сторона об'єктивно розслідувала те, що трапилося, ми активно долучатимемося і робитимемо все можливе для проведення слідчих дій. У нас є певні запитання з приводу офіційних версій слідчих органів окупаційної влади. Ми перевірятимемо цю інформацію.

Стосовно ж молодика, який скоїв цей злочин, то запитання викликає наявність дозволу на зброю, що має передбачати перевірку психічного здоров'я.  

І саме придбання молодими людьми зброї може свідчити про розвиток мілітаризації півострова, бути наслідком пропаганди насильства і, на жаль, свідченням небезпечної, нестабільної ситуації в окупованому Криму.  Що вимагає більш ретельного і детального дослідження.

Для цього є оперативні можливості?

Я б утримався від відповіді. У нас налагоджена робота належним чином, ми використовуємо всі механізми, які у нас є.

Контакти з російською прокуратурою Криму будуть з цього приводу? Та й загалом, ви контактуєте? У рамках міжнародно-правових доручень, наприклад.

Коли я представляв стратегію роботи прокуратури АРК, говорив про недосконалість законодавства. І це ‒ один з цих недосконалих елементів.  

З одного боку, для проведення повноцінних слідчих дій ми зобов'язані тим чи іншим чином контактувати з Російською Федерацією, але Закон України, що регулює правовий режим окупованих територій, забороняє нам це робити, кажучи про те, що всі органи влади, які працюють в окупованому Криму, є незаконними.

Необхідно вносити зміни до законодавства. На мій погляд, існує певний дисбаланс, міжнародні норми не повною мірою імплементовані в національне кримінальне законодавство.

Прокуратура АРК повідомила про підозру у вчиненні воєнних злочинів Поклонській.  Чи означає це збір матеріалів для подання документів до Міжнародного кримінального суду?

Оскільки півострів Крим окуповано, Гаазька і Женевська конвенції надають нам можливість говорити про поширення на території Криму норм міжнародного гуманітарного права. Тобто, всі жителі Криму, не лише наші громадяни, перебувають під захистом норм міжнародного гуманітарного права. І будь-яке порушення цих норм має належним чином кваліфікуватися.

І тут виникає наша головна проблема: в українське кримінальне законодавство не повною мірою імплементовані норми міжнародного гуманітарного права.

Наразі у нас є ст. 438 Кримінального кодексу ‒ порушення законів і звичаїв війни. Вона бланкетна, посилається на міжнародні договори ‒ Женевську і Гаазьку конвенції. Виходячи з цього, порушення законів і звичаїв ведення війни, зокрема переслідування наших громадян на території Криму, грубі порушення прав людини, є воєнними злочинами.

Існування між Росією і Україною збройного конфлікту ‒ це визнаний факт, зокрема й озвучений прокурором Міжнародного кримінального суду.

Після встановлення фактів, збирання доказів, які дії виконуються для притягнення до реальної відповідальності винних у скоєнні воєнних злочинів?

З одного боку, ми маємо діяти лише в рамках Кримінального процесуального законодавства.  Тобто, ми передусім орієнтовані на направлення за цими фактами обвинувальних актів до національних судів.

З іншого боку, у нас є дві заяви Верховної Ради про те, що на території України поширюється юрисдикція Міжнародного кримінального суду. І при збиранні доказів ми враховуємо методику і методологію розслідування таких категорій злочинів, щоб у майбутньому, коли МКС прийме рішення про відкриття провадження щодо ситуації в Україні, у них була необхідна доказова база, з якою вони зможуть працювати.

Грубо кажучи, ми намагаємося уникати тих помилок, яких свого часу припустилися Югославія, Грузія ...

Тобто, через якийсь час усі воєнні злочини, скоєні на території Криму, можуть стати предметом розгляду МКС?

Так, але ми не чекатимемо. З початку 2017 року ми власними силами розпочали розслідування порушень норм міжнародного гуманітарного права.  

Принцип невідворотності кримінального покарання ми реалізуємо як в очній, так і в заочній формі обвинувачення.

Якщо говорити про вищих посадових осіб РФ і окупаційної влади, які, в свою чергу, наділені дипломатичним і політичним імунітетами, ‒ щодо них, на мою думку, кримінальне переслідування має здійснювати Міжнародний кримінальний суд.  

Для цього МКС має відкрити свій офіс в Україні і розпочати розслідування цих злочинів.  

Провадження за злочинами проти засад національної безпеки, зокрема щодо державної зради, сприяння окупації, щодо суддів, депутатів мають перспективу і в українських судах?

Так, така категорія проваджень має судову перспективу.  

Обвинувальні акти щодо осіб, обвинувачених у вчиненні злочинів проти засад національної безпеки, як очно, так і заочно направляють до національних судів. Уже є перші вироки за цими провадженнями.  

Винні в засудженні Сенцова та інших політв'язнів будуть притягнуті до відповідальності?

Ми надали правову оцінку цим діям Поклонської, а також низки інших прокурорів і суддів, причетних до затримання і позбавлення волі Сенцова. Поки що називати імен підозрюваних не буду.  Усі вони відповідатимуть перед законом.

У рамках розслідування про незаконне переслідування Балуха теж є фігуранти, яких ми притягатимемо до кримінальної відповідальності.

Але, знову ж таки, всі ці люди перебувають на території РФ ...

Ситуація зміниться, коли Міжнародний кримінальний суд розглядатиме ці справи, або коли ми їх оголошуватимемо в міжнародний розшук.

Яку кількість учасників "самооборони Криму", що сприяли окупації півострова, вже встановлено?

На сьогоднішній день 103 представникам "Самооборони Криму" повідомлено про підозру за ст. 260 КК ‒ участь у незаконному збройному формуванні.

Загалом у нас є інформація понад 2 тис. учасників, особи 900 з них вже встановлені.

Чи збирає прокуратура АРК інформацію для Морського арбітражу проти РФ у контексті порушення прав України в Чорному та Азовському морях, Керченській протоці?

Так, ми направляємо зібрані нами в рамках кримінальних проваджень матеріали Міністерству юстиції України ‒ для позовів проти РФ в Європейському суді з прав людини, Міністерству закордонних справ ‒ для Міжнародного суду ООН щодо дискримінації за національною ознакою, і матеріали для Міжнародного арбітражного суду з будівництва Керченського мосту і за так званими "вишками Бойка".

Щодо будівництва Керченського моста. Ви говорили про участь як українських, так й іноземних компаній в цьому будівництві ...

У рамках кримінального провадження ми перевіряємо не лише українські підприємства, які постачали пісок, щебінь, будматеріали, а й іноземні компанії. Прокуратура направила низку окремих міжнародних доручень, чекаємо відповідей на наші запити.

У цьому провадженні йдеться про заподіяння шкоди екології України. Є ще схожі розслідування?

Так. Для забезпечення позовних вимог у рамках кримінального провадження щодо незаконного видобутку піску в акваторії Чорного моря накладено арешт на морське судно SeaBreeze, зараз воно перебуває в порту Южний.

Є ще кілька кримінальних проваджень, зокрема з видобутку піску, газу.

Чи відстежує прокуратура АРК ситуацію на "Кримському титані"?  

У нас є кілька проваджень, пов'язаних із "Кримським титаном".  Одне стосується викидів в атмосферне повітря хімічних речовин.  У рамках цього провадження ми досліджуємо діяльність не лише цього підприємства, але і бромного і содового заводів.

Хоча фахівці кажуть, що це був саме "Кримський титан".

А в одному з перших кримінальних проваджень, яке ми зареєстрували, йдеться про викиди в акваторію Азовського моря відходів заводу "Кримський титан". У рамках цього провадження також тривають слідчі дії.

Апеляцію на арешт Вишинського було відкладено у зв'язку з судовою реформою в апеляційних інстанціях.  Її вже розглянуто?  І коли буде завершено слідство?

Так. На сьогодні апеляцію розглянуто.  Херсонський апеляційний суд 23 жовтня відмовив у задоволенні апеляції стороні захисту Вишинського, і він продовжує перебувати під вартою.

Що стосується розслідування справи, то можу сказати, що до кінця листопада ми плануємо обвинувальний акт щодо Вишинського направити до суду.

Вже зібрано всі докази, завершено експертизи?

Наразі триває балістична та лінгвістична експертизи, також йде робота зі свідками.  

Журналісти "РИА Новости Украины" проходять свідками у цій справі?

Так. У нас наразі жодних претензій до цих журналістам немає.

Чи визначено вже підсудність розгляду справи щодо капітана судна "Норд"?  І наскільки обґрунтовані обвинувачення на його адресу?

Ще ні.  Це питання збіглося в часі з проведенням реформи в судах.

Що стосується обвинувачень, то вважаю, що в сукупності матеріалів, які є в кримінальному провадженні, ми цілком довели провину капітана "Норд". Його обвинувачено в незаконному промислі, неодноразовому незаконному перетині адміністративного кордону. Останнє слово ‒ за судом.

У членів екіпажу лише адміністративна відповідальність?

Так. Ми неодноразово говорили: у прокуратури немає запитань до екіпажу. Ці люди ‒ громадяни України, і в будь-який час вони можуть перетнути адміністративний кордон і потрапити до Криму.  Однак вони з незрозумілих причин не хочуть повертатися до Криму і перебувають на материковій частині України. Чому вони так поводяться ‒ можу лише висловлювати припущення.

Чи завершено розслідування справи Сталіна-Берії із депортації кримських татар, мета якого ‒ відновлення історичної справедливості?  

Провадження перебуває на завершальній стадії.  На жаль, наразі ми не можемо завершити його остаточно, оскільки наші клопотання, передані до Казахстану, Узбекистану і РФ, досі не виконані.  

У рамках міжнародно-правових доручень ми звернулися з проханням про проведення низки слідчих дій на території цих країн, але доручення поки що не виконані.

Чого конкретно стосуються ці доручення?

Як ви знаєте, у 1944 році кримські татари були депортовані не лише до РФ, але і до Середньої Азії. Ми просимо надати певні історичні документи, провести слідчі дії на території цих країн.

Хотів зазначити, що це дуже цікаве і важливе кримінальне провадження, хоча навколо нього багато спекуляцій. Наприклад, щодо повідомлення про підозру Сталіну-Берії. Але встановити істину, відновити історичну справедливість і надати належну правову оцінку цим подіям необхідно.  

Не говорити про винуватість цих осіб ‒ все одно, що сказати, що не було злочину. Але злочин скоєно. Є жертви, є потерпілі, права яких мають бути відновлені, наскільки це можливо.  

У рамках розслідування також проводилася історико-демографічна експертиза.

Просто порівняйте цифри: втрати України під час Голодомору становили 13%, за період Другої світової війни ‒ 19% ‒ від загальної чисельності населення тих періодів. А кримські татари за період 1944‒1955 років ‒ 24,7% від чисельності населення до початку депортації.  

Чи можна завершити розслідування без інформації від РФ?

Гадаю, що так.  Вже на сьогоднішній день зібрано велику кількість матеріалів.  Слідчі прокуратури тривалий час працювали в архівах, з історичними матеріалами. Також вони вивчали досвід слідчих СБУ в справі щодо Голодомору, оскільки це схожі справи.

Думаю, що якщо ми отримаємо матеріали із Середньої Азії, то зможемо завершити розслідування.

До кінця цього року?  

Сподіваємося, що цього року нам нададуть матеріали, і ми зможемо завершити кримінальне провадження.    

Хоча в цьому провадженні, на мій погляд, не потрібно квапитися. Я б дочекався криміналізації злочинів проти людяності, щоб застосувати і цю норму.

Якщо говорити про захист прав українців у Криму, то за якими пріоритетами працює прокуратура?

Ми розслідуємо понад 250 фактів переслідування українців у Криму представниками правоохоронних органів РФ, пов'язаних із незаконним кримінальним переслідуванням, етнічною дискримінацією.  Понад 40 кримінальних проваджень стосуються вбивств і тортур українців на півострові. Ці справи розглядають також через призму ст. 438 Кримінального кодексу України ‒ порушення законів і звичаїв війни.  

Примусово окупаційна влада призвала на службу до армії РФ у цьому і минулому році понад 7 тисяч чоловіків-кримчан.

Стосовно ж випадків перешкоджання журналістській діяльності, то їх встановлено понад 400, розслідують 26 кримінальних проваджень щодо злочинів, здійснених відносно представників ЗМІ. У цих справах є потерпілі, є підозри щодо прокурорів і суддів, які переслідували журналістів.

У цьому питанні ми дуже щільно працюємо з неурядовими організаціями.

Чи звертаються до прокуратури вимушені переселенці та чи надається їм допомога?

На сьогоднішній день лише за офіційними оцінками близько 30 тисяч вимушених переселенців з окупованого Криму проживають на материковій частині. Це переважно Львівська, Харківська, Дніпропетровська, Херсонська, Одеська, Миколаївська області та Київ.  

На жаль, після проведення реформи органи прокуратури позбавлені функції представництва інтересів громадян у судах.

Однак, незважаючи на це, ми регулярно здійснюємо прийоми громадян, також виїжджаємо в зазначені області для проведення особистих прийомів.

Як прокуратура АРК захищає майнові інтереси українців, нерухомість яких залишилася в Криму?

З цією метою ми працюємо за кількома напрямами.  По-перше, це накладення арешту на майно. Воно все одно залишиться в Криму, і у разі деокупації це надасть можливість повернути майно законному власнику.  

Крім цього, ми направляємо повідомлення до Міжнародного кримінального суду за фактами незаконного присвоєння окупаційною владою державного і приватного майна для надання міжнародно-правової оцінки таких фактів. Ця робота виконується в рамках відкритих кримінальних проваджень за ст. 438 КК України, де встановлюються факти та причетні особи для притягнення останніх до кримінальної відповідальності.

І як фактично рішення українського суду про арешт нерухомості може виконуватися в Криму?

На окупованій території, на жаль, ніяк. Але відчужувати ці об'єкти, відповідно до національного і міжнародного законодавства, заборонено. І такі дії є незаконними.

Чи намагається прокуратура АРК сприяти збереженню пам'яток архітектури в Криму?

У тих випадках, коли пам'ятники архітектури рівня Херсонеса потрапляють під охорону ЮНЕСКО, ситуація простіша, оскільки ми можемо звертатися до цієї організації, щоб вона контролювала недопущення руйнування цих пам'яток окупаційною владою.

Складніше ситуація з ханським палацом у Бахчисараї, за яким наше міністерство культури не встигло завершити подання документів для внесення до переліку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Окупаційна влада намагається робити якісь прибудови до цього палацу, цими прибудовами руйнує унікальність цього ансамблю. За цим фактом у нас теж є кримінальне провадження. Окрім слідчих дій, ми також маємо намір звертатися до квазі-міжнародних організацій.  У цих питаннях щільно співпрацюємо з Міністерством культури України.