16:36 08.05.2020

Михайло Радуцький: "Зупинення реформи не буде, буде перерахунок тарифів"

10 хв читати
Михайло Радуцький: "Зупинення реформи не буде, буде перерахунок тарифів"

Інтерв’ю з головою парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайлом Радуцьким.

 

Михайле Борисовичу, які зміни планують внести до реформи? Чи планується зміна законодавства, зокрема закону про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення, так званого закону про медреформу?

Зміни до закону про фінансові гарантії, які змінювали б принцип реформи, ніхто вносити не має наміру. Йдеться про зміни в розрахунках вартості пакетів медичних послуг, які держава оплачує медичним закладам. Позиція президента – не зупиняти реформу, а вирішити комплекс проблем, що виникли на старті, щоб не допустити звільнень десятків тисяч медиків.

Як перегляд реформи відбуватиметься суто організаційно? Ви сказали, що пакети перераховуватимуть і поступово впроваджуватимуть. Коли і що впроваджуватимуть за оновленими тарифами?

Міністр уже озвучив, що нині фінансування за послугу відбуватиметься за чотирма пакетами – COVID-19, екстренка, інфаркт та інсульт. Ці пакети ніхто сьогодні не переносить на наступний рік і не зупиняє їхню оплату. Загалом, як відомо, НСЗУ розробила 27 пакетів, але запроваджуватимуть їх поступово, у міру готовності та коректного перерахунку. Тільки-но будуть перераховані всі 27 пакетів, ми повністю підемо від історичного фінансування.

Це буде щокварталу, щомісяця, раз на рік?

Міністр узяв на пакети щодо COVID-19, екстренки, інфаркту та інсульту десять днів. Але вони більш-менш готові. Наступні пакети також робитимуть швидко. Зараз це зробити простіше, тому що НСЗУ вже має досвід, як це робити. Думаю, підрахунок пакетів за реальною вартістю завершиться до кінця року. І з 2021 року система має повноцінно запрацювати.

Але для цього необхідно, щоб до 2021 року на медицину виділялося не менше ніж 6% ВВП, про що говорив і президент. Тоді меддопомога буде якісною, не буде обману ні пацієнта, ні лікарів. Тоді лікарі розумітимуть, що в кожному пакеті закладений їхній відсоток за якісну роботу, і вони буквально ганятимуться за пацієнтами.

До речі, не варто забувати ще про один важливий момент. У програмі президента записано запровадження страхової моделі медицини. Але без проведення реформи не може бути ніякої страхової моделі! Я розумію, що якщо завтра ухвалять закон про медичне страхування, він не запрацює, тому що без реформи фінансування системи охорони здоров’я медичне страхування не може працювати. Страхова не може платити за історичним бюджетом, вона може платити лише за послугу. І ми до цього рано чи пізно обов’язково прийдемо.

Чи передбачаються зміни до закону про бюджет?

Оскільки ми виступили з ініціативою підвищити всім медичним працівникам зарплати до 50%, і на це необхідно виділити понад 11 млрд грн, зміни до бюджету потрібні. Коли реформа відбулася на "первинці", медики реально відчули її переваги, і сьогодні ніхто не говорить, що реформа – це погано. Усе тому, що "первинка" була правильно порахована. І там був дуже правильний принцип батога і пряника: виконав вимоги – отримав гроші. А на "вторинці" у нас вийшов переважно батіг, і більше грошей медики переважно не побачили. Ось чому міністр і президент заявили, що буде підвищено зарплату. Президент дав команду Кабміну терміново знайти ці 11 млрд грн на підвищення зарплати лікарям і фінансування екстреної медичної допомоги.

Чим спричинені допущені на старті помилки?

Згадаймо про те, що у нас законодавчо закріплена цифра у 5% від ВВП на фінансування медичних послуг. У реальності ще менше – 2,9%. У жодній країні не реформували без грошей! У Польщі виділяється 6% від ВВП, і цей показник постійно підвищується, в Болгарії... А у нас у законі про медреформу було написано 5% ВВП, але й це не виконувалося. Для того, щоб реформа запрацювала, потрібно було щонайменше 200 млрд грн, а виділили 113 млрд грн. Крім України, більше немає країни, де на охорону здоров’я йде 2,9% ВВП, тому що за такі гроші складно щось якісне зробити в медицині.

А НСЗУ була змушена рахувати тариф на послуги, виходячи з принципу, щоб грошей потроху вистачило на всіх. І отримали проблему, коли вартість амбулаторного пакета – 49 грн за пацієнта, а виїзд бригади екстреної медичної допомоги – 75 грн. У результаті прийшли до того, що, з одного боку, лікарів не вистачає, з іншого – 50 тисяч медиків потрібно звільнити, тому що бракує коштів на їхню зарплату, перепідготовку та перекваліфікацію.

А чому так порахували? Поспішали зробити все й одразу?

Спочатку я говорив, і це було предметом дискусії з НСЗУ: не варто одразу впроваджувати 27 пакетів медичної допомоги, зробіть і упровадьте 10, але адекватно порахованих, тоді не буде проблем. Принципу "гроші за пацієнтом" ніхто не скасовує, але жоден пакет не перераховуватиметься більше еволюційним шляхом, коли замість реальної вартості послуги НСЗУ базується на необхідності вписатися в якусь загальну суму витрат на цей вид послуг. Я розумію НСЗУ: вони порахували за тим завданням, яке їм поставили. Тому необхідно переформулювати задачу: порахувати, виходячи з реальної ринкової вартості. І вони це зроблять. В. о. голови НСЗУ Оксана Мовчан професіонал і боєць, який уміє рахувати.

Тарифи на медпослуги розраховуватимуться лише на підставі протоколів лікування та стандарту якості. Як цей протокол називатиметься – національним або міжнародним – не так уже й принципово. Це буде протокол, затверджений Міністерством охорони здоров’я, і за ним має бути розрахований пакет.

Ще один важливий аспект: при запуску другого етапу реформи не було враховано специфіку роботи цілих галузей медицини. Наприклад, не можна інфекційну лікарню фінансувати, виходячи з оплати за надану медпослугу, тому що епідемії не відбуваються постійно, більшість часу лікарні не завантажені. І при цьому вони мають бути готові прийняти й надати якісну допомогу пацієнтам, якщо епідемічна ситуація погіршується. І дуже добре, що свого часу Віктор Ляшко (заступник міністра охорони здоров’я, головний санітарний лікар – ІФ) із Зоряною Скалецькою (екс-міністр охорони здоров’я) запропонували варіант платити інфекційним лікарням не лише за послугу, а ще й за готовність. Такий підхід дав змогу нам не втратити наші інфекційні лікарні саме в період поширення епідемії. Але були упущені та не пораховані туберкульозні диспансери.

Які ще пакети було пораховано некоректно?

Пакет з екстреної медичної допомоги було пораховано дуже некоректно, адже "рентабельність" "швидкої" дуже залежить від щільності населення. Якщо в Києві тариф може покривати реальні витрати, оскільки в столиці велика густота населення, то, наприклад, для регіону, де густота населення не така висока, це стане катастрофою. Президент дав міністру охорони здоров’я доручення, щоб вони разом із НСЗУ перерахували цей пакет.

Протягом десяти днів буде перераховано також пакети з інфаркту та інсульту, вже на основі затверджених протоколів. Проблема в тому, що до їх тарифу заклали вартість одного стента, тоді як у разі інфаркту, як правило, ставлять щонайменше два-три стенти. Тобто пакет не покриває всіх витрат, і пацієнтам довелося б самим доплачувати. Щоб цього не було, пакет буде перераховано.

Що з пологами?

Пологи порахували коректно, навіть приватники спочатку сказали, що їх ця ціна влаштовує. Але всі забули одну річ: добре пораховано фізіологічні пологи, а що робити, якщо кесарів розтин або ускладнення? Цих грошей уже точно не вистачить, але ж сьогодні є сотні центрів, куди потрапляють люди не з фізіологічними пологами, а з ускладненнями. Тому пакети з родопоміччю теж перераховуватимуть.

Поки що "робочими" залишаються чотири пакети з COVID-19, екстрена допомога, інфаркт та інсульт уже сьогодні продовжують оплачуватися за послугу. Але поетапно до них приєднуватимуться й інші. Щойно НСЗУ разом із Міністерством охорони здоров’я оголошує, що пакет правильно пораховано, його впроваджуватимуть. Тільки тепер усі розрахунки будуть відповідно до протоколів і стандартів якості, а не еволюційним шляхом залежно від наявності коштів. Це дуже важливо.

Чи не виникнуть перекоси: припустимо, неправильно порахували гепатит, а через це скасують фінансування інфарктів?

Ніхто ніколи не говорив, що ми щось скасовуємо. Там, де пакети пораховано неправильно, діятиме фінансування на рівні не нижче, ніж у 2019 році.

Головлікар Національного інституту раку Андрій Безносенко написав емоційний пост про скасування реформи, мовляв, "як тепер пояснити пацієнтам, що у нас заберуть гроші?" Для таких побоювань є підстави?

Інститут раку в Києві саме приклад того, що реформа стимулює тих, хто працює ефективно й професійно. Але згадаймо, наприклад, онкоцентр у Житомирській області, який не зможе вижити в нових умовах. Ми не маємо права залишити цілу область без онкологічної допомоги лише тому, що в них немає такого потоку пацієнтів, як у Києві. Саме тому береться пауза для правильного перерахунку пакетів.

Головний лікар ЛШМД (лікарня швидкої медичної допомоги в Києві – ІФ) Олександр Ткаченко завжди підтримував реформу, але вийшло так, що ЛШМД наразі фактично не може приймати пацієнтів з інсультом, тому що в стандарті НСЗУ написано, що для роботи з інсультом необхідна наявність реабілітаційного логопеда. А де у ЛШД взяти логопеда для інсульту? І що робити, якщо ЛШД не прийматиме пацієнтів з інсультом?

В Інституту раку заберуть гроші та віддадуть їх Житомирському центру?

Те, що їм уже заплатили, назад не заберуть.

Якщо їм дали, припустимо, за квітень, за травень уже не дадуть?

За травень вони отримають не менше, ніж за травень 2019 року. Це тимчасовий захід, який буде до перерахунку вартості пакетів. Сьогодні лише 91 лікарня підписала договори за інфарктами та 141 – за інсультами, вони і завтра і післязавтра житимуть на оплату за послугу ... Не йдеться про те, щоб скасовувати реформу, це принципово. Це казав президент, і кажу я, і каже міністр. Реформа не зупиняється. Є мета будь-що зберегти всі плюси реформи та терміново виправити мінуси. Мінуси – це психіатрія, протитуберкульозна допомога, патанатомія.

А що з патанатомією?

Відповідно до чинного закону, з 1 квітня ми не можемо їм платити просто з бюджету. Ми повинні платити за послугу, а послуги патологоанатомії немає, тому з держбюджету ми їм заплатити не можемо. Перекинути це на місцеві бюджети не виходить, вони через карантин не отримують податкові надходження, до того ж, їм іще потрібно займатися проблемою COVID-19. А як медицина може без патанатомів існувати? Я навіть не кажу про померлих, – ті самі гістологічні дослідження потрібні, а це теж патанатомія.

А що буде з протитуберкульозною службою?

Її однозначно потрібно реформувати, вона сьогодні непідйомна й неробоча. Але реформувати правильно. Той самий Степанов за часів перебування головою Одеської області бачив, як протитуберкульозну службу реформувала Одеса. Саме там і, мабуть, у Житомирі – дві зразкові протитуберкульозні служби. Заступник міністра Олена Теряєва цією реформою займалася в Одесі, будучи начальником обласного управління охорони здоров’я, а потім керівником регіонального підрозділу НСЗУ. Вона точно не антиреформатор, але навіть вона заявляє, що в результаті реформи послуга з лікування туберкульозу вийшла 36 тис. грн, а в НСЗУ порахували 14 тис. грн. Це величезна різниця. Туберкульозну службу потрібно впорядковувати: перепрофілювати дитячі протитуберкульозні санаторії як пережиток Радянського Союзу, і при цьому думати про ефективне лікування хворих із відкритою формою туберкульозу. Але навіть впорядкувавши протитуберкульозну службу, вийти на пакет 14 тис. грн усе одно не вийде.

Поговорімо про перекваліфікацію медиків. Хто має цим займатися?

НСЗУ з Міністерством охорони здоров’я. І нам у майбутньому не уникнути питання перекваліфікації. В нас є лікарні, які не завантажені, і медпрацівники, які набагато ефективніше працювали б на інших напрямах. Але будь-яка реорганізація має враховувати принцип рівного доступу до медпослуг. Є в Україні регіони, де за півтори години доїхати до лікарні неможливо через якість доріг. Не можна підходити формально й ліквідовувати лікарні лише тому, що в них мало пацієнтів. Потрібно об’єктивно підійти до розрахунку кількості та спеціалізації ліжко-місць у цих лікарнях.

COVID-19 привернув увагу до цієї проблеми?

Звісно. І пакет медпослуг за COVID-19, який затвердили у квітні, вже розрахований за всіма правилами, до нього немає жодного зауваження, тому що до нього ввійшли й витрати медзакладу, і 300% надбавки зарплати медикам.

Коли в МОЗ були Супрун, Ковтонюк, а в НСЗУ Петренко, вони часто пояснювали журналістам, що чудово розуміють: медпослуги коштують дорожче, але оскільки фінансування обмежене, тарифи пораховано, виходячи з наявності коштів. Можна просто додати 11 млрд на зарплати медикам, але питання, де їх узяти, звідки забрати?

Грошей справді бракує, особливо зараз, коли значні суми виділяються на боротьбу з коронавірусом. Але я дуже сподіваюся на ті кошти, які було спрямовано до стабілізаційного фонду з COVID-19, – що ми все-таки благополучно пройдемо епідемію, і ці гроші буде переспрямовано на потреби медицини.

Судячи з риторики міністра охорони здоров’я, в усьому винен другий етап реформи...

Міністр дуже відверто та жорстко говорить про проблеми. І це правильно. Тому що якщо зараз чітко не пояснити, що і чому ми робимо, ми породимо ворожнечу, недовіру та розчарування. Я їжджу країною, бачу розчарування лікарів, які сподівалися на підвищену зарплату, а натомість отримали ще менше. Інтерни отримали менше за санітарок! І щоб не дискредитувати реформу ні в очах медичної спільноти, ні в очах суспільства, ми зараз максимально відверто говоримо про помилки. Пояснюємо, що сам підхід, принцип реформування – правильний. Просто реалізація кульгає. Але ми здійснюємо ревізію фінансування, виправляємо помилки, а реформу ніхто скасовувати не має наміру.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Заступник голови МЗС Божок: Переконаний, що цього року нам вдасться досягти позитивних результатів у питанні приєднання України до Програми посилених можливостей НАТО

Шмигаль: Нам необхідно розігріти економіку

Робота парламенту – це не "давай два рядки перекрутимо і все буде добре", - голова партії "Голос" Кіра Рудик

Директор компаніі "Київшляхбуд" Олександр Ращупкін: Якби вирішили згорнути проект "Велике будівництво", економіка України просто зірвалася б у прірву

Інтерв'ю голови Держтуризму Олеськів: Фінансування туризму на державному рівні - це інвестиції в економіку

Уже зрозуміло, що кожен великий бізнес з'явиться в онлайні - співвласник Rozetka.ua

Міністр фінансів Сергій Марченко: "Є достатні підстави для розслідування діяльності екс-голів митниці та податкової правоохоронцями"

Як незалежна гуманітарна організація, МКЧХ вітає будь-яку ініціативу, яка може привести до обмеження і пом'якшення гуманітарних наслідків конфлікту на Донбасі - глава МКЧХ в Україні

Нік Батлер: України важливо скоординувати свої дії з New Green Deal Євросоюзу

CEO "Кормотех" Вовк: Криза в сфері догляду за тваринами стає відчутна через 1,5-2 роки

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА