Ексклюзивне інтерв'ю міністра молоді та спорту України Вадима Гутцайта агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Єгор Шуміхін

 

– Можна по-різному оцінювати здобутки нашої збірної на Олімпійських іграх в Токіо, але яка, на вашу думку, головна причина, що завадила Україні показати кращий результат?

– Це спорт. Важко сказати, саме завадило. Комусь – невпевненість, комусь навпаки – впевненість. Є багато факторів, які не дають спортсменам можливості перемагати на Олімпійських іграх. З точки зору участі держави, все було забезпечене. Все, що в планах написали головні тренери, все було надано в повному обсязі.

 

– Перед стартом Ігор багато обговорювалося, що цьогоріч у збірній була найменша кількість спортсменів, порівняно з попередніми роками. Розкажіть, з чим це пов’язано?

– На жаль, не так відпрацювали федерації. Крім того, заважав COVID-19. Ми бачимо, що багато спортсменів не відновилися. Приблизно 70 спортсменів перехворіли. Це складний процес. Але в результаті, хоч ліцензій було менше, медалей отримали більше, ніж на попередній Олімпіаді.

 

– Чи не бачите ви необхідності для України концентруватися на меншій кількості видів спорту, для досягнення вищих результатів?

– Так робити неможливо. Є пріоритетні види спорту, які реально розвиваються, які отримують медалі на чемпіонатах Європи і світу. Ми сподіваємося, що і на Олімпіаді вони в майбутньому будуть вигравати медалі. На сьогодні ми й так зосереджуємо увагу саме на пріоритетних видах, а так щоб звужувати напрямки, то такого не буде. Так, були види спорту, які не показали себе на Олімпіаді. Але це ж спорт. Ми на них сподівалися, вони до цього показували результат.

 

– Є держави, які привозять десяток спортсменів, на яких ставлять, і беруть декілько золотих медалей. Чому це не шлях для України?

– Я вважаю, що Україна - спортивна держава, де йде активний розвиток спорту. У нас багата історія перемог на Олімпійських іграх. Тому визначати лише 3-4 види спорту і тільки на них розраховувати і в них вкладати кошти – це не правильно.

Зараз ми будемо розробляти плани, зустрічатися з головними тренерами і федераціями. Будемо дивитися, як вони працюватимуть далі. Моя робота складається з того, щоб зробити гідні умови для підготовки, надати кошти нашим спортсменам. Готують спортсменів тренери, яких рекомендують федерації. Федерації беруть на себе зобов’язання підготувати спортсменів до Олімпіади. Ми будемо сподіватися, що до наступних Ігор вони плідно попрацюють.

 

– Ви сказали, що по результатам Олімпіади варто очікувати зміни головних тренерів, будуть серйозні розмови з федераціями. Хто на вашу думку виявився найслабшою ланкою на цьогорічних Іграх?

– Той, хто не завоював медаль, – той, на жаль, виявився слабшим за тих, хто отримав нагороди. З усіма цими федераціями ми будемо зустрічатися і обговорювати, чому так сталося.

 

– І ваші попередники і ви заявляли, що наразі немає механізму для повернення призових коштів тих спортсменів, які в результаті були позбавлені медалей через допінг. Чому міністерству не ініціювати законодавчі зміни і не запровадити такий механізм?

– Так, процедури немає. Будемо працювати над цим питання. До цього не було часу, бо ми готувалися до Олімпійських ігор.

 

– Скоро розпочнеться Паралімпіада. Чи зможе українська паралімпійська збірна повторити чи покращити свій результат, зважаючи на неймовірні показники двох попередніх Ігор?

– Я вважаю, що буде багато медалей, і спортсмени будуть виступати на високому рівні. Єдине що може завадити – це ситуація з COVID-19.

 

– Увійдуть в трійку кращих?

– Ми будемо на це сподіватися.

 

– Чому у паралімпійців виходить достойно підготуватися, а в олімпійці показують гірші результати?

– Взагалі неможливо порівнювати олімпійський і паралімпійський спорт. Тут зовсім інші підходи. Якщо олімпійський рух розвивається у всьому світі і для всіх країн Олімпіади є найважливішою подією в спорті, то паралімпійський рух по-справжньому розвивається лише в десяти країнах світу. І Україна входить в цю десятку.

 

– У чому ж секрет успіху України на Паралімпіаді?

– Надається багато коштів, будуються відповідні спортивні бази. Створюються всі умови, щоб паралімпійці відчували, що вони нормальні люди, що вони займаються спортом і виборюють свої нагороди. Наприклад, нещодавно Мінмолодьспорту презентувало план заходів щодо впровадження стратегії безбар’єрності на засіданні Ради безбар’єрності під головуванням прем'єр-міністра Дениса Шмигаля та за участі першої леді Олени Зеленської. Зокрема, буде проведений аудит доступності всіх спортивних будівель та споруд (спортивні комплекси, зали, арени, стадіони), а Національна програма розвитку масового спорту буде доповнена потребами дітей та молоді з інвалідністю, а також літніх людей. На сьогодні всі нові спортивні споруди будуються з урахуванням інклюзивності.

 

– Наявність великої кількості ветеранів, через агресію на Сході, які йдуть в паралімпійський спорт, теж є фактором?

– Сто відсотків. Наприклад, у нас нещодавно проводилися "Ігри Воїнів" (Warrior Games). Це найбільші змагання серед військовослужбовців та ветеранів, які отримали травми, поранення та захворювання в результаті виконання службового обов’язку в зоні бойових дій. За результатами змагань сформована національна збірна України з 40 учасників бойових дій, яка вперше представить нашу країну на міжнародних змаганнях Warrior Games у вересні 2021 року в Орландо (США), в яких візьме участь більше 500 учасників бойових дій з 8 країн світу (США, Великобританія, Канада, Австралія, Нідерланди, Грузія, Данія, Україна).

 

– Що робить Україна, щоб привезти з наступної зимової Олімпіади в Пекіні більше, ніж одну медаль?

– Підготовка уже йде. Ми розвиваємо види спорту, вкладаємо кошти. Складності є, тому що немає належної матеріально-технічної бази для розвитку всіх зимових видів спорту. Вона не будувалася десятками років. Але ми намагаємося створити умови. Фінансування достатньо, у цьому році виділено 155 млн грн на підготовку до зимової Олімпіади, тут жодного питання немає.

 

– Так історично склалося, що на зимових Олімпіадах у нас не більше 1-2 медалей. Які ваші попередні очікування, все так і залишиться?

– Дай боже, щоб хоча б такий результат був.

 

– Які реальні перспективи проведення в Україні Олімпіади в 2030-тих роках?

– На літні Олімпіади ми наразі не дивимося. Ми розраховуємо і працюємо над зимовою юнацькою Олімпіадою, літньою юнацькою Олімпіадою і зимовими Олімпійськими іграми, це 2030 рік і 2032 роки відповідно.

 

– Чи готові уже підрахунки щодо кошторису і необхідних інфраструктурних об'єктів в контексті можливого проведення в Україні зимових Юнацьких Олімпійських ігор? Де ці ігри можна провести?

– Проводити їх можна в Західній Україні, зокрема, в Буковелі, а також залучити ще деякі інші міста. І перш за все зараз йде мова про Юнацькі Олімпійські ігри, як тестові. Це менший бюджет, та не так складно як дорослі Олімпійські ігри. Їх можливо провести в Києві, адже інфраструктура дозволяє. Підрахунків ще немає.

 

– Чи зможе Україна самостійно провести велику зимову Олімпіаду?

– Це складно, але можливо. Все залежить від розбудованої спортивної інфраструктури. Неможливо відразу все зробити, коли десятки років це стояло занедбане.

 

– Чи не розглядає Україна можливості проведення однієї з майбутніх Олімпіад спільно з кимось із сусідів? Зокрема, попередній прем’єр говорив, що ідея проведення спільних Ігор з Білоруссю заслуговує на вивчення, правда це було щодо останніх подій.

– Такого немає, щоб була можливість спільно проводити Олімпійські ігри. Це не розглядається.

– Спорт поза політикою?

– В хартії олімпійського руху написано, що спорт поза політикою.

 

– Як ви вважаєте, для того, щоб ефективно боротися за медалі в світі українські спортсмени мають брати участь у змаганнях на території Росії?

– Багато ліцензійних змагань до Олімпіади проходить в Російській Федерації. Якщо б ми туди не поїхали, то потім би не поїхали на Олімпіаду. Потім ще б були менші делегації, як результат ще менше медалей. Що нам робити? Закрити спорт? Ось до прикладу, Ігор Рейзлін виборов срібну нагороду, але він можливо б не потрапив на Олімпійські ігри, якби за три місяці до того вони не поїхали на перші і останній в цьому році ліцензійні змагання, які відбували в Казані. Всі б кричали "зрада", що ще менше медалей. А що нам робити, якщо, на превеликий жаль, велику кількість змагань проводять в Росії?

 

– Але тут є дисонанс. З однієї сторони ви говорите, що без цього ніяк, а з іншої в міністерстві є наказ, який забороняє фінансування з держбюджету участі членів нацзбірної в змаганнях в Росії, а також рекомендує федераціям утриматися від участі в спортивних змаганнях на території Росії?

– Вони їздять за рахунок федерацій, міністерство не фінансує змагання, які проводяться в Російській Федерації. Спортсмени для себе приймають таке рішення, це їх особиста справа.

 

– Чи проводило міністерство інструктажі, чи надавало якісь рекомендації українським олімпійцям щодо уникнення спілкування з російськими ЗМІ чи російськими спортсменами на Олімпіаді в Токіо?

– Так, розмовляли. Давно спілкуємося на цю тему. Але потрібно розуміти, що коли спортсмен перемагає, як він радіє, який у нього сплеск емоцій. Тому, такі ситуації, на жаль, трапляються.

 

– На Олімпіаді в Токіо 10 спортсменів, які раніше були громадянами України, завоювали медалі: 2 золота, 2 срібла і 6 бронзових нагород. Чи реальна проблема зі зміною спортсменами-членами національних збірних "спортивного громадянства"?

– Це особисте право кожного спортсмена. Є приклади Ольги Харлан, якій пропонували мільйони доларів, а вона відмовляється і не змінює громадянство. Багато таких спортсменів. Я теж в свій час не змінив громадянство, коли було реально складне становище в спорті в Україні. На сьогодні держава все робить, щоб утримувати спортсменів. Реально підтримує, виплачує грошові винагороди, спортсмени отримують високі заробітні плати. Зараз, по результатам Олімпіади, місцевими органами будуть виділятися земельні ділянки, надаватися квартири. Все робиться для того, щоб спортсмени залишалися в своїй країні.

 

– Яку роль вашого міністерства ви бачите в реінтеграції окупованих територій після деокупації?

– Ми будемо допомагати будувати там спортивну інфраструктуру, розвивати дитячі і юнацькі спортивні школи, закуповувати туди обладнання. Ми будемо заохочувати всіх дітей розпочинати займатися спортом. Для нас це дуже важливо. Я впевнений, що ми все зробимо, щоб вони розуміли, що це Україна, що ми поруч, що ми все зробимо для них.

 

– Яка ваша міністерська мрія чи ціль на посаді?

– Більше перемог наших спортсменів на чемпіонатах світу та Олімпійських іграх. Активна розбудова спортивної інфраструктури. Крім того, мені дуже хочеться, щоб піднявся масовий спорт, щоб не тільки діти, а всі люди займалися спортом.