12:23 27.06.2019

Олексій Гончарук: "Мені ідея коаліційної угоди для формування нового уряду дуже подобається - це дозволяє підібрати в Кабмін релевантних людей"

7 хв читати
Олексій Гончарук: "Мені ідея коаліційної угоди для формування нового уряду дуже подобається - це дозволяє підібрати в Кабмін релевантних людей"

Інтерв’ю заступника голови Офісу президента Олексія Гончарука агентству "Інтерфакс-Україна"

 

– Де буде центр економічної стратегії, як відбуватиметься координація реформ? Хто будуть ті люди, котрі прийматимуть економічні рішення?

- Цим займається частина АП, яка відповідає за економічний блок. Я організовую цю роботу.

– П’ять років тому виникла ідея створити центр координації реформ при АП за підтримки донорів. Потім прийшли до того, що така модель недосконала, бо повноваження президента обмежені. Тоді вирішили експертний центр перевести в уряд.

– В цьому є сенс.

– Тоді як ви плануєте організовувати цю роботу? Як ви це бачите?

– Дуже просто. Президент має велику підтримку серед людей, великий кредит довіри. Це означає, що потрібно не стільки координувати чужі ідеї, скільки сформувати цілісну картинку. І самому задавати адженду. Тому ми будемо зараз створювати не стільки координаційний орган, яким була Нацрада реформ і Офіс при ній, скільки орган, який зможе генерувати сенс і бути в тому числі лідером сенсів. Звичайно, після того, як з’явиться уряд, певну частину відповідальності за формування та реалізацію політики доведеться передати туди. Сьогодні ми вже знаємо, що уряд, скоріше за все, буде сформований після виборів 21 липня. Це хороша новина, на мою думку. Тобто в нас є півтора місяця, щоб написати проект коаліційної угоди. Це перше завдання, яке ми перед собою ставимо. Нам треба розуміти, з чим ми вийдемо до партнерів в парламент, про що будемо говорити з ними. Очевидно, що в них буде своя адженда. Потрібно буде їх співставити і об’єднати. Десь знайти компромісти, десь посилити один одного. У підсумку маємо вийти на спільну картинку коаліції, яка має сформувати уряд. Після цього уряд прийме цю адженду і буде її деталізовувати. Тому на цьому етапі функція не стільки адміністрації, скільки команди президента – спробувати задати загальну рамку тому, як буде формуватися уряд і в якому напрямку буде рухатися.

– Тобто базова ідея, щоб коаліційна угода була робочим документом? Бо такого ніколи не вдавалося зробити – про неї забували за три-чотири місяці.

– Звичайно. Вона має бути основою. Ми точно цю ідею не полишимо, намагатимемося в коаліційній угоді закласти рішення, на які буде орієнтуватися уряд. Тобто це має бути технічним замком. Я думаю, що має існувати Рада коаліції. Про це ще рано говорити, звичайно, це більше партійна історія. Але коаліція має бути живою. І своєю діяльністю підтверджувати своє існування. Бо в нас останні півроку – власне, ці конституційні кейси, указ президента – засвідчили, що хтось бачив, хтось не бачив коаліцію. Але вона нічого не робить – немає ради, коаліційна угода не оновлюється, після формування уряду вдруге під пана Гройсмана коаліційна угода не приймалася під новий уряд. Мені ідея коаліційної угоди для формування нового уряду дуже подобається – це дозволяє підібрати в уряд релевантних людей для реалізації якихось речей. Хтось може провадити реформи, хтось – зберігати баланс інтересів, інший більш вправний в утриманні стабільності й комунікації з зовнішніми партнерами. Тобто склад уряду дуже залежить від того, які задачі перед ним будемо ставити.

– На які експертні центри спиратиметеся й чи буде серед них Офіс з ефективного регулювання?

– Звісно, дуже розраховуємо на підтримку BRDO. Ми готові співпрацювати з усіма експертними центрами, чия експертиза може бути нам корисною. Відкриті до роботи з усіма. Преференцій немає ні для кого.

– Ви сподіваєтеся на збереження донорської допомоги? Десь витає у повітрі "план Маршалла" для України, але поки що з нього нічого не вималювалося.

– Я не знаю, де витає "план Маршалла". Я багато про це чув, але нічого конкретного з цього приводу сказати не можу. З приводу донорів – звичайно, ми розраховуємо, що наші західні партнери – посольства, Європейська комісія, USAID та інші будуть допомагати продовжувати реформи в Україні. При чому маємо намір посилити координацію. Сподіваємося, дуже скоро в нас з’явиться загальна рамка – будемо розуміти, що ж, власне, ми збираємося робити наступні п’ять років. Питань дуже багато. Звичайно, ця робота не для президента, а більше для уряду. Що ми можемо зробити на рівні президента зараз, з незначними ресурсами, які у нас є, – це почати процес налагодження координації, щоб новому уряду працювалося простіше. Ба більше, я бачу певний сенс збереження аналітичної потужності в АП. Не лише тому, що саме зараз саме в АП буде задаватися ця загальна рамка, але й тому, що уряд не охоплює всі сфери державної політики. Та сама судова система є поза компетенцією уряду. Антикорупційній органи, Генпрокуратура, НБУ – поза компетенцією Кабміну. Тому для певних рішень, для узгодженості між певними політиками, скажімо, політиками Нацбанку, уряду, незалежних регуляторів, АМКУ та інших позаурядових органів майданчик для узгодження може виконувати АП.

Взагалі думка про те, що президент – це інституція поза процесом формування державної політики, є маргінальною. Президент має право законодавчої ініціативи з усіх питань. Це право не обмежене якимись сферами. Скажімо, президент захоче реалізувати це право в екологічній, космічній сфері чи в антикорупційній політиці. І він повинен мати інструментарій для отримання незалежної думки і експертизи. Зараз робочий варіант – це створити аналітичні потужності в АП.

– Як буде модернізовано Інвестиційну раду?

– Незабаром ви побачите указ президента про оновлення. Буде представлений новий секретар Інвестради (21 червня президентвніс зміни до складу Національної інвестиційної ради, призначивши себе його головою, зараз до складу Ради входять 29 членів, зокрема і ГончарукІФ). Одним з перших завдань ради буде створення реєстру інвестиційних проектів, щоб суспільство бачило, над чим працює держава. Мені взагалі здається, що нам бракує конструктивного порядку денного в ЗМІ. Тому, можливо, для медіа буде цікаво й корисно почати розповідати про проекти, які реалізовуються або починаються. Щоб люди побачили: Україна – це не лише про борги і вбивства, але й розвиток, можливості, інвестиції. Тут є сенс залишатися. Ми в Інвестраді спробуємо як мінімум зробити більш доступною інформацію для тих, хто схоче чимось подібним займатися.

Звісно, це адміністрування окремих інвестиційних проектів, щоб інвестори, які заходять в Україну, відчували підтримку. Це екосистемні рішення. Великі інвестори, зазвичай, приводять за собою менших.

– Чи є бачення, в якому ключі буде далі провадитися судова реформа?

– Президент сказав, що почнемо з Антикорупційного Суду. Тут все ясно. Голова АП сказав: спробуємо зробити суди максимально ефективними. Відсоток невиконання судових рішень жахає. Тому щодо конкретної моделі продовження судової реформи говорити зарано. Щодо цього буде окремий план. Очевидно одне – ані суспільство, ані інвестори українським судам не вірять. Отже, своєї мети судова реформа не досягла. План буде напрацьований і окремо представлений.

– Топ-темою серед питань бізнесу до президента стала товарна контрабанда і митні питання, в той час як конкурс на голову митниці вже більше двох місяців заблокований. Бізнес чекає конкретних рішень.

– Президент не може впливати на суд і розблокувати конкурс (конкурс на голову митниці був розблокований 24 червня, а 25 червня за результатами завершального етапу переможцем оголосили першого заступника міністра економрозвитку Максима НефьодоваІФ). Але його команда уважно спостерігає, як поводять себе всі учасники процесу й робить з цих спостережень висновки. Коли у команди президента буде більше повноважень для впливу, суть цих висновків стане зрозумілою. Контрабанда – це про різні речі. Контрабанда мобільних телефонів – одне, секонд-хенду – інше. Контрабанда паливо-мастильних матеріалів і сигарет так само зовсім різні історії. Під словом "контрабанда" криється чимало інших, дрібніших проблем. Я вірю, що ця проблема вирішується чотирма складовими. Чесним менеджментом на митниці, який нормально взаємодіє з прикордонними службами. Сподіваюся, що завдяки конкурсу ми втілимо цю складову. Друге – "електронна митниця", тобто діджиталізація процесів. Це зробить систему більш керованою й відкритою. Її простіше буде аналізувати, робити висновки і складніше буде приховати окремі "дивні" факти. Третє – це синхронізація баз даних з сусідами. Це дає повну картинку і вирішує цілий пласт проблем. Якщо це доповнити адекватною поведінкою правоохоронних органів, то контрабанда дуже скоро піде в минуле і, як сказав президент, в наступному році перестане бути системним явищем.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Якщо приватники не зацікавляться співпрацею з НСЗУ, це буде сигналом обговорити тарифи – замміністра охорони здоров’я Ковтонюк

Гройсман: Важливо, щоб парламент і уряд були проукраїнськими

За рік вкладемо не менш як 200 млн грн інвестицій – голова наглядової ради ГК "Молочний альянс"

Новий Шовковий шлях до Китаю не працює, вантажі йдуть до Казахстану – заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань

Голова правління "ОПОРИ" Айвазовська: Підрахунок голосів по мажоритарних округах буде непростим і тривалим, сподіваємося забезпечити законність прийому протоколів

Ігор Смешко: Агресор піде настільки далеко, наскільки ми йому дозволимо

Якщо партія "Слуга народу" створить в парламенті коаліцію миру, ми готові підставити плече

Криміналітет посилює вплив на місцеве самоврядування, дострокові місцеві вибори можуть його зацементувати

Перехід армії на стандарти НАТО триватиме 7-10 років при належній увазі держави - екс-начальник Генштабу Замана

Стефанчук: ідея гідного і заможного українця може об'єднати націю

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА