13:39 18.02.2020

МОЗ має вирішувати, чи беремо ми більше вакцин гіршої якості, або менше кращої  - гендиректор ДП "ПРОЗОРРО" Задворний

10 хв читати
МОЗ має вирішувати, чи беремо ми більше вакцин гіршої якості, або менше кращої  - гендиректор ДП "ПРОЗОРРО" Задворний

Ексклюзивне інтерв'ю з генеральним директором ДП "ПРОЗОРРО" Василем Задворний про медичні закупівлі через систему ProZorro.

 

Як ви оцінюєте дієвість медичних закупівель через систему ProZorro?

ProZorro дає змогу замовникам отримувати найбільш вигідну пропозицію, а громадянам - контролювати ефективність витрачання коштів. Минулого року через систему було закуплено медичну продукцію на 15 млрд грн. На цих закупівлях вдалося добитися 800 млн грн економії. Медичних препаратів було закуплено на суму понад 5,6 млрд грн (37% загального обсягу закупівель медичної продукції), медичного обладнання - на 9,2 млрд грн (61%). У 2018 році ми провели інтеграцію з реєстром лікарських засобів, аби збільшити контроль за закупівлями.

Наскільки складно було інтегрувати реєстр і ProZorro?

Це було складно не стільки технологічно, скільки організаційно. Насправді поточний реєстр лікарських засобів потребує вдосконалення.

Чому?

Тому що він не містить унікального ідентифікатора кожного лікарського засобу. В реєстрі є інформація про діючу речовину (МНН) і формат застосування в самій сполуці (АТХ), є інформація про дозування та форми випуску, але вона не стандартизована. Приміром, якась таблетка може мати 500 мг діючої речовини, а інша - 0,5 г. Фактично - це одне й те саме. Але з точки зору даних та інтеграції - зовсім інші речі. І тому інтеграція з реєстром лікарських засобів не така повна, як могла б бути.

Тобто ви інтегрували не всі лікарські засоби?

Якраз всі, з цим проблем немає. Але коли замовник оголошує закупівлі, він вказує МНН, за яким він цю закупівлю проводить. І він не може обрати форму випуску з класифікатора, він вказує її вручну. Тому ми не можемо автоматично сказати, яка з лікарень купує аспірин дорожче за інших. Адже в реєстрі лікарських засобів, а отже і в системі ProZorro, відсутній єдиний класифікатор форм випуску та дозувань. А вручну там вписують абсолютно різні речі. Якщо в одному випадку закуповуються таблетки по 500 мг, а в іншому - капсули по 1000 мг, то порівняти об’єктивність закупівлі проблематично. Ця проблема стосується того, як оголошується закупівля. Проте якби реєстр лікарських засобів доопрацювали в цій частині, наша інтеграція вирішила б згадану проблему.

Крім того, є проблеми з об’єднанням МНН в лоти. Велося чимало дискусій про те, чи потрібно розділяти закупівлі за принципом "один МНН - один лот". Це не завжди зручно для замовників, але замовники досить часто зловживають можливістю об’єднати МНН в лоті. Тобто можуть оголосити закупівлю, включити туди 50 МНН, один з яких буде дуже специфічним, наприклад, наркотична речовина, право постачання якої матимуть всього дві компанії. Таким чином штучно знижується конкуренція на закупівлях. Протистояти подібним механізмам можна, зокрема, за допомогою таких інструментів, як рамкові угоди і електронні каталоги. Ми намагаємося цю проблему вирішити.

Як відбуватиметься перехід від закупівель через міжнародні організації?

Україна з 2015 року закуповує за кошти держбюджету певні лікарські засоби через міжнародні організації. Тоді це був чи не єдиний шлях позбутися корупційних схем. Але на сьогодні ми вважаємо, що система ProZorro і накопичений досвід дозволяють поступово переходити на закупівлі через наші платформи. Це може робити ДП "Медичні закупівлі України", яке існує вже панад рік та провело ряд вельми успішних пілотних торгів, де за окремими позиціями їхні ціни були кращими за ціни міжнародних організацій. В Україні з’явилося певне розуміння, як це робити, сформувалася потужна переговорна позиція, в тому числі в роботі з великими дистриб’юторами, адже ринок держзакупівель вже великий.

Втім, МОЗ ще й досі має побоювання щодо безперервності постачань. Тому зміни до закону "Про публічні закупівлі", які прийняті восени та набувають чинності у квітні 2020 року, дозволяють МОЗу використовувати міжнародників до 2022 року.

Як ви співпрацюєте з ДП "Медичні закупівлі України"? Чи доходите спільної мови?

Ми працюємо разом з кінця 2018 року. Виглядає так, що це буде досить потужний гравець на ринку медичних закупівель. Сподіваємося, що вони запрацюють і проводитимуть багато ефективних закупівель.

Ідея дуже проста: ми хочемо забезпечити максимальну прозорість закупівель, щоб громадяни України розуміли, як витрачаються державні кошти. Інформацію про міжнародні закупівлі пересічним громадянам дещо складно аналізувати.

А коли закупівлі будуть відбуватися через ProZorro, тоді пересічні громадяни зможуть аналізувати?

Так. Наприклад, систему закупівель ProZorro визнає Світовий банк. Йдеться не тільки про медичні закупівлі, а про будь-які. ProZorro володіє інструментами, які дозволяють проводити прозорі закупівлі. Мені здається, що й для медичних закупівель тут не має бути обмежень.

Міжнародні медичні закупівлі часто критикували, зокрема й тому, що в них головним критерієм є ціна, а коли йдеться про ліки, ціна не завжди визначає ефективність закупівлі. Можна купити дуже багато дешевих ліків, які не будуть ефективними й матимуть побічні ефекти. Чи може ProZorro вирішити цю проблему медичної закупівельної системи?

На мій погляд, це також проблема формулювань вимог до предмету закупівлі й кваліфікаційних критеріїв до постачальників. Лікарські засоби точно не виглядають складнішими, ніж інші товари, тобто це достатньо стандартизований продукт з високою часткою сертифікації з багатьма параметрами, за якими можна просто точно описати, що, власне, ви хочете отримати від конкретного постачальника.

По-перше, критеріїв може бути багато, не тільки ціна. Наприклад, строк поставки, терміни сплати, відтермінування платежів, наявність логістичних баз, тощо. Мені важко сказати, чи бувають випадки, коли такі кваліфікаційні критеріїї поєднуються виключно з назвою бренду, але ж усе одно будь-який препарат вважається кращим за інший не тому, що на коробці стоїть певна назва, а тому що є дослідження, які довели його ефективність.

Показники ефективності також можуть бути кваліфікаційними критеріями. Тут я не бачу проблем, проблема полягає радше в тому, що замовник не завжди правильно формулює кваліфікаційні вимоги, бо досить часто лікарі не знають точний МНН, а знають тільки назву лікарського засобу.

По-друге: є суто політичні питання, які має вирішувати МОЗ. Я говорю про ті ситуації, коли потрібно вирішити: наприклад, ми беремо більше вакцин нижчої якості чи менше вакцин вищої якості. Система ProZorro дозволить купити і так, і так, залежно від політики, яку провадить МОЗ.

Ви сказали, що через ProZorro вже закуплено фармацевтичну продукцію на 15 млрд грн. Чи помітні якісь тенденції в цих закупівлях? Можливо, є якісь лідери?

Найбільший постачальник ліків через систему ProZorro у 2019 році - український дистриб’ютор ТОВ "БАДМ-Б". Сума їхніх поставок становила майже 600 млн грн.

У сфері медичного обладнання найбільшим постачальником є ТОВ "Медгарант", яке уклало 93 договори на 530 млн грн. До речі, топові постачальники є також найбільшими скаржниками на дискримінаційні вимоги в тендерній документації.

Про які саме дискримінаційні вимоги йдеться?

За законом дискримінаційна вимога - це вимога замовника, яка обмежує можливість участі постачальника в закупівлях. Але зазвичай кожен постачальник по-різному трактує ці вимоги. Наприклад, замовник вимагає наявність гарантійного листа від виробника, а це може бути дискримінаційною вимогою, бо такий лист насправді мало що гарантує і часто видається вузькому колу гравців.

Найактивнішим скаржником є компанія "БАДМ", яка подала близько 300 скарг за 2019 рік. До речі, 40% з них задоволено, це доволі високий показник. Тобто, можна вважати, що вони недарма скаржилися.

Хто розглядає скарги - ви чи Антимонопольний комітет?

Антимонопольний комітет. ДП "ПРОЗОРРО" і Департамент публічних закупівель Мінекономіки не можуть бути учасниками процесу оскарження, тому що встановлюють і регулюють політику у сфері закупівель. Якщо ми будемо ще й учасником процесу оскарження, то виникне конфлікт інтересів. Скарги подаються до АМКУ в електронний спосіб через нашу систему, результати розгляду скарги теж доступні через систему. Система дозволяє також у кожному випадку побачити аналогічні випадки та рішення АМКУ щодо них.

Чи можна сподіватися на зменшення кількості оскаржень?

Ми, навпаки, сподіваємося, що їх кількість зростатиме, тому що наразі кількість скарг не відповідає кількості випадків, коли закупівлі варто оскаржити. Проблема з оскарженням полягає в тому, що скарги зараз платні, причому тариф фіксований - 5 тис. грн за товари та послуги і 15 тис грн за роботи. Виходить, що на дороговартісні закупівлі (наприклад, 500 млн грн або 1 млрд грн), скаржаться дуже багато, бо це нічого не вартує у порівнянні з сумою тендеру. А на "дешеві" закупівлі постачальники не поспішають скаржитися, бо надто висока плата за скаргу порівняно з можливим прибутком. Новий закон "Про зміни до закону "Про публічні закупівлі", який набирає чинності 19 квітня, вирішує цю проблему. Відтепер вартість скарги залежатиме від очікуваної вартості закупівлі, тобто, чим дорожча закупівля, тим дорожча скарга, і навпаки. Гроші будуть повертатися платнику, якщо скарга задоволена. Отож, ми очікуємо збільшення активності скаржників.

Учасники ринку медичних товарів побоювалися, що в період з 1 по 19 квітня 2020 року бюджетні закупівлі не будуть нічим регулюватися через законодавчу колізію. Чи виправлена ситуація?

Так. Рада прийняла закон, який продовжив міжнародні закупівлі ліків, тож цього неврегульованого періоду вже не буде.

Нещодавно Європейська Бізнес Асоціація висловила занепокоєння щодо законопроекту 2563, який, зокрема, передбачав, що закупівля медичних виробів не має здійснюватися через ProZorro. Чи існують ризики, що медичні закупівлі виведуть з системи ProZorro?

Законопроекти, які намагаються вивести з системи ProZorro будь-що, зокрема й медичні вироби, з’являються регулярно. Часто такі законопроекти з’являються навіть не через бажання якихось людей отримати певний зиск, а просто через невміння тих чи інших замовників користуватися системою закупівель. Люди думають, що якісно закуповувати складні товари або послуги неможливо. Але інші галузі доводять, що мова не про товар чи послугу, а про вміння адекватно виписати кваліфікаційні критерії.

Ми цілком підтримуємо позицію ЄБА щодо законопроекту 2563. Він пропонує вивести з-під ProZorro закупівлі медичних виробів, якщо ця закупівля відбуватиметься безпосередньо у виробника. В українських реаліях це створює величезні корупційні можливості для зацікавлених сторін: ці закупівлі суспільство просто не побачить, а це означає, що за такими контрактами зможуть закуповувати взагалі будь-що і за будь-якою ціною. Про економію коштів та прозорість закупівель у медичній сфері можна буде забути.

Чи існують якісь ризики, що такі законопроекти, як 2563, можуть бути прийняті?

Я оптиміст, і не вважаю, що такі ініціативи завжди зумовлені намаганням заробити нечесні гроші. Часто це просто питання розуміння функціонування системи та її користі для суспільства. Ми завжди готові показати, як ми працюємо, показати нашу фінансову звітність. В цьому плані ми максимально прозорі.

Були доволі гучні розслідування Рахункової палати щодо міжнародних закупівель ліків. Ці розслідування показали, що ліки, начебто, не постачалися вчасно, що гроші витрачали в нецільовий спосіб. Чи є ризик того, що коли медичні товари будуть закуповувати через систему ProZorro, Рахункова палата теж знайде у вас якісь недоліки і зловживання?

ProZorro - це електронна платформа, через яку державні замовники закуповують товари, роботи та послуги у постачальників. Що ми можемо, то це й надалі вдосконалювати нашу систему, аби збільшувати контроль над закупівлями. Уже зараз в ProZorro можна побачити факт підписання угоди, очікувані терміни постачання, звіти про виконання угоди. Зараз ми працюємо над інтеграцією з Держказначейством, що дозволить бачити, коли і за яким контрактам були здійснені платежі. Наше завдання - зробити закупівлі прозорими для суспільства, а не ловити когось на гарячому та карати. Для цього є громадські активісти та контролюючі органи, чию активну роботу ми завжди вітаємо.
Додаток

ТОП-3 ПОСТАЧАЛЬНИКІВ МЕДОБЛАДНАННЯ:

ТОВ "Медгарант" - 93 договори на 530 млн грн;

ТОВ "Протек Солюшнз Україна" - 84 договори на 516 млн грн;

ТОВ Медхолдінг - 251 договір на 327 млн грн.

ТОП-3 ЗАМОВНИКІВ МЕДОБЛАДНАННЯ:

Департамент охорони здоров’я КМДА - 251 договір на 692 млн грн;

ДУ "Інститут отоларингології ім. проф. О.С.Коломійченка НАМН України" - 27 договорів на 450 млн грн;

ДУ "Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії" МОЗ України - 156 договорів на 394 млн грн.

ТОП-3 ПОСТАЧАЛЬНИКІВ МЕДИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ:

ТОВ "БАДМ-Б" - 3672 договори на 597 млн грн;

ТОВ "Вента.ЛТД" - 248 договорів на 438 млн грн;

ТОВ "Медичний центр М.Т.К." - 1391 договір на 353 млн грн.

ТОП-3 ЗАМОВНИКІВ МЕДИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ:

Департамент охорони здоров`я КМДА - 123 договори на 256 млн грн;

Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої школи України - 17 договорів на 89 млн грн;

НСДЛ "Охматдит" МОЗ України - 169 договорів на 83 млн грн.

 

Загрузка...
Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Пошкодження водопостачання на Донбасі в умовах пандемії може привести до катастрофи - прес-секретар делегації МКЧХ в Україні

Заступник голови Мінекоенерго Чижик: Ми готові на рішення щодо "зеленою" енергетики хоч завтра, але нам потрібен компроміс з інвесторами

Радуцький: Наш законопроект дасть змогу українським лікарям використовувати світові практики під час лікування Covid-19

Передбачена реформою СБУ демілітаризація не знизить ефективність Служби, проте надасть їй додаткові можливості, - спікер реформи СБУ Сергій Пунь

Разумков: Мене влаштовує робота, якою я сьогодні займаюся

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба: Коронавірус б'є по фізичному здоров'ю людей і політичному здоров'ю країн і Євросоюзу в цілому

Заступник голови Мінекоенерго Масліченко: ВДЕ вже за кілька років доведуть свої переваги у виробництві електроенергії

Канали експорту-імпорту звузилися, але некритично - глава Держмитниці Нефьодов

Від назви посади залежить набагато менше, ніж від особистості - міністр розвитку громад і територій Чернишов

Голова Інституту нацпам’яті Дробович: Нашою основною цільовою аудиторією має бути молодь

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА