14:22 14.06.2021

Голова Держтуризму Олеськів: Це міф, що подорожувати Україною дорого

15 хв читати
Голова Держтуризму Олеськів: Це міф, що подорожувати Україною дорого

Ексклюзивне інтерв’ю голови Державного агентства розвитку туризму Мар’яни Олеськів агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Єгор Шуміхін

 

- Який головний лейтмотив туристичного сезону 2021 року в Україні?

- Я думаю, що наші громадяни далі будуть активно мандрувати Україною. Хоча зараз конкуренція починає збільшуватися. Значна кількість країн відкривається і багато хто зможе подорожувати за кордон. Тут дуже важливо для всіх учасників галузі зрозуміти, що якість сервісу і постійне вдосконалення є запорукою того, щоб попит до внутрішнього туризму залишався лише не стабільним, а й зростав.

 

- На сьогодні "Мандруй Україною" залишається головним гаслом?

- Так, ми зараз будемо активно продовжувати цю кампанію. Минулого року ми провели її на ентузіазмі і безкоштовно. Українці і зараз продовжують використовувати ці хештеги, ї висвітлюючи свої подорожі і ділячись враженнями від власної країни. І це надзвичайно мотивує. Але так постійно робити не вийде, хоча ми і далі будемо знаходити партнерів, співпраця з якими не буде потребувати державних коштів.

Враховуючи довгі процедури затвердження і погодження різних документів, які у нас зайняли більше п’яти місяців, ми лише зараз будемо оголошувати тендери для промокампанії. Для маркетингу країни така модель є неефективною. Все має бути стабільним, ми не можемо зупинитися на півроку і не займатися промоцією. Має бути планування хоча б на 2-3 роки, можливість гнучкого використання бюджету в залежності від якихось змін. На жаль, цього існуюча система державних закупівель не дозволяє зробити.

Наразі нам затвердили всі документи, і ми починаємо оголошувати тендери. Відповідно поки вони пройдуть, літній сезон фактично завершиться. Тому потрібно змінювати концепцію. Ми будемо намагатися продукувати живий, цікавий контент, який створюється і одразу потрапляє в інформаційний простір. Це будуть поїздки-експедиції по конкретних маршрутах. Частину того, що ми зробимо, піде уже на промокампанії наступного року.

Далі наступає осінній сезон, який теж важливо правильно продати. Влітку наші морські курорти не готові задовольнити той попит, який насправді існує. Поки там немає достатньої кількості місць відповідної якості і зручного сервісу, якого очікують туристи. Але в Україні дуже багато крутих локацій для осіннього і цілорічного відпочинку, тому ми будемо акцент робити на їх розкрутку.

 

- Ви говорили, що внутрішній туризм рекламуватимуть за допомогою відомих блогерів. Як саме це буде відбуватися, яка основа такої співпраці?

- Тут є декілька варіантів. Я впевнена, що частина людей готова буде погоджуватися на це або безкоштовно, або за нижчу вартість, ніж це коштує для приватних брендів, тому що це про Україну. Але знову ж таки, повернемося до системи "Prozorro", де в тендері не можемо написати, що нам потрібен той чи інший блогер. Ми змушені написати, що він мусить мати стільки-то підписників, таке-то охоплення, буде створювати контент на таку-то тематику. На мою думку, все це сильно ускладнює загалом маркетинг України, і ми не зможемо бути конкурентноздатними з іншими країнами. Тому ми будемо ініціювати розмову про зміни в закон про державні закупівлі, щоб зробити іншу процедуру для закупівель маркетингу. Це, можливо, має бути якась наглядова рада з різних людей з креативних сфер, чи, наприклад, тендер на одну агенцію на рік, яка б працювала з цим продуктом в межах виділеного бюджету по певному плану, зміни до якого б вносилися за погодженням з цією наглядовою радою. Це має бути абсолютно інший підхід, ніж існує зараз.

 

- На які соціальні мережі Держагентство розвитку туризму робить ставку?

- Для України – це Instagram, Facebook, TikTok, YouTube. Для інших країн може варіюватися. Наприклад, для Саудівської Аравії, з якою ми останнім часом почали активно працювати, актуальні Snapchat і Twitter. Все буде залежати з якою країною ми будемо працювати. Тут потрібно завжди тримати руку на пульсі.

 

- Чи достатньо 100 млн грн на розвиток туристичного потенціалу України, які передбачені в цьогорічному бюджет?

- На цей рік достатньо, оскільки ДАРТ (Державне агентство розвитку туризму – ИФ) починає використання коштів з затримкою в п’ять місяців. Але загалом таких грошей не вистачить на масштабну рекламну кампанію, особливо телевізійну. І якщо в Україні нам цього робити не потрібно, бо канали і так підхоплюють контент про "Мандруй Україною", то за кордоном вона необхідна. Та на це коштів не вистачає, бо, скажімо, тиждень діджитал реклами на BBC коштує 100 тис. доларів, а на телебаченні ще дорожче.

 

- Скільки тоді потрібно на наступний рік?

- На наступний рік точно потрібно більше. До прикладу, бюджет Туреччини на маркетинг складає 180 млн доларів США, відповідний бюджет Грузії – 30 млн доларів. Україна з сумою менше, ніж 4 млн доларів, на жаль, не сильно конкурентоздатна. На 2021 рік ми плануємо давати бюджетний запит на 700 млн грн. Але тут варто ще раз підкреслити, що якщо ми не зможемо внести зміни в державні закупівлі і здійснювати маркетингові заходи трішки по-іншому, ніж передбачено системою "Prozorro", нам навіть існуючі кошти буде важко використати.

- Коли Україна вийде на докарантинний рівень розвитку туристичної галузі і почне показувати приріст?

- Це складно сказати, бо на сьогодні ми не маємо консолідованої туристичної статистики. Її створення - одне з ключових завдань ДАРТ. Якщо ж дивитися по в’їздах в країну, то в минулому році показник в чотири рази нижчий, ніж в 2019 році. Але яка там частка саме туризму дуже важко сказати, бо наразі Держприкордонслужба не розділяє в’їзди менше і більше 24 годин. Оскільки у нас немає такої стартової точки, то важко сказати коли ми повернемося до неї. Але прогнозовано, що в 2023-2024 роках у всьому світі туризм має повернутися до докарантинного рівня. Я думаю, що у цьому році ми зможемо вийти, принаймні, на половину об’єму міжнародного туризму 2019 року, а, можливо, і більше.

 

- Згідно нещодавно презентованого дослідження 50,2% українців наступний свій відпочинок планують вдома або в межах рідної області. Яка головна причина такої статичності: фінансова, чи відсутності достатньої інформації про внутрішній туризм? 

- Скоріш за все, обидва фактори, але ми будемо це глибше досліджувати. Це добра стартова точка, бо власне глобальна мета “Мандруй Україною” – формування культури подорожей. Нам важливо, щоб ті люди, які нікуди не їздять, починали більше їздити. Щоб відсоток тих, хто нікуди не збирається, зменшився. Щоб хоча б на декілька днів люди відвідували сусідні області, показували дітям власну країну, знайомились з її історією, природою та культурою. Цьогорічна наша кампанія якраз буде направлена на те, щоб показати конкретні маршрути на 2-3 дні. Можливо, навіть показувати орієнтовну вартість таких подорожей.

Бо насправді Україною подорожувати не так дорого, якщо ми не говоримо про високий літній сезон на морських курортах. Це міф, що у нас дорого. Звичайно, якщо говорити, що в нас дорого подорожувати, тому що в Туреччині ти можеш жити в готелі за стільки-то, а в Одесі за стільки-то, тоді так. Але ніхто не говорить, скільки буде вартувати поїхати Чернігівською чи Черкаською областями, відвідавши ряд класних об’єктів, порівняно з мандрівкою, наприклад, в Каппадокію. Цього ніхто не порівнює, а краєвиди у нас насправді не гірші. Звичайно, інфраструктура не всюди така ідеальна, але це те, над чим потрібно працювати. Чим більше людей буде їздити, тим більше буде ця інфраструктура розвиватися.

 

- Скільки український турист в середньому витрачає подорожуючи Україною?

- Цього року ДАРТ запланував проведення такого дослідження. Коли я працювала у Львові, ми вивчали це питання: витрати українського туриста були близько 30 євро в день, білоруського - 58 євро, а турецького – 115 євро в день. Тобто, український турист витрачає втричі менше, ніж іноземний турист. Один з планів, на який ми теж будемо оголошувати тендер, закупівля даних платіжних систем. Оскільки вони найбільш точно нам дадуть картинку саме по витратах і по складу витрат, а також покажуть звідки іноземний турист, і на що він витрачає кошти. Це дозволить більш точно планувати наші маркетингові кампанії.

 

- На якому етапі реалізація ініціативи щодо туристичних сертифікатів для сімей з низькими доходами чи молоді?

- Наразі є бажання запустити такі сертифікати. Але для команди Держагентства розвитку туризму і Міністерства культури та інформаційної політики дуже важливо, щоб вони були використані ефективно і безпосередньо для подорожей. Для цього потрібно продумати систему. До прикладу Італія, коли давала 500 євро для сімей на подорожі, цю суму не давали на руки, а вираховували з податків. Таким чином держава стимулювали попит на туризм, відповідно, кошти надходили в економіку, і така модель показала свою ефективність.

Якщо ми говоримо про Україну, то маючи досвід різних грантів інституційної підтримки, ми бачимо, що часто, на жаль, люди намагаються обійти правила. Тому дуже б не хотілося, щоб хтось отримав сертифікат, прийшов в готель, сказав, що жити там не буде, і розміняв його на живі гроші. Це неправильно. Тому, на нашу думку, людина має оплатити туристичні послуги, а пізніше повернути кошти через певну систему компенсацій. Ми проведемо пілотний проект, і побачимо як це може працювати.

Хоча особисто я вважаю, що набагато краще інвестувати ці кошти в конкретну побудову туристичної інфраструктури, щоб правильно сформувати перспективні туристичні території, щоб провести туди комунікації для інвестиційних проектів, зробити туалети і стоянки для автобусів, зробити якісну промоцію тощо. Все це більше стимулюватиме людей їздити, ніж просто дати гроші. З точки зору цінностей, я завжди за вудочку, а не за рибу. Єдине, я вважаю, що має бути якась опція для пенсіонерів, щоб вони отримали можливість мандрувати. Але це має бути певним варіантом путівок, або конкретно організованих для них поїздок.

 

- Нещодавно сталася трагічна подія під час шкільної екскурсії на на Львівщині. Що потрібно робити, щоб це не повторювалося?

- Це жахлива трагедія. Конкретно по цьому випадку ми будемо робити зустріч з відповідальними органами. Існує ряд стандартів по шкільних екскурсіях, але вони добровільні. На нашу думку, їх потрібно робити обов’язковими, а також звісно, слідкувати за відповідною інфраструктурою на туристичних об’єктах, вести роз’яснювальну роботу.

Потрібно створювати правила безпеки, самим їх дотримуватися і контролювати дотримання іншими. Це працює у всьому цивілізованому світі. Але чомусь, коли ми спілкуємося з нашим бізнесом, то велика частина говорить, що правила не потрібні, що нічого регулювати не варто, але говорять "дайте грошей, коли ми постраждали".

У змінах до закону про туризм, який зараз ухвалений в першому читанні, багато з цих аспектів враховані, зокрема штрафи і виявлення незареєстрованих туристичних операторів. Є питання, хто має стати тим контролюючим органом. Наприклад, в Туреччині це контролює поліція. Чи готова сьогодні Національна поліція займатися контролем діяльності туристичної галузі, це теж питання до обговорення, будемо вести діалог з органами влади і професійним середовищем.

 

- Наскільки якісні кадри в сфері туризму випускають українські виші? Що потрібно змінювати чи вдосконалювати?

- Існує глобальна проблема нашої системи освіти, яку потрібно змінювати. Наскільки її можна змінити виключно в сфері туризму, я не знаю. Ми почали діалог з декількома вузами про програми з туризму – це Український католицький університет і Львівська бізнес школа та Києво-Могилянська бізнес школа, а також з двома австрійськими університетами, була зустріч з ректором Київського університету Шевченка. Є ряд програм, які ми пропрацювали і будемо готові запускати. Зараз потрібно буде подумати про певне співфінансування, тому що залучення високоякісних спеціалістів світового рівня потребує коштів. Але якщо ми цього не почнемо робити, то ми знову отримаємо низькоякісну освіту.

У сфері менеджменту розвитку туристичних територій відсутні систематизовані практики і відповідна наукова школа, не вистачає викладачів, які б мали практичний досвід і знали як аналізувати статистику, планувати маркетингові кампанії, планувати розвиток територій. Тому без допомоги міжнародних вузів буде складно сформувати таку програму. Сподіваюся ми зможемо знайти на це державне або донорське фінансування і з наступного року запустити. Ми говоримо і з українськими вишами, але тут питання самої системи. ДАРТ як орган, який відповідає за туризм, не може змінити всю систему освіти в Україні.

 

- Минулої весни ви говорили, що Україні потрібно бути готовими, щоб не пропустити повз туристичний бум, який почнеться після завершення історії з пандемією. Ми готові?

- Наразі таким чином у нас відбулося з Саудівською Аравією. Минулого року указом президента України Володимира Зеленського було скасовано необхідність отримувати візи громадянам країн Перської затоки. І саме зараз ми маємо перший результат цього указу. Їм ще заборонені поїздки в країни ЄС, але декілька днів тому перший рейс прилетів до Києва і привіз 165 пасажирів. Для порівняння, за весь 2020 рік Україну відвідало 550 туристів з цієї країни. Далі ми відслідковуємо, хто відкривається і працюємо з ними. Зараз активно намагаємося залучити рейси з Казахстану до Львова, там перспективна історія з медичним туризмом. Також для нас важлива Туреччина, тому що українці туди їздять, і буде добре залучити турецького туриста до нас. Немало для цих речей зробила постанова, яка дозволила приїжджати до нас, якщо пройшов курс вакцинації від COVID-19. Тепер наступне питання – це діалог з МОЗ, МЗС і Мінцифрою про вигляд довідок про вакцинацію.

Ми повинні бути проактивними. Бо інколи є питання дипломатії, коли ми все робимо взаємно, але треба дивитися на економічну вигоду для України, і за необхідності робити перший крок. Навіть, якщо нас в якійсь країні не приймають, бо ми їм не цікаві, бо майже туди не їздимо, це не означає, що ми не повинні відкрити кордони для їх громадян.

 

- Які ще країни Агентство бачить пріоритетними для в’їзного туризму з-за кордону?

- Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Казахстан, Узбекистан, Азербайджан, а також Польща, бо там є інтерес. Крім того, можу назвати Ізраїль, бо нещодавно для їх громадян скасована заборона їхати в Україну, тому будемо працювати з тим ринком.

 

- Раніше ви говорили, що маєте великі сподівання на в’їзного туриста з Китаю. Вдалося направити туристичний потік з Піднебесної в Україну?

- Поки Китай не дозволяє своїм громадянам активно мандрувати. Але ми знаходимось на "низькому старті". Як тільки ми зрозуміємо, що країна починає давати можливості для того, щоб громадяни могли подорожувати, будемо активно включатися.

 

- Коли розпочнеться кампанія з опитування на кордоні іноземних туристів, як це виглядатиме, яку інформацію збиратимете?

- Ми скоро будемо оголошувати тендер, і думаю, що в серпні-вересні таке опитування відбудеться. Будуть запитувати мету приїзду, час перебування, що планують відвідати, які планують витрати тощо. Це нам дозволить зрозуміти скільки у нас туристів з усього в’їзного потоку, хто цей турист, які в нього вподобання, звідки він черпає інформацію, яка мета приїзду.

 

- Нещодавно ви заявили, що в Україні існує проблема толерантності щодо інших національностей і народностей. Наскільки це питання гостре?

- Я вважаю, що українці дійсно дуже толерантні, але є різні люди. Це не про небезпеку, в Україні дуже безпечно для туристів. Тут мова йде про можливе певне несприйняття культурних особливостей, яке може залишати неприємне враження про країну. Також трапляються історії із завищенням цін в сфері обслуговування. З цим потрібно працювати.

До людей потрібно донести наступне, що коли до них приїжджає іноземний турист, вони можуть заробити на ньому 100 доларів, а можуть завищити ціну і заробити 200 доларів. Але тоді такий турист до вас не повернеться, і не приїде ще десять людей за його рекомендацією, які могли б витратити ще по 100 доларів. Коли ти приїжджаєш в країну, довкола все смачно і гостинно, ти відчуваєш, що до тебе позитивне ставлення, ти хочеш повернутися. Але, коли ти відчуваєш, що тебе всюди хочуть обманути, ти не маєш бажання туди ще раз приїжджати і розказуєш про це всім.

 

- Одним із проблемних питань є нелегальні таксі біля аеропортів. Така ж, або навіть гірша, ситуація є біля вокзалів. Яким ви бачите вирішення цього питання?

- На цьому тижні ми зустрічаємося з Міністерством інфраструктури і будимо працювати над системним вирішенням цієї проблеми. Наразі є питання, хто має контролювати цю ситуацію, чи Держслужба з безпеки на транспорті чи Національна поліція. Тому потрібно пропрацювати чіткі механізми контролю, щоб нелегальні таксі не мали можливості працювати в цих зонах. Це питання іміджу країни, тому діяльність таксі має бути прозорою, зручною, зрозумілою для іноземців, безпечною, з високим рівнем сервісу.

 

- Коли ви очікуєте прийняття в другому читанні закону про туризм і коли він запрацює на повну?

- Я очікую, що восени. Наразі профільний комітет розглядає правки, яких надійшло більше тисячі. Далі він буде запропонований до другого читання. Підкреслю, що дуже важливо ухвалити його до кінця цього року, щоб він запрацював через рік. Бо для того, щоб реалізувати все те, що в ньому закладено, знадобиться саме стільки часу.

 

- Коли запуститься: Єдиний туристичний реєстр, Єдиний державний туристичний портал, Національний туристичний інформаційний центр?

- Ми плануємо запустити туристичний реєстр в цьому році, але не в тому форматі, що прописаний у змінах до закону, а в форматі реєстру тих речей, які уже реалізуються. Зокрема, ліцензування туристичних операторів і категоризація готелів. Після ухвалення закону, цей реєстр буде переформатовано саме в Єдиний туристичний реєстр.

По Єдиному держаному туристичному порталу уже оголошено тендер, його потрібно зробити до кінця цього року. Ми хочемо зробити не сайт-візитівку, а великий мультимедійний портал декількома іноземними мовами, з текстами написаними носіями мови, з якісним дизайном світового рівня, сервісними функціями і великою кількістю візуальних матеріалів. Це дуже великий обсяг роботи, але сподіваюсь, ми встигнемо. Це має бути дуже якісний продукт, оскільки саме він буде формувати перше враження про країну. Національний туристичний інформаційний центр теж має бути запущено до кінця 2021 року.

 

- Назвіть декілька нетипових туристичних локації в Україні, які українцям варто відвідати?

- У цьому році мені б хотілося, щоб українці для себе відкрили три області: Черкаську, Чернігівську і Полтавську. На Черкащині – це Канів, Холодний Яр, на Чернігівщині – це Качанівка і Новгород-Сіверський, на Полтавщині – маршрут "Greenways" Полтава-Опішня, а також Решетилівка, в якій роблять унікальні вишиванки, які потрібно побачити кожному українцю.

 

- Три головні завдання, які ви ставите перед собою на 2021 рік?

- Підготовка якісної статистики для галузі. Запуск туристичного порталу та маркетингової програми по внутрішньому і в’їзному туризму. А також розробка державної цільової програми "Мандруй Україною", щоб запустити її з наступного року. Ця програма має фінансувати комплексний розвиток пріоритетних туристичних регіонів. Необхідно обрати три області, на які ми акцентуємо увагу, і зробити з них ідеальні туристичні регіони. І далі рухатися по наступним. Бо ми дуже великі і часто розпорошуємо зусилля. Таким чином протягом десяти років ми зможемо охопити всю Україну.

 

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Президент ЧБТР Дмитро Панкін: Банк планує створити більше нових проектів з подальшим залученням зовнішніх сторін для участі у фінансуванні

Головний операційний директор мережі "Добробут": "Бюджетні кошти нам не надходять, нам доводиться за власний рахунок будувати лікарні"

Володимир Зеленський: Я готовий зустрітися з Путіним, якщо його дійсно цікавить вирішення кризових питань в українсько-російських відносинах

Введення МПЗ та зниження ПДВ на с/г продукцію до 14% зменшить обіг тіньового зерна, скоротить "скрутки" та обсяги відшкодування ПДВ – міністр агрополітики

Ситуація із судами за позовами ВДЕ-генерації може стати критичною для нас і для енергосистеми – керівник "ГарПока" Петриковець

З випуском єврооблігацій вирішимо восени - голова правління "Нафтогазу"

"Північний потік-2" необхідно зупинити, а розмови про компенсації є маніпуляцією - CEO "Нафтогазу" Вітренко

Голова ФДМУ: Аукціон з продажу ОГХК пройде 31 серпня у прямій трансляції з кроком 50 млн грн

Створити галузь спортивної реабілітації ветеранів — ось моя ціль у Верховній Раді — нардеп Вірастюк

Виконавчий директор Українського культурного фонду Берковський: Я не бачу кризи в УКФ

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА