14:51 18.07.2019

Якщо приватники не зацікавляться співпрацею з НСЗУ, це буде сигналом обговорити тарифи – замміністра охорони здоров’я Ковтонюк

18 хв читати
Якщо приватники не зацікавляться співпрацею з НСЗУ, це буде сигналом обговорити тарифи – замміністра охорони здоров’я Ковтонюк

Ексклюзивне інтерв’ю заступника міністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка про підготовку до реформування спеціалізованої медичної допомоги

З 1 липня мав стартувати другий етап медреформи, зміни на рівні амбулаторної медичної допомоги, програма "Безкоштовна діагностика". Чи почнеться цей етап?

Найважливіша дата, яка прописана в законі "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" червоними буквами - це 1 січня 2020. З цієї дати всі види медичної допомоги повинні фінансуватися за новою моделлю (оплата медичних послуг за контрактом з Національною службою здоров'я України (НСЗУ). Це наша головна мета і на її досягнення покладені всі сили.

Паралельно з цим процесом на 2019 рік заплановано три пілотні проекти. Це пілотний проект в Полтавській області з відпрацювання нової моделі фінансування для лікарень. Другий проект - відпрацювання оплат за медичну послугу для деяких діагностичних послуг на рівні амбулаторної медичної допомоги по всій країні - "Безкоштовна діагностика". Третій пілотний проект стосується екстреної медичної допомоги. Ці пілоти допоможуть і МОЗ, і НСЗУ, і медзакладам краще підготуватися до 2020 року.

Пілотний проект в Полтавській області розпочався 1 квітня 2019 року. Він більше технічний і не дуже цікавий для людей, але на своєму рівні він виконує дуже важливу задачу для НСЗУ з відпрацювання нової моделі фінансування.

Що стосується пілота по діагностичним послугам "Безкоштовна діагностика", то ми дуже хочемо його запустити. В першу чергу, він допоможе нам зібрати інформацію про те, скільки в Україні надається діагностичних послуг, а потім уже відпрацювати нову модель фінансування. Амбулаторні послуги - чи не єдині, про кількість яких ми не знаємо. Окрема статистика по них практично не велася.

Тобто може бути таке, що "Безкоштовна діагностика" не запрацює?

Може бути все. У нас немає мети зробити цей пілот за будь-яку ціну. Починати його так, щоб він не спрацював, ми не хочемо. У нас є мета, щоб нова модель фінансування запрацювала в 2020 році. Якщо цей пілот буде відповідати нашій меті, ми його проведемо. Але якщо ми будемо бачити, що він створює проблеми для подальших змін - ми його відкладемо або переформатуємо. Формат пілоту це дозволяє.

Чи можна увійти в реформу 2020 року без пілота по амбулаторній медичній допомозі?

Пілоти проводяться для того, щоб отримати додаткову інформацію. Наприклад, у випадку з амбулаторними послугами ми хочемо досягти двох цілей. Перша і основна мета, як я вже говорив, зібрати інформацію, друга - прискорити підготовку амбулаторного рівня до змін у 2020 році. В принципі, можна обійтися і без цього пілота. В такому випадку вводити амбулаторку в реформу буде трохи складніше. Але повторюся, для нашої команди головне підготуватися до осені, коли всі медичні установи в Україні почнуть укладати договори з НСЗУ на наступний рік.

Ми плануємо, що всі медустанови України почнуть укладати договори з НСЗУ до кінця 2019 року. Заявки на укладання договорів і самі договори будуть в електронному вигляді. Це складний процес. Ми зараз активно готуємо всю країну до цього. Всі медичні установи повинні зробити домашню роботу, так як це було з первинним рівнем: вони повинні реорганізуватися в комунальні, державні або казенні підприємства, а також бути комп'ютеризованими і підключеними до eHealth. Це величезна робота, яка передбачає участь багатьох гравців - не тільки головного лікаря, але і місцевої ради, мера, а у випадку з національними лікарнями - МОЗ, Кабміну та інших відомств.

Повертаючись до вашого запитання, можу сказати тільки одне - остаточне рішення по пілоту "Безкоштовна діагностика" ще не прийняте.

Наскільки коректним буде бюджетування програми медичних гарантій на 2020 рік, яке буде засновано на декларативних запитах клінік?

Це рішення перехідного періоду - ми встановлюємо тарифи на базі тих даних, які ми маємо. Щойно дані про медичні послуги будуть уточнені - ми переглянемо тарифи. Таких рішень не треба боятися. З первинкою ми працювали так само. Ми не знали, скільки людей реально обслуговують медзаклади. Коли планувалася кампанія з підписання декларацій з сімейними лікарями, терапевтами та педіатрами, ми спиралися на прогнози закладів. На цій підставі був створений так званий "червоний список" - тимчасова дотація, щоб підстрахувати заклади первинки на час, поки вони наберуть достатню кількість декларацій. Так само буде і зі спеціалізованою медичною допомогою. Спочатку, я думаю, будемо відштовхуватися від запитів закладів. Потім тарифи будуть коригуватися за фактом виконання робіт і надання медпослуг. Якщо виявиться, що клініки надали більше послуг, ніж заявляли, то фінансування буде коригуватися, якщо менше - також.

"Червоних списків" вже немає?

З 1 квітня вони не діють. Вони існували тільки для того, щоб підстрахувати медустанови на той період, поки люди укладали декларації зі своїми лікарями. Зараз всі заклади первинки повністю перейшли на нову модель фінансування за принципом "гроші ходять за пацієнтом". Потреби в дотації немає.

На сьогодні декларації уклали майже 28 млн осіб, але у нас декларується близько 40 млн населення. Тобто 12 млн чоловік ніде не обслуговуються або їх немає в Україні?

Ми не володіємо цією інформацією. Уряд запланував повний перепис населення на 2020 рік. Я думаю, що тільки після перепису ми дізнаємося реальну кількість населення в Україні. І тільки після перепису можна буде вести подібні розрахунки. При цьому потрібно розуміти, що завжди буде певний відсоток людей, який ніколи не підпишуть декларацію з сімейним лікарем, терапевтом або педіатром. Це дуже маленький відсоток, але він завжди буде.

Який це відсоток, приблизно?

Не більше 1-2%. Якщо говорити в цілому, думаю, що люди, які ще не уклали декларації, зроблять це з часом. Як правило, молодь та студенти практично не користуються послугами сімейних лікарів. Цей процес буде відбуватися наступні роки, тому ніякого кінцевого терміну підписання декларацій не існує.

Коли ви анонсували "Безкоштовну діагностику", були озвучені тарифи на послуги цього пілота. У медичному середовищі велися розмови про те, що тарифи низькі, треба підвищувати...

Розмови про те, що тарифи низькі, будуть завжди.

Може, вони справді низькі?

Немає такої країни, де б медики говорили, що тарифи на закупівлю медпослуг їх влаштовують. Давайте згадаємо, як було з тарифами на первинку. Більшість приватних гравців казали, що їм не цікаво, що базовий тариф в 370 грн - це смішні гроші, було багато шуму. Але потім ми побачили зовсім протилежну ситуацію, багато приватників зайшли в реформу, а ефективні комунальні підприємства збільшили своє фінансування в 2 рази. Тому говорити про тарифи не має сенсу до старту роботи за ними. Подивимося на реакцію ринку і зробимо свої висновки.

Як може виглядати реакція ринку?

Зайдуть приватні медзаклади в реформу, чи ні. Якщо ми побачимо, що жоден приватник не зацікавився роботою з НСЗУ, це буде сигналом, що треба поговорити або про тарифи, або про якісь інші умови. Якщо приватні клініки почнуть укладати договори - значить, з тарифами все в порядку.

Тарифи це дуже відносне поняття. Колись я побачив розрахунки вартості навчання однієї дитини в різних школах. Виходило, що в недоукомплектованій сільській школі, де один вчитель веде всі уроки і навчається п'ятеро дітей, навчання однієї дитини на рік коштувало державі 30-40 тис. грн. За такі гроші можна пройти недорогий MBA курс або вчитися в приватній школі в Києві. При цьому в великих містах, в школах, де багато дітей, собівартість навчання істотно нижче.

Поняття ціни і собівартості дуже залежать і від обсягу закуплених послуг, і від того, наскільки ефективно працює постачальник цієї послуги. Поки ми не почали фінансувати стаціонарну медичну допомогу, сенсу говорити про тарифи немає. Тарифи завжди будуть нижчими, ніж ціни в приватних закладах, але НСЗУ замовляє послуги для великої кількості населення, тому за рахунок обсягу тарифи будуть завжди нижче ринкових цін.

У пілотному проекті з амбулаторної медичної допомоги закладалися тарифи не стільки на консультації, скільки на медичні маніпуляції, інструментальні дослідження. Такий принцип буде зберігатися?

У цьому пілоті консультації - невід'ємна частина медичної процедури. Ми навмисно не планували закуповувати окремі консультації, оскільки в цьому дуже мало медичного сенсу. Цей принцип буде зберігатися не тільки для пілота, але і для майбутньої програми медичних гарантій.

Зараз багато хто скаржиться на негативні наслідки реформи на місцях. Наприклад, люди не можуть отримати направлення до вузькопрофільних спеціалістів через те, що медустанови отримують тільки два "талони" на місяць, а заклади пояснюють це реформуванням. Як ви це прокоментуєте?

На реформу зараз вішають все. Будь-які зміни і процеси, які відбуваються в медичній сфері. Скільки кому дали талонів - це до реформи не має жодного стосунку, реформа не передбачає ніяких талонів, направлення будуть електронними.

Медзаклади будуть говорити, що у них тільки два електронних направлення...

Коли ми говоримо про електронні інструменти, буде дуже великою стратегічною помилкою застосовувати до них логіку паперових відносин, наприклад, говорити про розподіл кількості електронних направлень на медустанову. Трансформація системи охорони здоров'я змінює логіку.

Дуже наочний приклад - електронні рецепти. Раніше приватні медустанови або лікарі-ФОП, які уклали договори з НСЗУ, не могли виписувати рецепти за програмою "Доступні ліки", бо вони не могли отримати паперові рецепти. Їх розподіляли місцеві управління охорони здоров'я в першу чергу серед комунальних установ. Коли з'явився електронний рецепт, то він просто виключив місцеві департаменти охорони здоров'я з програми. Тобто у них немає ніякого доступу до електронної системи, через яку відбувається видача електронного рецепта.

Електронний рецепт - це номер, який автоматично генерується системою і оплачується НСЗУ аптеці, яка бере участь в програмі. Так само буде і з електронним направленням: лікар буде направляти пацієнта до вузькоспеціалізованого лікаря або на обстеження, система буде це направлення формувати і фіксувати. Пацієнт може вибрати будь-який медичний заклад, ніяких талончиків не буде.

Коли з'являться електронні лікарняні?

Ми працюємо над цим проектом. Я часто повторюю, що це один з найскладніших проектів, які ми робимо.

У чому складність?

Для пацієнта лікарняний - це довідка, яку дає йому лікар. А для держави - це кілька документів, якими оперують ряд держорганів: Фонд соціального страхування, Міністерство соціальної політики, роботодавець, і власне, лікар. Медична складова в цій структурі займає мало не останнє місце. Найбільше технічних і фінансових складнощів, і навіть корупційних інтересів, стосується тих ділянок структури, де крутяться гроші. Тобто між Фондом соцстрахування і роботодавцями. Там було багато різних маніпуляцій, і саме там зосереджена основна робота за проектом: створюється реєстр листків непрацездатності, повністю переписуються процедури верифікації призначення непрацездатності, моделі її отримання. Це дуже велика робота, ми зі свого боку постійно підганяємо Мінсоцполітики. Я думаю, що та частина, яка залежить від МОЗ, буде готова до кінця цього року. Сподіваємося, що колеги з Мінсоцполітики теж будуть готові. Якщо зірки зійдуться, то до кінця 2019 року в нас будуть електронні лікарняні.

А якщо не зійдуться, то не буде?

Я дуже хочу, щоб зійшлися, бо зараз є унікальна можливість зробити це. Я думаю, що цим шансом обов'язково треба скористатися.

Давайте повернемося до пілотних проектів, які були заплановані на 2019 рік. Ви планували розпочати пілотний проект з екстреної медичної допомоги. Що з ним?

Він проводиться в шести регіонах України - у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях і Києві. На нього закладено майже 1 млрд грн. Нещодавно Кабмін прийняв концепцію розвитку екстреної медичної допомоги, спрямував кошти на пілотний проект в ці шість регіонів і затвердив закупівлю сучасних диспетчерських служб по всій країні.

Це не простий проект, в ньому є надводна і підводна частини. Над водою ми побачимо нові автомобілі та обладнання, але це не найважливіше в реформі екстреної медичної допомоги. Набагато важливіше диспетчерські служби, які значно покращують якість і швидкість доїзду швидкої. Екстрена медична допомога набагато більше залежить від диспетчера і його роботи, ніж від машини. Також важливо навчити фахівців, з цим набагато більше складнощів, ніж із закупівлею автомобілів. Але робота зараз йде.

Чому зараз виникають такі ситуації, коли люди не можуть викликати швидку допомогу, а їм кажуть, що медреформа скасувала “швидкі”?

Я думаю, що це така сама історія, як і з талонами до фахівців. Якщо відбувається щось погане, то це пов'язують з реформою. Ми не скасовували і не скасуємо “швидкі”. Якщо ви викликали “швидку” -  вона до вас повинна приїхати, як і раніше! У новій системі охорони здоров'я, щоб викликати екстрену допомогу, не треба ні декларацій, ні направлень. В рамках реформи ми тільки займаємося навчанням фахівців, оснащенням диспетчерських служб і машин швидких.

Пілотний проект з екстреної медичної допомоги вже почався?

Він почався в тій частині, яку не бачать звичайні люди, яка стосується перенавчання медперсоналу. У другій половині року, я думаю, ми дійдемо до нових автомобілів.

Кожна каденція МОЗ закуповує автомобілі швидкої допомоги, але від цього мало що змінюється...

У нас є досвід, як проводити закупівлі грамотно, без корупційних ризиків. Наприклад, програма із закупівлі ангіографів для створення кардіоцентрів була досить успішною. Ми зазвичай дуже уважні до корупційних ризиків при закупівлі, тому ми провели переговори з керівниками клінік, визначили рамкові умови, і коли регіон робив закупівлю, він дотримувався обумовлених на центральному рівні рамкових умов. Ми нічого не купували самі, але умови закупівлі були одні для всіх, ніхто не міг підігнати свою закупівлю під компанію друга, який завозить медобладнання.

Як реалізується пілотний в Полтавській області?

Це дуже важливий технічний проект. Пацієнти його не помітять: послуги як надавалися їм, так і буде надаватися. Проект існує для медзакладів, для відпрацювання нової моделі фінансування спеціалізованої допомоги за принципом "гроші ходять за пацієнтом". Поясню, що змінилося. Раніше медзаклади подавали до місцевого департаменту охорони здоров'я інформацію про те, скільки їм потрібно грошей - кошторис. Тепер вони працюють за новими правилами. По-перше, тепер вони діють як комунальні некомерційні підприємства, всі заклади, які беруть участь в пілотному проекті, реорганізовані. По-друге, вони укладають договір з НСЗУ, в якому вказано, які послуги вони надають, на яких умовах і як вони будуть оплачуватися. Це абсолютно нова реальність для директора медзакладу, його служби, адміністрації. У лікарнях в рамках проекту зміни дуже великі, просто вони ще не помітні пацієнтам.

Під час виборчої кампанії багато кандидатів лякали виборців медреформою. Чи є на сьогоднішній день політичні ризики для медреформи?

Я не буду коментувати, що відбувалося і відбуватиметься в період виборчих кампаній. Вони завжди негативно забарвлені і нагнітають емоції. Звичайно, ми готувалися до того, що доведеться працювати у важких умовах. Але на технічну, і найголовнішу, частину реформи президентська гонка ніяк не вплинула. Ми йдемо за планом, який був зафіксований в Законі, і причин змінювати його немає.

А парламентська виборча кампанія може вплинути?

Так, вибори в парламент можуть вплинути на план реформи. З цим виборчим циклом перетинається важливий етап реформування - бюджетний процес. Якщо вибори вплинуть на прийняття бюджету, то ми змушені будемо підлаштовуватися, це буде складно.

У вас були якісь переговори або зустрічі з командою обраного президента або з його радниками?

В Україні пройшли демократичні вибори, у нас новий президент і його бажання розібратися в основних сферах життя держави абсолютно логічно. Хоча охорона здоров'я - не сфера його повноважень, але медична реформа - це одна з великих реформ в країні і я думаю, що він не буде її ігнорувати. Ми готові до будь-яких консультацій і переговорів.

Ви зараз оптимістично дивитеся на майбутнє реформи?

Якби я не був оптимістом, я б тут не працював. Думаю, що нам вдалося зробити дуже багато, повернення назад уже не буде.

Коли ви офіційно оголосите, що в Україні діє страхова медицина?

Я скажу так, в Україні, починаючи з 2020-го року, запрацює повною мірою так звана британська модель фінансування охорони здоров'я. Ми її називаємо модель Національної служби здоров'я. Ця модель передбачає, що точка входу пацієнта в систему - це сімейний лікар. Тобто, у пацієнта повинен бути свій сімейний лікар, до якого той звертається при перших проблемах зі здоров'ям. Лікар дає направлення на подальші обстеження і виписує рецепти. У той же час уряд гарантує певний перелік медичних послуг і ліків, які оплачуються за договорами з Національною службою здоров'я. На додаток до цього є екстрена медична допомога, яка надається без будь-яких умов, без декларацій, без направлень.

На додаток до цих гарантій, які оплачує з грошей платників податків НСЗУ, у кожного є можливість купити собі додатковий поліс на ринку добровільного медичного страхування. Це дасть додаткове покриття на ті послуги і на ті медзаклади, які не покриваються НСЗУ.

Така система діє в значній частині світу, в багатьох європейських країнах, і вона запрацює в Україні. Я не знаю, чи відповідає вона очікуванням людей від страхової медицини чи ні, тому що ці очікування часто мають мало спільного з реальністю. Часто люди в поняття "страхова медицина" вкладають щось своє і часто це дуже абстрактні уявлення.

Чи будуть відбуватися зміни в медустановах НАМНУ (Національна медична академія наук України) та інших відомчих клініках?

Звісно,будуть. У реформованій медичній системі не повинно залишитися окремих острівців охорони здоров'я, де діють свої правила для привілейованих.

В Україні відомчі системи, держпідприємства, міністерства мають свої лікарні. У залізниці, МВС, СБУ, Академії медичних наук, у депутатів (Департамент управління справами) свої лікарні. Проблема в тому, що всі ці клініки - це дублювання бюджету. Тобто, ми всі заплатили податки на свої звичайні медзаклади, а потім з цього ж бюджету міністерствам і відомствам дали ще додаткове фінансування. Це не правильно.

Медична реформа передбачає, що всі вони стануть частиною єдиного медичного простору. Кожна людина зможе вибрати, в який медзаклад звернутися: чи то буде районна, міська, приватна або відомча лікарня. Якщо ці клініки уклали договір з НСЗУ, служба буде оплачувати їм медпослуги, які були надані конкретному пацієнту.

Я більше скажу, у Міністерства охорони здоров'я у власності є кілька десятків медичних установ, що фінансуються за окремими програмами, всі вони зараз теж йдуть в медичну реформу, тобто перетворюються в комерційні неприбуткові підприємства і готуються укласти договір з Національною службою здоров'я на рівних правах з усіма.

Які це заклади, наприклад?

Якщо ми говоримо про Міністерство охорони здоров'я, то це перш за все великі національні лікарні, яких чотири: Охматдит, Національний інститут раку, Інститут дитячої кардіології та хірургії та Інститут серця. Їх ми готуємо індивідуально, тому що це величезні заклади.

Крім того, ми працюємо з 26 інститутами НАМНУ, роботу яких можна розділити на дві частини - наукова та медична. Наукова частина фінансується з окремого бюджету, ми його не чіпаємо. Але вони надають і медичні послуги, які входять в нашу програму медичних гарантій. Тому ці клініки повинні укласти договори з НСЗУ, як і всі клініки країни, перетворитися в комерційні неприбуткові підприємства, залишаючись у власності Академії наук. Ми не заберемо у них лікарні, не закриємо. Просто якщо інститут кардіології ставить стенти, як і будь-яка інша лікарня України, то пацієнт повинен мати право вибрати, де йому ставити стент, а гроші від НСЗУ за стентування повинні піти за пацієнтом в той заклад, який вибрав пацієнт.

Якщо ставити стент буде, наприклад, професор, це буде дорожче, ніж якщо стент ставить простий лікар?

Немає різниці, де і ким був поставлений стент. Якщо це стентування проведене за медичним протоколом - тариф на нього буде однаковий як для професора, так і для кардіохірурга в районній лікарні. Тому інститути при НАМНУ повинні задати собі питання: чи доцільно професору виконувати звичайну медичну маніпуляцію, яку можна отримати в будь-який інший лікарні? Чи професор повинен займатися тільки складними високоспеціалізованих послугами, які більше ніде отримати не можна? На мій погляд, клініки Академії меднаук повинні зосередитися саме на складних і унікальних медичних послугах.

Ви консультуєтеся з клініками НАМНУ?

Ми в постійному діалозі з НАМНУ. Вони висловлюють багато побоювань, ми працюємо з ними і доносимо нашу думку - цих змін неможливо уникнути або проігнорувати.

У позаминулому році був пілотний проект по клініках НАМНУ. Які висновки були зроблені з цього пілота?

Ми до цих пір не отримали від НАМНУ звіту про підсумки пілотного проекту. Які результати вони отримали і які висновки зробили - ми не знаємо. Я не хочу бути категоричним, я хочу побачити звіт. З моїх спостережень за цим пілотним проектом - дійсно є ряд інститутів, які надають вузькоспеціалізовані медичні послуги високого рівня, які в інших клініках важко або неможливо знайти. Щодо унікальних послуг будуть вестися окремі переговори про їх тарифи.

Але є і такі інститути, до яких є питання щодо унікальності їхніх послуг. Якщо переглянути їхню структуру послуг, то на ділі виходить, що це просто клініки, де надають звичайні послуги. Так що нічого не заважає їм укласти договір з НСЗУ на надання гарантованого пакету послуг нарівні з іншими установами України. Раніше ми дивилися на вивіску, на статус інституту чи академії, і давали за це гроші. Але зараз ми говоримо: покажи послугу й отримай гроші згідно з тарифом. Тому клініки Академії наук потраплять в конкурентне середовище, в якому вони будуть конкурувати нарівні з іншими установами країни.

Тарифи на послуги стаціонарів ми побачимо ближче до 2020 року?

Ближче до осені, коли буде сформована програма медичних гарантій на 2020 рік.

Чому виникли проблеми з eHealth? Хто працює над розробкою системи eHealth (які експерти, хто ці люди)?

Я не згоден, що існують якісь проблеми з роботою eHealth. Навіть якщо бувають затримки в розробці, то це нормальний робочий процес. Нагадаю, що тільки в квітні запустився дуже великий проект - електронний рецепт на програму "Доступні ліки". Його вчасно і спільними зусиллями запустили ДП "Електронне здоров'я" і НСЗУ. На сьогодні вже виписано понад 4,1 млн е-рецептів, а відпущено - понад 3,3 млн. У програмі беруть участь майже 7 тис. аптек. Завдяки електронній системі ми точно знаємо, в яких регіонах недостатнє покриття аптеками. Воно і раніше так було, але ми працювали наосліп, за паперовими рецептами, і не бачили цього. Тепер ми знаємо про проблему, знаємо, як її вирішити. Ось що дають нам сучасні електронні інструменти - прозорість, контроль і можливість пошуку і вирішення проблем.

Коли буде прийнята концепція розвитку eHealth?

Проект Концепції інформатизації охорони здоров'я вже розроблений, ми провели її презентацію серед експертів IT-спільноти на початку червня. Зараз вона пройшла громадське обговорення. Думаю, що скоро вона буде прийнята урядом.

Що з керівництвом держпідприємства "Електронне здоров'я"?

На початку року ми прийняли рішення розірвати контракт з директором ДП "Електронне здоров'я". Всі заплановані роботи з розробки електронної системи охорони здоров'я відбувалися вчасно, за графіком. Зараз ми призначили тимчасового в.о. директор ДП "Електронне здоров'я". Це рішення тимчасове, ми сформуємо наглядову раду, яка обере нового керівника.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Підтримка України на шляху до справедливості має бути постійною, бо це робота на роки і десятиріччя – генпрокурор

Глава "Центренерго" Андрій Чуркін: Нам вдалося повернути і постачальників вугілля, і покупців електроенергії, тому ОЗП пройдено успішно

"Укртелеком" збільшить обсяг інвестицій щонайменше на 70% у 2024 р. - гендиректор

Ситуація із захмарними цінами на картоплю у 2024-2025 МР не вирівняється - віце-президент УАВК

Складний процес заміни обов'язкового страхування вимагає продовження перехідного періоду закону "Про страхування" до кінця року

Росіяни поставили собі завдання знищити нашу авіацію і інфраструктуру для західних літаків - заступник начальника ГУР МО Скібіцький

Ми не бачимо можливості повноцінного відновлення України без аеропортів, що функціонують

Характер дій РФ з гучною назвою "наступи" передбачає затяжну війну, і це противник намагається нам нав'язати, жертвуючи величезною кількістю своїх людей - заступник начальника ГУР МО

Польський протест набув доволі агресивної форми - з мирної демонстрації він перетворився на прояв злісної неповаги до українських громадян

Найближчими місяцями плануємо запустити тестування електронного кабінету пацієнта - заступник міністра охорони здоров’я Карчевич

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА