14:01 30.06.2020

Віце-прем’єр Стефанішина: Україна в глобальному тренді захисту національних економік

17 хв читати
Віце-прем’єр Стефанішина: Україна в глобальному тренді захисту національних економік

Інтерв'ю віце-прем’єр-міністра з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної агентству "Інтерфакс-Україна"

Як за три тижні вдалося налагодити роботу? Процеси відрізняються від тих, що були за вашого головування в офісі євроінтеграції?

Дякую за те, що не почали із запитання, що я встигла за три тижні. Я в таких випадках відповідаю, що якщо ти реально націлений на справжній результат, то за три тижні його показати дуже важко.

Наразі уже встигла зробити внутрішній аудит процесів. Попрацювала з великою кількістю парламентарів, які задіяні в напрямі європейської і євроатлантичної інтеграції. Зустрілася з кожним із заступників міністрів з питань євроінтеграції і обговорили з ними всі робочі питання, а також була загальна зустріч, де ми сформували пріоритетні напрямки роботи до кінця року, зокрема, що ми маємо зробити, щоб саміт Україна-ЄС відбувся як ефективний, а не протокольний захід.

Можу сказати, що в уряді є відчуття єдиної команди, націленої на результат, тому в усіх своїх ініціативах я знаходжу порозуміння і на урядовій платформі і в парламенті. Це насправді потужне відчуття, яке дозволяє будувати ще більш амбітні плани, ніж ті, на які я розраховували на момент запрошення в уряд.

Чи не бачите ви необхідності передбачити у Верховній Раді механізм блокування законопроектів, які суперечать Угоді про асоціацію з ЄС? Чи скажімо, надати вам умовне право вето на такі ініціативи?

Це не нова ініціатива. Вважаю, що універсальний механізм блокування не буде ефективним. Крім того, ми не можемо жодним чином обмежити депутатів в їх законотворчій діяльності. Питання відповідності чи невідповідності Угоді завжди дискусійне, тому що це дуже різноманітний документ, який містить різні типи зобов’язань, навіть ті положення, за яких ми можемо відходити від своїх зобов’язань у виняткових обставинах. Тому виписати якийсь універсальний механізм неможливо.

Але є інша історія – оновлений Додаток 27 до Угоди про асоціацію, в якому сторони закріплюють своє бажання об’єднати енергетичні ринки. Тут в силу вступають інші правила гри, тому що ми говоримо не про політичні декларації, а про конкретні юридичні процеси. Тут відповідність європейським правилам має вирішальне значення. Чим менша є відповідність, чим більше контраверсійних положень ухвалюється, тим далі ми від цієї мети. Я думаю, що це є супермотивацією, щоб ухвалювати законодавство відповідно до Угоду про асоціацію.

Але очевидно, що і регламент Кабміну, і регламент Верховної Ради потребує доопрацювання. До речі, уже зараз на розгляді уряду перебувають зміни до регламенту в частині Додатку 27, ми з Міненерго їх відпрацьовуємо. Думаю, це стане потужним сигналом для наших партнерів щодо нашої налаштованості на досягнення цілей угоди.

Нещодавно ви говорили, що буде вибудований формат регулярного ухвалення законодавства, яке спрямоване на реалізацію Угоди про асоціацію. Як саме це виглядатиме?

Це частина мого більш оптимістичного прогнозу. Я підтримала ініціативу профільного комітету і багатьох депутатів стосовно створення урядово-парламентської платформи. Але уже зараз за ініціативою Руслана Стефанчука і підтримки керівництва Верховної Ради затверджено план законопроектних робіт. Це не просто таблиця, це ціла концепція планування законотворчої роботи парламенту, що стане першим кроком до систематизації парламентської діяльності. В цьому процесі точно буде європейська інтеграція.

Стосовно політичного складової, то такий формат діалогу, на мою думку, повинен мати місце. Бо коли ми говоримо про голосування евроінтеграційних законопроектів, це також предмет політичного діалогу, бо йдеться про конкретні секторальні рамкові закони, які змінюють правила гри на ринку. Тому я розраховую на те, що буде урядово-парламентська політична платформа для таких дискусій. Працюємо над тим, щоб на осінню пленарну сесію Верховної Ради ми і політично, і технічно напрацювали пакет законопроектів, який буде розглядатися по лінії євроінтеграції.

Європейська бізнес-асоціація, коментуючи програму Кабінету міністрів щодо стимулювання економіки країни для подолань наслідків Covid-19, заявила, що плани уряду щодо підтримки національного виробника можуть порушити рівність правил гри для бізнесу. Ви не вбачаєте в цьому проблеми?

Розумію ці застереження. Але знову ж таки, і план економічного відновлення, і програма діяльності уряду – це цілі і завдання, а висновки про якісь загрози можна робити лише з конкретних рішень. Як показує моя особиста практика, що за умови якісної імплементації, з урахуванням європейських принципів недискримінації, рівної конкуренції і виконання міжнародних зобов’язань всі ці застереження будуть безпідставними.

Також абсолютно не перебільшенням буде сказати, що Україна - в глобальному тренді захисту національних економік. За моїми даними, Світова організація торгівлі отримала більше 80 нотифікацій про заходи, вжиті країнами в рамках захисту національних економічних інтересів. Те, що робить Україна, не є унікальним.

Свою роль я бачу в тому, щоб ці заходи здійснювалися в рамках наших зобов’язань по Угоді про асоціацію з ЄС, зобов’язань в рамках СОТ, так як це теж є частиною європейської інтеграції. Позитивом буде те, що в рамках зазначених механізмів зараз є можливості захисту національного виробника. Я вважаю, що ми зобов’язані захищати національну економіку, підтримувати її  і стимулювати, водночас ми маємо це робити на основі наших європейських підходів, зокрема тих, які ми уже імплементували в наше законодавство.

На якому етапі наразі перебуває питання оновлення угоди про асоціацію з ЄС? Та загалом, які тут конкретні плани української сторони? 

Це одне з ключових питань, які зараз є на моєму віце-прем’єрському порядку денному. Оскільки відповідно до Угоди про асоціацію підходять строки, коли така можливість відкривається.

Також очевидно, що попит на розвиток українського експортного потенціалу в напрямку ЄС збільшується і уже не вміщується в межі тих торгових умов, які є в Угоді. Зокрема, це підтверджується швидким використанням квот на певну продукцію, необхідністю скасування технічних бар’єрів у торгівлі, стосовно митної лібералізації, стосовно підписання угоди ACAA, стосовно санітарних і фітосанітарних сертифікацій. Всі ці бар’єри у торгівлі потрібно знімати. Тому питання оновлення торгової частини угоди очевидно назріло.

В першу чергу ми будемо проводити внутрішню роботу, будемо слухати очікування українського бізнесу. Так само ми хочемо системно підійти до оновлення додатків до Угоди про асоціацію. Це в тому числі пов’язано з українською ініціативою щодо приєднання до Європейського зеленого курсу. Крім того, сьомий розділ Угоди передбачає загальний перегляд ефективності її виконання, тому зараз кожне міністерство працює над внутрішнім аудитом виконання положень.

Ми сформували скелет концепції оновлення Угоди про асоціацію, збираємо пропозиції, а далі будемо публічно звертатися до бізнесу і громадянського суспільства, щоб почути їх запит.

На чому Україна буде наполягати, зокрема, в питаннях збільшення квот і регулювання ринка праці? 

Очевидно ми будемо говорити про збільшення квот, по деяких питаннях мова може йти про відміну квотування і перехід на лібералізацію митної ставки, її обнулення. Наразі я не хочу говорити про конкретні позиції, тому що це буде несправедливо і неправильно, зважаючи, що на даний момент це досить диспропорційні бажання. Десь є очевидні моменти, де квоти вичерпуються дуже швидко: мед, томати, а десь - нові пропозиції від бізнесу, але це не означає, що це буде пріоритетним напрямком. В кінці липня плануємо розпочати відкритий діалог з цього питання.

Яка перспектива в перемовинах з ЄС щодо зняття роумінгових обмежень?

Питання роумінгу не знято з порядку денного, але воно не є пріоритетним. Більше того, скажу, що певний час тому я спілкувалася з колегами з НКРЗІ, то вони говорять, що на даному етапі, так як уже працює "безвіз" і кількість подорожей збільшується, наші мобільні оператори суттєво лібералізували умови розмов за кордоном. Тому, навіть за умови зняття роумінгових обмежень, українські громадяни не відчують того ефекту, який би був 3-4 роки, коли мали захмарні тарифи.

Тобто це не питання поточного року?

Діалог ведеться. Але в цьому році це буде достатньо важко, так як зараз кінець червня, а в країнах ЄС лишився один робочий місяць до перерви на відпустки. Тому чисто фізично це неможливо. Але на технічному рівні є розуміння як це має бути, що це має бути міжрегіональна угода країн "Східного партнерства", далі угоди з країнами ЄС. 

Коли очікувати візиту оціночної місії до України та остаточного рішення ЄС щодо "промислового безвізу"? Зважаючи на затримку через коронавірус, чи можна говорити про підписання першої угоди по ACAA уже в першому півріччі 2021 року.

Я точно не буду тією людиною, яка буде анонсувати певні строки. Я думаю, що найважливішим є те, що ми почали ці переговори, що в Україну приїде така місія. Після того вона має оцінити все законодавство в сфері технічного регулювання стандартів для промисловості, що ми трансформували останні десять років. Далі буде проведено оцінку всіх органів ринкового нагляду, як вони працюють, як вони функціонують, також органи сертифікації і акредитації. Тобто це достатньо тривалий процес. Місія відбуватиметься у чотири етапи, і тільки після них ми отримаємо рекомендації, які ми ще повинні будемо виконати.

Але фактично, ми на переможному шляху, оскільки зараз ми входимо в технічні процедури, із закінченням яких ми будемо готові говорити про підписання. Це не швидкий процес, але я намагатимуся його пришвидшити. На цьому тижні у мене буде окрема нарада саме по підписанню цієї угоди, і я проситиму  європейську сторону, не зважаючи на обмеження, які в нас є в рамках коронавірусу, прискорити започаткування цієї місії хоча б в дистанційному форматі на етапі роботи з нормативною базою.

З того, що ви сказали, є відчуття, що на підписання не варто очікувати в 2021 році.

Можливо і так. Але найбільшої домовленості ми уже досягли. Нагадаю, що ще три роки тому, в жодному офіційному документі Україна-ЄС, крім експертної робочої групи, мови про намір підписання цієї угоди не було. Надзвичайними зусиллями вдалося закріпити в декларації минулого саміту це питання. 

В кінці січня Україна і ЄС створили арбітражну групу для розгляду спору про заборону Україною експорту лісу-кругляка. Яке ваше бачення виходу із цієї ситуації?

Наразі Україна і ЄС отримують унікальний історичний досвід проходження процедури двостороннього арбітражу. Я утримуюся від коментарів стосовно самого мораторію і його правильності чи неправильності, тому що в рамках арбітражного процесу йде достатньо багаторівнева дискусія щодо різних заходів, які вводилися.

Але я точно можу сказати, що такого типу рішення мають народжуватися і вироблятися на рівні Кабінету міністрів. Тому що ми є цивілізованою країною, яка взяла на себе міжнародні зобов’язання, яка стала країною-членом Світової організації торгівлі, підписала Угоду про асоціацію і стала частиною цивілізованого торгового світу. Тому наша приналежність до світової торгівлі зобов’язує нас дотримуватися певних процедур і процесів. Це важливо, щоб Україна була суб’єктом міжнародної торгівлі, а не об’єктом чи транзитним шляхом для руху товарів.

Що конкретно процедурно зараз відбувається в арбітражі?

На даному етапі в рамках арбітражного процесу завершені всі процедури, які потребували письмово обміну інформацією і залишився фактично останній етап – це усні слухання сторін. Наскільки мені відомо, тривали дискусії стосовно можливих модальностей цих слухань в зв’язку з коронавірусом, так як арбітри знаходяться в різних країнах. Фактично сторони дійшли до висновку, що слухання мають бути фізичними, тому зараз триває діалог, коли всі учасники процесу зможуть зібратися для проведення слухань.

Чи не викликають стурбованість у наших європейських партнерів ті зміни в реформі державної служби, що були прийняті і продовжують впроваджуватися владою?

Тут мій меседж достатньо простий: реформа державного управління набагато більша, ніж просто конкурси. Треба не забувати, що працює інститут державних секретарів, при зміні урядів відбувається процес підготовки і передачі справ новим членам Кабміну. Не йдеться про згортання реформи. Є певні трансформації.

Довго можна сперечатися стосовно правильності чи неправильності змін до закону по карантинній процедури. Але ці трудові угоди укладаються лише на період карантину. Тобто на всі посади, на які мають призначатися посадовці через конкурс, люди повинні будуть згодом пройти конкурсні процедури. Всі свідомі цього.

ЄС постійно наполягав на вирішенні питання виплат пенсій на непідконтрольних українському уряду територіях Донбасу. Що ви збираєтеся говорити партнерам з цього приводу?

Із самого початку окупації української території у Донецькій і Луганській областях, Криму ці пенсії виплачувалися. Цей механізм існував і існує. Але окупаційна влада заважає виплаті пенсій на непідконтрольній території: так вся банківська інфраструктура зруйнована, ми не маємо туди доступу, а гривні немає в обігу на окупованій території. Але Україна повністю виплачує пенсії всім громадянам, які звертаються за такими виплатами на підконтрольній території. Але наша стурбованість з цього приводу перебуває в постійній комунікації з колегами з ЄС. 

Які умови п’ятого пакету макрофінансової допомоги ЄС?

Меморандум ще не підписаний, тому, очевидно, що діалогу стосовно конкретних умов я не можу вести. Але точно можу сказати, що в тій редакції меморандуму, яка є зараз, немає жодних умов, які би не стосувалися реформ, що зараз відбуваються. В тому числі ви також могли чути заву Вєри Юрової (віце-президент Єврокомісії з питань цінностей і транспарентності - ІФ) щодо умов, які стосуються верховенства права та судової реформи. На платформі профільного комітету в парламенті відбувається напрацювання та реєстрація законопроектів.

Наша позиція дуже проста: ми беремо на себе зобов'язання по тих реформах, по яких ми вже працюємо. Ми розуміємо, що програма макрофінансової допомоги стимулюватиме нас бути більш оперативними, тому що отримання траншів обумовлені певними часовими рамками. Але я хочу наголосити, що це не якийсь насильницький процес, це процес діалогу, і з українського боку є абсолютна готовність впроваджувати ті зміни, про які йдеться в меморандумі. 

Чи буде надалі йти мова про, можливо, шостий макрофін?

Буду оптимістичною. Враховуючи те, що ми вже отримали п'ять програм макрофінансової допомоги, сподіваюся, що якщо у шостій програмі макрофінансової допомоги буде необхідність, ми теж зможемо переконати наших європейських партнерів взяти цей дешевий кредит в рамках макрофіну для нас.

Проблема блокування засідань Комісії Україна-НАТО Угорщиною ще не вирішена. Будучи в Києві на четвертому засіданні Спільної міжурядової українсько-угорської комісії з питань економічного співробітництва міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина зніме вето з засідань, як тільки будуть вирішені питання, пов'язані з освітою угорської національної меншини в Україні. На якому етапі зараз вирішення цієї проблеми?

На щастя, навіть останній місяць показує, що діалог України й Угорщини набагато ширший, ніж лише питання Комісії. Кілька тижнів тому Україна стала учасницею Програми розширених можливостей НАТО, і Угорщина так само, як усі країни Альянсу, не заперечила проти приєднання України до цієї програми. Це говорить про те, що коли мова йде про стратегічні важливі рішення, тут ми маємо підтримку. 

На минулому тижні відбулося засідання українсько-угорської комісії з економічного співробітництва на рівні міністрів закордонних справ. Нагадаю, що це перше засідання такої комісії за останніх сім років. Також я мала окрему зустріч з Петером Сійярто і ми обговорили особливу важливість просування в транскордонному співробітництві та розбудові прикордонної інфраструктури. Ми хочемо також запланувати засідання комісії по транскордонному співробітництву.

Тобто поряд із тим, що залишається політично заблокованим інструмент Комісії Україна-НАТО, ми бачимо відчутні, вагомі зрушення в цілому в діалозі між Україною та Угорщиною. Тому я думаю, що це і є шлях до вирішення питання.

Певний час тому Сійярто висунув декілька умов, після чого тодішній міністр освіти заявила, що ці умови виконати неможливо. Я так розумію, що Сійярто, говорячи про освітні питання мав на увазі ці самі тези. Тобто ми ці умови не виконаємо, а Будапешт постійно наполягатиме на них. Тож, як на вашу думку, вийти з цієї ситуації?

Ключове, що зараз діалог є. Діалог на дипломатичному рівні забезпечує в тому числі міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Я думаю, важливо говорити про те, що зараз цей діалог запущений, то очевидно, що він не буде завершений з якимись негативними чинниками для України. Ніхто не налаштований на те, щоб здавати якісь інтереси чи йти на поступки в стратегічно важливих питаннях, але я думаю, що є простір для консенсусу.

Чи не нашкодять санкції США щодо "Північного потоку-2" нашим відносинам з Німеччиною?

Цікава аналогія з вашого боку. Німеччина є нашим стратегічними партнером у багатьох питаннях: і в рамках роботи в "Нормандському форматі", і підтримки санкційної політки. Цього року Німеччина головуватиме в Раді ЄС. Тут ми маємо теж дуже амбітні ідеї щодо роботи по лінії ЄС в рамках головування Німеччини.

Не секрет, що Україна  завжди була послідовною у своїй позиції щодо проекту "Північний потік-2". Ми хочемо працювати за одними правилами з ЄС, працювати в рівних умовах, на основі рівної конкуренції. Ми підписали Додаток 27 разом з ЄС, це було свідоме рішення. Тому навіть у цьому контексті виглядає нелогічним, щоб на прохання компанії "Nord Stream 2 AG" робити виключення з загальноєвропейських правил, до яких приєднались не лише країни ЄС, а й країни Енергетичного співтовариства. Тому не бачу можливості для критичного впливу на відносини. Вони сталі, постійні, на різних рівнях.

Нещодавно Уряд ухвалив рішення про те, що я буду очолювати Українсько-німецьку групу високого рівня. В рамках цієї групи я очікую привнести ще більше євроінтеграційних економічних проектів в українсько-німецький діалог.

Що чекає на українців у зв'язку з пандемією в плані безвізових подорожей до країн ЄС? Коли обмеження будуть скасовані й для України, які є сигнали з цього приводу?

Уже зараз ми розуміємо, що з 1 липня дива не станеться і всі кордони не відкриються. Але це пов'язано не з Україною, а що в усій Європі дуже різна динаміка по захворюванню. І в Україні динаміка дуже різна. Це абсолютно не політичний процес. Ви знаєте, що методологія, за якою Європейська комісія робить оцінку в Шенгенській зоні, суто технічна та базується на кількості хворих на 100 тис. людей.

Поки що є певний рівень довіри до нашої статистики, ми ведемо постійний діалог, обмінюємося постійною інформацією. Це, можливо, не буде якийсь одномоментний процес, це буде поступовий процес відкриття кордонів, і він буде залежати, у тому числі, від наших статичних показників, які поки що не дозволяють нам активно включатися в діалог щодо  відкриття кордонів. 

Тобто, якщо, скажімо, до середини липня ми вийдемо на прийнятні для ЄС показники захворюваності на Covid-19, кордони для українців відкриють?

Це питання виключно технічне. Тут немає і не може бути жодної політики, тому що коронакриза накрила не тільки Європу, а весь світ. Усі зараз в умовах оперативного реагування. 

А в контексті політики ми якраз зараз ведемо дискусію щодо того, як Україна може долучитися до глобальних ініціатив по розробці чи закупівлі вакцин. Зокрема, Європейська комісія кілька тижнів тому оприлюднила стратегію по вакцинації в рамках ЄС, там є блок, який стосується міжнародного співробітництва. Якраз на цьому тижні я буду вже детально спілкуватися з колегами з Єврокомісії стосовно того, як Україна може долучитися до цих зусиль, як мінімум у порядку отримання оперативної інформації.

Але ми також проводили внутрішні консультації всередині країни з компаніями, які можуть долучатися або яким було би цікаво долучатися до цього процесу. Ми спілкувалися з країнами Європи, і багато чуємо про те, що є сенс інвестувати зусилля в розробку ліків. Сьогодні я знаю, що найбільші фармацевтичні компанії України вже в співробітництві з іноземними фармкомпаніями працюють над розробкою ліків. Тому ми з одного боку хочемо бути в тренді та політичному діалозі щодо глобальних ініціатив по вакцинації, але при цьому ми розуміємо, що не треба забувати про питання вироблення ліків.

Зараз дуже важко спрогнозувати, який із цих засобів боротьби з коронавірусом буде більш ефективним. На жаль, в Україні дуже мало, якщо не зовсім немає, потужностей для вироблення вакцини чи компонентів для вакцинації. Водночас, у нас дуже потужний фармбізнес, який уже працює над виробленням ліків. На своєму рівні я забезпечую, щоб ми були в політичному дискурсі на рівні ЄС стосовно вакцинації, тому що ця політика тільки формується, і ми вже маємо бути її частиною. 

А як це виглядатиме на практиці? Яким буде перший крок України після того, як вона почує, що якась країна винайшла вакцину, стаємо у величезну чергу?

Ми працюємо на упередження. Є стратегія Європейської комісії, є ініціатива в рамках ВООЗ, коли глобальний фонд "Gavi" накопичив кошти з тим, щоб видавати гранти на розробку та реалізацію вакцин. Є пілотна ініціатива британської фармацевтичної компанії, в якої чотири країни вже закупили наперед 300 млн. доз вакцин.

Тобто ініціатив багато, і поки що ми для себе вирішили, що найправильніше буде долучитися до стратегії ЄС. Євросоюз координує зусилля по всіх ініціативах, тримає руку на пульсі щодо роботи в кожній з країн ЄС, відслідковує розробки вакцин у світі. Ми якраз зараз ведемо діалог щодо того, як правильно спланувати послідовність своїх кроків, як діяти.

Мінсоцполітики розробило законопроект про ратифікацію Стамбульської конвенції про запобігання насильства стосовно жінок в новій редакції з застереженнями, що Україна залишає за собою право не застосовувати окремі положення Конвенції і не міняти своє законодавство щодо інститутів шлюбу та усиновлення. Ви вважаєте це правильним?

Знову ж таки, у мене європейський підхід, він називається "whatever works". Є бажання стати частиною глобального альянсу з протидії насильству. На даному історичному етапі є такий консенсус щодо ратифікації цієї угоди. 

Конвенцію можна ратифікувати із застереженнями щодо конкретних статей, визначених в її тексті, і я думаю, що коли країна дійде до цієї готовності, це можна буде зробити. Але команда народних депутатів, які працюють по ратифікації цієї конвенції, команда урядової уповноваженої з питань гендерної політики, Міністерство соціальної політики, я - всі ми максимально намагаємося проводити широку комунікацію з пояснення положень конвенції, цінностей, які в неї закладені.

Можливо, ця просвітницька робота дозволить швидше прийти до ратифікації, але я вважаю, що якщо є можливість запустити процес, його треба запускати.

Але чи сприймуть такий зовсім декларативний підхід наші партнери?

Поки що в нас діалог йде стосовно того, що ми просто її не ратифікуємо. І це наші партнери взагалі не сприймають. Тому я стою на тому, що вона має бути ратифікована.

Насамкінець, які три головні завдання ви ставите перед собою до кінця року?

Наповнення конкретним змістом Програми розширених можливостей НАТО, започаткування процесу оновлення Угоди про асоціацію та проведення успішного, змістовного саміту Україна-ЄС, який дасть "зелене світло" всій наші подальшій роботі на найближчі роки.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Заступник міністра фінансів Василь Шкураков: "Портфельні держгарантії ми готові запускати в серпні"

Україні не можна відмовлятися від атомної енергетики як мінімум на найближчі десятиліття - віце-президент "Енергоатому"

Заступник голови МЗС Боднар: ми робимо все для того, щоб показати міжнародній спільноті реальне обличчя російської політики, яке не спрямоване на конструктив

Заступник керівника Офісу президента Жовква: Пріоритет зовнішньої політики президента Зеленського – це економіка

Лазебна: Ми повинні нарешті сказати людям, яким є реальний прожитковий мінімум

Заступник голови Мінекономіки Панаіотіді: Оборонка — це найцікавіше, чим я коли-небудь займалась

Заступник голови МЗС Єнін: Зволікаючи з передачею "чорних скриньок", Іран грає не на свою користь

Посол Польщі в Україні Ціхоцкі: для нас принципова справа - це суверенітет і територіальна цілісність України

Перехід до іншого постачальника має відбуватися в пару кліків - глава газопостачальної компанії групи "Нафтогаз"

Новий голова Держекоінспекції: Штрафи мають бути збільшені в рази

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА