Ексклюзивне інтерв'ю голови Центральної виборчої комісії України Тетяни Сліпачук агентству "Інтерфакс-Україна"

Ознайомившись вже з діяльністю та організаційною структурою ЦВК, відповідним законодавством, як ви вважаєте, вас очікує важкий період? Чи багато проблем, про які ви раніше не знали і які потрібно терміново вирішувати?

Ми живемо в непростий час і, вступаючи на посаду, я усвідомлювала тягар відповідальності та розуміла, що буде важко. Якщо сказати коротко, то ситуація приблизно 50 на 50. З одного боку, ми були здивовані багатьма речами з точки зору рівня професіоналізму та опрацювання різних, скажімо так, стресових ситуацій. У ЦВК дуже кваліфікований Секретаріат, це величезна перевага та досягнення комісії за багато років. Тому що люди справді високопрофесійні та з дивовижним рідкісним на сьогодні бажанням захистити інтереси інституції, в якій вони працюють.

Наприклад, на одній із прес-конференцій у відповідь на помилкову інформацію була швидка, професійна і така з образою реакція співробітника про те, що ця інформація доступна й можна ознайомитися з нею перш ніж говорити неправду.

Мінус полягає у тому, що з 2014 року ніхто про вибори не думав. Вибори відбулися у 2014 році, а про те, що вони мають відбутися в 2019 році, можна так сказати, "забули". Забули про членів попередніх комісій. І та обставина, що ти не перебуваєш у фокусі уваги, позначилася негативно.

Наприклад, це стосується законодавства. Тому що все, що активно змінювалося з 2015 року, абсолютно втратили під час зміни виборчого законодавства. З'явилася ідея створення Виборчого кодексу, і вона якось витіснила необхідність синхронізації змін до законодавства з тим, як це впливає на виборчі процедури. Починаючи від кодексу адміністративного судочинства, закону про держзакупівлі, пов'язаних із системою ProZorro. Все це випало. Варто віддати належне попередньому складу ЦВК, який прагнув відстежувати ситуацію та намагався розробляти якісь інноваційні речі. Але ці речі не отримували жодного розвитку з різних причин.

Але як би ми не крутили, все, що пов'язано з одним з основоположних конституційних прав ‒ правом голосувати і бути обраним, не може випадати зі списку пріоритетів. І цей клубок проблем нам дістався. І в такому часовому періоді, коли ти розумієш, що у парламентаріїв і в суспільстві вже виборчий настрій, і багато речей вже не працюють адекватно.

Друга складність ‒ це геополітична обстановка, яка не може не позначатися. Ми усвідомлюємо, що є велика певна гра, і ставки в ній досить високі. Це, безумовно, привносить величезний градус відповідальності, якесь таке внутрішнє напруження, тому що кожен свій крок ти порівнюєш з цим.

І з огляду на це, я вважаю, що преса та громадські організації також мають бути дуже обережними з якимись оцінками та заявами. Адже це створює ті посили, які можуть провокувати або прискорювати певні негативні процеси, з якими ми самі поодинці не впораємося. Наразі ми зайшли в ситуацію, коли скепсис у суспільстві щодо комісії та всього того, що відбувається на виборах, і так великий. Його посилення нині, коли один або максимум два гравці намагаються довести зворотне та змусити людей дивитися по-іншому, напевно, неправильне. У нашій нинішній ситуації важливо наповнювати громадське обговорення максимально здоровим глуздом.

У ЦВК є багато новаторських ідей і бажання змінювати деякі процеси, але якщо подивитися на ситуацію тверезо, то наразі основний пріоритет ‒ це все-таки підвищити довіру до виборів як до процедури загалом. Для нас головне ‒ забезпечити реалізацію права голосу кожного громадянина.

Ви маєте на увазі, що можуть бути спроби зірвати вибори або, скажімо так, зробити їх нелегітимними в очах суспільства?

Я гадаю, так. Тому що це найпростіший шлях, щоб дискредитувати виборчий процес. Законодавство, яке існує, навіть за наявності якихось негативних моментів і необхідності його уточнення є досить адекватним. Процедури, які опрацьовано в комісії з точки зору забезпечення всіх стадій виборчого процесу, відповідають міжнародним стандартам, що не раз підтверджувалося наглядовими місіями.

Щоб підірвати довіру до виборчого процесу, хтось може розпалювати інформаційне середовище за рахунок провокаційних заяв і маніпуляцій. Тому одне з наших завдань у публічній сфері своїми рішеннями, коментарями та діями показувати, що є закон і все буде за законом. І що у ЦВК є єдиний інструмент, який вона хоче застосовувати і застосовуватиме, ‒ це норми закону.

Безумовно, що стосується провокацій, фейкових новин, то ми зі свого боку про це говоритимемо, намагатимемося відслідковувати і реагувати.

Які можуть бути проблеми з формуванням виборчих комісій з урахуванням того, що між національними виборами цього разу велика перерва у п'ять років, і вибори президента і парламенту відбуваються в один рік?

Я ще додала б те, що в 2019 році у нас триватимуть вибори до об'єднаних територіальних громад, де також потрібні виборчі комісії. І за моїми відчуттями та спостереженнями, як це відбувалося у попередні роки, ті, хто хотів швидко та легко об'єднатися, вони об'єдналися. Попереду в нас залишилися ті, хто швидко та легко об'єднуватися не будуть.

Це дуже важливе питання. Стосовно виборчих комісій складнощі будуть серйозні, як мені здається. Частину з них ми намагатимемося нівелювати, але, напевно, цілком не можна буде зняти ці ризики.

Щодо перших, за розкладом на 2019 рік, виборів президента, то якщо спостерігатиметься збільшення кількості кандидатів, це призведе до збільшення кількості членів комісій відповідно до законодавства. Тобто немає їхньої верхньої кількісної межі, і це проблема. Плюс часто кандидати змінюють своїх членів комісій, і ця ротація за виборчий період може відбуватися три, чотири, п'ять, шість разів. І особливо ця ситуація проблемна, якщо змінюється керівництво комісії.

Знову-таки, повернуся до теми держзакупівель, яка також може стати проблемою для членів виборчкомів. Один з основних пунктів, де ми намагаємося все-таки внести зміни до законодавства, стосується закупівель через ProZorro. Адже у нас термін повноважень окружних виборчих комісій дуже короткий, і за цей період вони мають за законом здійснювати тендери. А коли вносили зміни до закону про держзакупівлі, специфіку виборчого процесу не врахували.

У багатьох країнах є така практика, що із загальної системи виключаються закупівлі, здійснювані виборчими комісіями у виборчий період. Ми порушуємо наразі це питання, але, на жаль, поки що не бачимо остаточного розуміння з боку Міністерства економіки про складність здійснення закупівель людьми, які потрапляють до виборчих комісій, мають встигнути затвердити плани закупівель, здійснити всі необхідні процедури. Є також питання, що якщо ця закупівля позапорогова, то її можна оскаржити, і подання скарги може заблокувати або взагалі зупинити весь процес. З цієї самої причини є ризики, пов'язані з тим, що у нас, наприклад, не буде можливості розвезти бюлетені. Крім того, через тендерні процедури має відбуватися процедура закупівлі послуг ЗМІ. Та й сама відсутність сьогодні Національної телерадіокомпанії як такої вимагає внесення змін до закону. Але ми над цим працюємо, і я вірю в позитивний результат.

Причому я хочу наголосити, що ми порушуємо ці питання лише на виборчий період. Можливо, вже на наступні президентські та парламентські вибори, які будуть у 2024 році, потрібно продумувати якісь особливі процедури для закупівель, що здійснюють виборчі комісії.

Питання навчання членів комісії також є певною мірою проблемним. Ми вже до цього активно готуємося, готуємо відповідні друковані матеріали та аудіоматеріали.

Як ви все-таки плануєте вирішити питання щодо держзакупівель через ProZorro?

Ми активно працюємо в цьому напрямі і з парламентом, і з Кабінетом Міністрів. Ми вважаємо в конкретній ситуації цей ризик невиправданим і таким, який легко знімається абсолютно зрозумілим рішенням, яке зрозуміють, зокрема, і наші зарубіжні партнери. Ми говорили і з представниками моніторингових місій, і з представниками Ради Європи про цю проблему, і вони цілком поділяють наш підхід, що в цій ситуації це зайве і такий ризик краще прибрати.

Яка ситуація з Державним реєстром виборців? Наскільки він вимагає уточнень, з урахуванням того, що з 2014 року не було виборів, люди переїжджали, змінювали прописку, вмирали?

Реєстр справді інструмент складний та інструмент хороший. Робота в ньому не припиняється, вона не триває від виборів до виборів. Тобто реєстр працює постійно. ЦВК є розпорядником реєстру, і є органи ведення та адміністрування реєстру на місцях. Спочатку вони задумані при місцевих адміністраціях та укомплектовані як відділи, що означає три людини там. У ЦВК ми відстежуємо, щоб їх не трансформували в сектори, тому що тоді буде дві людини, а це вже дуже мало.

Реєстр пов'язаний з усім: фіксує померлих, тих, що вибули, отримує інформацію від усіх інших баз даних. Плюс люди постійно приходять і змінюють свої дані. Реєстр досить об'єктивний, за ним ми бачимо, зокрема, процеси міграції, де у нас з'являється більше виборців.

Крім того, у 2015 році були місцеві вибори, наразі постійно відбуваються вибори в ОТГ, і це все теж змінює конфігурацію виборчих дільниць тощо. Реєстр все це оперативно відстежує. Наприклад, ЦВК час від часу ухвалює рішення, пов'язані зі зміною меж виборчих дільниць, зміною центрів виборчого округу. Тому що це все ґрунтується на інформації, яку ми отримуємо з реєстру в результаті проведення тих чи інших виборів.

Дуже важливе питання ‒ захист Державного реєстру виборців, чим ЦВК наразі серйозно займається. У цьому сенсі для нас важливе рішення парламенту про перерозподіл бюджетних коштів для придбання ЦВК обладнання та програмного забезпечення, які дадуть змогу захистити реєстр виборців від кіберзагроз. Ми також бачимо, що багато з наявного обладнання вже вичерпало свій гарантійний термін.

Наскільки тоді ЦВК готова до захисту від таких кіберзагроз?

У нас є дві глобальні системи, які мають принципове значення. Це Реєстр, де формуються списки виборців, і система "Вибори", що забезпечує фіксацію підрахунку голосів. Обидві ці системи сконструйовані вже давно, а наявне обладнання було поставлено в 2002, 2005, 2007 роках тощо. Зараз все змінюється, і загрози інші.

Реєстр виборців і система "Вибори" постійно проходять моніторинг і аудит нашими відповідними службами щодо наявності вразливостей. Виявлені вразливості є, зокрема, й характеристикою того, чого бракує системі.

Однією з можливостей організувати закупку був Трастовий фонд НАТО. Через низку обставин, вона наразі не відбулася. Зараз учасники фонду об'єдналися у спонсорський пул, і ми здійснюємо закупівлю, зокрема, за допомогою ОБСЄ та IFES. Завдяки цьому ми скоро отримаємо і новий софт.

За пулами донорів ми закуповуємо багато обладнання. Закупівля буде серйозна ‒ на понад 27 млн грн. Ми сподіваємося його отримати десь до середини січня і встигнемо встановити. Тож процес запущено, і ми зараз максимально його прискорили.

Крім того, як і на попередніх виборах, є домовленості зі Службою безпеки України та Держспецзв'язку, які окремо багато речей перевіряють, тестують, моніторять. У них є високопрофесійні фахівці та можливості.

Ми чудово усвідомлюємо ті ризики, які є в кабелях "Укртелекому", і обмірковуємо, яким чином убезпечити їхню відкриту частину.  І треба відзначити, що бригади "Укртелекому" на виборах чергують в оперативному режимі.

Акцентуючи увагу на кібербезпеці, важливо розуміти, що ми маємо бути готовими до різних загроз. Це можуть бути спостерігачі, які можуть виявитися не зовсім незалежними нашими внутрішніми або міжнародними спостерігачами, фейкові новини, які також можуть бути досить тривожними, створювати атмосферу небезпеки голосування в тому чи іншому місці. Є цілий комплекс питань, і ми намагаємося жодного з них не оминути увагою.

Що ЦВК може зробити в рамках боротьби з такими фейковими новинами?

Ми намагатимемося реагувати і не залишати без уваги неправдиву інформацію. Дуже швидко спростовувати і давати точну інформацію про те, що стосується саме нашої зоні відповідальності. Там, де ми можемо не просто сказати, що щось є неправдою, а одразу надати чітко сформульовану відповідь.

Якщо перейти до питання про реалізацію виборчих прав громадян, наскільки зможуть реалізувати їх переселенці з Донбасу і Криму? Наскільки збільшать переселенці навантаження на виборчі комісії у тих містах, де вони зараз проживають?

Проблема у тому, що у нас виборча адреса прив'язана до місця реєстрації. І навіть якщо усе ж не вдасться ухвалити законопроект №6240 про виборчі права внутрішньо переміщених осіб, то ЦВК схиляється до лібералізації цього питання.

Заяву про зміну місця голосування потрібно написати не пізніше, ніж за п'ять днів до дня голосування. І в останні дні як правило значно збільшується кількість таких людей. Завдяки реєстру виборців ми чітко розуміємо, в яких великих містах, районах того ж Києва це відбувається.

Із початком виборчого процесу переселенці приходять до найближчого, найзручнішого для них відділу ведення Державного реєстру виборців та зазначають, де б вони хотіли голосувати, а не за місцем реєстрації. Але з урахуванням того, що кожна виборча дільниця розрахована максимум на 2,5 тис. виборців, якщо у відділі ведення реєстру бачать, що обрана цим громадянином бажана дільниця для голосування переповнена, йому пропонують як альтернативу інші схожі дільниці.

Ми вже думаємо, як можна упорядкувати цей процес, зокрема, за допомогою сучасних технологій. Але для цього потрібен час, тому на президентських виборах ми можемо ще не встигнути, і намагатимемося зробити це на парламентських виборах.

Стосовно ж Криму ми зараз думаємо про те, як допомогти реалізувати своє право голосувати тим, хто приїде з території півострова. У 2014 році голосували більше 4 тис. громадян України, які проживають у Криму. Ми обмірковуємо й організацію цього процесу. Наприклад, організувати додаткові дільниці у Херсонській області.

Які складнощі ви вбачаєте у проведенні виборів на Донбасі?

Перш за все, є специфіка, пов'язана з визначенням тих районів, де можна проводити вибори. Тому є питання безпеки, які ЦВК не може визначати самостійно, і є цивільно-військові адміністрації, що відповідно до закону мають право прийняти рішення про неможливість проведення виборів.

Нас нещодавно критикували, що ЦВК в одній з об'єднаних територіальних громад Донецької області фактично скасувала вибори на підставі листа однієї з військово-цивільних адміністрацій. Але, ґрунтуючись виключно на законі, в установленому порядку ми звернулися до РНБО, Міноборони, штабу ООС, і всі нам підтвердили, що не можуть забезпечити на цій території проведення виборів, хоча сама адміністрація спочатку підтвердила, що може проводити там вибори.

 У нас зараз багато трудових мігрантів. Чи заплановано розширення мережі виборчих дільниць у країнах, де є найбільша кількість таких людей?

Це складне питання. Формально у нас з'явиться привід відкривати нові дільниці там, де відкрили нові консульські установи. І насправді, відсоток голосування в закордонному виборчому окрузі дуже низький. Іноді він не дотягує до 10%. А створення нових виборчих дільниць пов'язане з додатковими фінансовими витратами.

Для прикладу, на позачергових виборах президента в 2014 році кількість виборчих дільниць за кордоном становила 114. На них до списків було внесено 474 тис. 046 виборців, з яких бюлетені отримали 72 тис. 824 людини, це 15,36%. Якщо ми подивимося на дані у деяких країнах, то в Молдові у нас був показник 1,12%, у Російській Федерації ‒ 2,24%, в Угорщині ‒ 7,85%.

Що стосується організації процесу виборів за кордоном, то ми говорили вже з Міністерством закордонних справ ‒ щойно в нас буде ролик із закликом прийти на вибори, ‒ щоб вони якомога раніше запускали його в консульських установах. Хочемо посилити інформаційну кампанію в тих країнах, де була невелика явка.

Проблема також у тому, що люди за кордоном розкидані, не всі перебувають на консульському обліку.

Як ви собі сьогодні уявляєте голосування в Російській Федерації?

З чисто технічної точки зору я не бачу проблем. Тому що є консульські установи, є інструментарій, інституційна пам'ять у МЗС України, що забезпечує всі ці процедури.

Якщо ж говорити про це більш глобально, наскільки я можу оцінити безпеку для наших громадян, які будуть ідентифікуватися як виборці і приходити на дільниці, то це питання поза сферою моєї компетенції. Але я порушуватиму його від імені органу, що має організувати процес голосування.

ЦВК сформована з представників різних політичних сил. Наскільки ви зараз можете гарантувати, що Центрвиборчком є об'єктивним і рівновіддаленим від усіх політичних сил і кандидатів у президенти?

Я скажу так, що під час моєї попередньої практики міжнародного арбітражу в мене сформувалося особисте кредо. Практика міжнародного арбітражу ґрунтується на двох найважливіших китах ‒ незалежності та неупередженості, що надає можливість стати високопрофесійним і визнаним арбітром. Вважаю, що в цій частині я змогла домогтися того, чого немає ні в кого в нашій країні з точки зору визнання і досвіду, який я здобула. Я знаю цінність незалежності та неупередженості, тому що вони дають тобі величезну свободу в прийнятті рішень, оцінках тощо.

Члени ЦВК складали присягу, в якій, зокрема, йдеться про їхній позапартійний статус. Вони усі, як я бачу, є зрілими дорослими людьми, у кожного з них за спиною певний досвід, репутація і досягнення. У моєму розумінні саме це і є гарантією того, що ці люди, незважаючи на те, що були рекомендовані тими чи іншими політичними силами, проводитимуться незалежно і неупереджено. І діятимуть на підставі закону і здорового глузду, тому що іноді у нас виникають ситуації, які прямо не врегульовані. А ми, як орган, згідно з Конституцією не маємо права застосовувати нічого іншого, окрім закону. Не забуваючи при цьому і про здоровий глузд, який знову-таки виходить з духу цього закону.