Інтерв'ю міністра розвитку громад і територій України Олексія Чернишова агентству "Інтерфакс-Україна"

 

Прихід нової команди уряду відбувся на фоні гучних подій у світі: розповсюдження коронавірусу, падіння ринків і цін на нафту. Чи готовий уряд ефективно реагувати на них?

Справді, Україна зараз зіткнулася з викликами з усіх боків. Це і світове економічне падіння: відбувся так званий "чорний понеділок", світові індекси впали за межу, якої не було багато років. Це і ситуація з падінням цін на нафту - для України це погано, адже нафта тягне за собою інші сировинні ринки. Слід також чекати деякого послаблення гривні, що в цілому непогано для експортерів. Та як і всі держави, ми будемо боротися з коронавірусом, вводячи необхідні обмеження на державному рівні, як було оголошено Кабінетом міністрів у середу. В уряді є розуміння необхідності розробки плану дій і коригування програм у зв’язку із міжнародним економічним падінням.

Нещодавно на зустрічі щодо підсумків діяльності за 100 днів роботи на посаді очільника Київської ОДА ви поділились амбітними планами і запевнили, що не маєте наміру покидати посаду. Втім, як бачимо, ситуація швидко змінилась. Що сталося?

Справді, я не планував таких змін. Але поступила пропозиція від прем’єр-міністра долучитися до його команди. Потім відбулося інтерв’ю з президентом.

Можу сказати, що за чотири місяці ми змогли досягти певних ефективних результатів діяльності у КОДА. Вдалося перезавантажити більшість районних державних адміністрацій, зібрати команду професійних фахівців. Та найголовнішим досягненням я вважаю те, що нам вдалося надати впевненість інвестиційному середовищу. Ми створили інвестиційну раду при ОДА, в яку увійшли представники успішного інвестиційного бізнесу Київської області та України. Можу припустити, що сумарний капітал цих гравців складає не менше $4-5 млрд.

У нас був план – залучити в економіку Київщини до кінця 2021 року понад $1 млрд нових інвестицій. Цей план був виважений, сподіваюсь, що він буде реалізований. В цьому зацікавлений не лише Київ, а й вся Україна. Це дуже амбітна мета, проте вона має бути досягнута. Бо до цього моменту, за увесь період незалежної України, в Київщину було залучено $1,6 млрд. Можу запевнити, що на посаді міністра я надалі триматиму цей процес під особистим контролем, оскільки я взяв зобов’язання перед бізнес-середовищем.

Ви розраховуєте на прихід в Київську область нових інвесторів?

Насамперед ми розраховуємо на інвесторів, які вже є, і на поширення їхнього інвестиційного впливу в області. Залучити нового інвестора – це завжди набагато складніше, ніж мотивувати вже задіяного інвестора вкладати більше грошей. Він вже є, він вже побудував, працює. Тому передусім йдеться про розширення отриманих інвестицій, хоча, звичайно, ми хочемо також залучити нові кошти як іноземних, так і внутрішніх інвесторів.

Які сегменти у пріоритеті?

Насамперед це агросектор, житлове і комерційне будівництво. Окрім цього - виробництво. Індустріальні парки – це механізм залучення виробників, але на сьогодні в Україні вони – це не бізнес.

Завдання держави – створити умови, щоб з’являлися резиденти, котрі є реальними інвесторами: підготовлені території, оснащені певною інфраструктурою, а ще краще податкову мотивацію - її на законодавчому рівні ще немає. Вважаю, держава має запропонувати механізм мотивації для залучення інвестицій в економіку. Ми повинні перетворити Україну в інвестиційний хаб. Щоб сюди прийшли гроші, треба щось змінювати. Найперше – це мотивація з точки зору зменшення податків, подолання корупціогенних чинників, підтримка на всіх рівнях влади. Адже з точки зору доступності персоналу та його якості Україна готова, ресурсно ми дуже потужна країна. Думаю, ці критерії досить зрозумілі і досяжні – вкупі вони рано чи пізно спрацюють на користь України.

Хто продовжить ваші починання в КОДА?

Днями Кабмін призначив мого заступника Василя Володіна тимчасово виконуючим обов’язки голови КОДА. До облдержадміністрації, до речі, його привів я і вважаю, що він зможе ефективно продовжити справу. Буду рекомендувати його на посаду голови.

Лише місяць тому рівень міністра розвитку громад та територій було піднято до рівня віце-прем’єра, а коли призначали вас, цю приставку знову забрали. Це свідчить про зміну пріоритетів уряду?

Ні, звичайно ні. Ця приставка – це додаткові функції та напрями роботи. Відсутність цієї приставки, можливо, дає більше можливостей сконцентруватись на роботі міністерства.

Кажуть, одна з причин, чому реформа децентралізації просувалася повільно, це відсутність в екс-міністра Альони Бабак повноважень віце-прем'єр-міністра. Ви так не вважаєте?

Ні. Я вважаю, що від назви посади залежить значно менше, ніж від особистості міністра та його команди. Я працюю в команді професіоналів.

Чи планується перезавантаження міністерства і його складу?

Тотального перезавантаження я не планую, тому що це орган стратегічно іншого рівня (ніж КОДА – ІФ). Ви маєте усвідомити одну просту річ: міністерство, як і будь-яка організація, – це перш за все люди. Люди ведуть справу до успіху чи до поразки, люди зрушують з місця величезні проекти та змінюють системи. Ми плануємо кероване посилення деяких функцій, проведення швидкого внутрішнього аудиту справ в міністерстві, на базі якого будемо приймати рішення.

Моїм попередником був Денис Шмигаль, який дуже професійно опікувався Мінрегіоном. Ми були знайомі ще раніше, бачу як швидко та стрімко працює команда прем’єра. Зараз, будучи на посаді прем'єр-міністра, він також відмінно володіє проблемами Мінрегіону, що значно полегшує співпрацю. Мені не потрібно йому пояснювати ситуацію в Мінрегіоні – він її знає краще за мене. Це, на мій погляд, дуже позитивна для нас кон’юнктура, яка дозволить прискорити зміни та посилити контроль. В такому форматі співпраця "приречена" на ефективність.

Чи не могли б ви поділитися інсайдами щодо майбутнього перезавантаження системи ДАБІ? Чи є бачення того, як має змінитися регулювання ринку?

Я розумію важливість і суспільне значення цього питання. Звичайно, професійна будівельна спільнота вже втомилася від скандальних і негативних процесів, пов'язаних з ДАБІ. Цей вузол потрібно розрубувати, а не розв'язувати. Це і є стратегія реформування. Скільки ще чекати? З іншого боку, потрібен певний час, щоб запобігти квазіреформам. Маємо зробити це раз і назавжди.

Знаю, що вас цікавить задача Мінрегіону щодо поділу функцій ДАБІ. Це одне із пріоритетних завдання уряду і йому приділяємо відповідну увагу. Наразі готуємо план дій, пов’язаний із процесом реформи.

На якому етапі підготовка змін до Конституції щодо децентралізації? Який прогноз щодо завершення консультацій, доробок і прийняття в Раді?

Для нас в Мінрегіоні завершення реформи децентралізації є ключовим питанням. Це надзвичайно важливий напрямок роботи. Зараз перспективними планами розвитку територій ми покрили 1045 ОТГ. Розрахункова кількість ОТГ в країні становить 1400 громад - тобто нам залишилося ще приблизно 350. У складі цієї кількості є "червоні" точки - там відбувається діалог з громадами. Подолання цього непорозуміння в регіонах – справа не одного дня та місяця, проте переговорний процес триває, і він досить конструктивний.

Я вважаю, що це відповідальність глав обласних держадміністрацій – громадський діалог, спілкування, залучення, пошук компромісу. Це нормально, коли є різні погляди на формат формування громад, але ненормально, коли це закінчується скандалами. Ми поступово знайдемо компроміс. Часу на завершення реформи обмаль, адже в жовтні нас очікує проведення місцевих виборів.

Потрібно ще прийняти законодавство, яке зафіксує створення субрегіонального рівня, так званий закон про 100 районних "повітів", або округів (ще ведеться дискусія, як їх назвати). В країні буде близько 100 районів або округів, наприклад у Київській області їх планується п'ять замість 25 – тобто, у п'ять разів менше.

Яка ситуація наразі із перспективними планами, яка частина громад проти об’єднання, яке їм опускають знизу, і що з цим робити?

Упродовж грудня 2019-го – березня 2020 року Мінрегіон спільно з профільним комітетом ВРУ ініціював проведення консультативних зустрічей щодо перспективних планів формування територій громад областей за участі ОДА, представників органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, народних депутатів України.

Загалом проведено понад пів сотні зустрічей, в яких взяли участь близько 1500 представників органів місцевого самоврядування. Основною метою зазначених обговорень є узгодження всіх спірних питань та максимальне врахування принципів Європейської хартії місцевого самоврядування, яка є невід’ємною складовою національного законодавства.

Станом на сьогодні на розгляд Кабінету міністрів України 22 ОДА подали проекти в нових редакціях перспективних планів формування територій громад відповідних областей. Мінрегіоном вже офіційно отримано доручення Кабміну щодо розроблення проектів розпоряджень по 13 областях.

Що буде з ОТГ, які сформовані за межами перспективних планів?

При розробці нових перспективних планів перед ОДА ставилось завдання максимально зберегти існуючі ОТГ. З метою посилення спроможності окремих громад розглядались конфігурації з їх розширення шляхом приєднання сусідніх необ’єднаних громад.

За результатами проведеного аналізу проектів, 22 області подали перспективні плани ОДА на затвердження Уряду. Межі більшості ОТГ розширено, частина ОТГ залишаються в існуючих межах, деякі ОТГ включені до складу інших громад. Таким чином більшість існуючих ОТГ або збільшують свої межі, або залишаються без змін.

Який варіант адміністративно-територіального устрою на ваш погляд більш ефективний, коли регіональний рівень управляння концентруватиметься в області чи районі?

Нам потрібен оптимальний баланс між органами місцевого самоврядування та виконавчою владою. Саме в цьому полягає суть реформи децентралізації. Тільки так ця система буде працювати ефективно. Про це йдеться в ініціативах Президента України щодо завершення адміністративної реформи. Вони передбачають зняття обмежень територіального устрою, яке існує відповідно до переліку районів. При цьому ми очікуємо на розширення повноважень об‘єднаних громад одночасно із введенням запобіжників в особі префектів. Саме вони мають виступати арбітрами та дотримуватись балансу між інтересами держави та місцевих громад.

Фінансова спроможність громад. Чи достатньо наразі податків і чи можна їх якось розподілити? Що б ви пропонували зі свого боку в контексті податкової реформи?

З точки зору розподілу податків при формуванні ОТГ вже відбулися істотні зміни, що якісно збільшують економічні можливості громад. І тут мова не лише про консолідацію бюджетів декількох населених пунктів, а й про можливість для ОТГ безпосередньо розпоряджатися коштами державного бюджету, які вони отримують у вигляді субвенцій на розвиток освіти та медицини. Ще один важливий напрямок – витрати частини дорожнього фонду на потреби громади. Таким чином, об‘єднані громади вже можуть закривати власні потреби за такими важливими напрямками, як медицина, освіта та дороги. Але тут важливо налагодити систему автоматичного розподілу субвенцій, щоб кошти надходили на місця своєчасно та витрачалися на цільові програми.

Ще одна складова – збільшення власних надходжень, а це насамперед податок на доходи фізосіб та податок на землю. Під час об‘єднання громади мають можливість збільшити власний земельний банк за рахунок земель області – це додаткові можливості співпраці з аграріями та інвесторами. Розвиток промисловості на територіях громад неоднорідний. На території деяких функціонують прибуткові великі підприємства, яким вже не один десяток років, деякі можуть похизуватися новими сучасними логістичними комплексами чи переробною промисловістю. Всі ці підприємства платять податки на місці, є основними наповнювачами бюджету. Інші громади не мають таких джерел наповнення місцевого бюджету. Тому під час об‘єднання громад важливо враховувати не лише наявні доходи, а й потенціал об‘єднаної території. Адже вміння заробляти кошти – а для громади це залучати інвесторів, розвивати малий та середній бізнес – це запорука успіху в наш час. Таким чином, зараз у громад вже є фінансування для підтримки та розвитку соціальної та транспортної інфраструктури і вже на базі цього повинно відбуватись залучення інвесторів, реєстрація підприємств на місцях їхньої локалізації. Все це дуже важлива складова фінансової спроможності та, звичайно, незалежності громад.