15:00 03.01.2019

Климпуш-Цинцадзе: Росія не потребує приводів, вона все одно буде діяти агресивно

15 хв читати
Климпуш-Цинцадзе: Росія не потребує приводів, вона все одно буде діяти агресивно

Ексклюзивне інтерв'ю віце-прем'єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе агентству "Інтерфакс-Україна"

Цього року пройдуть вибори до Європарламенту. В контексті того, що праві набувають популярності, які Ваші очікування?

Цілком прогнозовано, що наступний Європейський парламент буде більш строкатим і, напевно, не матиме такого сильного єдиного голосу на підтримку України. Я дуже сподіваюся, що тенденції росту привабливості популістів і правих в Європейському Союзі будуть зменшуватися, бо я бачу певне витверезіння людей в європейських столицях стосовно того, що несе прихід до влади таких сил. Разом з тим, я думаю, що таке усвідомлення – це процес, який потребує значно більше часу, ніж той, що залишився до моменту обрання Європарламенту (травень 2019 року). І, звичайно, це не може не турбувати, бо це впливатиме не тільки на Україну, але й на політичне бачення майбутнього Євросоюзу. Досі ми мали чітку потужну підтримку з боку європейських парламентарів, які розуміли необхідність єдності ЄС у протидії російський загрозі, а зараз є серйозні ризики того, що ці голоси будуть слабшими.

2019 рік буде виборним і в Україні. Наскільки наших міжнародних партнерів бентежить можливість сповільнення темпу реформ?

У всіх заявах наших партнерів ви можете чітко бачити, що вони очікують збереження темпу реформ, а не їх уповільнення. Під час виборів у деяких політичних сил є спокуса отримати додаткові бали і, відповідно, зіграти на чомусь, що допоможе завоювати прихильність електорату.

Я думаю, що цього року, звичайно, будуть труднощі з тим, аби провести через парламент певні законопроекти, необхідні для євроінтеграційного руху. Труднощі з проведенням реформ у виборчий період – звичне явище, але особливість України в тому, що ми дійсно потребуємо продовження розпочатих серйозних процесів. Нашій державі важливо використати рік перед виборами до Верховної Ради, аби закріпити всі надбання, яких вже вдалося досягти.

Як Ви оціните стан виконання Україною зобов’язань за програмою макрофінансової допомоги ЄС до другого траншу?

Я вдячна ЄС за готовність максимально швидко реагувати на виконання Україною вимог до першого траншу. Для нас було важливим виконати все оперативно, бо за умовами цієї макрофінансової допомоги між першим і другим траншами не може бути менше трьох місяців. Тобто, якщо рішення було б ухвалене пізніше, ми могли не вкластися в часовий проміжок, визначений для цієї, четвертої, програми. Ми вже почали виконувати умови для другого траншу, деякі вже навіть виконали. На даному етапі це вселяє надію, але, дійсно, дуже багато буде залежати від підтримки депутатів. Приміром, вже три роки у Верховній Раді лежить проект закону щодо уповноважених економічних операторів. Хочеться вірити, що це буде саме той момент, коли він нарешті буде розглянутий і ухвалений.

Програма завершується навесні. Чи плануються переговори щодо нового макрофіну?

Для України важливо знаходити можливості співпраці з міжнародними кредиторами, які можуть дати Україні доступ до дешевих довгострокових кредитів. У 2019 році ми дійсно маємо великі пікові виплати за тілами кредитів, які були взяті ще до 2013 року, і для того, щоб це навантаження максимально пом’якшити для бюджету, а по суті - для кожного з громадян України, нам необхідно перекредитування. Звичайно, нам доводиться вести дискусії з різними кредиторами, в тому числі з Європейським Союзом, стосовно того, як ми можемо продовжити ті чи інші програми кредитного фінансування.

Раніше в ЄС наполягали на вирішенні питання щодо соціальних виплат на непідконтрольних українському уряду територіях Донбасу. Зараз ця вимога залишається в пріоритеті?

Однією з умов отримання другого траншу макрофінансової допомоги є ухвалення плану заходів на виконання стратегії реінтеграції окупованих територій. Стратегію ми прийняли. Я думаю, що наші європейські партнери чітко розуміють, що в українського виконавчого апарату немає фізичної можливості виплачувати пенсії на окупованих територіях. Я не знаю, де ми можемо знайти, наприклад, інкасаторів, які завезуть на окуповану територію гроші, яким чином можна забезпечити те, щоб ці гроші дійшли до пенсіонерів. Поза тим, ми не маємо механізмів перевірки, ми не знаємо достеменно, чи всі пенсіонери, наприклад, живі. Це об’єктивна реальність. Ми вдосконалили всю систему отримання виплат, зокрема, пенсій на підконтрольних територіях, але, звичайно, це передбачає те, що люди мають виїхати з окупованих територій. Тому якщо два-три роки тому процес отримання людьми соцвиплат дійсно викликав велике занепокоєння наших європейських партнерів, то зараз робота, яка була зроблена в цьому напрямку, зняла ці занепокоєння.

Питання мораторію на експорт лісу-кругляку було винесено на розгляд арбітражу. Яким чином Україні не програти цю справу?

Я би хотіла бачити певну стратегію від нашого Держагентства лісових ресурсів, Міністерства агропромислової політики або МЕРТ. Як на мене, запровадження мораторію було абсолютно безвідповідальним кроком народних депутатів, який був зроблений без додаткових консультацій з ЄС. На жаль, незаконні вирубки не зменшилися, збільшення кримінальної відповідальності за це немає, як немає і підвищеної уваги до цього питання. За даними нашого Держстату, ми не експортуємо ліс-кругляк. Водночас, за даними європейських структур, вони імпортують від нас певну кількість необробленої деревини. Тобто контрабанда лісу продовжується. Якщо ми дійсно вболіваємо за екологію наших українських Карпат, давайте забезпечимо, аби не було контрабанди. Мені дійсно прикро бачити, як Карпати "лисіють" на очах. І нехай мені розказують скільки завгодно, що той мораторій щось дає – нічого він не дає доброго для наших лісів і для їх збереження.

Судячи з Ваших слів, в України є усі шанси програти арбітраж?

Об’єктивно цей мораторій означає, що ми порушили Угоду про асоціацію, яка передбачає невживання дискримінаційних заходів стосовно іншої сторони. На жаль, я не бачу вироблення нашими міністерствами стратегії, яка надала би можливість бути успішними в захисті української позиції з цього питання. І не бачу жодної готовності в парламенті відмінити своє попереднє рішення.

Як зараз триває робота щодо European Plan for Ukraine (EPU), або "план Маршалла для України"? На Вашу думку, в чому основні труднощі з реалізацією цього проекту?

Мені здається, що ми на найближчий час втратили можливість отримати "план Маршалла". У виборчий рік дуже складно буде забезпечити прорив у сфері реформ. За нами будуть активно спостерігати і допомагати, якщо ми будемо рухатися далі в тому напрямку, який ми для себе обрали і задекларували. Але очікувати того, що у 2019 році матеріалізується "план Маршалла", досить складно. Хоча, якщо у нас почнеться активна велика приватизація, то це може бути тим сигналом, який зруйнує таке моє передбачення. Мені дуже хотілося б, аби так воно і відбулося.

У квітні 2018 року єврокомісар Хан запропонував контракт "Реформи заради інвестицій". Чому Україна так і не змогла виконати необхідні умови цього контракту?

Мені здається, що це було зрозуміло з самого початку, коли така програма була запропонована. Тільки одна з умов контракту залежала від роботи виконавчої гілки влади, і саме вона була виконана. Нагадаю, що всього було три умови. Одна з них була про скасування е-декларацій для активістів. Влітку було запропоновано багато варіантів для вирішення цієї проблеми, робилося все можливе, аби знайти той варіант, за який народні депутати будуть готові проголосувати. Я так розумію, що для багатьох із них це стало особистою "вендетою", тому, незважаючи на всі зусилля, бажаного результату у Верховній Раді України не було. Наступним було ухвалення законодавчих актів, необхідних для створення Ради бізнес-омбудсмена. Як і в першому випадку, м’яч повністю на половині поля Верховної Ради. Третя умова, яка залежала від уряду, – забезпечення незалежності регулятора у сфері енергетики – була виконана. Був організований конкурс, всі процеси було запущено. Таким чином, ми отримали лише 10 млн євро з 50-ти можливих.

Нещодавно Ви говорили, що необхідно передбачити у ВР механізм блокування законопроектів, які суперечать Угоді про асоціацію з ЄС. Чи є уже готові проекти рішень щодо цього?

Є певні напрацювання в комітеті Верховної Ради з питань європейської інтеграції. Ми брали участь у розробці цього законопроекту. Він не пропонує прямо блокувати рішення, а пропонує створити систему моніторингу цих питань на етапі реєстрації. Але я не бачу бажання у депутатів, щоб такий документ був розглянутий Верховною Радою.

Угорщина продовжує блокувати засідання комісії Україна-НАТО. Який Ви бачите вихід із цієї ситуації в рамках НАТО? І як оціните перспективи проведення КУН у майбутньому?

Угорщину нічого не стримує, тому вона може блокувати КУН як завгодно довго. Але ми чітко бачимо, що є повне розуміння країнами-членами НАТО позиції України, а також відсутності конструктиву з боку Угорщини. Звичайно, рішення в Альянсі вимагають консенсусу, принципом якого, як на мене, Угорщина зловживає. Для неї це можливість впливати на обмеження нашого діалогу на високому політичному рівні. Але саме тому, що інші члени НАТО розуміють важливість такого діалогу, влітку були проведені зустрічі країн-членів Альянсу на рівні глав держав та урядів з Україною та Грузією, а також в грудні - міністрів закордонних справ. Мені, звичайно, хотілося б, аби в лютому, коли запланована зустріч міністрів оборони членів Альянсу, наш міністр також зміг взяти в ній участь, і ми могли б провести засідання КУН на міністерському рівні.

А для цього є передумови?

Це, звичайно, залежить від позиції угорської сторони. Але ми взяли на себе зобов’язання виконати рекомендації Венеційської комісії до закону "Про освіту", ми працювали з депутатами, є новий законопроект, який уже пройшов профільний комітет. Потрібно, щоб народні депутати його підтримали, бо це необхідно насамперед нашим громадянам, які є представниками національних меншин. На жаль, як тільки якісь правильні речі народжуються в українському парламенті, ми знову чуємо різкі заяви з боку очільників Угорщини, і тоді будь-яке бажання, націлене на позитивне вирішення проблеми, на якийсь час стишується. Хотілося б вірити, що Угорщину задовольнить виконання Україною тих двох умов, які передбачені рекомендаціями Венеційської комісії. Але у мене немає в цьому впевненості.

Чи є уже зрозумілим функціонал угорського уповноваженого міністра з питань розвитку співробітництва між областями Саболч-Сатмар-Берег та Закарпатською областю?

Звичайно, ми розраховуємо на те, що перейменування посади відображається і в функціоналі. Але наскільки цей функціонал дійсно обмежений лише співпрацею між українською та угорськими областями, поки не відомо. Думаю, що його повноваження є ширшими, і завдання, які ставляться урядом Угорщини, теж є ширшими. Наразі в Міністерстві закордонних справ України створена посада посла з особливих доручень, ним став пан Микола Балтажи. Саме він відповідає за зв’язок із паном Іштваном Грежею, і вже відбулася перша зустріч. Наразі в міністерстві вирішується, в який спосіб налагодити механізм взаємодії між цими двома уповноваженими.

Що Ви думаєте стосовно заміни посла Польщі в Україні Яна Пекло на Бартоша Ціхоцького, з чим це може бути пов’язано і що очікувати від нового посла?

По-перше, я б хотіла скористатися можливістю і подякувати послу Яну Пекло, який є прекрасним представником польської держави і польського народу, який глибоко розуміє і внутрішню ситуацію в Україні, і зв’язки між українцями та поляками, і тонкощі нашої історичної спадщини. Ми з вдячністю попрощаємося з діючим послом і будемо чекати нового. Ми бачили абсолютно чітку позицію пана Ціхоцького на посаді заступника міністра закордонних справ Польщі, він розуміє, перед якими викликами та загрозами опинилася сьогодні Україна. Він є тією людиною, яка максимально підтримувала позицію Польщі щодо необхідності подальшої консолідації європейських зусиль задля протидії російській агресії. Тому, я думаю, ми налагодимо ефективну взаємодію з новим польським послом. Також ми будемо далі шукати позитиви, які важливі для того, щоб відносини між нашими країнами зміцнювалися.

Ще одне складне для України питання. Компанія Nord Stream 2 отримала необхідні дозволи в чотирьох із п'яти країн. Роботи ведуться в Швеції, Фінляндії, Німеччині та Росії відповідно до виданих національних дозволів. Чому при всіх намаганнях наразі не вдається заморозити цей проект?

Щодо побудови Nord Stream 2 немає єдиної думки навіть серед країн-членів Європейського Союзу. Є окремі країни, які бачать і чітко розуміють геополітичні ризики реалізації цього проекту, а є країни, в яких сильні бізнесові лобі, які намагаються переконати керівництва в тому, що тут немає жодної політичної складової. Хоча дедалі більше зростає усвідомлення того, що цей проект має мало спільного з економічно обґрунтованою бізнесовою моделлю. Як ви бачите, позиція Сполучених Штатів стосовно неприйнятності цього проекту так само є достатньо різкою. Але всі ці спільні зусилля, застереження і аргументації поки не зупинили сили грошей.

Як просувається процес щодо розповсюдження дії третього енергопакету, який пропонує українська сторона?

Це не тільки українська сторона пропонує. Насправді це була пропозиція Єврокомісії, яка потім мала би пройти обговорення і вийти на затвердження. Поки що це загрузло в діалогах, і наразі я не бачу перспективи, коли б це могло бути схвалено.

Наразі на порядку денному гарячим є питання загострення ситуації в Азові та блокування вантажних суден. Як Ви оцінюєте можливість запровадження санкцій ЄС за агресію Росії у Керченській протоці?

Будь-які санкції Європейського Союзу займають певний час від ідеї запровадження, напрацювання механізму і переліку санкцій до їх введення в дію. Агресивна атака Російської Федерації в Чорному морі відбулася за два тижні до засідання Європейської Ради і менш ніж за тиждень до Ради міністрів закордонних справ Євросоюзу, і ми отримали швидку реакцію країн та їхню чітку позицію. При наданні Україною всього фактажу ми отримали політичну підтримку і від НАТО, і від ЄС, і від окремих країн-партнерів стосовно неприпустимості порушення міжнародного права Російською Федерацією. І це привело до того, що без додаткової дискусії було продовжено санкції за невиконання "Мінська". Одночасно були схвалені санкції стосовно проведених незаконних так званих виборів на окупованих територіях сходу.

Я не виключаю того, що нові санкції щодо Російської Федерації ще можуть бути запроваджені. Це просто необхідно зробити для того, щоб не дати Кремлю відчути безкарність за такий зухвалий крок. Поза тим, думаю, що поведінка Росії щодо невизнання наших моряків військовополоненими, неготовність йти навіть на гуманітарну співпрацю задля доступу до них міжнародних організацій, може стимулювати до того, що європейські країни можуть повернутися до дискусії про необхідність запровадження санкцій у зв’язку з цією атакою. Очевидно, що мені як українському громадянину та політику хотілося б, що це відбувалося миттєво і автоматично. Але я бачу, що це процес складних внутрішніх перемовин: ми чітко заявили про свою позицію, внесли пропозиції зі свого боку, однак рішення - за нашими партнерами. Звичайно, ми будемо продовжувати далі наполягати на тому, що ця поведінка не може лишитися не покараною.

Німеччина та Франція спочатку казали, що додаткові санкції можуть призвести до ескалації і цього робити не потрібно. Наскільки ця позиція змінилася зараз і чи вони готові до дзеркальних дій?

Знаєте, мені прикро, що за чотири роки ми не зрозуміли: Росії не потрібно приводів для агресивної поведінки. Під "ми" я маю на увазі всю міжнародну спільноту. Ніхто не чинив жодних провокаційних дій для того, щоб Російська Федерація вирішила напасти на Крим, ніхто не чинив жодних провокаційних дій для того, щоб Російська Федерація вирішила, що вона може відтяти частину наших територій на сході, ніхто не провокував Російську Федерацію здійснювати кібератаки чи втручатися у вибори інших країн. Росія не потребує приводів, вона все одно буде діяти агресивно. На жаль, це усвідомлення є ще не у всіх політиків.

Поряд з тим, той факт, що 21 грудня Рада ЄС офіційно оприлюднила рішення Європейської Ради щодо продовження санкцій проти Російської Федерації за дії, що дестабілізують ситуацію в Україні, вкотре свідчить про те, що риторика в ЄС стосовно наполягання на звільненні українських військових наростає. Президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Ангела Меркель напередодні нового року виступили зі спільною заявою до Росії з вимогою звільнити українських моряків, затриманих під час інциденту в Керченській протоці. Тобто ми розуміємо: якщо звільнення не відбудеться - будуть спільні дії країн ЄС щодо Росії.

Ще одна тема, якою Ви опікуєтеся, – гендерна політика. Чи можете Ви пояснити всім скептикам, чому встановлення гендерних квот не є само по собі елементом нерівності?

Коли я обиралася в парламент у 2014 році, журналісти ставили мені запитання про гендерні квоти. Я була абсолютно проти таких квот, оскільки я вважаю, що ми, жінки, абсолютно спроможні конкурувати з чоловіками в професійних питаннях. Моє професійне життя складалося так, що доводилося постійно конкурувати, і я виходила зі свого особистого досвіду. Разом з тим, з часом усвідомила, що гендерні квоти слід розглядати як тимчасовий крок на певний період, який створить передумови для того, щоб ми як суспільство почали ставитися до цього як до норми, щоб рівність стала звичною практикою, яка не потребуватиме додаткового захисту.

Хоча я пригадую слова Мадлен Олбрайт, яка казала з досвіду Сполучених Штатів, що права жінок потребують постійного захисту, навіть тоді, коли здається, що ви уже досягли незворотних змін. Наразі ми маємо суспільство, в якому протягом довгого часу якісь конкретні царини вважалися суто чоловічими. У нас сьогодні 12% жінок у парламенті і це найвищий показник за час незалежності, а жіноче населення країни становить 55%, напевно, це є недопредставленість інтересів величезної частини населення. Тому йдеться не про дискримінацію, а про можливість реалізації того потенціалу, який через невпевненість у собі, через архаїчні оцінки не має можливості до сьогодні розквітнути.

У вересні Верховна Рада прийняла закон про рівні права жінок і чоловіків під час проходження військової служби. А чи матиме колись місце в Україні дискусія щодо обов’язкового призову жінок на строкову службу до армії, як у Норвегії, Лівії, Ізраїлі та деяких інших країнах?

Може, колись і буде мати місце така дискусія в Україні, але сьогодні ми просто дали можливість всім тим, хто хоче служити у Збройних силах, хто хоче обіймати військові посади, зробити це. Ми нарешті не будемо мати такої ситуації, коли на фронті служили жінки із самого початку, числилися техпрацівниками, поварами тощо, а насправді виконували бойові завдання і точно так само на рівні з чоловіками несли службу. Я би не казала, що хтось комусь має нав’язувати, що у нас має бути 50/50 чоловіків і жінок у Збройних силах. Ні, так не має бути. Але ми мали просто відкрити рівні можливості доступу і до звань, і до посад.

Після парламентських виборів буде змінено склад уряду. Чи є у Ваших планах продовжувати роботу в Кабінеті міністрів на цій чи іншій посаді, чи Ви відійдете від державних справ?

Насамперед, для мене важливо, щоб ця позиція віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції була збережена, тому що нам вдалося зробити багато важливих речей за цей період. Йдеться насамперед про непритаманну до цього українській бюрократичній машині міжвідомчу координацію, яка була дуже добре нами розвинена через різні інституційні інструменти. Мені дуже хочеться вірити, що така посада збережеться і така людина прийде в наступний уряд.

Що стосується набутого досвіду державного управління, то я думаю, що цим досвідом буде неправильно нехтувати. В якийсь спосіб мені б хотілося його реалізувати для того, щоби далі служити країні.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Підтримка України на шляху до справедливості має бути постійною, бо це робота на роки і десятиріччя – генпрокурор

Глава "Центренерго" Андрій Чуркін: Нам вдалося повернути і постачальників вугілля, і покупців електроенергії, тому ОЗП пройдено успішно

"Укртелеком" збільшить обсяг інвестицій щонайменше на 70% у 2024 р. - гендиректор

Ситуація із захмарними цінами на картоплю у 2024-2025 МР не вирівняється - віце-президент УАВК

Складний процес заміни обов'язкового страхування вимагає продовження перехідного періоду закону "Про страхування" до кінця року

Росіяни поставили собі завдання знищити нашу авіацію і інфраструктуру для західних літаків - заступник начальника ГУР МО Скібіцький

Характер дій РФ з гучною назвою "наступи" передбачає затяжну війну, і це противник намагається нам нав'язати, жертвуючи величезною кількістю своїх людей - заступник начальника ГУР МО

Польський протест набув доволі агресивної форми - з мирної демонстрації він перетворився на прояв злісної неповаги до українських громадян

Найближчими місяцями плануємо запустити тестування електронного кабінету пацієнта - заступник міністра охорони здоров’я Карчевич

Нам нав'язують неправильну парадигму, що протистояння відбувається по лінії між бізнесом і правоохоронцями - Гетманцев

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА