18:12 28.08.2019

Керуючий партнер юридичної фірми INTEGRITES: "Перші аукціони відбудуться у 2020 році, і тільки тоді ми зрозуміємо, як вони вплинуть на ціну"

12 хв читати
Керуючий партнер юридичної фірми INTEGRITES: "Перші аукціони відбудуться у 2020 році, і тільки тоді ми зрозуміємо, як вони вплинуть на ціну"

Керуючий партнер юридичної фірми INTEGRITES Олексій Фелів в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" прогнозує розвиток енергоринку.  Юрфірма INTEGRITES веде близько 80% міжнародних проектів у вітровій і до 40% міжнародних проектів у сонячній енергетиці України.

Що робить юридична компанія у проектах відновлюваної енергетики в Україні?

-- Українська «зелена» енергетика є одним із найцікавіших для інвесторів секторів економіки. За останні 5 років в неї інвестовано вже понад 2,5 млрд євро. Лише в першому півріччі 2019 року в Україні встановлено стільки ж генеруючих потужностей, скільки за весь 2018. Бум триває, тому міжнародний бізнес звертається до нас за юридичною допомогою дедалі частіше. Компанії потребують поради не лише щодо дозвільних процедур та будівництва, а й з податкових, фінансових та інших питань.

Наш підхід до роботи на цьому ринку – пропозиція інвестору у ВДЕ one stop shop: не тільки повний комплекс юридичних послуг, а й допомога в реалізації проекту – від отримання дозволів, відведення землі, підключення до мереж аж до отримання «зеленого» тарифу. Зараз у портфоліо INTEGRITES близько 80% міжнародних проектів у вітровій та 40% проектів у сонячній енергетиці в Україні. За останній рік ми допомогли нашим клієнтам отримати фінансування для проектів вартістю 1 млрд євро. Це рекордна сума як для ринку юридичних послуг у сфері відновлюваної енергетики, так і для української економіки загалом. 

З чим ви повязуєте такий бум відновлюваної енергетики?

-- З тим, що «зелений» тариф в Україні досі залишається одним із найвищих в Європі, хоча декілька разів знижувався. Він діятиме лише до 2030 року, тому зараз така гаряча пора для інвесторів. Особливо це відчутно цього року, оскільки проекти, які будуть розвиватись в наступному році, будуть вже виборювати тарифну ставку на аукціонах.

Ще один фактор – це реформи: перехід до відкритого ринку електроенергії, валютна дерегуляція та інші системні зміни. Іноземні інвестори їх бачать і оцінюють виключно позитивно. 

Чому знижувався тариф?

-- Закон передбачав, що кожні 5 років тариф буде знижуватись. Це, передусім, пов’язано зі здешевшанням обладнання, необхідного для вітрових та сонячних електростанцій. Скажімо, у 2009 році, коли INTEGRITES почала супроводжувати перших клієнтів у ВДЕ, побудувати 1 МВт вітрових потужностей коштувало 2 млн євро. Зараз це вже 0,8-1,2 млн, із "сонцем" – ще менше, тобто за 10 років технологія здешевшала більш ніж удвічі.

Через це знижуються й тарифи: вартість електрики з відновлюваних джерел уже конкурує з традиційними джерелами енергії. Так само конкурують між собою АЕС та ВЕС чи СЕС, адже збудувати нову атомну електростанцію зараз точно буде дорожче, ніж сонячну чи вітрову.

Починаючи з 2009 року, достатньо високий тариф привабив у сектор іноземців, але вже в 2010 році цей ринок практично був монополізований. Іноземці вийшли, і утворився такий собі ринок локальних гравців. Найбільшими інвесторами в "сонце" стали компанії Клюєва, у "вітер" – компанії Ахметова. Тоді, щоб отримати “зелений” тариф, треба було використовувати для будівництва електростанції товари місцевого виробництва. Це була так звана «місцева складова». Оскільки насправді в Україні обладнання для ВДЕ майже не виготовляли, виконати цю вимогу було важко.

Вже у 2015 році парламент скасував "місцеву складову". Зі стабілізацією ситуації в Україні вже з 2016-го в Україну почали повертатися міжнародні гравці. В 2017 році з’явився закон про ринок електроенергії як частина виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС. Політика держави стала більш передбачуваною, тому інтерес саме іноземних інвесторів помітно зріс.

А чи є зацікавленість з боку внутрішніх інвесторів?

-- Так, їх теж багато – від девелоперів малих станцій, що постачають енергію для району чи населеного пункту, до масштабних проектів, які  мають практично всі великі українські бізнесмени. В такі проекти, наприклад, у Київській області інвестує Василь Хмельницький разом з іспанською Acciona, у Львівській – брати Дубневичі. Крім великих фінансово-промислових груп, у цій галузі достатньо багато незалежних гравців,  які, наприклад, займалися нерухомістю, а потім увійшли у сектор ВДЕ.

Чому саме ті, хто займався нерухомістю?

-- З точки зору організації це схожі бізнес-процеси – земля, підключення до електромереж, будівництво. Тому для бізнесменів з фокусом на нерухомість сектор альтернативної енергетики – це схожа сфера. До речі, говорити зараз, що він монополізований кимось, уже некоректно. На цьому ринку грає і великий український бізнес, і середній, і зарубіжні венчурні фонди. Іноземці активно скуповують потужності у тих українців,  які розвинули ці проекти. В ринок інвестує ЄБРР, який профінансував фактично кожен другий МВт потужностей в Україні. IFC також планує активно долучитись до фінансування проектів, тарифи на які будуть встановлені за результатами аукціонів.

Міжнародні інвестори були зацікавлені у запуску аукціонів?

-- Так, це були саме міжнародні фінансові інституції, які бачили активний розвиток проектів ВДЕ і краще за всіх розуміли, що потрібно міняти правила і переходити від "зеленого" тарифу до аукціонів. По-перше, існуючі тарифи чинні лише до 2030 року. По-друге, аукціони – це найкращий механізм для визначення ринкових тарифів. Тому ЄБРР і IFC фактично ініціювали розробку законопроекту про аукціони.

Закон був прийнятий в квітні, а запрацює він лише з наступного року. У нас є перехідний період для проектних компаній, які  підпишуть попередній договір купівлі-продажу електроенергії із Гарантованим покупцем до кінця 2019 року. Такі проекти зможуть отримати «зелений» тариф за умови, що відповідні потужності будуть введені в експлуатацію впродовж наступних 2-3 років. А з 2020 року нові генеруючі потужності вже будуть працювати за аукціонним механізмом. Тоді ми й побачимо, якою буде реальна ціна за 1 кВт електроенергії, виробленої з ВДЕ.

Скоріше за все, перші аукціони відбудуться вже у 2020 році. І тільки тоді ми зрозуміємо, як вони вплинуть на ціну. Не варто одразу очікувати суттєвого зниження тарифів, але з часом, думаю за 2-4 роки, воно розпочнеться. За результатами аукціонів виробник буде укладати договір купівлі-продажу електроенергії на 20 років, і тариф, який він запропонує, буде чинний на 20 років.

Чи є ризик, що гравці ринку спробують якось домовитись, щоб вийти на аукціон з однаковою ціною?

-- Ні, тому що на ринку вже є великі міжнародні інвестори, які не будуть ні з ким домовлятися. «Домовляються», зазвичай, не іноземні гравці, а наші, українські.  Насправді виграє той, хто матиме доступ до дешевого фінансування.

Основна проблема, яка залишається в Україні, це доступ до кредитних ресурсів, тож той, хто матиме ці кошти під найнижчий процент, дасть найнижчу ціну і виграватиме аукціони. Думаю, що це будуть саме іноземні гравці, бо на відміну від українського бізнесу, вони на міжнародних фінансових ринках мають доступ до дешевших грошей. 

Аукціони будуть відбуватися в системі ProZorro, тому навряд чи щось піде не так. Єдине питання: наскільки послідовною буде державна політика в цій галузі, щоб великі міжнародні гравці планувати в Україні гру в довгу.

Що, на ваш погляд, може завадити?

-- Політична складова. Зараз нехай і не зовсім гладко, але енергореформа запущена і має продовжуватись.

Які, на ваш погляд, головні проблеми були при запуску реформи?

-- В Україні створений новий гравець – Гарантований покупець, який купує всю електроенергію, вироблену з альтернативних джерел, і продає її на ринку. Гарантований покупець отримує ринкову ціну, але платить за неї більше, тому що сплачує  "зелений" тариф. Різницю між ринковою ціною і "зеленим" тарифом йому має відшкодувати "Укренерго", яка отримує кошти за надання послуг з передачі та диспетчеризації електроенергії.

Зараз Окружний адмінсуд Києва за позовом АТ "Нікопольський завод феросплавів" призупинив дію постанови НКРЕКУ про встановлення тарифів на липень 2019. Крім цього, в судовому порядку оскаржена постанова НКРЕКУ, яка встановлює тарифи на ІІ півріччя 2019 року на передачу електроенергії "Укренерго". Це вплинуло на розрахунки з зеленою генерацією. Як результат, "Укренерго" недоотримала кошти за передачу і диспетчеризацію електроенергії і, відповідно, не змогла перерахувати ці кошти на Гарантованого покупця.

Це означає, що потрібно діяти, аби Гарантований покупець зміг розрахуватись з "зеленими" виробниками. ізніше суд частково розблокував тарифи "Укренерго", призупинивши дію рішень НКРЕКУ тільки по відношенню до позивачів, тобто для підконтрольних Ігорю Коломойському "Нікопольського заводу феросплавів", "Запорізького заводу феросплавів", "Дніпроазоту", "Марганецького гірничо-збагачувального комбінату" і "Покровського гірничо-збагачувального комбінату". Судові тяжби тривають – ІФ).

До речі, з юридичної точки зору, твердження позивачів про те, що рішення НКРЕКУ є незаконними через визнання Комісії такою, що обрана в неконституційний спосіб, є некоректним. Рішення Конституційного Суду означає тільки те, що Комісія була створена в неконституційний спосіб, однак це не означає, що сама вона та її рішення є незаконними. Правовим наслідком рішення КСУ є зобов’язання з 2020 року створити НКРЕКУ у спосіб, що відповідатиме Конституції України.

Ця колізія створювалася спеціально?

-- Навряд чи. Виглядало все так, ніби у теперішнього президента забрали повноваження щодо формування НКРЕКУ. Тому рішення, як на мене, виглядає скоріше політичним, а в таких випадках складно дотриматися балансу з юридичної точки зору.

А як ви оцінюєте перспективи приходу інвесторів в інші сектори електроенергетики?

-- Позитивним сигналом є запуск нового ринку, який може привабити інвесторів і в класичну електроенергетику, в т.ч. в розподільчі системи та обленерго. Сьогодні тут є попит з боку національних інвесторів, але західних  інвесторів, скажімо, в обленерго немає.

Як ви знаєте, на приватизацію виставлені державні міноритарні та мажоритарні пакети, наприклад, як в «Запоріжжяобленерго». Всього передбачено приватизацію 25 великих об’єктів, але міжнародні інвестори не готові були заходити до створення нового ринку електроенергії. Чому? Тому що НКРЕКУ формує тариф на передачу електроенергії непрозоро, на підставі так званих інвестиційних програм.

Після запуску ринку кожен споживач і виробник має платити за послугу передачі електроенергії. Обленерго почнуть отримувати реальні кошти за передачу електроенергії, нараховані за прозорою схемою. Це і є ринковий механізм, зрозумілий для західних інвесторів. Коли він запрацює, вони будуть готові заходити. Вони розуміють, що коли побудують нові мережі, то більше електроенергії транспортують, більше зароблять. Це те, що вже відбулося на газовому ринку, де раніше був один постачальник, а зараз є десятки газотрейдерів. Продаж ліцензій на видобуток газу привів в Україну сім великих міжнародних гравців.

Коли ми інтегруємо українські енергосистеми в системи ЄС, то зможемо закуповувати дешеву електроенергію з Європи, імпортувати в Україну і продавати її за дешевшою ціною. Ось це ті ринкові механізми, які формують позитивні очікування. Україна виграє в тому, що ці кроки потягнуть за собою зниження тарифів для споживачів.

В чому, з вашого досвіду, головні нюанси проектів у ВДЕ? Які підводні камені?

  • Наведу приклад проекту «Сиваш» з нашими клієнтами, норвезькою NBT та французькою Total Eren. Це ВЕС, під яку ми допомагали залучити фінансування – 372 млн євро. З «вітром» треба від початку розуміти, що на реалізацію проекту піде досить багато часу. До старту будівництва потужностей треба протягом 1-3 років "міряти" вітер, щоби оптимально розставити вітряки. Плюс, йдеться про величезну територію для їх розміщення, вплив на оточуюче середовище. Але це більш технічні моменти.

Найголовніше – це переконати інвесторів в надійності України як партнера та врахувати їх вимоги до залучення проектного фінансування.

Інвестори у «вітер» чи «сонце» розуміють, що проект буде настільки ж надійним, наскільки є надійною держава, в якій вони його реалізують. Тому нам як юридичним радникам, що консультують клієнтів саме у сфері ВДЕ, потрібно переконати інвесторів, що Україна є прогнозованою і послідовною країною для інвестицій. Дуже допоміг у цьому позитивний досвід ЄБРР, який одним із перших почав інвестувати у «зелену» енергетику. Приклад Банку значно полегшив залучення інших міжнародних кредиторів у проектне фінансування.

Якщо повернутися до Нікопольського заводу феросплавів (НЗФ), який оскаржив новий тариф, то як можна прогнозувати розвиток «зеленої» генерації» у випадку,  якщо зелені тарифи будуть постійно оскаржувати?

  • Думаю, НЗФ оскаржив це рішення не тому, що він проти  «зеленої» генерації, а тому, що дотепер він не платив за передачу електроенергії, а з 1 липня вимушений платити, адже це послуга «Укренерго», що тепер має оплачуватися на комерційних засадах. Тобто в заводу з’явилася нова стаття видатків на передачу електроенергії.

На дії НЗФ має бути відповідь. Потрібно проаналізувати, чи дійсно тариф обґрунтований. Якщо так – його потрібно залишити, а суди повинні відмовити НЗФ у позові. Якщо тариф завищений, потрібно шукати інші джерела для наповнення бюджету Гарантованого покупця, щоб він виконував свої зобов’язання. Інакше в нього утвориться фінансова дірка розміром у понад 1,5 млрд грн, а це небезпечно не лише для нього самого, а й для України в цілому. Уряд вже відреагував на це постановою, якою перерозподілив порядок використання надходжень Гарантованого покупця на виплату виробникам за зеленим тарифом, зокрема, за рахунок частки атомної та великої гідроенергетики. Це має як мінімум в половину знизити тариф Укренерго на передачу електроенергії. 

Як себе можуть повести інвестори у світлі кейсу з НЗФ?

-- Міжнародні інвестори розглядають можливість зайти в спір з НЗФ як третя сторона. Гарантований покупець вже в нього вступив, подавши апеляцію. Якщо "зелений тариф" заблокують, а Гарантований покупець не буде отримувати повний обсяг коштів, це викличе потік позовів до України з боку інвесторів. Якщо Україна перестане платити цей тариф, вона порушить і Європейську енергетичну хартію, і угоди про захист іноземних інвестицій. Впевнений, що уряд це розуміє і не допустить втрати довіри з боку інвесторів. Потрібно розблокувати ситуацію в судах і вирішити її в політичній площині.

Апеляції, касації можуть тривати довго?

-- Можливо, але спершу треба вирішити питання на політичному рівні. Зокрема, прийняти рішення щодо того, з яких джерел має бути профінансований Гарантований покупець.

Верховна Рада нещодавно поновила надання «зеленого» тарифу для малих СЕС, в тому числі наземних. Що думаєте про цей крок?

-- Із наземними СЕС для приватних господарств ситуація така. Якщо ви фізична особа і встановили собі на даху сонячну електростанцію, то тариф, за яким ви продаєте електроенергію (18 євроцентів) вищий за тариф, за яким електроенергію закуповують у промислових електростанцій (15 євроцентів). Але фізособи сказали: «А чому тільки на дахові? Чому ми не можемо розмістити СЕС на своїй земельній ділянці?». Почались зловживання, адже коли електростанцію ставлять на городі площею 20 соток – це одна справа, а коли на городі площею 2 гектари – то вже фактично промислове виробництво електроенергії. 

Думки про те, що "бідним домогосподарствам не дають заробити гроші" – це маніпуляція. «Зелений» тариф існує для того, щоб поставити собі на даху обладнання і виробляти електроенергію для своїх потреб, а продавати тільки надлишок. От у чому ідея. А українці зрозуміли, що на цьому можна заробити. І все б нічого, хай би заробляли, але тоді тарифи для них треба прирівняти до тарифів промислових виробників. 

Які зараз проблеми з роботою ринку?

-- Зараз головне – це історія з НЗФ. Місцеві гравці борються за тарифи, а впливає це в першу чергу на відновлювану енергетику, яка пов'язана з тарифом «Укренерго» лише опосередковано.

У цілому ж, якщо в 2009 році юристи INTEGRITES могли відповісти на 10 зі 100 стандартних запитань, які ставлять інвестори, розглядаючи країну як місце для інвестицій, то сьогодні – на 95. В 2009 році основне побоювання інвесторів було пов’язане з валютним курсом. Тоді всі розуміли, що курс тримається штучно, і якщо він стрибне, то держава не зможе розрахуватися за «зеленим» тарифом.

Зараз курс регулюється ринковими механізмами, НБУ суттєво лібералізував валютний ринок, тому таких побоювань уже немає. Більше того, раніше на ринку електроенергії була монополія, а вже з 1 липня він відкритий. І я впевнений, що в найближчі роки повноцінно запрацює.

А які питання інвесторів залишаються без відповіді?

-- Переважно це питання розпочатих, але незавершених реформ, в тому числі судової.

Загрузка...
Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Баканов: У переговорах зі звільнення українців ми продемонстрували, що життя громадянина безцінне

Глава НАГС Ващенко: Проект перезавантаження держслужби розроблявся за нашої участі

IFOM показав, що лікар в Україні знає лише третину від необхідного - екс-заступник міністра охорони здоров'я Лінчевський

​​​​​​​Гриневич: В освіті не можна приймати волюнтариські рішення

Плануємо за 5 років витратити 500 млрд грн на ремонт головних доріг України - глава "Укравтодору"

Комітет ВР із соцполітики до 1 січня 2020 року розробить і внесе новий Трудовий кодекс - претендент на посаду голови комітету Третьякова

Зеркаль: Звільнення політв'язнів - це те, чого зараз чекають від Москви

Національна служба здоров'я буде найбільшим закупником і ціна, яку ми запропонуємо, буде набагато нижчою, ніж та, яку клініки ставлять в роздріб - глава НСЗУ

Ми проводимо такий аудит мережі медустанов, який нікому і не снився - голова НСЗУ Олег Петренко

Після призначення нового міністра закордонних справ України оновлення посольського корпусу продовжиться - держсекретар МЗС

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА