13:55 12.05.2021

До кінця року отримаємо працюючу структуру БЕБ - голова фінкомітету Ради

18 хв читати
До кінця року отримаємо працюючу структуру БЕБ - голова фінкомітету Ради

Ексклюзивне інтерв’ю голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Анна Родічкіна

 

- Нещодавно у комітеті, де ви головуєте, відбулася гаряча дискусія щодо ринку нелегального пального. Які саме строки ви поставили контролюючим органам та яких результатів чекаєте від них?

- Ми займаємося проблемою детінізації ринку підакцизних товарів. Це не тільки пальне, а й алкоголь, тютюн. Ми ще проведемо окремий комітет по алкоголю, окремий - по тютюну. Займаємося цими проблемами вже півтора року. На жаль, наші здобутки не свідчать про остаточне вирішення проблеми. В рішенні комітету будуть визначені конкретні кроки, які, на нашу думку, має зробити виконавча влада, а насамперед - правоохоронні органи для протидії нелегальному ринку пального.

 

- Наприклад?

- Перевірка діяльності так званих міні-нафтопереробних заводів ("міні-НПЗ"). Маємо інформацію з конкретними адресами щодо функціонування таких заводів, які виробляють нелегальне пальне. Ми вимагаємо припинення цієї діяльності або переходу їх повністю в "білу". По-друге, ми демонстрували чеки на комітеті, які свідчать, що великі мережі АЗС реалізують пальне "в темну". А потім це ПДВ використовують у "скрутках". Ми вимагаємо від податківців припинити це. Врешті, мова також іде про роботу нелегальних "бочок" - тих АЗС, що працюють без документів. У нас є здобутки в цьому напрямку:  за півтора року закрили близько 1000 таких "бочок". Однак, за даними Нафтогазової асоціації, їх залишилося близько 60. Якщо люди продають пальне, нехай продають його "в білу" і сплачують акциз, ПДВ.

 

- Основна претензія до Державної фіскальної служби (ДФС)?

- Це спільна відповідальність фіскальної та податкової служби. Принагідно хочу подякувати Генпрокуратурі, яка надає неабияку підтримку в цьому питанні.

 

- Якщо ці кроки не виконають, тоді що?

- Рекомендуватимемо уряду прийняти кадрові рішення. Якщо люди не здатні виконати ці завдання, прийдуть інші, хто зможе це зробити. Погодьтеся, неможливо  надалі миритися з цим ганебним явищем.

 

- Голова ДФС Вадим Мельник заявляв, що подаватиметься на голову Бюро економічної безпеки (БЕБ), на що він за законом має право. Ви як до цього ставитеся?

 - Я категорично проти вішання ярликів на будь-кого лише тому, що людина десь працювала. Щодо пана Мельника можу сказати: багато залежатиме від того, чи буде він працювати в новому органі (не обов'язково керівником, може, на іншій позиції), як сьогодні ДФС виконує завдання, які перед ними ставить суспільство. Давайте будемо чесні: ДФС - це та структура, яка не виправдала покладені на неї сподівання. На жаль, обсяги ринків нелегальних підакцизних товарів (не кажу вже про "скрутки" та системні шахрайства з ПДВ) не свідчать про те, що ДФС впоралась. Навпаки, до цієї структури є багато питань. І хоча Вадим Іванович не так довго її очолює, втім, певні здобутки вже мають бути. Поки що ми їх не бачимо.

 

- А ви плануєте подаватися на конкурс на голову БЕБ?

- "Будет день и будет пища".

 

- До речі, яка ситуація зі створенням цього органу?

- Від підписання закону президентом у березні є шість місяців на створення БЕБ. Кабмін розробив розпорядження, яким визначив відповідальних осіб, строки… Дві кандидатури з дев’яти до складу комісії з визначення керівника БЕБ ми вже затвердили на комітеті, відповідний проект постанови Верховній Раді передали-  її розглянуть на цьому пленарному тижні. Тобто Рада не буде зволікати з цим рішенням. Кабмін, я думаю, теж все зробить своєчасно. Тож до кінця року, думаю, отримаємо працюючу структуру БЕБ.

До речі, закон про БЕБ містить присічні строки. Наприклад, через півроку після підписання президентом Служба безпеки України не матиме повноважень розслідувати економічні злочини. Створять БЕБ чи ні, а у СБУ ця функція відбирається назавжди. Те саме стосується ДФС. Може, якісь строки будуть порушені, але це точно не буде критичним. Цей процес уже незворотний, ми пройшли точку неповернення.

У ВР є ще одне завдання - законопроект №3939-1, який вносить зміни до Кримінально-процесуального кодексу. Без нього Бюро не зможе працювати. Цей законопроект належить до повноважень комітету з правоохоронної діяльності. Наскільки мені відомо, в цьому комітеті вже готова таблиця з поправками до законопроекту до другого читання, і вони його на найближчому засіданні збираються розглядати. І ми також не зволікатимемо з ним.

 

- Чи можете детальніше розповісти про кандидатури, які ви затвердили?

- Наша логіка при визначенні кандидатів була дуже простою. Що таке діяльність БЕБ? Це поєднання знань і досвіду у сфері кримінального права та процесу, а також специфічних знань податкового права та аудиту. Людмила Рубаненко - дуже поважна в сфері аудиту людина. Я її особисто не знаю, але в минулому житті про неї чув. Вона дуже відома людина в цій сфері. Все життя займається аудитом, знається на податковому законодавстві і бухобліку. Галина Шевченко - адвокат з досвідом роботи в різних справах, зокрема й у податкових. Я її теж особисто не знаю. До речі, спершу подавалися три депутати, однак вони відкликали свої кандидатури. Думаю, це правильно, хоча, може, депутатський контроль у призначенні керівника міг би бути ефективним. Утім, щоб не кидати політичну тінь на цей процес, колеги відкликали свої кандидатури.

 

- Увага суспільства прикута до БЕБ.

- І це чудово. Адже саме увага суспільства повинна убезпечити нас від створення органу на кшталт ДФС із повторенням усіх його помилок. Я дуже розраховую на допомогу громадськості у формуванні нового органу. При цьому ми з вами повинні розуміти, скільки у нового органу ворогів і наскільки великим є бажання дискредитувати його діяльність ще до створення. Адже нормальна робота БЕБ означає кінець "тіні" у одно-дворічній перспективі. До речі, ми вже бачимо перші замовні матеріали.

 

 - Ви відчуваєте тиск на вас як на голову податкового комітету?

- Обсяг замовних матеріалів проти нашої роботи просто зашкалює останнім часом. Якщо щось відбувається, шукайте кому це вигідно. Відповідь проста. Сьогодні сільськогосподарська переробка повстала проти рішення про надання пільги з ПДВ агроолігархам в розмірі 14%-ї ставки. Я попереджав про згубні наслідки такого рішення. Вважаю його помилковим, його слід переглянути. Однак олігархи, що отримали додатковий бенефіт, не хочуть його переглядати. З іншого боку, у нас триває дискусія щодо справедливого розміру ренти на руду. Сьогодні рента є вочевидь замалою. Питання мільярдів гривень недонадходжень до бюджету. Але це вже інтереси інших олігархів. Що робить олігарх, коли щось загрожує його надприбутку? Вмикає доступний йому політичний і медійний вплив. А якщо політичний вплив не працює через чітку та однозначну позицію президента щодо протидії впливу олігархату, залишається медійний ресурс.

Якийсь псевдоексперт говорить нісенітницю у себе на нікому невідомій сторінці в соцмережі. "Дивним чином" його маячню підхоплює один і той самий пул телеграм-каналів та ЗМІ із сумнівною репутацією. І так знову, і знову, і маячня щораз безглуздіша. Могутніший олігарх при цьому може дозволити собі використання своїх телеканалів - дуже легко прочитати, хто замовник. Але що там, що тут креативу жодного. До речі, це основна вада олігархату з точки зору впливу на суспільство - відсутність розвитку, креативу, фантазії. Їх команди звикли отримувати надприбутки від монополій, пільг, преференцій. Їм не треба працювати мізками, не треба боротися за виживання з конкурентами. Це чи не основна вада олігархічної економіки. Тому в неї нема жодного майбутнього.

 

- Мінфін готує зміни до Податкового кодексу, так званий "ресурсний законопроект". Ви завжди наполягали на дотриманні принципу сталості податкової системи, і кілька років дійсно парламент його дотримувався. Зараз ви бачите необхідність порушити його?

- Ми щоразу стикаємося з конфліктом: з одного боку - політичної чи фінансової доцільності, з іншого - дотримання законодавства. Вперше за 10-15 років ми два роки поспіль не приймаємо "під ялинку" зміни до податкового законодавства. Це принципова і класна позиція нашої команди. Я хочу дотримуватися цього правила і надалі. На сьогодні так, Мінфін розробляє відповідний законопроект. Його появу вже анонсував міністр фінансів. Чи будуть там норми, що вводяться одразу, - побачимо. Нам забороняє Податковий кодекс вносити зміни саме до елементів податку менш ніж за півроку до початку нового бюджетного року. Якщо ці зміни не стосуються елементів податків, гадаю, ми будемо вводити їх з моменту прийняття закону. Якщо ж стосуються, я противник їх вводити з 1-го липня. Хоча не виключаю такої пропозиції Міністерства фінансів. Будемо дискутувати.

 

- Бізнес побоюється збільшення податкового навантаження під час кризи.

- Важко сперечатися з цією тезою. Але в ній є певна маніпуляція. Ми жодного разу, повторюю - жодного, не говорили про підвищення податків. Ми, власне, це обіцяли. А обіцянки ми виконуємо. Водночас ми так само обіцяли скасувати аморальні, абсолютно необґрунтовані, а тому корупційні пільги та схеми, що роками існували в країні. Скажіть, якщо рента на руду у нас була найменшою в світі, а добувачі корисних копалин мали, приміром, пільгу на дизель, що коштувала бюджету 1 млрд грн на рік - ми не повинні були це переглядати? Чи якщо місцеві бюджети недоотримують доходи через мораторій на індексацію вартості землі - це справедливо? І таких пільг та преференцій ми скасували загалом на 30 млрд грн у 2020 році. Кому ж таке сподобається? В законопроекті Мінфіну, наскільки мені відомо, йдеться про другий пакет таких рішень. Його результат - плюс 50 млрд грн до бюджету. І йдеться передусім про усунення умисних корупційних перекосів в оподаткуванні та припинення схем ухилення від податків. Тому давайте чесно називати речі своїми іменами. Мова не йде про "збільшення фіскального навантаження на легальний бізнес". Йдеться лише про доведення фіскального навантаження до звичайного для того бізнесу, який мав неправомірні фіскальні преференції.

 

- План пріоритетних дій уряду містить пункт про реформу місцевих податків. Які зміни тут потрібні, на вашу думку?

- На жаль, та частина команди Мінфіну, що відповідає за податкове законодавство, податкову реформу, уже понад рік (з березня минулого року) не надсилає нам жодних системних пропозицій щодо змін в оподаткуванні. Скажу відверто, я розчарований такою роботою та звертав увагу міністра на необхідність підсилити команду. Ми в комітеті розробили низку законодавчих ініціатив, наприклад, зміни в оподаткуванні щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, законопроект про зміни місцевих податків. Але депутати не можуть розробляти і вводити такі зміни без розрахунків. Нам потрібні глибокі і системні розрахунки на великих масивах цифр за минулі періоди, подивитися, де великі втрати, і запропонувати компенсатори. Без такого аналізу приймати будь-які зміни до законодавства (не разові, а системні) неможливо. Тому хотілося б отримати від Мінфіну навіть не пропозиції до змін місцевих податків (а вони вже назріли), а бодай відповідь на наші законопроекти і почати дискусію. Проте чомусь системне бачення змін до податкового законодавства у податкового блоку команди Мінфіну відсутнє. Точніше, може, воно десь є, але ми його не бачимо. Ми готові змінювати місцеві податки, деякі з яких вочевидь застарілі.

Приміром, податок на нерухомість несправедливий. Певні положення в оподаткуванні землі також. Чому, скажімо, не проводиться індексація нормативно-грошової оцінки землі? Є податки, які взагалі викликають запитання.

Ми цю дискусію ініціювали, але від Мінфіну, на жаль, відгуку досі не отримали.

 

- Це зареєстровані законопроекти?

 - Ні, в тому й річ - це декілька системних законопроектів, які ми надіслали до Мінфіну. Ми свою частину зробили: вивчили іноземний досвід, розробили, направили до міністерства, щоб вони прорахували ефект.

Ось давайте візьмемо податок на доходи фізичних осіб. Ми пропонуємо поступово зменшувати ефективну ставку оподаткування. Ефективна ставка ЄСВ, ПДФО і військовго збіру – це зарз 34%. Ми пропонуємо зменшити до 30%, а далі поступово до 25%, щороку зменшуючи на 1%. Залишитися далі на ставці 25%, розширити податкові вирахування ("податкові знижки") за рахунок введення таких знижок як на утримання непрацездатних осіб від 80 років, знижки на відпочинок в Україні, на оренду житла. Цим простимулювати громадян подавати декларацію, яку треба подати, щоб скористатися податковою знижкою.

До того ж пропонуємо об'єднати ПДФО, ЄСВ і військовий збір і зробити подальше розщеплення цього податку до Пенсійного фонду і бюджету. Це допомогло б вивести зарплати з "тіні", хоча це не єдиний крок у цьому напрямку. Він спрацює лише в системі.

 

- У вас немає перестороги, що ефект від криміналізації товарної і, зокрема, підакцизної контрабанди буде зворотний, через те що конфіскація контрабанди потребуватиме рішень судів двох інстанцій?

 - Мені відома така позиція - це позиція А.Портнова, який свого часу вводив декриміналізацію контрабанди. І з нею можна частково погодитися. На мою думку, проблема з протидією контрабанді не в суворості покарання, а в його невідворотності. Як, до речі, і щодо інших ганебних явищ. На сьогодні покарання досить істотне, але воно лежить в межах адміністративної відповідальності. Це вилучення предметів контрабанди і доволі великі штрафи. При цьому накладання штрафів не потребує такої складної процедури, як у кримінальному процесі. Так от, якщо система притягнення до відповідальності не запрацює, як годинник, то я не переконаний в тому, що навіть якщо ми введемо розстріл за контрабанду, то подолаємо це негативне явище. З іншого боку, контрабанда, як і тіньова економіка, набула таких масштабів, коли вона загрожує національній безпеці держави. Разом з іншими діями влади із боротьби з контрабандою (як-от кадрові зміни на митниці та рішення РНБО щодо санкцій) криміналізація контрабанди виглядає доречною. Я схильний підтримати ініціативу президента, зважаючи на загрозливі масштаби цього явища і політичну волю нашої команди подолати "тінь", в тому числі і контрабанду.

 

- Тож зворотний ефект все-таки може бути?

- Залежить від того, як виконуватимуться відповідні норми. Тут більше залежить від виконання, ніж від законодавчих змін.

 

- Чому саме зараз виникли ці рішення РНБО, санкції, кадрові зміни? Адже ці імена ще колишній голова митниці Максим Нефьодов називав. Це пов’язано зі зміною керівництва відомства?

- На відміну від шахрайства з ПДВ, рівень якого нам вдалося зменшити, та від шахрайства з пальним, у нас є ті напрямки, де результати поки що нас зовсім не задовільняють. Це контрабанда, нелегальний тютюн, нелегальний алкоголь. Ми вже півтора року намагаємося по-різному вирішити проблему контрабанди, однак пишатися досі нічим. Саме тому це питання вийшло на найвищий державний рівень. Дійсно, є позиція нового керівника митної служби, є підтримка президента і всієї команди. Гадаю, результати будуть. Відверто кажучи, вони вже є. З надходжень від митниці у нас четвертий місяць поспіль є перевиконання планів - те, з чого починала податкова рік тому. Єдиний об’єктивний критерій - це перевиконання минулорічних показників. За перший квартал 2021 року митниця зробила +8% до плану, а рік до року - +28%.

 

- Але там була тепла зима…

- Я знаю ці аргументи про теплу зиму, і частково з ними погоджуюся, але подивіться, що в нас у квітні. Теж істотне перевиконання на 12,7%. За неенергетичними групами товарів також є перевиконання митних надходжень. Я не кажу, що проблему вирішено, це просто об’єктивний критерій для розуміння ситуації. Якщо у нас 4-5 місяців поспіль митниця перевиконує план надходжень, і показники істотно більші рік до року, то ми, принаймні, рухаємося в правильному напрямку.

 

- Це статистика. А є якісь сигнали від бізнесу стосовно динаміки контрабанди?

- Нащо нам сигнали, якщо в будь-якому інтернет-магазині з великою долею ймовірності ми досі можемо замовити контрабандний товар? Схеми контрабанди істотно зменшилися (особливо після рішення РНБО), але вони існують. Тож працювати ще є над чим. У мене працює гаряча лінія - електронна скринька, куди пишуть представники бізнесу. Кожну скаргу я супроводжую і потім доповідаю скаржнику про її розгляд контролюючими органами.

 

- До речі, про підакцизну групу. Нещодавно комітет підтримав рішення повернутися до поступового підняття акцизу на тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) на зміну минулорічному рішенню збільшити його одразу на 320%. Тобто це рішення було неефективним? Побачили зростання контрабанди ТВЕНів?

- Без зайвої скромності скажу, що пропозиція підвищити акциз на ТВЕНи на 320% належала мені. Вдячний парламенту і президенту, що ми це рішення прийняли, і вже бачимо за чотири місяці 2021 року, що держава отримала додатково 2,6 млрд грн надходжень від додаткового оподаткування. До речі, я хотів би називати це не підвищенням акцизу, а зрівнянням акцизу на ТВЕНи і цигарки з фільтром.

Цифри вказують на те, що рішення було правильним, і загроза "тінізації", про яку попереджав нас бізнес, не справдилася. Тож я не переконаний, що підтримаю в залі ініціативу про розстрочення підняття акцизу на ТВЕНи. Поправку Арахамії справді підтримав комітет, і дійсно мотивом цього рішення було перешкодити зростанню нелегального потоку тютюнових виробів в державі. Однак за чотири місяці, як ми бачимо, що цього не сталося.

 

- Розробки "ресурсного законопроекту" Мінфіну пропонують перекласти "роздрібний акциз" на виробників. Ви підтримуєте таке рішення?

- Це питання дискусійне, оскільки проти такого рішення виступає Асоціація міст України. Місцеві громади не вірять, що у разі зміни адміністрування цього акцизу вони зможуть його контролювати та залучати до своїх бюджетів. Вони не довіряють щорічному бюджетному процесу і вимагають залишити все по-старому. Я би підтримав це рішення, але спершу треба переконати органи місцевого самоврядування, що вони не втратять, а отримають більше. Там, у цьому рішенні, ховається від 2 до 3 млрд грн недоплат акцизу роздрібними мережами. Виробники підтримують це рішення. Його логіка проста: легше адмініструвати 28 виробників державі, ніж 84 тисячі роздрібних точок.

 

- Нещодавно новий очільник Мінагро Роман Лещенко запропонував знизити ставку ПДВ з 20% до 14% для всієї агропродукції.

- Я не підтримував рішення знизити ставку до 14% для деяких видів агропродукції. Виступав категорично проти. Воно підтримує тих, хто й без цього себе добре почуває, - великі вертикально інтегровані агрохолдинги. Або агроолігархів.

На превеликий жаль, мені не вдалося запобігти такому рішенню парламенту. Воно не відповідає логіці ПДВ і розриває ланцюг цього податку, перекладаючи обов’язок зі слати ПДВ з виробників с/г-продукції на переробників. Це рішення неправильне, про що я говорив з 2019 року. Але що сталося - те сталося. Зараз ми багато отримуємо скарг від переробників м’ясомолочної продукції, виробників хлібобулочних виробів, цукровиків тощо. Люди пишуть, що мусять або йти "в тінь", або закриватися, бо податкове навантаження на них зростає від 7,2% до 10% в різних ситуаціях. Це рішення треба скасовувати. А щодо пропозиції міністра - вона дійсно існує. І з точки зору логіки ПДВ вона працює, є приклади в європейських країнах. Наскільки мені відомо, Мінфін виступає категорично проти такого рішення, адже це значні втрати для бюджету. Я за пільгову ставку ПДВ на соціально значимі товари (не тільки молоко, хліб), але я за прийняття такого рішення тільки за умови компенсаторів втрат. Їх має запропонувати Мінфін.

 

- Чи не порушує це європейські директиви?

- Так, оскільки така пільга може бути надана до 15%. У нас 14% і розриває ланцюг 20% ставки ПДВ, це безперечно суперечить директиві. Хочемо пільгувати хліб? Питань немає, давайте, але до кінця ланцюга, а не давати великим агроолігархам +6% додаткового прибутку.

 

- Торік Рада ухвалила пільгову ставку ПДВ для деяких видів агропродукції, закон про інвестнянь - це так чи інакше державна підтримка. Це узгоджено з Міжнародним валютним фондом (МВФ)?

- Наскільки я знаю, до концепту інвестнянь МВФ схвально ставиться. Ми повинні підтримувати цікавість до великих інвестиційних проектів і надавати їм підтримку. Єдине, що вони не мають використовуватися для ухилення від оподаткування, а механізм інвестнянь якраз містить всі необхідні запобіжники для цього.

 

- А пільгова ставка ПДВ для аграріїв теж погоджена з Фондом?

- Наскільки мені відомо, ні.

 

- Чи була погоджена із МВФ також модель податкової амністії, яку запропонував президент?

- Консультації проводилися. Є певні точкові зауваження з боку наших партнерів, ми їх обговорюємо. Робота над таблицею ще триває.

Довкола податкової амністії наразі виникає багато маніпуляцій. Наприклад, що вона залишить поза правовим полем гроші, які не будуть амністовані. Такі тези видають недалекі люди, про мотиви поведінки яких ми можемо здогадуватися в контексті тих замовних кампаній, про які ми вже говорили з вами. Від жодного поважного фахівця я таких тез не чув, бо це чергова маячня, спрямована на дискредитацію ініціативи президента. Скажіть, де в законопроекті про податкову амністію таке написано? Де в законі йдеться про додаткові інструменти контролю щодо тих, хто не задекларував? Де в проекті про те, що "якщо покласти після амністії кошти на рахунок, з тебе здеруть 5%"? Хто може змусити брати участь в амністії або легалізувати вже легальні гроші? Чому ці фантазії пишуть люди, які не мають репутації, тож не бояться її втратити, я розумію. А от чому їх маячню повторюють інші - для мене загадка. Невже так важко відкрити проект на сайті Ради?

Давайте для читачів ритуально повторимо ще раз: податкова амністія - це добровільно, не стосується "білих" активів, не має жодних негативних наслідків для тих, хто в амністії не бере участі.

 

- Однією з умов продовження співпраці з МВФ є прийняття законопроекту про вдосконалення корпоративного управління в банках. Які шанси на його найближчий розгляд та прийняття?

- Комітет рекомендував цей законопроект, тож за моєю оцінкою шанси високі. Його можуть розглянути через тиждень. Однак це тільки перше читання. Загалом ми дещо перебільшуємо значення вимог наших партнерів для розвитку держави, зокрема в сфері публічних фінансів. Маємо виходити з наших інтересів. Чи зацікавлені ми в тому, щоб банківська система була стабільною і сильною? Безперечно. Саме цьому присвячений цей законопроект, який, до речі, я вніс до Верховної Ради. Ми маємо прийняти його незалежно від того, які вимоги у МВФ чи інших організацій.

 

- Вам закидають лобіювання пільгового оподаткування грального бізнесу.

- Ну після того, як один агроолігарх влаштував пікет під посольством США, звинувачуючи мене в тому, що я російський шпигун, після всієї тієї маячні, що вони ширять інтернетом за гроші, що тут може дивувати? Я ніколи не приховував того, що з 19-ти років понад 10 років працював в операторі лотерей МСЛ. Для мене це була школа життя, і я вдячний людям, серед яких я відбувся як професіонал. Напевне, цей факт наштовхнув PR-геніїв агроолігарха, незадоволеного моєю позицією щодо пільги в 14% з ПДВ до того, що я повинен лобіювати бодай щось, чому б не лотереї. Але в чому лобізм - вони навіть не можуть пояснити. Це до питання про фантазію та креатив олігархів та їхніх команд, які відсутні. Ставку додаткового (підкреслюю!) податку у 10% запропонувала Комісія з грального бізнесу. З боку комітету було лише одне застереження: ставка повинна бути єдиною для всіх видів гральної діяльності, аби уникнути ухилення від оподаткування, наприклад, проводячи лотерею під букмекерську ліцензію. Єдина ставка, хоч 30%, хоч 50%. Зі свого боку я підтримаю будь-яку пропозицію Комісії з гральної діяльності щодо розміру ставки. Найцікавіше те, що такі звинувачення транслює афілійований з агроолігархом депутат, який сам за рік до того вніс законопроект, яким запропонував таку саме ставку податку, а потім, через рік, свій підпис відкликав. Сміх та й годі.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Підтримка України на шляху до справедливості має бути постійною, бо це робота на роки і десятиріччя – генпрокурор

Глава "Центренерго" Андрій Чуркін: Нам вдалося повернути і постачальників вугілля, і покупців електроенергії, тому ОЗП пройдено успішно

"Укртелеком" збільшить обсяг інвестицій щонайменше на 70% у 2024 р. - гендиректор

Ситуація із захмарними цінами на картоплю у 2024-2025 МР не вирівняється - віце-президент УАВК

Складний процес заміни обов'язкового страхування вимагає продовження перехідного періоду закону "Про страхування" до кінця року

Росіяни поставили собі завдання знищити нашу авіацію і інфраструктуру для західних літаків - заступник начальника ГУР МО Скібіцький

Характер дій РФ з гучною назвою "наступи" передбачає затяжну війну, і це противник намагається нам нав'язати, жертвуючи величезною кількістю своїх людей - заступник начальника ГУР МО

Польський протест набув доволі агресивної форми - з мирної демонстрації він перетворився на прояв злісної неповаги до українських громадян

Найближчими місяцями плануємо запустити тестування електронного кабінету пацієнта - заступник міністра охорони здоров’я Карчевич

Нам нав'язують неправильну парадигму, що протистояння відбувається по лінії між бізнесом і правоохоронцями - Гетманцев

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА