16:00 07.04.2021

Є мільйон охочих за свої гроші завезти вакцину і почати вакцинувати в приватних клініках, але ці спроби закінчуються нічим – голова комітету Ради з питань здоров'я нації Радуцький

17 хв читати
Є мільйон охочих за свої гроші завезти вакцину і почати вакцинувати в приватних клініках, але ці спроби закінчуються нічим – голова комітету Ради з питань здоров'я нації Радуцький

В ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" голова парламентського комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький підсумував роботу комітету та системи охорони здоров'я за минулий рік, поділився планами розробки системних законопроектів і розповів про те, якими можуть бути вакцинні паспорти.

Текст: Анна Левченко

 

- Як ви оцінюєте минулий рік, в якому були й COVID-19, і старт другого етапу медреформи?

- Рік виявився важким для системи охорони здоров’я подвійно. В рік, який співпав з COVID-19, ми опинилися в ситуації, коли виявилося все, що було не допрацьовано в реформі, були труднощі з фінансуванням, обмеження у зв’язку з карантином через COVID-19. Скасовувати реформу ніхто не хотів, цього робити не можна, але другий етап не був реалізований в повному обсязі. З іншого боку, ми виправили в системі існуючі недоліки. Тому, я думаю, що 2020 рік і системі охорони здоров’я, і другому етапові медреформи приніс дуже багато користі. Наприклад, епідемія показала прорахунки фінансування інфекційних лікарень, тому що інфекційні лікарні не можуть фінансуватися за пролікований випадок. Вони повинні фінансуватися за "готовність до надання мед послуг", але поки не почалася епідемія, це не всім було зрозуміло. Сьогодні цей недолік виправлено й інфекційні стаціонари через НСЗУ фінансуються коректно. Передбачати такі речі, поки вони не відбулися, було неможливо.


- Епідемію ніхто не міг передбачити…

- Так, тому я й кажу про виправлення помилок, а не про критику медреформи. Аналогічні питання були й з протитуберкульозними диспансерами. Епідемія розкрила всі ці недоліки, які ускладнювали імплементацію медреформи, але, з іншого боку, зараз в нас є реальна надія на те, що другий етап буде завершено і він, як і перший етап, принесе користь системі.


- Чи є перспективи збільшення фінансування системи охорони здоров’я?

- У 2020 році значну частину коштів переспрямовали саме на фінансування боротьби з COVID-19, тому, природно, з фінансуванням решти медичної допомоги виникли труднощі. Проте я вважаю одним з досягнень, що саме фінансування боротьби з COVID-19 було здійснено повністю, з надбавками, із закупівлею медикаментів, з фінансуванням ковідних стаціонарів. Звісно, коли з однієї кишені гроші перекладають в іншу, щось залишається недофінансованим. На жаль, бюджет країни не дозволив на 2021 рік виділити ті кошти, які прописані в законі - 5% ВВП на пакети державних гарантій. У 2021 році фінансування ПМГ ми збільшили до 4,2% ВВП, але цього все одно мало.

Проте навіть при урізаному фінансуванні на 2021 рік, з 1 квітня в рамках ПМГ збільшується й кількість пакетів: якщо в 2020 році їх було 32, то в 2021 році їх буде 35. Крім того, ми вводимо додаткові коефіцієнти, наприклад, якщо в рамках онкологічного пакета променева терапія проводиться на застарілому обладнанні, то така послуга коштує 34 тис грн, а тим лікарням, де працюють сучасні лінійні прискорювачі, введений коефіцієнт 1,5, тобто вартість послуги в 1,5 рази більша. Так само й з кардіологією, і з іншими високотехнологічними напрямками. Вважаю це досягненням, тому що й лікарня, й місцева влада будуть зацікавлені використовувати більш сучасне, а отже, більш безпечне й більш ефективне обладнання.


- Як регулювалося правове поле для боротьби з COVID-19?

- Ми прийняли норми, які стимулюватимуть виробництво лікарських засобів вітчизняними фармвиробниками. Зокрема, ми скасували "вічнозелені" патенти, дозволили застосування ліків оф-лейбл, що дуже допомогло для розробки протоколів терапії COVID-19. COVID-19 - нове захворювання, до нього немає специфічного лікування ніде у світі. У старому правовому полі лікар, який застосував для лікування пацієнта з COVID-19, наприклад, протималярійні ліки, повинен був нести кримінальну відповідальність. Але ми зняли це обмеження і, як увесь цивілізований світ, дозволили використання препаратів, які розроблялися не для лікування COVID-19, оскільки на момент їх розробки коронавірусної інфекції ще не було.

Крім того, ми зняли ПДВ й спростили імпорт медикаментів та обладнання, необхідно для боротьби з COVID-19. У правовому полі України з’явилося поняття "екстреного використання", яке давно існує в усьому цивілізованому світі.

Епідемія показала дуже багато прогалин в українському законодавстві. Сьогодні завдяки пандемії Україна стала більш підготовленою до таких викликів. Важливо, що ми наростили потужності й відновили роботу лабораторій. Ще дуже важливо, що Україна оцінила необхідність утворення такої структури як НСЗУ, яку дехто до епідемії вважав непотрібною надбудовою. Сьогодні ми розуміємо, що це дуже потрібний елемент системи. Ще Україна оцінила закупівлі через ДП "Медичні закупівлі України" (МЗУ). Ми бачимо, що нарікань на МЗУ менше, ніж нарікань на закупівлі через міжнародні організації. Розвиток МЗУ триває.

Залишається виправити помилку, яка була допущена в 2016 році, коли після ліквідації СЕС створювалася нова структура - Госпродспоживслужба. Разом з ліквідацією СЕС були ліквідовані й виконувані нею функції санепідконтролю, інфекційної безпеки. Слава Богу, що ми не розгубили всі кадри епідеміологів, і вони сьогодні на передовій. Ми відновили інститут головного санітарного лікаря, він зараз відновлює службу в новому форматі - сьогодні вже практично на виході законопроект 4142 "Про суспільне здоров’я", де чітко прописані всі ці речі.


- Чому цей закон так довго приймають?

- Дуже багато хто не бажає.


- Хто не бажає?

- Цей закон опинився між молотом і ковадлом, зокрема й тому, що він нарешті забороняє використання в Україні азбесту. А є група, яка лобіює його збереження.


- В Україні таке велике азбестове лобі?

- Я теж не уявляв його потужності. Друге лобі - це антивакцинатори, адже спочатку в цьому законі була передбачена обов’язкова вакцинація. Щоб знизити градус дискусій, довелося пом’якшити ці положення. В цього закону було дуже багато опонентів і серед "лівих", і "правих", і серед "центристів". Навіть у фракції "Слуга народу" ставлення до законопроекту було неоднозначним, але слава Богу він пройшов перше читання. Але до другого читання законопроект отримав близько 900 правок.


- Коли може бути друге читання?

- Коли закінчимо правки. Робоча група працює над тим, щоб цей закон не розбалансувати. Просто Україна в охороні здоров’я давно не приймала системних законів, а цей закон системний, він визначає політику розвитку країни. Тут я вдячний колегам з інших фракцій, які віддали за нього голоси. Занадто багато лобістських інтересів зачіпає цей закон: від кого ми тільки не отримуємо зараз листи з вимогами прибрати норму, що забороняє азбест, а азбест - це шифер.


- Закон не передбачає заміну всіх дахів?

- Закон передбачає, що згідно з Директивою ЄС потрібно відмовитися від виробництва азбесту. У нас навіть є лист з посольства Казахстану, яке просить не приймати цей закон. Зараз навколо законопроекту чергова баталія - лобісти просять надати перехідний період, хоча ще 2017 року був наказу МОЗ, в якому заборонялося використання азбесту, але тоді Мінюст не юстував цю норму. Максимальний перехідний період, який ми можемо дати - це рік.


- Що відбувається з реєстрацією вакцин від COVID-19?

- В Україні фактично зареєстровано чотири вакцини - AstraZeneca, Covishild, яка має окрему реєстрацію, вакцини Pfizer і "Сіновак". За вакцинами стоїть черга в усьому світі. Я зараз не виправдовую тих, хто повинен був закуповувати вакцину раніше. Але, з іншого боку, я розумію, що ми одні з десятків і сотень країн. Це приблизно так, як на початку епідемії ми шукали ШВЛ, ЗІЗ. Іноді українські замовлення просто вихоплюють з-під носа. Давайте будемо об’єктивними - на сьогоднішній день у світі вакциновано всього лиш 0,88% населення, вакцини об’єктивно не вистачає. Тому ми стоїмо в черзі.


- Чому функція закупівлі вакцин була передана від МЗУ до Crown Agents?

- Це питання до уряду. Швидше за все, справа в тому, що Crown Agents купує, не тільки для України тому у них є більш хороші умови від виробників, я не готовий це коментувати. Але МОЗ закупила 1,9 мільйон доз китайської вакцини, зараз в Україні використовується Covishild, який закупила Crown Agents, хоча в 2019 році, коли ми приймали закон про державні закупівлі, ми відмовилися від послуг міжнародних закупівельних організацій, так як на них було багато нарікань. Саме тому було створено, я вважаю, одне з кращих підприємств в закупівлях – ДП "Медичні закупівлі України".


- Ви підтримували МЗУ і навіть виступали арбітром, коли між Міністерством охорони здоров’я та МЗУ виникали непорозуміння. Ваша позиція зберіглася?

- У мене позиція тільки одна: МЗУ має існувати, розвиватися. Ми подали декілька законопроектів, які посилюють позиції ДП "МЗУ". Наприклад, ми подали законопроект про договори керованого доступу. Це дуже важливо, тому що МЗУ зможе укладати договори на три роки.


- Чи будете ви відстоювати керівника МЗУ?

- Не я призначаю керівника, але я вважаю, що якщо немає претензій до ДП "Медичні закупівлі України", то немає і претензій до його керівництва. Справа не в прізвищі, але якщо будуть претензії до керівника, я не буду відстоювати його. Повторюю, прізвище зараз не принципове.


- Яка ваша позиція щодо конкурсу на голову НСЗУ?

- Комітет не дозволить провести цей конкурс нечесно. Ми стежимо за конкурсом. НСЗУ - це ключовий гравець в системі охорони здоров’я, ми не допустимо, щоб там відбулися якісь маніпуляції. На жаль, депутати не мають права брати участі в конкурсних комісіях, хоча я не розумію, чому так, але ми все одно будемо спостерігати, я, особисто, буду контролювати, щоб, щоб конкурсна комісія зберегла об’єктивність. НСЗУ - це міністерство фінансів всередині міністерства охорони здоров’я, вона дуже важлива для нас, не залежно від прізвищ.


- Але якщо все-таки за прізвищами?

- Конкурс зараз йде, я не можу когось підтримувати, щоб не впливати на результати. У мене немає на сьогодні претензій до тих, хто сьогодні працює в НСЗУ. Якщо я зараз назву якісь прізвища, це буде розцінюватися як лобізм.

Мені шкода, що НСЗУ покинула Оксана Мовчан, але, можливо, вона була занадто безкомпромісна. Можливо, на такій посаді позиція повинна бути більш гнучка. Така гнучкість, щоб дозволяти забрати з ПМГ 140 млн грн і віддати їх одній медустанові? (У лютому Верховна Рада передала 138,746 млн грн з бюджету програми медичних гарантій (ПМГ), на фінансування київського Центру мікрохірургії ока - ІФ)

Якщо говорити про Центр мікрохірургії ока, то його теж потрібно фінансувати. Ми не були проти його фінансування, якщо цю клініку забрали з власності міста і передали до Міністерства охорони здоров’я, то потрібно було передбачити на неї гроші. Якщо ці гроші не були передбачені, то їх потрібно було шукати, але ні в якому разі не в зменшенні витрат на ПМГ, адже ПМГ і так недофінансована. Тому потрібно шукати компроміс, я бачу його в зменшенні фінансування якихось капітальних будівництв, або в тому, щоб Мінфін знайшов можливість виділити додаткові 140 млн грн.


- А що робити з такими медичними закладами МОЗ як Інститут серця або Інститут раку, які не працюють через НСЗУ?

- У медреформи буде ще третій етап, і четвертий, який вирішить питання цих клінік, вони увійдуть в єдиний медичний простір. Поки ми воюємо я не готовий наполягати, щоб в єдиний медичний простір увійшли військові госпіталі, але як тільки почнеться третій етап, всі будуть грати за одними правилами.


- Чи можна прийняти якийсь закон, щоб всі медустанови грали за одними правилами?

- Закон про державні фінасові гарантії, так званий закон про медреформу від 2017 року, передбачає, що буде реалізований третій і четвертий етап медреформи, і, з часом, за єдиними правилами працюватимуть усі медустанови, в тому числі і медустанови АМНУ, і відомчі клініки. Ми повинні були до кінця 2021 роки говорити про третій етап реформи. Але з об’єктивних причин, через COVID-19 ми забарилися. Я вважаю, що і ми, і уряд, і Міністерство охорони здоров’я зробили подвиг, що не зупинили перехід до другого етапу, хоча деякі товариші говорили, що реформу потрібно зупинити. Але вона триває. Дуже важливо, що реформу підтримує президент, уважно стежить за нею, звертає увагу на проблеми, при цьому він кожен раз каже, що від реформи ми нікуди не дінемося.


- Хто, на вашу думку, в даний час, є противником реформи? Чому до сих пір є незадоволені?

- Невдоволення змінами часто викликано неготовністю прийняти нові прозорі правила. Є люди, яким хочеться старого життя. Наприклад, я щодня спілкуюся з головними лікарями, з керівниками клінік, серед них багато тих, хто не хоче змінюватися. Наприклад, недавно говорив з керівником одного з онкодиспансерів. До них в клініку приїхав іноземний інвестор, який готовий купити для клініки лінійний прискорювач і укласти договір про концесію. Але керівник клініки відмовляється: ми краще будемо лікувати кобальтовою гарматою, але зате це буде наше обладнання, а не інвестора. І його не бентежить, що кобальтова гармата завдає дуже багато ускладнень. У нього одне пояснення: я повинен бути господарем. Коли у головлікаря з’явиться розуміння, що його основне завдання - лікувати пацієнта, а не бути господарем обладнання, тоді щось зміниться в охороні здоров’я.

Ще один з інвесторів хотів інвестувати EUR36 млн, він був готовий організувати центри променевої терапії в діючих онкодиспансерах, при цьому він не вимагає нічого приватизувати, його влаштовує договір про концесію. Але ви не уявляєте, який супротив іде, причому не від губернатора, не від облради, а від головлікаря.

Я вважаю, що потрібно вибудувати таку систему, щоб в охорону здоров’я приходили інвестори, щоб на спеціалізовану медичну допомогу не потрібно було шукати гроші в убогому бюджеті. Тому, що 5% ВВП, які передбачені законом на ПМГ, це самий мінімум, ми розуміємо, що потрібно 8-9%. І якщо є можливість перекласти це на витрати на інвестора, то потрібно такі шанси реалізовувати. До речі, це тільки наші головні лікарі кричать, що неправильно пораховані тарифи і мало грошей, а інвесторів влаштовує вартість пакета від НСЗУ. Наприклад, влаштовує вартість променевої терапії в онкологічному пакеті від НСЗУ - 54 тис. грн.


- Є якісь проекти, які реалізували завдяки закону про концесію?

- В процесі переговорів проектів багато, але реалізованих поки немає. Я вам розповів, які складнощі виникають. Є головні лікарі, яких влаштовує застаріле обладнання, у них особисто все добре. Тому онкодиспансери продовжують лікувати на застарілому обладнанні. В одній з областей використовується обладнання, яке було заборонено експлуатувати ще в 1992 році.


- Чи буде в Україні нарешті сформовано єдиний медичний простір? Чи увійдуть до нього приватні клініки?

- Більше 200 приватних клінік підписали контракти з НСЗУ. Великі приватні клініки чекають, коли ми схвалимо закон про співоплату. У нас сформована робоча група, до якої увійшли і МОЗ, і НСЗУ, і міжнародні організації, яка розроблятиме закон про співоплату.


- Чи буде цей закон прийнятий в цьому році?

- Ми сподіваємося. Справа в тому, що співоплата вже є в законі про госфінгарантії, прийнятому в 2017 році. П’ята стаття цього закону передбачала співоплату, але тоді у Верховній Раді почався популізм і заради прийняття закону цю статтю залишили, але під неї нічого не виписали механізмів реалізації. Я думаю, що без співоплати рухатися не зможемо. За неофіційними підрахунками в охороні здоров’я крутяться біля 95 млрд грн готівки. Це рівно та сума, якої не вистачає НСЗУ для нормального фінансування ПМГ. Закон про співоплату допоможе повернути ці 95 млрд грн в правове поле. Я думаю, що до осені ми цей закон віддалимо в зал.

Другий закон, який ми віддаємо в зал в 2021 році - це закон про податкові пільги для підприємств, які будуть для своїх співробітників купувати поліс добровільного медичного страхування (ДМС).

Ще в плані роботи на 2021 рік нова редакція закону про лікарські засоби, закон про страхування відповідальності лікарів. У нас на цей рік досить потужний план, ми не будемо приймати точкові закони, якими ми гасимо пожежу. Комітет прийняв рішення, що ми готуємо тільки системні закони, вони будуть не так часто, їх буде не багато, але вони будуть значними. У нас закон про лікарські засоби без правок вже 170 сторінок.


- Яким ви бачите медичне страхування в Україні?

- У 2023 році в Україні має бути обов’язкове медичне страхування. Сьогодні ми працюємо над вибором моделі, як тільки визначимо модель, почнемо писати закон.

З об’єктивних причин чому медичне страхування не можна впровадити раніше, це дуже великий відсоток чорної зарплати в країні, поки цей відсоток не зменшиться, який би ми закон не прийняли, медичне страхування працювати не буде. Ми не допустимо введення додаткового податку для медичного страхування, але якщо в країні менше 50% білої зарплати, то звідки братимуться гроші на медицину.

Моє бачення, що медичне страхування має розвиватися в рамках НСЗУ. НСЗУ - це не медики, це фінансисти, вони рахують гроші, відповідають за стандарти якості, виконують контрольні функції. Ми не повинні вимагати від НСЗУ медицини, так само як і МОЗ не повинен займатися фінансами.


- Як ви вважаєте, дореформені СЕС, які були раніше, могли б протистояти пандемії? Чи дійсно проблема епідемії в тому, що "розігнали СЕС"?

- Однозначно ні. Більшість професійних людей які працювали в СЕС, вони сьогодні протистоять епідемії. Але та частина СЕС, яка займалася дозволами на будівництво, на відкриття об’єктів, вона б нічим не допомогла в боротьбі з епідемією. Вона б тільки продовжувала "кошмарити" бізнес. Та професійна частина СЕС, лабораторні центри, санітарні лікарі - залишилися, вони пішли працювати в ЦГЗ, де виконують свою роботу. Інше питання, що потрібно вибудувати вертикаль служби громадського здоров’я. Законопроект №4142 як раз про це.


- Давайте поговоримо про вакцинацію. Як ви ставитеся до вакцинації від COVID-19?

- Треба вакцинуватися будь-якою вакциною, яка дозволена ВООЗ, значить, потрібно вакцинуватися Covishild. Covishild, до речі, має прекваліфікацію ВООЗ, на відміну, наприклад, від вакцини "Джонсон і Джонсон", хоча, я не сумніваюся, що і вона цю прекваліфікацію отримає. Сьогодні Covishild прекваліфікована ВООЗом і нею вакцинуються досить серйозні країни.


- Наразі в Україні всього 715 тис. доз вакцини. Чи можна говорити про те, що з такою кількістю вакцини можна виконати плани вакцинації?

- Мені теж багато речей, в тому числі затримки з постачанням вакцин, не подобаються. Але все одно, я розумію, що ті вакцини, які законтрактовані, сюди потраплять і тут важлива комунікаційна кампанія. Частина антивакцинальної кампанії - це чисто комерційні війни між виробниками вакцин. Наприклад, у нас є північний сусід, які вклав у якийсь продукт гроші, щось створив і назвав це вакциною, та на якомусь етапі вони населення своє провакцинують. Але у мене велике питання, чому, якщо у них є своя вакцина, у них такі слабкі темпи вакцинації? І при цьому вони дарують цю вакцину Білорусі, пропонують Україні?

Ми розуміємо, що потреба у вакцині скажена, Тільки на перший рік вакцинації потрібно 14 млрд доз вакцини, а це великі гроші. І починається війна виробників за ринок збуту, ми ж розуміємо, що, швидше за все, вакцинуватися потрібно буде щороку.


- Як держава може стимулювати виробництво вітчизняних вакцин?

- Перш за все, потрібно відродити науковий потенціал, щоб стимулювати розробки. Наприклад, Кабмін, може оголосити, що готовий виділити грант, умовно кажучи, 50 млн грн на винахід вакцин. Наукові установи можуть взяти участь в цьому конкурсі, представити свої розробки, чиясь розробка виграє і отримає фінансування. Автори розробки будуть періодично звітувати і показувати результати. Можливо, потім Кабмін посприяє практичному впровадженню розробки - дасть держзамовлення на виробництво препарату. Так живе весь світ, чому ми повинні жити інакше? Поки не буде грантів, як і не буде конкуренції, не буде і якості наукової розробки. Але потрібно встановити єдині правила для всіх.


- Коли вакцина буде на комерційному ринку?

- Міністр говорив, що не раніше літа, але я думаю, що пізніше. Поки виробники офіційно заявили, що вони торгують лише з державами. Є мільйон бажаючих за свої гроші завезти вакцину і почати вакцинувати в приватних клініках, але ці спроби завершуються нічим, тому, що всі виробники просять лист від уряду, що він на це погоджується. Уряд України, як і будь-який інший уряд, такого листа не дасть.

Я, маючи досвід в приватному медичному бізнесі, не розумію, як вакцина може з’явитися на приватному медичному ринку. Знову-таки, тієї кількості вакцин, яку Україна законтрактувала, досить для забезпечення потреби населення.


- Коли в Україну прийде вакцина в рамках механізму COVAX?

- Ми прийняли закон, який звільняє виробників вакцин для профілактики COVID-19, від відповідальності за негативні наслідки від вакцинації. Він розблокує поставку в Україну вакцини. Цей вимога виробників, і багато країн прийняли такі ж закони, коли держава бере на себе відповідальність. Ми до цього закону, який був розроблений Кабміном, додали, що протягом місяця уряд повинен створити компенсаційний фонд. Мінфін і Мінохоронздоров’я розрахують потреби в обсязі коштів в цьому фонді на основі статистики ускладнень. Але я хочу підкреслити, що немає жодного доведеного випадку смерті від вакцини. В Україні понад 200 тис. вакцинованих, і на цю кількість до 700 повідомлень про побічні явища: підвищення температури або алергічної реакції.

Повертаюся до поставок вакцин. Якби ми могли обійтися без цього закону і отримати вакцину, то ми б не брали цей закон. До речі, цей закон не діє на вакцини, які пройшли третю клінічну стадію і зареєстровані для звичайного використання, він тільки для вакцин для екстреного застосування. На вакцини для звичайного використання поширюється відповідальність виробника.

Ми розуміємо, що виробники у всьому світі викручують руки, і Україна тут не виняток. Pfizer точно викручує руки і США, AstraZeneca – Великобританії.


- Що чути по вакцинним паспортам?

- По-перше, є міжнародні санітарні норми, яких Україна чітко дотримується. Але в світі провакциновано 0,88% населення, про які вакцинні паспортах можна говорити? Це більше медійна історія, ніж реальність. Якщо кожна країна буде вводити такий власний паспорт, то скільки часу займуть міжурядові угоди про визнання таких паспортів?

Швидше за все, мова йде не про відмітку у міжнародному паспорті, а про те, що ми відкриваємо країну для тих, у кого є вакцинація. Можливо, буде розвиватися практика видачі документа про вакцинацію, який застосовувався для відвідування країн, де була поширена жовта лихоманка, такий спеціальний жовтий бланк міжнародного зразка. Але, швидше за все, це буде якийсь електронний документ.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Наше завдання - побудувати конкурентний диджитальний досвід для масового сегмента - голова правління Райффайзен Банку

Питання контрольованого експорту в оборонці стає актуальним - директорка із зовнішніх комунікацій Ліги оборонних підприємств

Закликаю всіх українців, які проживають за кордоном, експортувати харчові звички - очільник Мінагрополітики

У будь-якій країні світу мобільні оператори ще не купували такої кількості генераторів і акумуляторних батарей - голова НКЕК Животовський

Прифронтові громади мають отримати спеціальні економічні преференції

Плануємо створення екосистем навколо потреб клієнта – голова правління НАСК "Оранта"

Частка Ощадбанку в кредитному портфелі "Нібулону" до війни становила 4%, сьогодні це 14%

Легальні сигаретні фабрики України - як таксопарк із 5 таксі, де кожне працює годину-дві на день, - гендиректор PMU

Україна має всі можливості залучити кліматичне фінансування для "зеленої" відбудови - глава Міндовкілля

Міжнародні донори зацікавлені в конкурентному українському ринку, щоб кошти на відновлення інфраструктури витрачалися ефективно та прозоро, - гендиректор ТОВ "Автомагістраль-Південь"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА