Інтерв’ю заступника міністра охорони здоров’я, головного держаного санітарного лікаря Віктора Ляшко

- Як можна відстежити ефективність карантинних заходів?

- Ефективність карантинних заходів можна буде відстежити після того, як пройдемо епідемію коронавірусної хвороби.

- Коли це буде?

- Коли говоримо про будь-які прогнози, ми маємо розуміти, що прогнозуємо ситуацію з новим видом вірусу, з новою хворобою. До цього часу цей вірус не циркулював, тому треба розуміти: будь-яке моделювання є умовним.

- Зараз називають різні дати орієнтовного закінчення карантину, зокрема початок травня або початок червня…

- Ситуація залежить від того, як впливають карантинні заходи, і від того, як ми будемо дотримуватися карантину. Якби, наприклад, справдилися прогнози Кита. у самому розпалі епідемії, то була б жахлива ситуація. Водночас китайська влада, котра орієнтувалася на ці прогнози, почала вживати карантиннихі заходів обмеження і вони добре спрацювали - ми бачимо загалом 80 тис. випадків, 3 тис. Летальних. Але моделювання показувало набагато більші жертви. Ми також працюємо за принципом, який було запроваджено в КНР: використовуючи дані різних джерел, ми провели грубі оцінки, як може розвиватися коронавірусна хвороба на території нашої країни. Ми взяли моделі, застосовані в КНР, Великобританії, скорегували їх на нашу країну. Зокрема, у математичній моделі ми використали фактор немедикаментозних втручань - домашня ізоляція, карантин, соціальне дистанціювання людей віком старше 60 років, закриття шкіл, все це ми врахували в нашій моделі. Тому в принципі у нас є прогноз, зроблений на 21 березня. По ньому відстежуємо розвиток подій. Це був один із перших сценаріїв, ми по ньому відстежуємо, де у нас краща ситуація, а де, можливо, буде гірша.

- Як Україна виходитиме з карантину? Що має стати сигналом для завершення карантину?

- Є декілька сценаріїв виходу з карантину. Ми розуміємо: країну ніхто не буде тримати на карантині рік чи півроку. Ми вже зараз розглядаємо вихід з карантину, оцінюємо, як це можна зробити. Наше головне завдання зараз - перейти пік. Знову-таки, різні епідеміологи говорять по-різному: чи набуде коронавірус циклічності, чи перейде в сезонне захворювання, як інші грипоподібні захворювання... Ми вивчаємо це питання. (На момент публікації інтерв'ю міністр охорони здоров'я Максим Степанов заявив, що виходити з карантину доцільно лише тоді, коли буде зафіксовано стійке зниження захворюваності на COVID-19 - ІФ.)

- На сьогодні ваші прогнози справджуються чи їх доводиться постійно коригувати?

- На початку Великоднього тижня я не буду говорити про прогнози, буду лише закликати дотримуватися карантинних заходів. Поруч з епідеміологією йде психологія, а українцям притаманна звичка, що коли щось покращується, то вони розхолоджуються і перестають виконувати будь-які рекомендації, досить швидко забувать про всі негативні наслідки. Тож насправді все залежитиме від дотримання карантинних заходів, самоізоляції. Наприклад, зараз по церквах ми бачимо сюжети, коли виникає враження, що українці не дуже прислуховуються до наших закликів, тож Великодні свята насторожують. Недотримання карантинних заходів на Великодні свята може призвести до сплеску коронавірусної хвороби, тоді треба буде перераховувати всі наші прогнози.

- Скільки зараз людей, за вашими оцінками, хворіє в легкій формі, без симптомів, яким не ставлять діагноз?

- Зараз у нас близько 1100 осіб перебувають в лікарнях, однак в більшості випадків ми говоримо про 54 пацієнтів, котрі наразі на апаратах ШВЛ. Плюс приблизно ще 10% з цих 1100 осіб – це пацієнти середньої тяжкості. Решту госпіталізовано більше з профілактичною метою, щоб перевірити наявність хвороби в закладі охорони здоров’я. Такий розподіл не відповідає стандартам, що ми їх затвердили. У той момент, коли ліжковий фонд ще напівпустий, коли апарати ШВЛ не заповнені, ми такі підходи до госпіталізації, які впроваджуються на місцях, не дуже критикуємо. Ми дозволяємо так чинити. Головне, щоб хворих з легкими формами госпіталізували до закладів охорони здоров’я, визначені саме для COVID-19. Бо коли хворих з COVID-19 розвозять просто в найближчу лікарню, то таким чином "забруднюють" усі лікарні. На жаль, такі випадки непоодинокі. Але є й позитивні приклади. Наприклад, Черкаська область одна з найбільш показових. Працює правильно, чітко за алгоритмами: вони з усієї області "швидкими" звозять до визначеноі лікарні, заповнюють її, а після цього переходять до іншої. Так, дотримуючись наших алгоритмів, вони госпіталізують у визначені базові лікарні, готові приймати коронавірусну хворобу. До базових лікарень постачаються насамперед засоби індивідуального захисту, ШВЛ, туди приїжджають на чергування реаніматологи.

- Що виявила перевірка в Івано-Франківській області, де був дуже високий рівень смертності від COVID-19?

- Результати цієї інспекції ми розглянемо найближчим часом.

- А що відбувалося в Миколаївській області, чому там так довго не виявляли захворювання?

- У Миколаївській області на час перевірки питання полягало не в тому, що вони порушують алгоритми, а в тому, що не до всіх доводяться ці алгоритми. Вони повільно оновлювали інформацію про нові алгоритми. Ми оновлюємо алгоритми, направляємо їх в департаменти охорони здоров’я, через НСЗУ інформуємо сімейних лікарів. Але ми бачимо, що в деяких випадках це дає збій, і під час консультацій телефоном чи зустрічі з пацієнтом лікарі не перелаштовуються на роботу за новими алгоритмами. Це може призводити до того, що деякі хворі невчасно потрапляли на тестування.

Проблему з тестуванням ми бачимо в Київській області, тому найближчим часом плануємо відрядження до області, бо ці проблеми треба вирішити. Ми бачимо, що спрацьовує людський фактор або певна відсутність організації, і це призводить до того, що ми можемо недовиявляти певних хворих в певній області.

- Зараз триває формування вертикалі санітарної служби в Україні?

- Вертикаль санітарної служби умовно сформовано. Я вже призначив у кожній області головного державного санітарного лікаря, у двох областях уже навіть відбулася заміна. За цей період кожного керівника лабораторного центру призначено головним державним  санітарним лікарем певної території України.

- Наскільки місцеві осередки санітарної служби допомагають в боротьбі з короновірусом?

- Звичайно, допомагають. На них зараз лягає основне навантаження, оскільки саме вони проводять профілактичні, протиепідемічні заходи, саме вони працюють з виявленням конткактних осіб, внесенням їх в базу. Також нам дуже допомагає Національна поліція працювати з контактними особами, оскільки сили засобів протиепідемічної служби на це не вистачає. Поліція активно долучається і в кожному окремому випадку допомагає проводити розслідування. Наприклад в Чернівецькій області з першого дня ми працювали з поліцією, епідеміологи координували роботу, а контактних осіб допомагала шукати поліція.

- Епідрозслідування проводять епідеміологи чи все ж таки поліція?

- Розслідування випадків проводить епідеміолог, але поліція долучається, коли відбувається пошук контактних осіб, коли з ними треба переговорити, рекомендувати їм перейти на самоізоляцію. В кожному окремому випадку є співпраця медиків-епідеміологів і поліції, а також органів місцевого самоврядування, оскільки в сільській місцевості сільський голова допомагає і відстежує дотримання режиму самоізоляції.

- Зараз в аптеках уже з’явилися експрес-тести на коронавірус, то ж що робити людині, якщо вона за допомогою такого тесту у себе виявила коронавірус? Куди звертатися, чи поставлять її на облік чи будуть щодо неї проводитися епіддослідження?

- Хочу наголосити: з медичними виробами та лікарськими засобами треба працювати медичним працівникам. Це стосується і тестів. Але якщо тести з’явилися в аптеці, це означає, що ми розширюємо доступність, але про результати тестування треба говорити зі своїм сімейним лікарем.

- Тобто в будь-якому разі треба звертатися до свого сімейного лікаря?

- Так, до свого сімейного лікаря, якщо виявлено позитивний тест або навіть негативний. Навіть негативний тест не свідчить про те, що не треба звертатися до сімейного лікаря чи можна порушувати умови самоізоляції. Треба звертатись у будь-якому разі до сімейного лікаря. Навіть якщо в аптеці купили експрес-тест, то його результати мають бути підтверджені в вірусологічних лабораторіях, і саме сімейний лікар приймає рішення про таке дослідження.

- Як в цій епідемії працюють приватні клініки, котрі мають декларації сімейних лікарів?

-Приватні клініки на диво досить лояльно підійшли до цього питання. Вони одні з перших звернулися до нас за дозволом лікувати хворих з коронавірусною хворобою, госпіталізувати їх. Нещодавно до нас звернулися лікарі-педіатри, які працюють як сімейні лікарі з дітьми. Вони просили дозволу відбирати зразки й вести дорослих в тих сім’ях, де вони обслуговують дітей, хворих на коронавірусну хворобу. Тому видно, що спільнота медичних працівників гуртується навколо проблеми, всі зацікавлені в подоланні епідемії.

- Чи є провали у виявленні хвороби у громадян, які мають декларації з сімейними лікарями в приватних клініках?

- Ні, немає. Сімейний лікар приватної клінки також може викликати мобільну бригаду, створену обласними держадміністраціями. Вона прибуде і візьме зразок на дослідження, доставить його  у вірусологічну лабораторію. У разі, коли мобільна бригада не виїжджає на виклик лікаря з приватної клініки, так само, як і лікаря комунальної клініки, сімейний лікар може зателефонувати на "гарячу лінію" МОЗ і повідомити про це. На жаль, різні випадки трапляються, тож ми будемо реагувати і досить жорстко.

- Уже були приклали такої жорсткої реакції?

- Так. Наприклад, за результатами поїздки до Івано-Франківської і Закарпатської областей один головний лікар уже залишив своє місце роботи в центральній районній лікарні.

- Було заявлено, що до прийому пацієнтів з COVID-19 готуються додаткові приміщення, зокрема, виставкові центри. Наскільки й коли буде завантажено ці об’єкти? Чи справді поставатиме потреба розміщувати хворих у приміщенні виставкових центрів?

- Треба розуміти, що ці приміщення готуються не для надання медичної допомоги хворим з тяжким перебігом захворювання чи хворим з середньою тяжкіостю. Ці приміщення можуть розглядатися для осіб, у яких буде легкий перебіг хвороби, але які з різних причин не матимуть можливості перебувати під час хвороби за місцем проживання. Але такі об’єкти треба передбачати. Ми розробили нові вимоги для тимчасових госпіталів, але зараз в першу чергу рекомендуємо заповнювати медичні заклади , тобто ті, де працюють медичні працівники, в том числі санаторії, профілакторії, які можна використати. Заклади такого типу не варто використовувати для обсервації - для обсервації треба використовувати заклади готельного типу. А там, де є медичні працівники, треба готувати бази для розміщення хворих середньої тяжкості.

- Чи будуть будуватися швидкі лікарні для хворих?

- Це питання розглядається й оцінюється. Думаю, у разі необхідності у нас реально буде збудовано такі госпіталі на зразок китайського досвіду.

- Як оцінюєте підготовлений ліжковий фонд, 242 базових лікарень?

- Загалом система готова, вона демонструє готовність і сьогодні медична допомога надається. Ми розуміємо, що в лікарнях ви не побачите пятизіркових готелей, але переорієнтація триває, планові операції скасовано, карантинні заходи дають свій ефект. Ми бачимо зменшення по пневмоніям, кількість грипозних пневмоній знизилася. Заклади перепрофільовано, ліжковий фонд готовий, лікарі готові. Але все залежатиме від кількості надходжень хворих. Якщо у нас зараз захворюваність буде зростати за принципом Італії чи Іспанії, то буде проблема, буде коллапс. Тому нам треба готуватися. Якщо ми будемо проходити з динамікою 10-15% збільшення захворювань щодоби, як відмічається цими днями, то в такому режимі наша система охорони здоров’я впорається без колапсу.

- А що треба, щоб було так, як у Німеччині, де багато тестувань, немає колапсу, відносно невелика смертність?

- Наша головна мета, щоб наша система охорони здоров’я не повторила помилок тих країн, де був значний пік і значне одночасне надходження хворих. Це паралізує систему екстреної медичної допомоги, заклади охорони здоров’я, куди привозять цих хворих. Тому в такий період зростає летальність від інших хронічних захворювань, з’являються інсульти та інфаркти, "швидкі" не встигають вчасно доїжджати.

До того ж є питання щодо високої летальності: хто і як оцінює смертність. Ми сьогодні йдемо за принципом: немає згачення, від якої хвороби померла людина- якщо у неї було виявлено коронавірус, то ми зазначаємо цей випадок як летальний COVID-19.

- Зараз тестують на COVID-19 всі пневмонії?

- Так, зараз у нас тестуються всі пацієнти з пневмоніями, які лежать в стаціонарах. І всі пневмонії, які призвели до летального наслідку, перевіряються на коронавірус.

- Як Україна буде виходити з карантину? Що має стати сигналом, що карантин можна завершувати?

- Є декілька сценаріїв виходу з карантину. Ми розуміємо, що країну ніхто не буде тримати на карантині рік чи півроку. Ми вже зараз розглядаємо вихід з карантину, оцінюємо, як це можна зробити. Наше головне завдання зараз - перейти пік. Знову таки, різні епідеміологи говорять по-різному, чи набуде коронавірус циклічності, чи перейде в сезонне захворювання, як інші грипоподібні захворювання. Ми вивчаємо це питання.

- Деякі експерти говорять про другу хвилю восени…

-Такий сценарій теж розглядається. Дехто з експертів вважає, що для коронавірусу не характерна сезонність, тобто нам треба пережити пік і тоді буде формуватися імунітет. Ми вивчаємо це питання, відпрацьовуємо з великими приватними лабораторними мережами, щоб йти за прикладом Німеччини. Для цього до кінця цього місяця обіцяють завезти ІФА-тести (імуноферментний аналіз), вони будуть показувати наявність антитіл. У разі, якщо такі антитіла будуть наявні, це буде свідчити, що людина перенесла цю хворобу і в неї сформувався імунітет, тож її можна випускати з карантину чи самоізоляції, таким чином запускаючи економіку.

- Якщо будуть виявлені такі антитіла, можна говорити, що буде сформований колективний імунітет?

- Головне наше завданні в тому, щоб дізнатися, чи взагалі формується імунітет до цієї хвороби, адже вірус мутує. Нам треба дізнатися, чи буде сформовано імунітет, чи зможе організм давати імунну відповідь на кожну нову мутацію штаму коронавірусу. Наприклад, щороку вірус грипу мутує, тому оновлюється штам вакцини від грипу. Як буде поводити себе Sars-Cov-2 треба вивчати, бо вірус новий.

Для прикладу: є повідомлення про повторні випадки інфікування, але вивчення цих повідомлень показує, що через певний час з’являлося спростовування і там просто було не повне одужання. Поки що ми чекаємо на офіційну позицію ВООЗ стосовно цього питання.

- Чи вистачає для боротьби к короновірусною інфекцією ресурсів - ліків, грошей, апаратів ШВЛ, масок, антисептиків?

- Якби я сказав, що всього вистачає, це було занадто. Вистачає на певний період, але все залежатиме від того, як ми будемо дотримуватися карантинних заходів і як піде пік захворюваності. Якщо сценарій розвитку подій піде так, що буде інфіковано 25% всього населення країни, тоді нам не вистачатиме нічого.

- Був момент, коли вирішили, що для боротьби з коронавірусом не вистачає апаратів ШВЛ, і всі почали їх закуповувати. Сьогодні апаратів ШВЛ вистачає?

- Це тільки формується враження, що їх купили багато, зараз у світі стосовно них глобальний дефіцит. Тому те, що щось купується, це добре. Матеріальна база охорони здоров’я повинна оновлюватися, є апарати, що стоять на обліку, але на них варто працювати, це - реалії нашого життя. Тому все, що буде закуплено зараз, це лише на користь системі охорони здоров’я.

- Що б ви хотіли сказати медичним працівникам?

-По-перше, мені хочеться звернутися до тих, хто пише про медичних працівників, із закликом знаходити трохи більше позитиву в їхній роботі. Позитивні публікації піднімають настрій медичним працівникам, мотивують їх на боротьбу з коронавірусом. Я закликаю підтримати медичних працівників і подякувати їм.

Крім того, хочу звернутися із закликом до медичних працівників, оскільки є випадки, коли дехто демонструє певне немедичне ставлення до пацієнтів, які потребують медичної допомоги. Хотілося б, щоб не було жодних випадків, які потім розглядалися б на високих нарадах, коли медпрацівник відмовив у наданні допомоги. Хотілося б, щоб і від них йшло адекватне ставлення до хворих, і не тільки з коронавірусом.

Я також хотів би закликати медичних працівників посилити настороженість щодо COVID-19. Чомусь часто хворі з лихоманкою і кашлем не розглядаються як потенційно інфіковані Sars-Cov-2, поки їм не буде зроблено тест. А після тесту розпочинається паніка і одягання засобів індивідуального захисту. Потрібно, щоб у медичних закладах було правильно сформовано потоки, правильно організовано санітарне сортування, тоді мі зможемо раціонально використовувати засоби індивідуального захисту і збережемо здоров’я медичних працівників.