13:30 03.09.2020

Інформація про наявність медикаментів у лікарнях буде відкритою і оновлюватиметься в реальному часі – заступник міністра охорони здоров'я Кучер

13 хв читати
Інформація про наявність медикаментів у лікарнях буде відкритою і оновлюватиметься в реальному часі – заступник міністра охорони здоров'я Кучер

Ексклюзивне інтерв'ю заступника міністра охорони здоров'я Ярослава Кучера агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Ганна Левченко

Як сьогодні розвивається eHealthу? Які є проблеми із розвитком електронної охорони здоров’я?

- З приводу eHealth варто розуміти, що в Україні не було старту eHealth, не було жодної концепції, плану розвитку, розуміння, куди рухається система. Була ідея створити щось електронне. Це "щось" було зроблено на кошти партнерів: фінансову та консультативну підтримку надавали USAID, Deloitte, EDGE/SURGe, SDC та багато інших міжнародних фондів і донорів. У підсумку ми маємо систему, яка має уже достатньо широкий функціонал та активно наповнюється даними. І на сьогодні є кілька основних документів, що стосуються розвитку eHealth, зокрема це закон "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", а також постанова Кабінету міністрів України №411від 25 квітня 2018 року. Проте єдиної концепції розвитку системи, на жаль, досі так і не було затверджено. Тому нинішня команда МОЗу розпочала активну роботу в цьому напрямку.

Також додам, що згідно із зазначеними документами власником системи є держава в особі НСЗУ, а державне підприємство "Електронне здоров'я" - її адміністратором.

- Державне підприємство "Електронне здоров'я" - це не eHealth?

- Насправді терміну "eHealth" у юридичній площині наразі немає, це назва, яка використовується для визначення електронної системи охорони здоров'я, бо скорочення ЕСОЗ не дуже красиво звучить. Це прописано у згаданому законі та постанові №411.

Якщо говорити про історію створення українського eHealth, то тут дуже цікава ситуація. Бо це розроблено за кошти донорів і одним розробником – Edelnab. Його хтось обирав, коли донори проводили свої закупівлі згідно зі своїми процедурами фінансування проєкту. Ця компанія розробила базовий функціонал, однак потім виявилося, що за кожен подальший крок вона виставляє досить немалі рахунки. Донори починають трохи нервувати з цього приводу, запитують: "А де ж план, концепція, взагалі - куди рухається система?". Та відбуваються політичні зміни – і міжнародні партнери цю історію ставлять на паузу. Усі зрозуміли, що система повністю "зав'язана" на одному розробнику. Тоді з’явилося питання, яке в IT-колах називається "vendor lock-in" - прив’язка до одного розробника, тобто неможливість залучити сторонніх розробників.

- Це з'ясувалося вже за Вашої каденції?

- Ще до мене почали розбиратися, але тоді по інерції якісь кроки ще робилися, щось розроблялося. Проте станом на зараз донори суттєво зменшили фінансування, можна сказати - фактично призупинили. Бо немає концепції розвитку eHealth в Україні - визначення вектору руху: для чого нам ця система, які завдання вона має виконувати, куди вона далі рухатиметься.

- Та ж для розробників мав би бути якийсь документ, де було б прописано: що, як, коли і навіщо?

- Це технічне завдання. Воно не є концепцією чи стратегією. Бо останнє – це документ, який говорить про те, які питання і проблеми ми вирішуємо і навіщо впровадили eHealth. Тобто зараз завдяки непродуманим крокам низки попередніх команд ми маємо проблему для лікарів, бо електронна система охорони здоров’я не завжди працює коректно. Однак без нормального адекватного eHealth ми не можемо порахувати, скільки коштує медицина. Ми хочемо мати змогу в реальному часі подивитися, що відбувається по конкретному закладу, які відділення працюють, які не працюють, як обраховується тариф. По певним закладам, де є інтеграція МІСів (медичних інформаційних систем), ми вже бачимо ці дані. Та нам потрібно прорахувати це на рівні країни.

- Наскільки дані, які є в електронній системі, відповідають тим даним, які подавалися раніше на паперових носіях?

- Зараз дані подаються в електронній формі. Тобто якби я мав інформацію за попередні роки, коли ще була паперова форма, то ми могли б зіставити їх. На жаль, впровадження електронної звітності іде з певним саботажем, зокрема й з боку деяких медичних закладів.

- А яке бачення eHealth? Це має бути така собі електронна бухгалтерія?

- Концепція така: держава створює набір баз даних і є ще ринок медичних інформаційних систем (МІС), який вже існує. МІСи мають певний порядок підключення до цієї бази. НСЗУ затверджує функціонал, якому мають відповідати МІСи. МОЗ у цій історії, якщо можна так сказати, має рекомендаційний характер, тобто може формувати політику шляхом ухвалення певних актів. ДП "Електронне здоров’я" займається технічними аспектами, однак контракту, наприклад з дата-центром ДП чи МОЗом, не має і не укладає. Це все є на боці НСЗУ. Наразі, коли почалися зависання системи і лікарі не можуть виписати електронні направлення, ми маємо відверто про це поговорити, тому що створена проблема лікарям і пацієнтам.

- НСЗУ пояснила, що МОЗ не дав необхідного фінансування для контракту з дата-центром, і для системи просто бракує потужностей - замість необхідних 28,8 млн грн дали тільки 9 млн грн. Прокоментуйте, будь ласка.

- Передусім зазначу, що МОЗ не затверджує бюджет, це компетенція парламенту. І дійсно, кошти, що були виділені на eHealth цього року, є недостатніми для такої швидко зростаючої системи. Можливо, у період формування бюджету тодішні відповідальні не змогли досить якісно аргументувати необхідність ресурсів на eHealth, не знаю... Та наша команда зіткнулася із цією проблемою.

НСЗУ зараз має контракт з дата-центром. Система знаходиться на хмарному сервісі, який відповідно захищений. Це нормальна, правильна історія. Так і має бути. НСЗУ законтрактували певний ресурс потужностей, який мали використати до кінця року. Однак після запуску "вторинки" навантаження виросло в рази, потужностей не вистачає. Тобто ми уперлися в те, що справді не вистачає коштів, які треба перерозподілити. Відповідно команда МОЗ змушена була реагувати в екстреному порядку. Міністр підписав усі необхідні документи, і ми запустили процедуру перерозподілу коштів. Йдеться про 7,1 млн грн. І хочу зазначити, що у середу уряд ухвалив відповідне розпорядження, залишилось лише погодження бюджетного парламентського комітету, який ще на канікулах.

Що важливо: завдяки низці адміністративних та технологічних рішень безперебійну роботу системи було відновлено. І це хоч і маленька, проте важлива для лікарів та пацієнтів перемога.

- До чого тут в цій історії ДП "Електронне здоров'я"?

- ДП "Електронне здоров'я" - це люди, які займаються технічними питаннями, підключенням медичних інформаційних систем. Вони можуть статистику показати, аналітику, але вони не мають доступу до центрального компоненту eHealth.

- ДП та НСЗУ, скажімо так, конкуренти чи ні?

- Насправді на технічному рівні стосунки абсолютно рівні і спокійні. Деякі люди навіть із ДП перейшли в НСЗУ. Історично на етапі розробки планувалося, що МОЗ буде власником системи, ДП буде адмініструвати, а НСЗУ буде користувачем. Тому що для НСЗУ eHealth - це виключно інструмент, щоб заплатити за медичні послуги.

Якби eHealth нормально розробляли, то треба було б вирішити, яка архітектура, яку ми обираємо технологію розробки, яким чином підключаємо сторонні системи, як можна виходити на ринок. На практиці ж вийшло, що для eHealth обрали одну із найексклюзивніших технологій розробки. Тобто для їзди селом купили Rolls-Royce. Система написана мовою Elixir, спеціалістів з якої дуже мало. Чому обрали цю мову? Багатьом експертам складно відповісти на це запитання.

- З чим Ви не погоджуєтеся у розподілі ролей між МОЗ і НСЗУ щодо eHealth?

- Не може бути так, щоб структура, яка виплачує кошти, мала доступ до системи і могла в систему вносити будь-які дані. НСЗУ може це зробити. Вони, звісно, цього не робили і не роблять, коли виплачують кошти лікарням. Однак теоретично і технічно така можливість у них є. Що важливо: вони розробляють функціонал, користуються ним, витрачають кошти, вирішують, куди і що буде йти - занадто багато можливостей для маніпуляцій у нечесних руках. Ми ж не знаємо, приміром, які кадрові рішення можуть бути завтра або за рік чи два.

- Чи не чиниться опір розвитку eHealth – як відчуваєте? Бо вона все ж таки викриває дуже багато з того, що було приховане, зокрема щодо кількості і якості медичних послуг, які реально надаються в українських лікарнях?

- Звичайно, eHealth викриває. Звичайно, що чиниться опір. Та я, як технар за освітою, впевнений, що якби ми розуміли, куди воно має рухатися, цього опору було б менше. Зараз моє завдання - втримати eHealth, щоб система не впала. Я хочу зібрати всі зацікавлені сторони та проговорити відверто про майбутнє. Скажімо, НСЗУ залишити користувачем цієї системи, а саму систему передати в МОЗ, як це й планувалося з самого початку, з ДП "Електронне здоров'я" зробити сучасну IT-компанію, яка, зокрема, стане одним із учасників розробки. У нас є купа модулів, які треба доробити, щоб електронна система у країні якісно працювала. Та все це стримується через відсутність стратегічного бачення, тобто концепції.

Я зібрав всю інформацію по тому, що є. Приміром, у МОЗ зараз документів щодо того, як використовувалася матеріально-технічна допомога. Тут, у МОЗ, певний час працювали активісти, а коли вони пішли, залишилися державні службовці - звичайні, стандартні. Я дав доручення: будь ласка, знайдіть мені документи. Мені відповідають , що немає. Я в НСЗУ написав: "Дайте документи, як ви використовували технічну допомогу". Чекаю.

Я розумію, що НСЗУ провела величезну роботу. І в ідеальному світі, якби вони не займалися геть усім і не зациклювали все на собі, усе спокійно працювало б. Та зараз лише управлінськими методами питання не вирішити, треба, щоб баланс сил був правильний. Нам багато чого треба буде зробити, скажімо, внести зміни до законодавства, щоб повернути всі функції МОЗу. Зараз ми збираємо на базі МОЗу робочу експертну групу щодо розвитку eHealth, залучаємо експертів з ринку, тих, хто має до цього відношення, і напрацьовуємо концепцію розвитку.

Я прийшов у важку тему, у важку історію. Це, мабуть, одне з найважчих міністерств. eHealth стосується кожного, і я це розумію. Мій пріоритет – нормальна робота системи, вдоволеність лікарів і безпека даних. Треба, щоб держава була власником, однак щоб та ж, приміром, розробка фінансувалася, зокрема коштами МІСів.

- Скільки середній МІС сьогодні отримує від закладів охорони здоров'я?

- Там є різні моделі монетизації. Щоб розуміти порядок цифр, то нормальна десь ринкова ціна – 200-300 грн за користувача на місяць.

- Користувач – це заклад охорони здоров’я?

- Ні, це лікар. Це їх модель монетизації. Вони можуть брати одноразово за покупку програми чи раз на рік брати за оновлення. Загалом в Україні десь 20 тис. лікарів.

Тож якщо повернутися до ДП, то воно має стати нормальною сучасною ІТ-компанією, яка дозволить втілювати в Україні сучасну медицину. Для цього треба говорити про конкретні речі. Наразі ми бачимо, що роботу гальмує відсутність концепції.

- Ви сказали, що зараз донори не фінансують. А якщо буде концепція eHealth, тоді вони повернуться?

- Ми маємо бути вдячні нашим шановним донорам, які зробили величезний внесок у розвиток нашої держави і eHealth. Я готовий з ними тісно співпрацювати. Та я хочу, щоб держава нарешті перестала ходити з простягнутою рукою, щоб ми мали фінансову стабільність і самі стали тими, у кого переймають досвід. Це моя позиція. Ми збираємо зараз величезну кількість даних. Те, що у розвинутих країнах робилося по 20 років, у нас робиться досить швидко. Ми можемо вийти в лідери по eHealth. Для цього не потрібні якісь космічні гроші - треба надати можливість виходити на ринок розробки всім IT-компаніям, які є. Однак від сампочатку зроблено так, щоб максимально закрити доступ до розробки.

- Які плани ще окрім eHealth?

- Є ще важливе питання: eStocks. Це система, яка дозволить на рівні МОЗу нарешті розуміти наявність ліків у лікарнях. Щоб лікарні передавали через Open Data на портал інформацію про залишки лікарських засобів. Це дуже важливий напрям. Перший заступник міністра Ірина Садов'як, яка раніше працювала головним лікарем в Охматдиті, особисто мені розповідала історію, як боролася із людьми, які торгували ліками, що закуповувалися для хворих дітей.

Треба, аби інформація про наявність ліків була відкритою і система оновлювалася в реальному часі, а не раз на тиждень. Щоб можна було виявити, на якому етапі зникають ліки, знайти і покарати винних. Я знаю, що буде шалений опір, але ми хочемо, щоб у цій системі було все чітко видно: замовили ліки за такою ціною, залишок такий-то, нова партія надійде в Україну тоді-то. І щоб коли воно доїжджає на склад, це фіксувалося. Так само і за програмою реімбурсації "доступні ліки", щоби увесь рух препаратів відображався в системі.

Також у нас є плани по реімбурсації препартатів інсуліну запустити електронні рецепти. Ну і загалом у ближчій перспективі впровадити електронні рецепти на всі рецептурні препарати.

- А що з інсулінами?

- Є урядова постанова про перехід до електронних рецептів на інсуліни. А де розробка? В якому електронному вигляді? Це хтось розробляв? Наразі в цьому напрямку взагалі нічого не зроблено. Навіть проєктів жодних не бачимо. Тому з цим проєктом доведеться дуже багато працювати. Якщо буде треба, сядемо і будемо самі писати. Тут у нас робочий день закінчується о 23.00, не раніше. Практично без вихідних.

- Коли можна очікувати запуску електронних лікарняних? Їх планували запустити ще за каденції Уляни Супрун. Що ви змінюватимете?

- Їх можна запустити у тому варіанті, який ми протестували, однак там виникли певні питання технічного характеру, які не дозволяють прибрати корупцію з лікарняними.

- Чому?

- Тому що ті, хто їх виписували раніше, торгували паперами, а зараз вони будуть робити те ж, але в електронній формі. Є дві моделі. Перша - просто перенести лікарняні в електронну форму і сказати: "Починаючи із завтрашнього дня виписуйте онлайн". Друга – щоб лікарняний був підв'язаний під діагноз, а цей діагноз був у eHealth і мав запис під конкретну людину.

Згідно із першою моделлю можна виписати лікарняний на кого хочеш. І це був тимчасовий варіант для того, аби рухатися далі. Ми спільно із партнерами провели тестування і аналізуємо пропозиції, зауваження. Також працюємо над розробкою нормативно-правових актів, базового функціоналу і плануємо, що вже з початку 2021-го року цільова модель е-лікарняних запрацює. Коли лікарняні будуть інтегровані в eHealth, питання корупційних ризиків суттєво знижується.

- Чи зможе отримати електронний лікарняний людина, яка не має декларації?

- Наразі приймаємо рішення. Як варіант людині запропонують заключити декларацію, щоб увійти в eHealth. Чи буде окремий функціонал для такої категорії з окремою ідентифікацією, щоб коли декларація з’явиться, дані пацієнта підтягнулися.

- А що Ви робите із системою трансплантації?

- Це дуже резонансна тема, яку мені теж довелося вивчати, хоча я і не трансплантолог.

Історія така: є програмний продукт, по ньому є певні технічні питання, він не прийнятий на баланс, тому що хтось вирішив, що цей продукт не відповідає наданому технічному завданню. Продукт готовий, ми зустрічались із розробником, навіть запрошували правоохоронні структури, бо на розробку були витрачені значні кошти. Станом на зараз домовилися, що розробник дає нам останню версію, оскільки наразі у МОЗу немає цього продукту в принципі. Щойно вони нам її передадуть, ми створимо експертну комісію. На основі рішення комісії прийматимемо своє. Якщо дійсно система працює і відповідає технічному завданню, то будемо її запускати.

Проте у будь-якому, навіть у найоптимістичнішому, випадку треба буде провести багато технічної та організаційної роботи. Важливо, що поки це не можна розміщати усередині eHealth, бо це окремий програмний продукт.

- Але якщо людині пересадили нирку, то у системі eHealth це має відображатися?

- Звісно, має. Та я скажу, як це виглядає зараз. Зараз десь на флешці є окрема програма, що запускається, має в собі якусь свою базу даних і яка, можливо, працює. Та з eHealth вона ніяк не інтегрована. А наскільки мені відомо, питання стояло, що ЄДІСТ (Єдина державна інформсистема трансплантації - ІФ) має бути частиною eHealth. Тому треба перевірити, чи можна інтегрувати ці системи вже чи, умовно кажучи, можна доплатити, щоб щось доробити та інтегрувати. Тому поглянемо що до чого - план такий.

Нам зараз треба зібрати докупи дуже багато, близько 200 різних напрямків, і звести їх в одну історію електронної системи охорони здоров’я, починаючи з електронних лікарняних і закінчуючи медичними висновками моряків.

Ще окремим напрямком стоїть "Централь-103", служба екстреної медичної допомоги, електронний рецепт на наркотичні засоби тощо. Ми реальні люди, живемо у реальному світі. Зараз ми намагаємося втримати систему, щоб вона не розвалилася. Фіксуємо план, уточнюємо повноваження, аби повністю можна було керувати розробкою, визначати, проводити закупівлі. Ми цілком спроможні прописати технічні завдання і сказати, яким чином має працювати система, залучити розробників з ринку, прописати нормативку, прийняти роботу. Є ще плани модернізувати гарячу лінію МОЗу, щоби люди могли отримувати на ній відповіді на свої питання, а не бюрократичні відписки.

Я, може, десь емоційно розповідав, але це тому, що я цим живу і дійсно щиро вболіваю за нашу справу! Наша команда зовсім нещодавно прийшла до міністерства, проте ми вже встигли просунутися на кілька кроків. І далі буде!

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Олександр Герега: купили б Amazon, якби продавали

Міністр фінансів: "Треба шукати варіанти фінансувати дефіцит. Не бачу в цьому великої проблеми"

Заступник голови ОП Соколовська: "Недофінансовані лікарні починають отримувати довиплати за період з 1 липня"

Голова АМКУ: Акцентуємо увагу на ринках, які стосуються великої кількості споживачів

Голова АМКУ Ольга Піщанська: Я бачу ризики в розподілі справ між держуповноваженими щодо ринків

Пов'язуємо розвиток цементної галузі України з програмою Великого будівництва - Роман Скільський

Голова Вищої Ради правосуддя: Судді ОАСК не є підозрюваними у розумінні закону, тиску чи впливу на членів ВРП ніхто не здійснює

Ми мріємо створити супермаркет житла - співзасновник будкомпанії "Інтергал -Буд" Зубик

Максим Степанов: "Для реальних змін та створення сучасної медичної системи необхідно щонайменше 6% ВВП"

Телеканал «Україна 24»: ми хочемо вийти за межі ринку новин і наздогнати ТОП-6 телеканалів України

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА