11:05 08.02.2019

Міністр юстиції Павло Петренко: За рік-два ми вийдемо на європейський показник виконання судових рішень у 50-60%

21 хв читати
Міністр юстиції Павло Петренко: За рік-два ми вийдемо на європейський показник виконання судових рішень у 50-60%

Ексклюзивне інтерв'ю міністра юстиції Павла Петренка агентству "Інтерфакс-Україна"

-- Я тільки-но повернувся з Давосу, де іноземні політики та бізнес відзначали значне просування України вперед. Однак одним з ключових невирішених питань називають верховенство права – the rule of law. Бізнес каже, що справжні зміни відчутні лише на рівні Верховного суду. Хоча й це дуже важливо, оскільки надає впевненості, що в Україні таки є надія досягти справедливого судового рішення. Як ви оцінюєте результати судової реформи, яка стартувала наприкінці 2017 року?

-- Реформа української судової системи є безпрецедентною не тільки для Європи, а й для світового рівня. Країна з 45 мільйонами населення, в якій працює 8 тисяч суддів, прийняла рішення у вкрай короткі строки провести оновлення всієї судової системи! Для таких масштабних реформ 3-5 років – це взагалі не термін.

Було прийнято багато законодавчих змін, починаючи від тексту Конституції й завершуючи оновленням профільних законів та кодексів. З минулого року ці зміни почали запроваджуватися в життя. Однак, нині я б оцінив результати судової реформи зі стриманим оптимізмом – ми ще не пройшли точку незворотності цієї реформи. Чи можна в один момент змінити всіх суддів або зробити їх доброчесним? Це те, в що б нам хотілося вірити, однак на практиці це не більше ніж ілюзія. Саме тому ми почали запроваджувати зміни крок за кроком, з найвищої ланки – Верховного суду. Органу нарешті повернули реальні повноваження, які були відібрані за часів Януковича через створення вищих спеціалізованих судів. Єдиною метою представників тодішньої влади було створення системи, яка б давала їм можливість в ручному режимі керувати рішеннями суддів.

Ми знищили систему часів Януковича і за допомогою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) та Вищої ради правосуддя провели конкурси до Верховного суду. Минулого року він почав роботу.

У ці дні триває конкурс до Вищого антикорупційного суду, який є невід’ємною складовою антикорупційної інфраструктури, до Вищого суду з питань інтелектуальної власності й на незаповнені вакансії Верховного суду.

Як юрист-практик з багаторічним стажем, можу констатувати, що якість рішень оновленого Верховного суду незрівнянно вищий, ніж 5 років тому. Навколо них фактично зникли скандали. Це також важливий показник. Проте українські громадяни мають справу здебільшого з судами першої інстанції. Вони, як і апеляційні суди, ще повинні пройти процес оновлення.

Фактично зараз країна живе в транзитний період. Частина суддів старих судів розуміють, що не потраплять до нової системи і використовують цей період далеко не завжди в цілях правосуддя. Ми маємо це пережити і завершити процес реформування.

Я переконаний, навіть в непростий рік президентських і парламентських виборів, кваліфікаційні комісії відпрацюють інтенсивно і продовжать без перебоїв процес відбору нових суддів. Тож вже за кілька років ми побачимо нове обличчя судової системи. Які є ризики? Головний ризик – це переривання реформи або її видозмінення настільки, що вона не дасть той результат, на який очікують і якого заслужили українські громадяни. За роки незалежності ми неодноразово спостерігали за спробами взяти під контроль судову систему.

Також ми маємо реальні політичні ризики. Через парламентські й президентські вибори ми можемо наразитися на популістські гасла, щодо ще одного нового перепризначення суддів. Чи є сьогоднішня судова система ефективною? Ні, вона ще не є ефективною. Але чи ми просунулись вперед? Так, просунулись. У 2014 році, коли ми спілкувалися з міжнародними експертами, як робити реформу, рівень довіри до судової системи був 5%. Ми добре розуміли, що з такими гирями "не злетіти". Лише якщо абсолютна більшість людей у системі пройдуть через конкурс, а не будуть поставлені на посади, маючи певні зобов’язання перед кимось, ми матимемо якісно інші результати. Тож тепер ключове завдання – завершити добір суддів в нову систему, щоб кількість доброчесних людей в ній досягла критичної маси.

-- Я правильно вас розумію, що ви вважаєте помилковими і шкідливими пропозиції провести нову ітерацію заміни суддів?

-- Думаю, що це буде шкідливим, адже не має жодного сенсу. Важко аргументувати, чому ми знову будемо змінювати суддів Верховного суду чи Вищого антикорупційного суду, які пройшли через досить жорсткий конкурс.

Нові люди, які пішли туди, це адвокати і науковці, які фактично мають імунітет від будь-яких політичних впливів до свого пенсійного віку. Будь-яка заміна буде спробою взяти під контроль судову систему. Тому важливо, щоб журналісти і громадськість захищала ті здобутки, які ми маємо.

Україна має шанс показати приклад для багатьох європейських країн, як можна змінити судову систему такого масштабу і отримати кращий результат для громадян. Ми можемо з країни, де захист права і правосуддя взагалі були тільки ілюзією, стати країною, де правосуддя буде сервісної функцією держави та українського громадянина.

-- Безпосередньо до 2019 року. В другій половині минулого року пройшло перейменування апеляційних судів. Чи варто вже в цьому році очікувати, що з новою назвою з’явиться і нова якість?

-- Ми підходимо до реформування апеляційних судів за тією самою логікою, яку використовували під час добору суддів Верховного суду. Це не просто перейменування, це фактично новий набір суддів, які пройшли конкурс або кваліфікаційне оцінювання (яке за своєю суттю також є конкурсом) і підтвердили свою доброчесність, професійність і здатність працювати в новій судовій системі.

Нагадаю, що ми пішли на безпрецедентний крок і дали можливість юристам, які не працювали в судовій системі, пройти конкурс і стати відразу суддями Верховного чи апеляційного суду. Це дасть можливість наповнити апеляційні суди професійними кадрами.

Наразі ми постали перед значним дефіцитом суддів перших інстанцій. Це пов’язано з тим, що реформа в своїй суті є антикорупційною. Необхідність показати статки налякала суддів, які жили не лише на зарплату, тому близько 2 тисяч служителів Феміди звільнилися добровільно. Вони для себе вирішили, що не зможуть пройти процес перевірки своїх декларацій.

З одного боку, це добре. Зараз ці люди не є частиною судової системи, яка шкодила оточуючим. З іншого, виникло логічне запитання, як заповнити вакантні посади, адже багато судів першої інстанції або взагалі не мали суддів, або їх була мінімальна кількість. ВККС минулого року провела масштабний конкурс. Такий самий конкурс заплановано на цей рік, щоб заповнити суди першої інстанції новою кров'ю. Сподіваюся, вже через рік ми зможемо побачити зміну ставлення людей до судової системи і до суддів, які є в перших інстанціях.

-- Підсумовуючи, чи можемо ми в цьому році очікувати покращення якості роботи апеляційних судів і пришвидшення розгляду справ у першій інстанції?

-- Я на це дуже розраховую. Однак, ще раз наголошу, що найбільша загроза – це політична турбулентність і вибори, які можуть призвести до того, що під популістичними гаслами хтось спробує знищити перші результати, яких ми досягли.

-- Рік тому ви говорили, що маєте великі очікування від електронного судочинства. Що в цьому році може бути зроблено у цій сфері?

-- Минулого року ми прийняли новий пакет процесуальних кодексів. Серед інших новацій в них було прописано інструменти для створення сучасної системи електронного судочинства. Державна судова адміністрація, яка є незалежним органом та підпорядковується Вищій раді правосуддя, зараз готує масштабний проект із впровадження цих інструментів у пілотних областях. Далі ці новації покриють всю Україну.

Філософія електронного судочинства полягає у тому, що громадянин, не виходячи зі свого будинку, зможе подати до суду позов чи заяву в електронному вигляді. В такому ж режимі проходитиме спілкування судді з заявником.

Іншою стороною цього питання є виконання рішень судів. Будь-яке рішення або ухвала суду виконуватимуться швидше, якщо буде електронний обмін між судовим реєстром та реєстрами Міністерства юстиції. Ми зі свого боку повністю готові до цього кроку і чекаємо на технічну готовність Державної судової адміністрації забезпечити таку комунікацію.

Бо фактично електронне судочинство – це сервіс держави, який громадяни мають отримувати, сплачуючи судовий збір. Нинішні черги, хамство і бюрократія в судах, так само як і нескінченний розгляд справ, мають залишитися в минулому.

Я дуже розраховую на те, що новий Верховний суд продовжить бути драйвером і в цьому процесі, бо справи, які розглядаються з порушеннями, рано чи пізно потрапляють до Верховного суду.

-- З урахуванням вже наявного досвіду запровадження судової реформи, чи потребує законодавство якихось змін?

-- Не бачу сенсу зараз змінювати процесуальне законодавство. Воно було нещодавно оновлене, тож бізнес, громадяни і судова система повинні мати певний час стабільності. Має бути напрацьована нова судова практика. Постійні зміни правил точно не додадуть якості роботи судової системи. Тому я переконаний, що цей рік має стати роком імплементації змін до кодексів і нових процесуальних норм, які були прийняті.

Через 3-5 років можна буде провести певний аналіз і аудит й лише на його підставі приймати рішення чи варто змінювати законодавство та якось його удосконалювати.

-- Перейдемо до наступної теми. Рік тому, коли ми з вами зустрічалися, ви звітували про підняття рівня виконання рішень з 5% до 17% та про плани з часом довести цей показник до 50-60%. Що вдалося зробити за 2018 рік?

-- 2018 рік для виконавчої служби був дуже напружений. Розробляючи реформу судової системи у 2016 році і системи виконання судових рішень як її частини, ми провели масштабну роботу з аналізу системних проблем в роботі державної виконавчої служби. Виявилося, що з близько 2 млн судових рішень майже 700 тисяч стосувалися стягнення аліментів. Ще близько 50 тисяч – стягнення заборгованості із зарплати. На той момент рівень виконання цих документів був вкрай низький.

Тож ми запустили масштабний проект #ЧужихДітейНеБуває, в рамках якого вже прийнято два великі пакети законодавчих новел, які посилили відповідальність за несплату аліментів і надали виконавцям низку дієвих інструментів впливу на боржників. Завдяки цьому минулого року ми зробили реальний прорив – обсяг стягнення аліментів зріс вдвічі. В абсолютних цифрах – це 4 млрд 600 млн грн боргу, які отримали понад 550 тисяч українських дітей.

Значно покращено ситуацію зі стягненнями боргів із зарплати. За рік нашим виконавцям вдалося стягнути 461 млн грн, а це майже на 100 млн грн більше, ніж роком раніше. Повністю зароблене отримали понад 38 тисяч працівників, які подекуди роками не бачили зарплати.

Завдяки покращенню роботи за цими двома великими категоріями виконавчих проваджень ми виходимо на цифру фактичного виконання всіх судових рішень в 30-40%.

-- Тобто майже вдвічі краще за показник 2017 року?

-- Так, майже вдвічі. І це при тому, що ми маємо такі категорії виконавчих проваджень, які апріорі неможливо виконати, наприклад, якщо боржник перебуває у стані банкрутства. Його немає сенсу враховувати в статистиці, адже можливості стягнути борг з нього немає. Однак і виконавець при цьому не має права закрити таке провадження.

Отриманий минулого року результат – це для нас стимул далі покращувати ситуацію. Я налаштований оптимістично і не маю сумнівів, за рік чи два ми вийдемо на середній показник фактичного виконання судових рішень на рівні 50-60%, що є нормою для європейських країні.

Важливий елемент досягнення цієї мети є запуск в Україні інституту приватних виконавців. Фактично ми ліквідували монополію державних виконавців, адже будь-яка монополія призводить до втрати якості послуги. І це стосується як бізнесу, так і державної сфери.

За минулий рік кваліфікаційні іспити пройшли 259 осіб. 72 кандидати, або третина від тих, хто складав, успішно пройшли це випробування і стали приватними виконавцями. Загалом на сьогодні до реєстру внесено 145 приватних виконавців, які почали роботу.

-- Але рік тому ви казали, що сподіваєтесь побачити до тисячі приватних виконавців?

-- Так, сьогоднішній показник не є достатнім. Ми сподіваємося, що їх кількість зросте, адже за наявності хоча б тисячі приватних виконавців вони зможуть створити конкуренцію 4 тисячам державних виконавців.

-- Час від часу Мінюст звинувачують, що він створює перешкоди для виходу приватних виконавців на ринок.

-- Навпаки, ми максимально спростили доступ до цієї професії. Водночас 30% успішної здачі іспиту говорить про те, що іспити є достатньо складними, щоб людина розуміла: вона отримує функцію держави, вона може примусово стягнути з особи майно чи накласти арешт. Якщо людина не орієнтується в законодавстві і стає сліпим підписантом документів, то такі приватні виконавці державі не потрібні.

Ми намагаємося кожен місяць проводити іспит та закликаємо юристів і адвокатів ставати представниками нової професії. Однак наша юридична спільнота досить-таки консервативна. Вона приглядається до новацій. Особливо зараз перед виборами, побоюючись, чи не ліквідують нові інститути.

Саме тому ми очікуємо, що проривним у цьому напрямку стане 2020 рік. Це пов’язано з кількома чинниками. По-перше, пожвавлення в економіці, а значить – попит на послуги приватного виконавця. По-друге, стабільна робота цієї інституції протягом трьох років.

Та найголовніше, що ті 145 приватних виконавців, які вже працюють, демонструють дуже високий рівень виконання рішень – близько 80%.

- Нещодавно Мінюст оприлюднив статистику за 2018 рік: обсяг розкритих махінацій із землею скоротився до 6 тис. га з 8 тис. га роком раніше, із нерухомістю – до 100 тис. кв. м зі 130 тис. кв. м. Але все одно ці цифри доволі великі. Які шанси у 2019 році кардинально зменшити ці показники?

- Це статистика роботи Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мінюсті. Вона й справді є доволі високою, адже в попередні роки подібна робота взагалі не проводилася. Постраждалі від незаконного захоплення майна (а це було однією з візитних карток попереднього режиму Януковича) вимушені були йти в суди, де шанси домогтися справедливості наближалися до нуля.

Коли був введений інструмент адміністративного оскарження і комісія почала розглядати ці кейси, ми побачили реальну картину накопичених десятиріччями проблем. І це справжнє досягнення, що в державі з’явився відносно ефективний механізм допомоги бізнесу й громадянам, які втратили майно через незаконну перереєстрацію.

Ми проаналізували суть порушень за минулий рік. Найбільш розповсюдженою причиною незаконних дій реєстраторів було використання підробленого рішення суду. До реєстраторів часто приносять документи, які неможливо відрізнити від оригіналу.

Для вирішення цієї проблеми ми з Державною судовою адміністрацією плануємо запустити автоматичний обмін інформацією. Реєстратор змушений буде перевірити, чи дійсно є таке рішення. Без цієї процедури він просто не зможе звершити реєстраційну дію. Ми розраховуємо, що після запровадження електронного обміну ця категорія проблем зникне.

У нас є хороший приклад, коли в 2016-2017 роках була величезна кількість незаконних реєстраційних дій, пов’язаних з подвійною реєстрацією договорів оренди землі. Боротися з цим було дуже важко до моменту, поки ми не забезпечили автоматичний обмін інформацією між нашими реєстрами і Земельним кадастром. В перші дні роботи системи близько 50% запитів, які приходили від реєстраторів, блокувалися.

- Залишилися проблема, що далеко не вся земля внесена у Земельний кадастр.

- Так, проблема залишилася щодо тих земельних ділянок, які ще обліковувалися органами місцевого самоврядування на початку 2000-х. Але їх обсяг невеликий, тому що орендована земля перебуває в обігу й договори оренди постійно переукладаються.

Ще одна категорія проблем – реєстратори комунальних підприємств. В рамках децентралізації ми передали функції реєстрації нерухомості й землі місцевому самоврядуванню, яке мало б робити це сумлінно, бо кошти йдуть у місцевий бюджет. Але в нашій країні є багато "творчих" людей, які вирішили використовувати цю ліберальну інновацію в інших цілях. Комунальні підприємства замість того, щоб надавати послуги, почали проводити відверто незаконні реєстраційні дії. І це попри те, що кримінальна відповідальність за незаконну реєстраційну дію становить 10 років в’язниці з повною конфіскацією всього майна. Причина проста – відсутність незворотності покарання і той факт, що не до кінця спрацьовують правоохоронна та судова системи.

Наприкінці минулого року ми спільно з бізнес-асоціаціями та усім професійним середовищем звернулися до парламенту із закликом заборонити комунальним підприємствам вчиняти реєстраційні дії. Однак для прийняття відповідного закону не знайшлося голосів.

Разом із цими змінами в нас була також пропозиція прибрати 1%, який стягують приватні нотаріуси за кожну угоду. Це була так само умова бізнесу, яку підтримав президент. І я розраховую, що ми зможемо на поточній сесії такі зміни прийняти. Тоді вже у наступному році, коли ми з вами будемо підводити підсумки 2019 року, кількість скарг зменшиться.

- Ви казали про відсутність незворотності покарання. Постраждалі розповідають, що рейдери навіть не соромляться говорити, що свідомо йдуть на порушення, бо знають, що їм за це нічого не буде. А на публіку прикриваються тим, що "десь загубив ключ доступу до реєстру, а реєстраційна дія була, коли я поїхав у відпустку".

- Неможливо поцупити ключ, бо на рівні закону визначено, що він іменний, персональний – тільки ваш, і тільки з вашого робочого місця можна зробити відповідні дії.

- Їх відповідь – а ви доведіть!

- Коли порушник аналізує наслідки дій і розуміє, що в нього є можливість через неформальні контакти затягнути розслідування або уникнути відповідальності, то він йде на порушення. На жаль, у нас так працює система. Це, напевно, найбільший виклик на наступні 5-10 років. Коли правоохоронні органи інституційно стануть сильнішими, ми побачимо реальний результат.

- Можливо, вже є якісь яскраві приклади покарання таких реєстраторів?

- Ми, як Міністерство юстиції, за тими скаргами, де очевидні ознаки злочину, передаємо всю інформацію правоохоронним органам. Порушено десятки кримінальних справ, і є вже перші справи, передані до суду з обвинувальними актами. Упродовж року мають бути винесені перші вироки, які стануть сигналом для всієї системи.

І друге, що є не менш важливим – це прибрати підґрунтя. Ми слідкуємо за порушниками і прибираємо можливі схеми зловживання шляхом законодавчих і технічних змін.

- Ще питання щодо електронних сервісів, реєстрів та планів стосовно їх об'єднання. Що може бути зроблено в 2019 році в цьому напрямку, а також в наданні доступу бізнесу до них, бо наразі з цим є деякі проблеми, й Антимонопольному комітету навіть довелося втручатися.

- На моє переконання, Державне агентство з питань електронного урядування як орган, створений Кабінетом міністрів для координації роботи всіх відомств, робить багато позитивних кроків. Вони об’єднали всі електронні сервіси й зробили їх доступнішими для клієнтів.

Я гадаю, виклик для цього та наступного років – від позитивних електронних новацій в певних сферах прийти до глобальної електронізації урядових послуг. Наразі з цього приводу ведеться дуже глибока й технічно фахова дискусія. Агентство електронного урядування займається питанням верифікації клієнтів в різних ключових базах даних. Фактично буде сформовано єдиний центр актуальних даних про громадян, з якого будь-яких державний орган, який надає сервіс, може брати певну інформацію і надавати повний спектр послуг. Так цей процес налагоджено у країнах Прибалтики, які є дуже просунутими в цьому напрямку. У них за основу взято кілька ключових органів, які мають найбільше контактів з громадянами. В цих інституціях є свої реєстри, куди вносяться дані осіб. Працівники при внесенні даних проводять первинну верифікацію: перевіряють ПІБ, персональні дані. Ця інформація автоматично потрапляє до всіх органів. Таким чином більшість громадян у Прибалтиці була верифікована і може отримати послуги всіх відомств, навіть якщо звертається до якогось конкретного органу вперше.

Тож коли ми пройдемо цей шлях, а інформація про громадян – місце проживання, персональні дані, соціальні пільги, сімейний статус – буде верифікована, тоді реально забезпечити всіх українців сучасними послугами. Хочу зауважити, що лише в Мінюсті їх понад 30, а на сайті Агентства та КМУ – більше 100.

- Бізнес зможе брати участь у створенні подібних сервісів?

- Так, ми на цьому наполягаємо і ведемо комунікацію з бізнесом щодо того, яких сервісів він потребує. Адже формувати послуги, відірвані від життя, немає сенсу.

- Важлива тема обстоювання інтересів України в міжнародних судах. На що очікувати цього року? Це питання стосується передусім судів з Російською Федерацією.

- Я можу анонсувати, що цього року нас чекає багато важливих подій. І перша з них – усне слухання Великою палатою Європейського суду з прав людини справи "Україна проти Росії" щодо подій в Криму, яке відбудеться цього року. Будуть розглядатися позиції й доводи України і Росії. Закликаю українських журналістів не пропустити цю історичну подію. Це буде безпрецедентна справа як для України, так і для Європейського суду з прав людини, як за періодом охоплення, так і за кількістю епізодів порушення прав людини.

Так само ми очікуємо призначення слухання у справі щодо Донбасу. Європейський суд з прав людини сказав, що вона передається на вивчення, і ми розраховуємо на аналогічний захід в кінці поточного року чи на початку 2020 року.

Також ЄСПЛ розглядає зави України проти Росії у справах, які стосуються фактів викрадення українських дітей-сиріт, які були вивезені на територію Російської Федерації і потім повернуті, порушення прав політичних в’язнів, які незаконно утримуються на території РФ. Нарешті, п’ята справа - найсвіжіша, яку ми подали на початку 2019 року. Це справа щодо українських моряків, що були незаконно захоплені росіянами в акваторії Азовського моря наприкінці 2018 року.

Це 5 ключових справ проти Російської Федерації, які ми зараз супроводжуємо. В цьому році ми зосередилися на усних слуханнях по Криму. Я розраховую, що вони пройдуть успішно.

- А щодо актуальної проблеми перешкоди вільному мореплавству у Керченській затоці та Азовському морі?

- Справи у суді ООН, що стосуються порушення морських конвенцій, супроводжує Міністерство закордонних справ. Ми, звісно, виступаємо консультантами й допомагаємо, в тому числі доказовими базами, які збираємо в рамках наших справ. Просто різні міжнародні судові інстанції мають різні регламенти розгляду справ. Ми – сторона, чиї права порушені з боку держави-агресора. Питання часу, коли рішення судів буде винесено. Я глибоко переконаний, що доказова база, яку ми зібрали, є достатньою для того, щоб засудити Росію й конкретних її посадових осіб.

Ми вже є свідками перших справ, виграних українськими компаніями в міжнародних арбітражах. Для прикладу, Ощадбанк виграв безпрецедентну справу, яка стосується дій Росії в Криму. Арбітраж присудив компенсувати втрачене компанією майно й активи на території анексованого півострова. І таких справ буде багато. Зараз, наскільки мені відомо, Ощадбанк займається процедурами виконання цього рішення.

- Стосовно комерційних позовів до України. Ми знаємо, що 2019-2020 роки – це період пікових виплат із зовнішнього боргу. Чи є якісь ризики для держави з цього боку? Наприклад, набув розголосу позов до України міноритаріїв "Укрнафти" з так званої групи "Приват" на $5 млрд. Ми знаємо, що вони доволі успішно захищають свої інтереси в позовах і з Приватбанком, і з "Нафтогазом України".

- Ми робимо все можливе з точки зору захисту інтересів держави в усіх комерційних справах проти України. Звичайно, особлива увага до юридичних команд, що супроводжують резонансні позови.

По справі "Укрнафти" будуть усні слухання у квітні цього року. Поки можу сказати, що в нас сильна юридична позиція.

Звісно, є позови, які супроводжувалися ще попередньою владою і в яких Україна програла. Зараз ми оскаржуємо ці рішення. Наприклад, позов щодо "Укртатнафти", в якому слухання пройшли до 2014 року і ми отримали рішення суду про стягнення з держави $112 млн.

Наше головне юридичне завдання – не допустити конфіскації державного майна за кордоном. Зі зрозумілих причин я не можу розповісти все детально. Але ми працюємо і в США, і у Великій Британії, і активно захищаємо українські інтереси на території Російської Федерації, де була невдала спроба звернути стягнення на наші дві установи – посольство та Національний культурний центр України у Москві.

- Десь рік тому ви оголосили, що розпочинаєте регресні справи проти тих осіб, за яких Україні довелося платити за рішенням міжнародних судів. Які тут результати та плани?

- Ми будемо продовжувати цю роботу. Рік тому ми почали комплексно подавати регресні позови проти тих осіб, які були винними в порушенні прав громадян або бізнесу і яким держава була змушена потім виплачувати компенсації за рішенням ЄСПЛ. Ми маємо перші позитивні результати. Було подано п’ять позовів майже на 1 млрд грн! Із них ми виграли чотири, і деякі вже пішли на примусове виконання. Ще в одній справі – Лисичанського нафтопереробного заводу або ЛИНІК на суму 705,6 млн грн - ми зараз маємо дуже серйозну юридичну позицію, бо суди першої апеляційної інстанції, як на мене, зайняли дуже необґрунтовану позицію. Ми звертаємося до Верховного суду із касаційною скаргою і дуже розраховуємо, що суд розгляне цю справу і прийме законне рішення. На цьому ми не зупиняємося.

- Останнє запитання. Вибори. Яку позицію щодо них займає Мінюст?

- Зараз українські громадяни визначаються, куди наша держава має рухатися. Лінкольн колись сказав: "Виборчий бюлетень сильніший за кулю". Тому завдання Мінюсту максимально інформувати громадян про необхідність реалізувати своє право на вибір.

Наприкінці минулого року разом з ЦВК ми розпочали велику інформаційну кампанію "Я маю право обирати". У нас багато внутрішньо переміщених осіб, дуже багато людей, які проживають не за місцем реєстрації. Тому спільно з міжнародними партнерами ми робимо акцент на дані категорії виборців, щоб роз’яснити їм, як скористатися своїм виборчим правом.

Я вважаю, що українці дуже мудрі. Наша нація пройшла величезну кількість випробувань. Цього року, коли відзначають 100 років Акту Злуки та згадують, чому українська незалежність була втрачена, я вірю, що громадяни зроблять усвідомлений вибір.

На моє глибоке переконання, Україні потрібно п’ять років стабільного руху в напрямку ЄС і наведення ладу всередині країни для того, щоб всі ті реформи, які почалися у 2014-му, стали незворотними. Щоб люди, заради яких проводяться змін в країні, відчули їх через підвищення комфорту й добробуту.

Я б дуже хотів, щоб ми були успішною, сильною й конкурентною країною, в якій комфортно жити, і в якій безвідмовно діє верховенство права. Для цього закладені всі умови, але ще дуже багато змін перебувають в перехідному стані. Саме на цьому етапі існує велика загроза їх зупинення, а значить знищення всього того, що було зроблене за п’ять років.

- Відсутність в переліку кандидатів в президенти представника "Народного фронту" полегшує вам завдання бути гарантом законності в цей непростий для держави період?

- Ми вже прийшли у владу в непростий період. "Народний фронт", йдучи на вибори, розумів, що ми є командою для складних часів. І ці часи не закінчилися. Робота всіх інституцій, і Міністерства юстиції в тому числі, спрямована на те, аби максимально в рамках своїх компетенцій забезпечити законність, прозорість виборчого процесу, як це було в 2014 році, коли дві виборчі кампанії пройшли за високими стандартами, незважаючи на те, що в країні розпочалася масштабна війна. Я зі свого боку як міністр юстиції зараз поставив собі завдання максимально інформувати українських громадян про їхні права, щоб вони могли скористатись своїм виборчим правом у повній мірі. Тому що, напевно, найбільшим ворогом виборчих кампаній в цьому році буде пасивність. Людина, яка не прийде і не проголосує, зробить велику шкоду для України. Фактично, вона буде грати на руку східному сусіду - агресору, який би дуже хотів, щоб Україна розвернулася в своєму поступі.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Підтримка України на шляху до справедливості має бути постійною, бо це робота на роки і десятиріччя – генпрокурор

Глава "Центренерго" Андрій Чуркін: Нам вдалося повернути і постачальників вугілля, і покупців електроенергії, тому ОЗП пройдено успішно

"Укртелеком" збільшить обсяг інвестицій щонайменше на 70% у 2024 р. - гендиректор

Ситуація із захмарними цінами на картоплю у 2024-2025 МР не вирівняється - віце-президент УАВК

Складний процес заміни обов'язкового страхування вимагає продовження перехідного періоду закону "Про страхування" до кінця року

Росіяни поставили собі завдання знищити нашу авіацію і інфраструктуру для західних літаків - заступник начальника ГУР МО Скібіцький

Україна буде відповідати за колективну безпеку в Центральній та Східній Європі – Жовква

Ми не бачимо можливості повноцінного відновлення України без аеропортів, що функціонують

Характер дій РФ з гучною назвою "наступи" передбачає затяжну війну, і це противник намагається нам нав'язати, жертвуючи величезною кількістю своїх людей - заступник начальника ГУР МО

Польський протест набув доволі агресивної форми - з мирної демонстрації він перетворився на прояв злісної неповаги до українських громадян

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА