До кінця року в Україні з'являться перші смартфони урядового зв'язку – Федоров
Ексклюзивне інтерв'ю віце-прем'єра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова агентству "Інтерфакс-Україна"
Автор: Дар Грищенко
- Минулого року Кабмін затвердив план заходів щодо впровадження 5G, згідно з яким вже в грудні 2021 року телеком-операторам планується надати права на використання РЧР для впровадження 5G за підсумками проведеного конкурсу. Однак самі оператори вважають, що запускати п’яте покоління мобільного зв’язку варто не раніше кінця 2022-го, а, може, й 2023 року. Наразі ж варто сконцентруватися на 4G. Яка ваша позиція в цьому питанні й коли в Україні запрацює 5G? Чи обговорюється це питання з операторами?
- Звісно, 4G - це наш пріоритет на сьогодні, якщо ми говоримо про мобільний зв’язок. У нас є чіткий план покриття території, а в базових KPI - за три роки підключити 95% населення до 4G-інтернету. З цією метою ми провели розподіл частотного діапазону 900 МГц, підписали меморандум з операторами. В підсумку всього за сім місяців вже 2 млн людей змогли вперше підключитися до швидкісного мобільного зв’язку, а ще близько 7 млн мешканців населених пунктів отримали другого або третього оператора, який надає 4G. Ми будуємо цифрову державу, і доступ до інтернету, безумовно, є нашим пріоритетом, адже це фундамент, який забезпечує доступ до всіх онлайн-послуг.
Оскільки світ постійно розвивається, нам потрібно звертати увагу на те, що відбувається в технологічних галузях. І ми поступово починаємо працювати в цьому напрямку: взяли необхідну постанову Кабінету міністрів про науково-дослідну роботу, яка присвячена 5G-зв’язку. Обмірковуємо вирішення проблеми з діапазоном в 700 МГц. Це теж велика робота, це інвестиції. Цього вимагає Дорожня карта з інтеграції в Європейський Союз.
Тому ми паралельно провадимо роботу. І якщо нам вже в грудні цього року вдасться почати продаж ліцензій на 5G, буде чудово. Головна мета цьогорічного тендера - дати можливість бізнесу тестувати технології. Це автоматизація виробництва спеціальним обладнанням, можливості використовувати автономні комбайни для збирання врожаю, створювати продукти доповненої реальності та ін.
Європейський Союз планує покрити всю територію 5G до 2025 року. Ми ж у ліцензійних зобов’язаннях операторів розглядаємо вимоги до покриття п’яти найбільших міст України впродовж чотирьох років. Адже зрозуміло, що зараз у країні ще немає так багато телефонів, які підтримують технологію 5G. Але вже цього року в Україні з’являться тестові центри 5G. Це теж важливо, оскільки ця технологія насамперед цікава не користувачам, а бізнесу. Вона дозволяє підвищити ефективність робочого процесу й оптимізувати витрати. Тому ми працюємо над тим, аби дати можливість протестувати технологію, щоб бізнес почав використовувати і створювати програмне забезпечення й устаткування, яке на ньому працює.
- Як надалі працюватиме регулятор - Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації - з урахуванням поновлення галузевого законодавства?
- Регулятор повинен бути незалежним. Наша позиція в цьому питанні повністю збігається з Дорожньою картою з євроінтеграції. Верховна Рада прийняла важливий законопроєкт про електронні комунікації, з драфтом якого Мінцифра довго й активно працювала. Під час моєї поїздки в Брюссель ми з європейськими колегами обговорювали його в розрізі цифровізації України. І чимала увага приділялася необхідності зміни законодавства щодо роботи регулятора телеком-галузі. Для цього необхідно розробити якісний законопроєкт, який зараз вже дискутується в комітетах Ради. Сподіваюся, що до літа цього року його приймуть бодай у першому читанні. Це дуже важливо для того, щоб ми наблизилися до європейських стандартів, до єдиного цифрового ринку ЄС. До прийняття цього законопроєкту регулятор працюватиме в поточній парадигмі, орієнтуючись на чинне галузеве законодавство.
- Як реалізовуватиметься положення про універсальну послугу доступу до інтернету? Чи говорили ви про це з мобільними операторами?
- Важливо розуміти, що універсальна послуга передбачає гарантовану можливість підключитися до мережі в фіксованому місці, це не мобільний зв’язок. Так, дійсно, її можна надавати за допомогою бездротових технологій. Але вона в будь-якому разі повинна відповідати певним параметрам якості. Наше бачення - повинен бути доступ не менше 30 Мбіт/с і низка інших характеристик з’єднання, таких як затримка, відсоток пакетів з помилкою тощо. З грудня тривають переговори з мобільними операторами для затвердження граничних показників якості, і їхні пропозиції занадто далекі від рівня передбачуваної універсальної послуги. Можливо, після впровадження 5G ситуація зміниться. Адже один зі способів застосування нової технології - це не тільки мобільний інтернет, але й фіксований бездротовий.
Сьогодні головними "помічниками" в наданні універсальної послуги є провайдери, які використовують оптичні технології підключення. На щастя, в Україні дуже розвинені мережі в містах. Але є великі проблеми в селах. Там мережі розвиваються, але вкрай повільно через низький попит і низьку концентрацію мешканців. Для прискорення процесу покриття цього року запланована субвенція в розмірі 500 млн грн. Це дозволить підключити понад 6 тис. соціальних об’єктів в майже 3 тис. сіл. Оператори зацікавилися цим і попередньо подали розрахунки вже більш ніж на 1,5 млрд грн.
Важливо створювати умови, щоб операторам було вигідно підключати українських абонентів: нормувати правила використання інфраструктури, зробити знижки для сільської місцевості, адже платити однакову ціну за опору в Києві і в селі нереально. Вся робота нашого міністерства спрямована на те, щоб мотивувати компанії збільшувати покриття. Але навіть з українськими низькими цінами на інтернет не всі можуть собі дозволити цю послугу. І для визначення фінансової доступності потрібна спільна робота з професійним регулятором і Міністерством соціальної політики.
- Як планується фінансувати таку послугу з боку держави?
- Потрібно розділяти дві можливі причини проблеми: географічну і фінансову. Для подолання географічної ми зараз використовуємо субвенцію. Для фінансової, очевидно, потрібні будуть інші інструменти. Закон "Про електронні комунікації" пропонує відразу кілька інструментів. На нашу думку, найоптимальніший варіант - компенсація вартості для кінцевих споживачів. Наприклад, якщо вартість універсальної послуги більша від певного відсотка доходу сім’ї, то люди повинні отримувати адресну допомогу. Наприклад, подібний механізм в Україні вже працює для споживачів газу.
- Як планується вирішувати конфліктні ситуації з неможливістю покриття операторами віддалених сіл через радіофобію їхніх мешканців?
- Радіофобія - це дійсно важлива проблема, яка не має реального наукового обґрунтування. Дослідження, яке проводили минулого року спільно з Українським державним центром радіочастот, підтвердило, що випромінювання базових станцій є безпечним для здоров’я. На жаль, не всі розуміють, що якісний зв’язок без інфраструктури, без вишок неможливий. Ми сподіваємося на сприяння з боку місцевої та обласної влади, підтримку CDTO в обласних адміністраціях. Важливо, щоб місцеві ради допускали обладнання операторів на державні будівлі, щоб прискорювалися в питаннях щодо виділення землі, з підключення до енергетичних ресурсів та ін. Відповідні законопроєкти перебувають на етапі узгодження, і важливо, щоб їх підтримав не тільки Кабмін, але й Верховна Рада.
Всесвітня організація охорони здоров’я офіційно підтвердила, що негативного впливу на здоров’я людей не справляє навіть 5G-зв’язок. Ми ж намагаємося вести постійну комунікацію з населенням через ЗМІ, знімаємо ролики на YouTube з поясненням, що в Україні жодних проблем з радіовипромінюванням немає. Ба більше, в нас рівень випромінювання вишок у десятки разів менший, аніж в Європі. Нещодавно спільно з МОЗ ми наблизили санітарні норми до європейських, щоб оператори могли поліпшити своє покриття.
З точки зору віддалених регіонів, нам потрібно більше комунікувати, щоб люди отримували реальну користь від інтернету, відчували прогрес. Тоді й проблем з установкою обладнання більше не буде.
- Яка ваша думка щодо обов’язковості реєстрації мобільних абонентів? Більшість країн говорять, що вона необхідна, хтось вводить, хтось ні...
- Я проти обов’язкової реєстрації, краще забезпечувати розвиток продуктів, створюючи потребу в ідентифікації. Ось, наприклад, з Дією в смартфоні можна підтвердити свою особу, подорожувати всією країною, підписати будь-який документ. І її встановлюватимуть не тому, що уряд зобов’язав встановлювати держпослуги в кожен смартфон. Ми повинні стимулювати ринок, а не зобов’язувати абонентів.
- Але ж sim-карта й мобільний номер вже стає частиною ідентифікації користувача, насамперед в банках. При цьому в нас близько 90% неідентифікованих номерів, багато шахрайських схем щодо sim-карт...
- Гадаю, потрібно зробити так, щоб люди самі захотіли зареєструватися. Наприклад, розвивати mobileID, зробити вигідніші тарифи для контрактних/ідентифікованих абонентів. На мою думку, наразі суспільство не настільки довіряє державі, щоб можна було вводити обов’язкову реєстрацію номерів. Я взагалі поки не бачу в цьому потреби.
- Уже не перший рік порушено питання організації зв’язку на окупованих територіях. Яким ви бачите вирішення цієї проблеми?
- Після того як вирішиться конфлікт, з’явиться можливість максимально пріоритизувати відновлення цифрової інфраструктури на наших землях. Наразі в Криму немає відсутній зв’язок від українських операторів, в ОРДЛО він присутній частково. Робота зв’язку неможлива без відповідної інфраструктури, а забезпечити її будівництво й обслуговування на окупованих територіях немає змоги. Насправді непросто знайти навіть бригади, які готові працювати поблизу лінії розмежування. Ба більше, представники окупаційної влади відібрали мережі, побудовані українськими операторами. Зараз уряд працює над тим, щоб забезпечити жителям окупованих територій можливість користуватися віртуальним номером мобільних операторів.
- Не менш гостре для України питання - організація урядового зв’язку. Як плануєте його вирішувати?
- У нас зараз з’явився бюджет. Ми хочемо цього року разом з Держспецзв’язку покращувати якість урядового зв’язку, замінити старі "жовті" телефонні термінали на сучасні, а також почати запуск захищеного урядового мобільного зв’язку - розробити смартфони із захищеною операційною системою. Вони теж виконуватимуть функцію урядового зв’язку. Плануємо, що наприкінці цього року з’являться перші такі смартфони. Подібні рішення працюють у низці країн, є кілька вендорів, які пропонують подібні рішення. В кожного бренду є свої кейси, які вони наводять як приклад.
- Чи плануєте проводити тендер? Чи за домовленістю з якоюсь конкретною компанією?
- Цим займається Держспецзв’язку, адже насамперед це сфера їхньої відповідальності.
- Ще одна проблемна точка - торгівля базами даних. В Україні існує понад 135 держреєстрів і є ризик, що "зливу" особистих даних. Як ви працюєте з питанням захисту персональних даних громадян України? Хто відповідає за витік?
- Ми провели аудит всіх реєстрів, дали рекомендації щодо того, як усунути найбільш чутливі моменти, допомогли виправити вразливі місця. В Україні значна кількість реєстрів, і вони перебували в жахливому стані. Зараз ми поступово поліпшуємо ситуацію. Почали формувати політику, яким повинен бути державний реєстр, базові вимоги до нього: про те, що всі дії повинні "логуватися", що доступ повинен бути тільки з електронним ключем. І за останній рік не було витоків баз даних. Якщо й виникали якісь публічні скандали, то через появу в інтернеті скомпільованих баз даних деяких банків і частини публічної інформації, яка була доступна ще до 2019 року.
Однак ця проблема реальна. Єдине рішення, яке я бачу - стратегічне, і над ним ми працюємо вже дев’ять місяців. У розробці окрема спеціалізована державна платформа для розгортання реєстрів. Ми створюємо власну платформу на основі відкритих технологій, аби уникнути залежності від розробника. І щоб реєстри можна було підтримувати як внутрішніми силами, так і з допомогою зовнішніх розробників.
Відповідно, коли ми закінчимо, можна буде поступово перевести всі реєстри на цю платформу. Її сенс не тільки в максимальній захищеності та впорядкованості даних. У рамках цієї платформи можна буде створити базовий реєстр буквально в кілька кліків. Це, по суті, конструктор реєстрів, який відразу надає ще й інструменти аналітики. Звісно, все за електронними ключами. Також буде доступний "кабінет чиновника".
Гадаю, багато країн захочуть використовувати такий продукт. Тому ми справді робимо його "на виріст", навіть у чомусь на експорт. Плануємо в кінці цього року закінчити роботу з самою платформою, почати поступово створювати й переводити на неї базові реєстри. Вона буде захищена за всіма останніми канонами кіберзахисту. А ще заощадить бюджету великі гроші, тому що в Україні до створення Мінцифри дуже багато заробляли саме на створенні реєстрів та їх підтримці.
- Наскільки мені відомо, не тільки на підтримці реєстрів, а й на закритті певних даних. Як ви ставитеся до відкритості фінансової звітності компаній? У нас існує реєстр юридичних осіб, де відповідно до закону повинна розкриватися фінзвітність компаній. Але за фактом її там немає. Вона доступна тільки за запитом, і то не завжди…
- Зараз відповідну постанову вже розроблено, триває узгодження на Кабінеті міністрів. І якщо цю постанову приймуть, компанії повинні будуть розкрити свою фінансову звітність і перевести її в формат відкритих даних. Це нормальна світова практика. Для інвестора це реально спрощує життя й розуміння ринку, тому така постанова є, і вона насамперед - про відкриття різних наборів даних за різними напрямками. Це питання невдовзі буде винесено на засідання уряду, і, сподіваюсь, його затвердять.
- Хто може бути технічним оператором реєстрів у цій новій конфігурації? Тільки держава чи якісь приватні компанії?
- Є різні моделі. Тут потрібно розглядати залежно від типу реєстру, від його напрямку: і той і інший підхід може бути успішним. Але важливе не це. Важливо, щоб державне підприємство конкурувало з бізнесом, а не монополізувало. Потрібно, щоб було якісне технічне завдання, розроблене задля реалізації плану, а не під конкретного підрядника. А бізнес нехай з державою конкурує, якщо захоче. Ми не за те, щоб максимально все робила держава. Держава повинна правильно поставити завдання й делегувати бізнесу, тоді буде й конкуренція, і зниження ціни, й підвищення якості.
- Тобто може бути тендер на розробку реєстру?
- Так. Зараз немає єдиних стандартів розробки, й саме тому в нас "зоопарк" різних реєстрів. Ми цю ситуацію змінюємо розробкою єдиної платформи, яка стане фундаментом. Її можна буде в майбутньому віддавати на аутсорс, щоб бізнес міг на ній розробляти окремі продукти.
- Щодо теми реєстрів. У бізнесу за останній час дедалі більше питань до реєстру буддіяльності. Одне з головних: чому можливий варіант "сліпих" карток, де велика частина рядків не заповнена?
- По-перше, цей реєстр ще в процесі створення, він постійно поліпшується, наповнюється, в ньому відкриваються нові функції. По-друге, там є частина даних і частина об’єктів, які розроблялися й запроваджувалися в експлуатацію або починали будуватися ще до 2011 року, і ми зобов’язані враховувати ці дані. Плюс формат і набір відкритих даних, який був прийнятий для порталу OpenData, - один, а зараз ми збираємо інший набір даних.
Будівельна галузь - мабуть, одна з найскладніших і турбулентних. Наш реєстр-портал - це, напевно, найміцніше, що було створено за цей рік, і те, що реально активно розвивається. Уже можна подивитися карту України в режимі "відкритих даних". Є всі об’єкти, введені в експлуатацію за цей час, або ті, які почали своє будівництво. Та ж таки ситуація з "Епіцентрами": чому вона взагалі з’явилася в ЗМІ й стала публічною? Тому що був доступ до відкритого порталу даних в режимі реального часу.
- Як тоді могло статися таке масове вкидання сертифікатів по "Епіцентру"? Це випадковість чи закономірність?
- "Епіцентр" просто в одну мить подав усю інформацію, почали реєстрацію. Напевно, після того, як в мережі з’явилася інформація про те, що об’єкт в Миколаєві, в якому сталася пожежа, не був введений в експлуатацію, менеджмент торгової мережі зрозумів, що почнуться перевірки по інших об’єктах, і подав документи одночасно по всіх об’єктах. Але ніхто не очікував, що це виявиться, раніше ж факт подання документів ніхто не публікував. І якби не було публічного доступу, то про це б ніхто ніколи й не дізнався б. Саме тому ми виступаємо за необхідність відкривати дані.
На жаль, цей реєстр зараз в такому собі режимі половинної трансформації. Саме тому ще є дані і держоргани, які "зависли" в режимі ліквідації, люди, за якими залишається якесь фінальне слово.
- Коли, за вашою оцінкою, на будпорталі перестануть з’являтися "сліпі" картки, зворотний хід реєстрації цих карток?
- Такі випадки можливі, наприклад, у документах до 2018 року - в старому реєстрі якість даних майже не контролювалася, поки Держстат не підписав з ДАБІ договір і не почали стежити, як реєстратори заповнюють картки документів. Відсутність якісних даних - головний бар’єр для автоматичних реєстрацій документів. Системі просто нічого перевіряти й потрібно втручання людини. До того ж там не зворотний хід, а редагування картки. І при цьому залишається слід, що видно публічно, тому неможливо нічого змінити непомітно. Я вважаю, що реформа буде фіналізована, коли ухвалять необхідний законопроєкт. Сподіваюся, що його приймуть до кінця літа.
- Коли буде доступний АРІ з реєстром?
- Дивлячись для яких цілей. API для реєстраторів нерухомості працює з першого дня запуску системи, зараз йде тестування API для населених пунктів, щоб вони могли відображати дані системи у своїх місцевих містобудівних кадастрах. Плануємо запустити в березні. Все залежить ще й від законодавства, від того, в якому напрямку все-таки буде фіналізована реформа. А поза тим, зараз вже десятки тисяч суб’єктів працюють на порталі й досить успішно.
- Перейдімо до наступного питання - Cloud First. Якими ви бачите найближчі дії держави щодо підтримки та стимулювання діджиталізації держустанов і бізнесу?
- Чим більше у нас стає CDTO - заступників із цифрової трансформації, сучасних менеджерів, людей з ІТ - тим більше "хмари" пронизують державу. Це абсолютно нормальний підхід у цифровій державі. Адже раніше дуже багато заробляли на закупівлі обладнання, "заліза". Закон про хмарні послуги вже пройшов перше читання Ми його розробили спільно з парламентським комітетом цифрової трансформації й представниками ринку. Він уже готується до другого читання. Сподіваюся, цього року Україна обов’язково прийме цей законопроєкт. Це дозволить значно оптимізувати державні витрати. Так, існують дані, які повинні зберігатися тільки на території України, наприклад, наш медичний реєстр, демографічний реєстр. Але якщо це реєстр ліцензій на азартні ігри (наприклад), то чому він не може лежати десь на AWS, Microsoft, або в іншому дата-центрі?
Я добре ставлюся до ініціативи Cloud First. Завжди виступаю за простоту, за те, щоб бізнес реалізовував всі можливі рішення, без нарощування зайвої компетенції на боці держави. Тим більше, коли це стосується фізичних ресурсів. Тому я підтримую "хмарний" законопроєкт. Після його прийняття стане зрозуміло, які дані зберігатимуться виключно на території України, а які можуть зберігатися за кордоном. "Хмари" - це гнучкий спосіб запускати продукти, тестувати, зупиняти, хостити дані. За різними підрахунками, це мільярди гривень економії на рік. Наприклад, Англія за чотири роки після впровадження стратегії Cloud First заощадила 3,5 млрд фунтів стерлінгів. І якщо це дає величезну економію навіть у країні з нульовою толерантністю до корупції, то в Україні можна чекати ще більш вражаючого ефекту.
- Яка ваша оцінка обсягів хмарних послуг, яких потребують держоргани?
- За прогнозами світових експертів, до 2022 року 75% всіх великих організацій буде розгорнуто на хмарних платформах. Оскільки всі державні організації мають насамперед бази даних, які вимагають високого рівня захисту і безпеки, вони повинні розміщуватися на хмарних сервісах.
- У жовтні 2020 року Мінцифра підписала меморандум про співпрацю з Microsoft. За його умовами, компанія вкладе в розвиток хмарних сервісів на українському ринку близько $500 млн. Чи почалася вже ця співпраця? Чи правда, що Microsoft побудує дата-центр в Україні?
- Так, минулого року ми підписали меморандум про співпрацю з Microsoft. Хочу уточнити, що $500 млн - це вартість розгортання програми Azure Expansion. Зараз у нас дуже щільна робота з Microsoft в більш ніж 10 різних напрямках. За нашими домовленостями, ми повинні вийти до вересня цього року з конкретними результатами й досягненнями з обох сторін. Одним з таких досягнень має бути створення й розвиток хмарної інфраструктури Azure на території України. Мінцифра наполягає на тому, що інфраструктура хмарних сервісів повинна розміщуватися виключно в Україні. У Microsoft дуже сильна лінійка спеціального ПЗ для держорганів, вони її активно впроваджують у різних країнах.
- Чи користуються ним в Україні?
- Наскільки я знаю, в нашому уряді це ПЗ не використовується. Від початку пандемії наші школи використовували низку продуктів Microsoft для школярів, вони тоді давали безкоштовний доступ до цих інструментів.
У команди Microsoft зараз є пропозиції для нас, наша робоча група їх вивчає. Зокрема, в Microsoft є чудова пропозиція щодо електронної демократії. А також система управління проєктами, яку ми вже активно впроваджуємо з першим пілотом.
- Кілька років тому Microsoft публікував статистику з використання ліцензійного програмного забезпечення в Україні. І в них були дуже невтішні цифри, особливо щодо держорганів. Але ж через це дуже страждає безпека. Яка зараз ситуація з піратським ПЗ у держорганах?
- Бачу постійні запити на закупівлі ліцензій. Проблеми ще існують, однак ситуація значно покращується. Зараз ми сфокусовані на реєстрах і якості даних у них. Так, є проблеми з комп’ютерами, програмним забезпеченням, швидкістю роботи чиновників. І це важливо. Але в моєму ідеальному світі чиновників має бути мінімум, а послуги повинні бути автоматичними. Тому можна працювати з симптомами проблеми, виділяти зараз шалені гроші на ПЗ, а можна вирішувати проблему. Особисто я на найближчі кілька років роботи планую фокусуватися на вирішенні саме фундаментальної проблеми.
- А безпека через це не постраждає?
- У нас секретні дані так просто на пошту або в месенджери не потрапляють. У цьому напрямку працює Служба безпеки, атаки на документообіг успішно відбиваються. В принципі, особливих проблем наразі немає.
- Коли в Україні буде електронна валюта? Що для цього потрібно?
- Чесно? Розробка й запуск електронної валюти або е-гривні - це компетенція виключно НБУ. Наше завдання - запустити легальний ринок віртуальних активів, створити правове поле для роботи з віртуальними активами в Україні. Щоб діяльність українських криптобірж і обмінників як постачальників послуг, пов’язаних з обігом криптоактивів, функціонувала в правовому полі держави. Щоб банки відкривали рахунки для компаній, які спеціалізуються на віртуальних активах, і проводили операції з ними. Щоб українські профільні компанії не виїжджали в інші країни в пошуках роботи з віртуальними активами. Це правове поле існуватиме в Україні.
- Що робить Мінцифра в цьому напрямку?
- Законопроєкт №3637 "Про віртуальні активи", який ми розробили, вже прийнятий у першому читанні. Він гарантує безпеку для користувачів і судовий захист прав на віртуальні активи. Водночас наша команда працює над тим, щоб створити в Україні привабливу юрисдикцію для роботи іноземних компаній, які спеціалізуються на віртуальних активах, і в такий спосіб залучити інвестиції в галузь. Йдеться про конкурентоспроможні умови, які мають переваги перед іншими країнами, де буде комфортна взаємодія з регулятором і оптимальне оподаткування, щоб стимулювати розвиток інновацій всередині нашої країни. Інвестиції підуть у галузь. Легалізація ринку віртуальних активів - це додатковий драйвер зростання цифрової економіки в Україні.
- На початку року Мінцифра підписала меморандуми зі Stellar Development Foundation, UVCA і компанією Hacken для розвитку віртуальних активів в Україні. Що це означає?
- В тексті меморандуму йдеться про сприяння розвитку національної цифрової валюти. Сприяння розвитку не означає участь у прямій розробці. Співпраця зі Stellar Development Foundation в контексті питання національної цифрової валюти передбачає виключно створення і розвиток сервісів, які можуть використовуватися електронною валютою або стейблкоїнами в майбутньому. Мінцифра як експерт ринку віртуальних активів може тільки сприяти розвитку проєкту національної цифрової валюти - е-гривні, тобто брати участь у робочих групах, а також консультувати й пропонувати проєкти для імплементації е-гривні в майбутньому. Питання, коли саме ми побачимо е-гривню, уповноважені коментувати виключно представники НБУ.
Співпраця зі Stellar Development Foundation не є ексклюзивною, але вельми важлива й цікава в контексті міжнародної експертизи, яка потрібна для ефективного розвитку екосистеми віртуальних активів в Україні.
- Щодо меморандуму з UVCA і Hacken.
- Зараз ми перебуваємо на фінальному етапі підготовки звіту з дослідження функціонування українських компаній-емітентів криптокенів - що сталося з компаніями, наскільки успішні, яку суму грошей їм вдалося грошей залучити й ін. Це тільки одне з досліджень. У планах - низка досліджень різних напрямків криптоіндустрії. Плануємо вивчати потенціал українських профільних компаній на ринку віртуальних активів, аналізувати можливі ризики та перспективи, яка роль держави загалом, і як держава як "сервіс" може сприяти розвитку криптобізнесу в нашій країні. Подібні дослідження особливо важливі в контексті формування стратегії довгострокового розвитку ринку віртуальних активів в Україні.
- Українські дата-центри активно підтримують ініціативу з надання їм можливості закуповувати атомну електроенергію безпосередньо. Як ви оцінюєте цю ідею? Наскільки вона реалізується в Україні?
- Як мені відомо, спроба прийняття відповідного законопроєкту провалилася. Але в принципі, якщо немає шкоди для держави, якщо енергія не продається за ціною, меншою від собівартості, а держава на цьому заробляє і відповідально використовує надлишки, то я дивлюся на такі рішення позитивно. Головне, щоб це не вбивало енергетичну систему країни й не створювало новий пільговий напрямок, на якому хтось з олігархів заробляв би. Тому тут повинен бути сформульований дуже чіткий підхід, об’єктивний, державний.
- Співпраця з Netflix. Восени зі ЗМІ стало відомо, що Netflix працює над створенням українського інтерфейсу, в січні там вийшов перший повнометражний фільм з українським дубляжем і субтитрами. На якому етапі нині співпраця України з Netflix?
- Я особисто брав участь у переговорах з представниками Netflix. Знаю, що вже кілька студій адаптують в Україні контент Netflix українською мовою. Тобто в них є плани щодо розвитку українського ринку. Але мета команди Мінцифри - щоб такі світові технологічні компанії, як Netflix, відкривали свої R&D офіси в Україні. І ми зробимо для цього все можливе. У мене є окремий зам - Олександр Борняков, який разом з командою займається напрямком взаємодії з такими міжнародними брендами, великими цифровими компаніями.
- До речі, про взаємодію з великим бізнесом. КСЗІ - цей вічний камінь спотикання...
- Це в минулому. Так, раніше на цьому сертифікаті заробляли. Але не ми. Ми працюємо за чесну зарплату, ми допомагаємо бізнесу, а не штучно заважаємо йому працювати. Тому зараз жодна компанія не може сказати, що є проблема з отриманням КСЗІ.
- Усувати не плануєте?
- Ні. Ми приймаємо неймовірну кількість актів, націлених на переосмислення цієї процедури, підлаштовування її під сучасні стандарти тощо. Змінили все керівництво Держспецзв’язку, завели туди вчених з харківських інститутів. Там зараз працюють люди справи. Ми самі отримували КСЗІ на "Дію", і відбулося це дуже швидко. По ринку дивлюся, що жодних проблем немає, ніхто не гальмує. Раніше проблема полягала в банальній корупції, якої сьогодні вже немає.
- З 1 січня 2021 року в Білорусі діє оновлений податковий кодекс. Він збільшує ставку прибуткового податку для IT-індустрії з 9% до 13%. 2020 року білоруські ІТ-компанії вже почали переїжджати в Україну. Скільки білоруських компаній перебралося сюди дотепер? Чи очікується новий приплив у зв’язку з новим податковим кодексом в Білорусі? Чи є якісь спільні проєкти з білоруськими IT-компаніями?
- Наразі в Україну вже переїхало майже 40 білоруських компаній. Це близько 2 тис. співробітників. На мою думку, для того, аби залучати в десятки разів більше айтішників, нам потрібно запустити проєкт "Дія City", який створює найкращі умови для ведення IT-бізнесу. Він легалізує систему з 5%-ним податком, з податком на виведений капітал, з комфортними, прозорими умовами праці, з відсутністю радянського трудового кодексу. Але корінь проблеми все-таки в податковій системі. Чому в Білорусі їхній проєкт з ІТ-технологіями так злетів? Тому що там була максимальна лібералізація податкових відносин, те саме було з Кремнієвою долиною, те саме зараз в Дубаї. Нам потрібно докорінно змінювати нашу податкову систему, щоб ставати привабливішими.
"Дія City", по суті, віртуальна зона, такий собі реєстр. Якщо IT-компанія підходить під його критерії (певні види діяльності, середня заробітна плата + мінімальна кількість співробітників), то стає резидентом "Дія City" і платить 5% ПДФО плюс військовий збір. Тобто як зараз для третьої групи ФОП, але цілком легально. Всі критерії перевіряються автоматично за реєстрами без участі чиновників, тобто без регулятора. В такий спосіб співробітники цих компаній "відбілюють" свою заробітну плату, компанії можуть виходити на IРO, стають зрозумілішими для інвесторів.
Зараз законопроєкт по "Дія City" допрацьовується відповідно до коментарів індустрії й буде винесений на перше голосування вже в березні. Ми багато дискутуємо з IT-ринком щодо нього. Бідний IT-ринок України протягом 30 років зазнавав утисків, тому вони бояться, що "Дія City" створюється для того, щоб усіх туди загнати, вставити їм палиці в колеса. Але ж цей проєкт передбачає абсолютно добровільну участь.
Я спочатку дуже засмучувався. Гадав, чому вони так? Ми ж хочемо створити для IT-індустрії найкращу податкову систему у світі. Таку систему, щоб всі інші індустрії захотіли її для себе. А вони постійно намагаються знайти якийсь підступ. Але я розумію. Якщо твій бізнес 30 років поспіль утискали, повірити в хорошу державу складно. Отож, нам залишається просто крок за кроком показувати, що немає ніякого підступу, що ми реально хочемо допомогти бізнесу розвиватися, що у нас вже є невеликі перемоги тощо. Ми дійсно чуємо IT-ринок, а отже, 70% рекомендацій до законопроекту (а приблизно стільки із них розумні) будуть враховані.
- До "Дія City" дуже багато запитань не тільки від бізнесу, а й від самих працівників ІТ-ринку. Чимало айтішників, які зараз працюють на "галерах", бояться, що в підсумку в них заберуть навіть той мінімум соцзабезпечення, який зараз гарантований КЗпП. Ви враховуєте такі моменти?
- Гадаю, що "Дія City" - концепт ідеальної країни, і коли після впровадження в IT-галузі всі побачать, що це ефективно працює, таку систему зі створення найкращих податкових умов можна буде масштабувати на інші сфери держави. IT-ринок доволі саморегульований. Ми, по суті, хочемо легалізувати те, що й так зараз там працює. IT-компанії соромляться, що вони оптимізують витрати ФОП. Тут нема чого соромитися. Ця індустрія розвивається, купа робочих місць, божевільні гроші, молодь, навчальні курси - цим треба пишатися. А держава повинна просто легалізувати ту систему, що й так працює, і надати додаткові можливості для зростання. Тому я впевнений, що ІТ - саморегульована й самодостатня сфера, і жодних проблем у ній не буде. Вона повинна почати рости значно швидше після запуску "Дія City".
- Цифрова адаптація державних сервісів: ТОП-5 проєктів із запланованих до оцифрування в поточному році?
- Зміна місця реєстрації - найпопулярніша послуга в нашій країні. В кожному ЦНАП щорічно найбільше людей змінює місце реєстрації. Але при тому, що це найпопулярніша послуга, кожен третій живе не за місцем реєстрації, а мільйон українців взагалі не має місця реєстрації. Ми розробили зміни в законопроєкт, підготували постанову Кабінету міністрів про експеримент, в рамках якого можна буде змінити місце реєстрації онлайн. Ми знищуємо за фактом штамп у паспорті про прописку. Створюємо портал, де чиновники самі зможуть подивитися місце реєстрації людини за певним ідентифікатором. У нас сьогодні понад 7 тис. реєстрів громад, і це проблема. Тому що вони між собою ніяк не взаємодіють. Людина переїжджає, а громада не знає, що вона переїхала, бо вони не обмінюються даними.
І найважливіше на цей рік - ми хочемо заборонити державі вимагати в людини паперові документи, якщо вони вже є в реєстрах. Перекласти цю відповідальність і витрату часу з плечей звичайного громадянина на голову чиновника, який отримує за це зарплату. Тому вже у вересні цього року ми увійдемо в режим "paperless". Плюс "Дія ID" - революційна можливість підписувати документи за допомогою смартфона, яку ми розробляємо.
- Як плануєте вирішувати проблему слабкої доступності цифрових державних послуг у регіонах?
- Мета Мінцифри - щоб у кожного українця був рівний доступ до отримання державних послуг - і онлайн, і офлайн. Це та модель цифрової держави, до якої ми йдемо.
Для отримання онлайн-послуг ми забезпечуємо кожного українця швидкісним інтернетом. Але паралельно працюємо і над розвитком ЦНАП, щоб людина могла отримати послугу офлайн. Наша мета - розвинути мережу ЦНАП і максимально спростити процес надання адмінсервісів. До 2023 року ми плануємо, по-перше, зробити послуги максимально близькими й доступними. Щоб жителі селищ і маленьких містечок не їздили в райцентри або сусідні міста, щоб відстояти в чергах і оформити якусь довідку. Ми хочемо, щоб найближчий ЦНАП був розташований в межах 14 км. Так ми зможемо забезпечити 9,5 млн українців державними сервісами в сучасних ЦНАП. По-друге, ми хочемо запровадити принцип єдиного вікна. Щоб геть усі адмінпослуги були доступні в ЦНАП.
- Нагальне питання. Україна ввела санкції щодо програмного забезпечення Indusoft і ISS. Чимало великих компаній користуються ПЗ цих виробників: "Метінвест", КБ "Південне", "Київводоканал", заводи. Чому було прийняте таке рішення? В чому, власне, проблема? І що тепер робити тим компаніям, які користуються таким ПЗ?
- Це питання до інших відомств. Я, якщо чесно, не володію цією інформацією. І навіть не знаю, як прокоментувати.