15:18 04.01.2021

Навантаження на "екстренку" відбувалися приблизно в жовтні-листопаді 2020р - керівник експертної групи з екстреної медичної допомоги МОЗ

17 хв читати
Навантаження на "екстренку" відбувалися приблизно в жовтні-листопаді 2020р - керівник експертної групи з екстреної медичної допомоги МОЗ

Керівник експертної групи з питань надання екстреної медичної допомоги Директората медичних послуг МОЗ Олександр Данилюк в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" розповів про зміни в роботі "екстренкі" з початку епідемії COVID-19 і про плани оновлення автопарку швидкої допомоги, щоб всі автомобілі були старше п'яти років.

Текст: Анна Левченко

 

- З якими проблемами зіткнулася система екстреної медичної допомоги під час епідемії COVID-19?

- Виявилося кілька  основних проблем. Спочатку було наростання паніки серед населення і значне завантаження саме центральних оперативно-диспетчерських служб зверненнями з приводу COVID-19. Потім пішло більше звернень, що потребували реагування екстреної медичної допомоги. Такі звернення забирають багато часу, у зв'язку з тим що надання екстреної медичної допомоги пацієнтам з COVID-19 займає більше часу, ніж звичайне надання екстреної медичної допомоги, наприклад, пацієнту з інфарктом чи внаслідок ДТП.

 - Чому?

- Тому що підготовка до виїзду ковідної бригади дещо інакша. Така  бригада вдягається в спеціальні засоби індивідуального захисту. Друге – робота з пацієнтом також ведеться у ЗІЗ і й час роботи зростає, тому що в ЗІЗ не дуже зручно і некомфортно проводити обстеження. Якщо пацієнти важкі, їм потрібно підключити кисень, виміряти і моніторити показники життєдіяльності, що також забирає певний час. І найбільше часу забирає транспортування і госпіталізація: доїзд до ковідних лікарень є довшим, ніж до лікарень з інсультом чи після ДТП.

- Чому так?

- Ковідними є не всі найближчі до пацієнта лікарні. Зокрема, проблема проявилася особливо гостро в період пікового навантаження в жовтні-листопаді, коли лікарні часто були заповненими і доводилося їхати в наступну, наступну і наступну.

- Тобто їх доводилось шукати?

-Так, бригади проїжджали по дві-три лікарні, оскільки вони були заповнені, і заїжджати у досить віддалені заклади охорони здоров'я.  Саме тому інколи складно госпіталізувати ковідних пацієнтів. І тому виникають такі затори з автомобілями екстреної медичної допомоги біля лікарень, коли пацієнтів не встигають прийняти вчасно, виникають черги під час госпіталізацій. Але після того як пацієнта госпіталізували, бригада все одно ще не вільна, тому що обробляється автомобіль, переодягається і обробляється бригада. Саме тому часове навантаження на ковідні бригади дуже зросло і призвело до того, що пацієнти з COVID-19 очікують на бригаду екстреної медичної допомоги набагато довше від тих бригад, що виїжджають на ДТП, інфаркт, інсульт тощо.

- Бригади перевдягаються і автомобілі обробляються там в лікарні чи вже  тоді,  коли вони повертаються на станцію?

- Так, вони обробляються, якщо пацієнта госпіталізовано, як правило, біля лікарні. Це займає близько години. Наразі обробка скорочена до мінімуму і це новий стандарт, але це теж займає певний час. 

 - За вашими словами, на початку епідемії було багато звернень таких, скажімо, панічних. В чому вони полягали?

- Були хвилі таких звернень. Остання була в жовтні-листопаді, наразі вона трохи стабілізувалася, але на початку листопада на диспетчерські були пікові звернення. Хворіло дуже багато людей, мало людей були обізнані про COVID-19, не знали, що робити. Служба, яка завжди піднімає слухавку, це служба "103",  і звернення іноді так навантажували систему, що навіть додзвонитись на "103" було досить важко. Зокрема, й тому, що медики хворіють, і диспетчери теж. Вони випадали з ланцюжків надання екстреної медичної допомоги і випадають надалі.

- Чи була потреба переобладнати наявний парк автомобілів під COVID-19?

- Автопарк постійно дооснащується. В минулому році було закуплено більш як 400 автомобілів, а в цьому (2020-му – ИФ) на фінальному етапі закупівля становила ще понад 400 автомобілів за кошти державного бюджету. Додатково центри ЕМД купують автомобілі за рахунок Програми медичних гарантій. Екстрена медична допомога зараз фінансується дуже добре. На заощаджені кошти, тобто за кошти, які НСЗУ виплачувала за допомогу пацієнтам з коронавірусом, центри ЕМД закуповують автомобілі - це  5, 10 , 20 автомобілів на кожен обласний центр.

- А більшість автомобілів закуповують централізовано чи кожен центр сам за рахунок ПМГ?

- Більшість централізовано, але ПМГ дуже суттєво допомогла, вона майже удвічі збільшила спроможність центрів до оновлення автопарку. Ми взагалі плануємо в найближчі два роки 100%-во оновити автопарк і потім просто регулярно поновлювати застарілі автомобілі.

- Скільки у нас зараз автомобілів швидкої допомоги взагалі по Україні?

- Більш як 4 тисяч. Серед них, правда, є автомобілі, які не повинні працювати в системі екстреної медичної допомоги, вони застарілі. Отож плануємо, що всі автомобілі будуть нові, якісні і повністю обладнані. 

- Які саме це будуть автомобілі? Бо ми ж знаємо, що, наприклад, є реанімобіль, автомобіль класу С, а є простий автомобіль класу А…

- Клас А ми взагалі виключаєм із системи "екстренки", такі автомобілі недопустимі. Клас А їздить лише тому, що у нас недостатня спроможність держави протягом року забезпечити всіх класом В і С. В і С – це повноправні автомобілі, між ними різниця, наприклад, в оснащенні: в одному вентиляція легень автоматична, а в іншому - механічна. Тобто супер значної різниці немає, вони повністю обладнані всім необхідним для порятунку життя: кисень, монітори, дефібрилятор, шприцеві дозатори, пристрій для ШВЛ. 

- А якесь переобладнання існуючого парку саме під ковідних пацієнтів проводилося? Наприклад, встановлювали перегородки?

- Перегородки - ні, хіба що в застарілих автомобілях, де їх не було. Якщо була перегородка між водієм і медичним салоном, то автомобіль не потрібно було дообладнувати. Інколи центри додатково створюють перегородки чи захисні покриття для того, щоб обладнання, яке не задіяне для пацієнта, постійно не контамінувалося. Схожі, умовно, перегородки є в деяких служб таксі між водієм і пасажирами, в центрах екстреної медичної допомоги роблять такі перегородки для обладнання, яке не задіяне. 

- На скільки бригади швидкої допомоги були підготовлені до роботи з ковідними пацієнтами?

- Від самого початку березня вся система охорони здоров’я активно вчилася, МОЗ готував нові стандарти для роботи системи під час епідемії, тому що цей вірус абсолютно новий для системи охорони здоров’я. Було створено стандарти, за якими система екстреної медичної допомоги працює наразі. Також було проведено онлайн-навчання для працівників екстренки щодо специфіки надання допомоги ковідним пацієнтам і правильного використання ЗІЗ, тому що медичні працівники системи екстреної медичної допомоги є надзвичайно важливими для національної безпеки.

- Не було такого, що бригади відмовлялися їхати на виклик до пацієнтів з коронавірусом?

- Ні, я не знаю про такі випадки. Система екстреної медичної допомоги завжди працює в екстремальних ситуаціях. Коли немає COVID-19, то є безліч іншої небезпечної  інфекції, такі як  дифтерія, менінгококова інфекція чи навіть привозна малярія. Ці всі випадки припадають на систему екстреної медичної допомоги, не кажу вже вже про ДТП і катастрофи. Тому якихось відмов від роботи, від виїзду практично не зустрічалося, за винятком старших людей, які працюють у групі ризику. Тому ми з перших днів рекомендували не залучати працівників бригади старшого віку до пацієнтів з підозрою на коронавірус, бо вони в групі ризику. 

- Скільки було вивільнено працівників старшого віку?

- Їх не було звільнено, їх перевели на інші напрями роботи. Вони постійно їздять на інфаркти, ДТП, але ми намагалися не відправляти на COVID. На сьогодні можна вважати, що всі бригади вже спокійно працюють з ковідними пацієнтами. З першого дня вони не боялися, вони завжди працюють в екстремальних умовах. Здебільшого для них було новим лише ЗІЗ, тому що раніше викликів, що потребували ЗІЗ так часто, було мало. Втім, ці ЗІЗ завжди були в табелі екстреної медичної допомоги, бо, крім COVID-19, є багато інфекцій, з якими стикається система, але їх набагато мекнше. Спалахів особливо небезпечних інфекцій в Україні практично немає.

- Чи плануються якісь зміни в системі роботи "екстренки" у зв'язку з проблемами чи питаннями, що постали під час епідемії? Можливо, щось виявили, що змусило внести зміни в регламент?

- Найважливіші зміни - це підготовка фахівців, відпрацювання практичних навичок, зокрема навичок дихальної підтримки, дотримання чітких стандартів. Протокол було прописано ще рік тому, але саме практичного відпрацювання навичок для працівників системи екстреної медичної допомоги бракує.

- Ви маєте на увазі навички інтубації?

- Інтубації  і неінвазивної вентиляції легень, а також кисневої підтримки. Киснева чи дихальна підтримка є різних видів, звичайна - маскова/канюльна, неінвазивна вентиляція легень, інвазивна вентиляція легень з ендотрахеальною інтубацією, які вже вимикають свідомість пацієнта і переводять на апаратне дихання - ШВЛ. Тобто всі ці складові – це певний розділ у підготовці працівників, який потребує істотного доопрацювання. 

- Для працівників ЕМД буде якась перекваліфікація чи перенавчання?

- Воно мало було відбуватися в 2020 році, але через проблеми з бюджетом, на жаль, кошти з освіти для медиків було перенаправлено на інші напрями, отож навчання не проводилися системно. Але вони проводилися в онлайн-режимі, центрами ЕМД на місцях. Однак ми розуміємо, що цього недостатньо.

- Тобто ми говоримо, що під час епідемії виявилося: працівники ЕМД не мають навичок надання певних видів допомоги?

- Ми не можемо так грубо сказати, що не мають навичок. Але вони потребують удосконалення практичних навичок стосовно кисневої підтримки пацієнта у невідкладному стані. І другий момент: ми виявили, що в автомобілях класу С не просто потрібен апарат ШВЛ, а апарат з функцією неінвазивної вентиляції легень. Такі вимоги зараз теж враховано і вони реалізовуються.

- Тобто автомобілі будуть переоснащуватися чи дооснащуватися?

- Дооснащуватися.

- А скільки на це потрібно коштів?

- Так, щоб повністю покрити потребу в сучасних автомобілях – понад 3 млрд грн.

- Це на 2021 рік?

- Бюджетом на 2021-й закладено 2 млрд грн. Повністю оновити й переоснастити парк ми зможемо впродовж двох років. На все це потрібно 3,3 млрд грн. Йдеться про оновлення і автопарку, і обладнання. 

- Тобто, якщо потрібно дооснастити автомобілі класу С, буде купуватися новий автомобіль?

- Ні, дооснастити автомобіль класу С центри ЕМД зможуть самостійно. Багато центрів самостійно купували кардіографи, дефібрилятори, те, що ламається під час використання, все це центри забезпечують самі. А держава бере на себе відповідальність поступово повністю закрити потребу в автопарку, який вже обладнано на 100%. Сьогодні у нас є чимало автомобілів, які їздять уже більш як 10 років, і вони вже непридатні. 

- Скільки сьогодні автомобілів швидкої допомоги по регіонах? Скільки людей працює в системі?

- У системі наразі працює 42 тис. людей. За даними регіонів, є 3,5 тис. автомобілів типу В і 896 автомобілів типу С.  В цілому майже 4,5 тисі. Але вони розбиваються на різні категорії – до 5 років, і до 10 років. Докупити загалом по країні треба близько 1,6 тис. Автомобілів, щоб оновити автопарк і щоб всі автомобілі були не старше як п’ять років.

- За який час?

- Ми плануємо зробити це впродовж двох років. Прийнятий закон про держбюджет на 2021 рік дає надію, що це буде реалізовано.

- Зараз дуже гостро стоїть проблема маршрутизації пацієнтів, зокрема з COVID-19. Ви говорили, що автомобілі їдуть в одну лікарню, їх не приймають, вони їдуть в іншу…

- Ні, переважно вони не їздять по лікарнях, вони просто не їдуть до найближчоїу, якщо вона заповнена. Тобто якщо найближчі лікарні можуть бути вже заповнені, їдуть в третю, четверту. Були випадки, наприклад ув Київській області, коли, умовно, бригада їхала з Ірпеня до Тетієва. Уявляєте, яка це відстань? Це багато часу, і в цей час бригада зайнята, пацієнт в автомобілі у важкому стані, потребує кисневої підтримки. І бригада не могла надавати допомогу в цей час іншим пацієнтам, які її потребували. Повторюся: такий пік навантаження у нас по Україні був в жовтні-листопаді. 

- В соцмережах приводили історію, коли в ковідну лікарню госпіталізували пацієнта, але там не було кисневої підтримки, а потім виявилося, що ця лікарня не мала контракту з НСЗУ на лікування пацієнтів з COVID-19. Хто узгоджує маршрут, щоб пацієнта привезли до лікарні, яка має контракт з НСЗУ?

- Маршрут затверджують департаменти чи управління регіональних адміністрацій. Диспетчери центральних оперативно-диспетчерських служб їх реалізують. Наразі на підконтрольній уряду території України - 25 регіональних центрів, де є 25 центральних оперативно-диспетчерських служб, куди потрапляють всі телефонні дзвінки на "103". Диспетчерська точно знає про всі лікарні, які мають вільні ліжка і кількість цих вільних ліжок. Відповідно туди центральна оперативно-диспетчерська служба скеровує бригаду, надає маршрут, куди транспортувати пацієнтів. Звісно, іноді були і зараз є такі випадки, коли лікарня вже приймає пацієнтів з COVID-19, а в них ще немає договору з НСЗУ. Але якщо в такі лікарні госпіталізують пацієнта, який потребує кисню, але там немає кисневої підтримки, то в таких госпіталізаціях немає сенсу, це небезпечно для життя пацієнта, і такі речі потрібно на місцях одразу виправляти, не допускати їх взагалі. Це неприпустимо. Адже поки що кисневих ліжок в регіонах, за даними, які подають регіони, є з запасом. Щодня вони збільшується, хоча були періоди, коли їх місцями взагалі не було. 

- А як реагувати на такі історії, коли лікар телефонує по лікарнях, шукає місце для пацієнта в тяжкому стані?

- Лікар не повинен дзвонити до лікарень. Якщо пацієнт потребує госпіталізації, пацієнт або лікар цього пацієнта телефонує на "103". Якщо є покази для виїзду бригади, бригада виїжджає і везе пацієнта в ковідну лікарню, найближчу до локалізації пацієнта, незалежно від місця прописки і місця проживання. Все залежить від місця, куди до пацієнта приїхала бригада. Дзвонити сімейному лікарю чи родичам по лікарнях і шукати місце не потрібно. Такі дзвінки є зайвими, бо інформація про всі вільні місця подається центральним оперативно-диспетчерським службам і така інформація  в регіональних департаментах охорони здоров’я щодня оновлюється, в деяких оновлюється кілька разів на день. Наразі створено і тестується чат-бот для моніторингу таких місць в режимі наживо.

- Тобто пацієнту чи лікарю дзвонити в ДОЗ не треба?

- Ні. Пацієнт, який потребує екстреної медичної допомоги, коли в нього впала сатурація нижче 92%, він має біль в грудній клітці, порушення свідомості, задишку, він телефонує на "103". А до того він просто телефонує сімейному лікарю і лікується у нього. Таке лікування не потребує ні антибіотиків, ні спецліків, крім звичайних протизапальних, знеболюючих симптоматичних препаратів і пиття великої кількості рідини. 

Ще раз повторю: треба телефонувати на "103" - це єдиний варіант. Не потрібно дзвонити до лікарні. Лікарня не приїде до пацієнта, на екстрений стан пацієнта відреагує тільки система екстреної медичної допомоги, не лікарня і не департамент. Бригада екстреної медичної допомоги виїжджає до таких пацієнтів одразу після появи найближчої такої вільної бригади. Зараз є затримки в цьому, але затримки є у всьому світі. На жаль, ми не унікальна країна і нічого тут не вдієш, коли пропорції умовно такі: пацієнтів 20, а бригад 10. 

- Бригада може повезти пацієнта найближче до його місця проживання?

- До місця його перебування, незалежно від місця реєстрації. Якщо він зареєстрований в Ужгороді, а живе в Києві, то бригада завезе у ближчу лікарню Києва, де йому можуть надати допомогу.

- Тобто може бути таке, що людину, яка живе в селищі на межі Київської і Чернігівської області, але на території Київської, то її покладуть в Чернігівську?

- Такі випадки трапляються. Місце реєстрації з 1 квітня 2020 року не має жодного значення, ПМГ (програма медичних гарантій) оплачує за надання допомоги пацієнту, а не за місцем проживання, як це було до реформи.

- А по тих гучних випадках, коли не знали, куди покласти, проводились якісь розслідування?

- По тих випадках, про якімені відомо, до нас додзвонювалися навіть на робочий номер в МОЗ іноді. Наприклад, наприкінці жовтня був випадок, коли пацієнт з інсультом не міг отримати екстрену медичну допомогу вчасно, тому що всі бригади були зайняті пацієнтами з COVID. Було ДТП, коли теж не вистачало бригади, тоді постраждалі додзвонилися до МОЗу. На жаль, такі прикрі випадки були. 

- Як у такому разі реагує МОЗ? Звільняє керівника обласного центру ЕМД?

- Ми не звільняємо і не призначаємо регіональних керівників екстреної медицини, тому що вони не підпорядковуються нам, а обласним чи Київській міській раді. Але в ситуаціях, про які я згадував, керівництво центрів так само постійно в режимі нон-стоп включається, реагує та координує роботу відповідного центру екстреної медичної допомоги. Тут склалися критичні обставини, коли найближча вільна бригада була за три години їзди і зреагувала на цей випадок. Усі вільні бригади в регіоні були зайняті коронавірусом, і ДТП сталася саме там. Навантаження на систему було дуже серйозне, це якраз був кінець жовтня - початок листопада. Це був період пікових навантажень. 

- Зараз трохи легше стало?

- Наразі ситуація стабілізувалася, хоча ми не знаємо, куди воно поверне, прогнозувати важко. Але по динаміці, графіку ми бачимо певну стабілізацію навантаження. Ми вийшли на плато, тобто йшло догори-догори і зараз в системі "екстренки" спостерігаємо певне плато. 

- Скільки викликів на годину, на добу?

- Більш яке 15 тис. виїздів бригади на добу відбувається по всій Україні. 

- Це ковідних виїздів чи взагалі?

- Це всіх. Дзвінків на "103" більш як 30-33 тис. Щодня. Приблизно половина дзвінків завершується виїздом бригади, з них тільки 26% потребують госпіталізації. Тобто в середньому 74% пацієнтів, які зателефонували на "103", не потребують госпіталізації, не потребують в більшості навіть виїзду бригади. Але, на жаль, часто пацієнти перебільшують важкість свого стану, і це також завантажує систему і може викликати ситуації, коли до пацієнта з інсультом бригада може прибути невчасно, бо поїхала на підвищений тиск.

- А на підвищення тиску зараз бригади не їздять чи їздять?

- Згідно з нормативно-правовими актами, підвищення артеріального тиску не є невідкладним станом і не потребує надання екстреної медичної допомоги.

- А якщо це ознаки інсульту?

- Якщо це ознаки інсульту, то це ознаки інсульту - невідкладного стану. Показник артеріального тиску не є ознакою інсульту, це один з показників, який може бути підвищеним при інсульті. Ознаками інсульту є раптова слабкість чи параліч в кінцівках, з одного боку, раптове порушення зору тощо, тобто не підвищений тиск. Підвищення тиску пацієнт лікує зі своїм сімейним лікарем, стабільно приймаючи відповідні препарати, які до того ж частково чи повністю фінансуються за програмою реімбурсації з державного бюджету через НСЗУ з електронним рецептом.

- Яка частка приватних служб швидкої допомоги в системі?

- Екстрена медична допомога є державною і тільки державною. Приватні служби не надають екстрену медичну допомогу. Вони здійснюють виїзд медичних працівників до пацієнта. Вони не задіяні в системі "103". Але якщо пацієнт і викликав таку службу, а в нього, наприклад,  інфаркт, вони можуть на це зреагувати, але вони не є системі ЕМД. 

- Не планується залучати приватні швидкі для ковідних пацієнтів?

- Зараз і приватні “швидкі” перезавантажені, там черги і очікування часто довші, ніж в системі ЕМД. Послугами приватної медичної допомоги з виїздом до пацієнта також часто користуються пацієнти з COVID, там так само “ковідні” бригади випадають на великий час, тому так само, як в державних, виникають черги. Але приватні “швидкі” - це не є екстрена медична допомога, це законна комерційна медична практика, тобто надавачі медичної допомоги виїжджають до пацієнта, надають медичну допомогу чи на місці подій, чи транспортують пацієнта до лікарні відповідно до їхньої ліцензії.

- Зараз люди часто бачать, як "швидкі" їздять з сиренами, хоча раніше сирени вмикали лише в екстрених випадках. Це такий психологічний інструмент чи насправді так багато невідкладних станів у зв’язку з COVID-19?

- Сирени та проблискові маячки, відповідно до законодавства, вмикаються, якщо у пацієнта невідкладний стан та є потреба привернення уваги учасників дорожнього руху до безперешкодного руху спецтранспорту. У звичному режимі, коли машина не задіяна для надання екстреної медичної допомоги, вона їде без сирени. Коли машина транспортує пацієнта, життю якого нічого не загрожує, сирени також не вмикаються. 

- Тобто не було жодного наказу вмикати сирени?

- МОЗ такого наказу не видавав. 

- Те перевантаження у жовтні-листопаді, про яке ви говорили, відбувалося синхронно по всій Україні?

- В різних регіонах пікові навантаження відбувалися в різний час, але всі вони приблизно відбувалися в жовтні-листопаді. 

- Де більше навантажена система екстренки?

- Київ, Київська область. Окрім Києва, це Одеська, Харківська області.

- На що більш за все скаржаться в регіональних службах екстреної медичної допомоги?

- Пацієнти на те, що не прибули на підвищений тиск чи підвищення температури. Керівники чи працівники служб скаржаться на недостатнє фінансування, низькі зарплати, застарілі автомобілі.

- Яка зараз середня зарплата працівника бригади?

- На сьогодні зарплата в середньому по Україні - 9 тис. грн для лікаря, 7 тис. грн - для фельдшера і 6 тис. грн - для водія, 7 тис. грн - для диспетчера. З надбавками лікарі вищої категорії в середньому по країні мають 15 тис. грн, фельдшери - 12 тис. грн, водії- 8 тис. грн, диспетчери - 11 тис. грн. А в бригадах, котрі реагують на COVID-19, зарплати більш як 20 тис. грн. 

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Є окремі локації або власники, які не хочуть дотримуватися карантинних обмежень, з ними працюватимуть контролюючі органи – Віктор Ляшко

Без поповнення ресурсу приватизації об’єктів для продажу вистачить до літа 2021 року – голова ФДМУ

Без поповнення ресурсу приватизації об’єктів для продажу вистачить до літа 2021 року – голова ФДМУ

Голова ВРП про довіру до судів та суддів: це один з маркерів довіри до влади в цілому

Уряд України робить більше, ніж максимум, для забезпечення захисту прав родичів загиблих під час знищення літака "МАУ" в Ірані – Єнін

Українським політичним елітам потрібно домовитися між собою і вирішити, що робити з Росією - нардеп Верещук

Мовний омбудсмен Кремінь: Держава повинна оголосити 2021-й роком української мови

Віце-прем’єр Уруський: Розраховуємо на появу перших холдингів вже в 2021 році

Закупівлі лікарських засобів треба розпочинати раніше - директор ДП МЗУ Жумаділов

6% переробки відходів катастрофічно мало, на першому етапі потрібно досягти хоча б 30% - міністр екології Абрамовський

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА