14:05 06.10.2021

Оновлена система містобудівного контролю запроваджує нові запобіжники від порушення законодавства – заступник міністра розвитку громад та територій

12 хв читати
Оновлена система містобудівного контролю запроваджує нові запобіжники від порушення законодавства – заступник міністра розвитку громад та територій

Ексклюзивне інтерв'ю заступника міністра розвитку громад та територій України Наталії Козловської агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Оксана Гришина

 

- Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) розпочала роботу зі 220 співробітниками, коли очікуєте повного складу?

- Сподіваємося, місяця за два дійдемо до 100%.

- Наголошувалося, що до ДІАМ не беруть персонал, який колись працював у Державній архітектурно-будівельній інспекції (ДАБІ), це так? Чи можливо цим спеціалістам працевлаштовуватися до юросіб, які згідно із законопроектом №5655 виконуватимуть функції містобудівних інспекцій?

- Так, було прийняте принципове рішення не переводити до нової структури співробітників ДАБІ. Щодо майбутніх юросіб, то давайте дочекаємось прийняття закону. І якщо організація прийме їх на роботу – це їх право.

- Під час роботи ДАБІ була стадія передачі повноважень на місця.

- Так, були сформовані органи містобудування і архітектури в органах місцевого самоврядування. Таких органів наразі 101, вони працюють в рамках тих повноважень, що їм делеговані. Тобто у Києві працює власний орган містобудування і архітектури, у Вінниці власний та ін.

Для них нічого не змінилось: вони відповідають за об’єкти класу наслідків СС1 та СС2. Змінилась на цих територіях тільки передача частини повноважень від ДАБІ до ДІАМ стосовно об’єктів класу наслідків СС3.

- Чи будуть у подальшому розширюватись чи змінюватись повноваження цих органів містобудівного контролю при органах місцевого самоврядування?

- Це буде залежати від того, в якій редакції у другому читанні приймуть законопроект №5655.

- У чому різниця у повноваженнях між новостворенною ДІАМ та ДАБІ?

- Найбільша різниця – у цифровізації процесів. Наразі багато процесів, які відбувались у ручному порядку в ДАБІ, переведено в електронний формат. Зараз розглядаємо процес включення автоматичної реєстрації навіть без залучення посадових осіб.

Суттєве посилення – повернення ДІАМ функції контролю та нагляду. Також повернуто функцію органу ліцензування. Наразі в автоматичному режимі наладимо роботу щодо продовження терміну тих ліцензій, які раніше були надані.

- В чому проблема з ліцензіями?

- Відповідно до закону ліцензуванню підлягають будівельні роботи класу СС2 та СС3 – на певні види робіт, наприклад, монтажні. Тепер вони безтермінові, раніше ліцензії мали строк. В законі зазначено, що й ті ліцензії, які були видані раніше з терміном, також є безтерміновими. Але для того, щоб отримати підтвердження ліцензії, у якої сплив термін, необхідно внести її в реєстр та зафіксувати, що вона безтермінова.

Зараз працюємо з "Дією" у цьому напрямку. Всі ліцензії заводимо в систему, але "активуватиметься" безстроковість лише за зверненням суб’єкту. Може людина вже не працює і їй це не потрібно, таке теж буває. За електронним зверненням в електронний же спосіб будуть отримувати підтвердження.

- Як швидко це буде введено, адже "прострочені" ліцензії зупиняли не один проект під час реформи ДАБІ.

- З жовтня вже буде поновлено процес.

- Хто буде перевіряти відповідність ліцензії, персонал та необхідну техніку?

- ДІАМ, коли буде виходити на планові та позапланові перевірки, буде вивчати і питання щодо відповідності ліцензії. Якщо будуть порушення – може призупиняти дію ліцензії.

- Що ще буде перевіряти ДІАМ?

- Як вже було зазначено, ДІАМ має повноваження щодо здійснення контрольних перевірок. А саме планових та позапланових. Позапланові – за аргументованим зверненням будь-кого, юр- або фізособи. Є камеральні перевірки, без виходу на місце, лише робота з документами, оцінюють відповідність об’єкту нормативним документам та законодавству. Вона традиційна, результати заповнюються за чек-листом.

Те саме, за чек-листом, проводиться під час перевірки на місті. Основні вимоги – наявність затвердженої у законний спосіб проектної документації та відповідність їй об’єкта.

Розглянемо розповсюджену ситуацію: об’єкт у пригороді оформлюється як СС1, а по факту маємо п’ять-сім поверхів та декілька під’їздів, тобто СС2.

Передбачено багато запобіжників, які має пройти забудовник, щоб прийняти об’єкт в експлуатацію. Вони роблять такі маніпуляції безперспективними.

Законом передбачається порівняння технічних характеристик проекту при видачі дозволу і на етапі прийняття в експлуатацію.

Геодезична зйомка показує відповідність проекту фактичному стану об’єкту. Якщо є розбіжності, система автоматично не зареєструє.

- Так, але якщо СС1, то не потрібен проект. Тільки будівельний паспорт. Що порівнює інспектор ДІАМ?

- Згідно закону, СС1 може будуватися по будівельному паспорту, але це об’єкти невеликої площі, до 500 кв. м, при створені яких можуть не залучатись підрядні організації а також можуть не мати проєкту. Якщо власник-замовник замість анонсованого невеликого будинку будує там хмарочос, він несе відповідальність за цю ситуацію сам.

- Хто його може зупинити і як це може відбуватися?

- Наразі в системі, обираючи варіант "по будівельному паспорту", заявник надає інформацію, яка кількість квадратних метрів там буде. Введення в експлуатацію йде відповідно до технічного паспорту, який робить інженер БТІ. І якщо у нього замість, наприклад, 350, що заведені до системи, виходить 2300 кв. м, то система автоматично заблокує процедуру прийняття в експлуатацію.

- Але ж для СС1 немає таких жорстких обмежень за площею?

- Ні, але можливість будувати по будівельному паспорту передбачена лише для об’єктів до 500 кв. м СС1 з більшою площею необхідно будувати при наявній проєктній документації, тобто на них розповсюджуються такі самі вимоги, як і до СС2 і до СС3.

Що стосується перевірок, хто це виявляє і як це має бути. За новим законопроектом №5655, кожен орган місцевого самоврядування зобов’язаний буде здійснювати містобудівний моніторинг і вивчати все, що відбувається у нього на території по всіх об’єктах, незалежно від класу наслідків. І це будуть не делеговані повноваження, а власні.

Чи це СС1, чи це СС3 – будь-який об’єкт. Якщо бачать, що він будується або без наявної дозвільної документації, яка є у відкритому доступі в системі, або порушуючи ТЕПи, закладені в дозволі, який є в системі, вони мають виходити на перевірку об’єкту. Можуть навіть без рішення суду прийняти рішення про його знесення, а не просто про зупинку будівництва. Це передбачено новим законопроєктом, і ми сподіваємося, що ця норма буде прийнята в такій редакції.

А поки всі ці перевірки стосовно проблемних об’єктів - планові, позапланові, на місті і камеральні - наразі виконуються інспекторами ДІАМ.

- Тобто зараз місцева влада не має обов’язку перевіряти?

- Вже зобов’язані виходити на перевірки і здійснювати контроль у 101 населеному пункті, яким раніше були передані повноваження містобудівного контролю. На інших лише ДІАМ. Але після прийняття законопроекту №5655 обов’язок буде на всіх громадах.

- Чи означені законодавством терміни перевірок?

- Закон говорить про чіткі строки розгляду заяв і здійснення перевірки. А в який спосіб органи місцевого самоврядування це здійснюють – це вже інше питання. Жорсткий протокол в законі є. Вони в 10-денний термін зобов’язані вийти на перевірку.

Однак, наразі діюче законодавство передбачає, що в процесі перевірки на об’єкті необхідна обов’язково присутність представника замовника. Це проблемне питання, з яким найчастіше стикаються органі місцевого самоврядування: як правило, представник замовника в цей час чомусь дуже зайнятий або відсутній. Зважаючи на це, органи місцевого самоврядування іноді не можуть здійснити перевірку. За новим законопроектом №5655 ця норма вилучена. Незалежно від присутності замовника, орган місцевого самоврядування може скласти протокол за результатами перевірки.

- У законопроекті №5655 є норма про страхування, яка зараз викликає дискусію серед страхових організацій. Що саме буде страхуватися?

- Я би дочекалася остаточної редакції закону. Це була пропозиції народних депутатів, і вона дійсно має суперечливі позиції, тому давайте дочекаємося кінцевої редакції.

- Ви ж аналізували, як це відбувається на розвинутих європейських ринках? Що саме там частіше страхують – об’єкт чи організацію?

- В залежності від того, що є предметом страхування. В деяких випадках страхується об’єкт, в деяких – організація. Тому все-таки пропоную дочекатися закону. На нашу думку, страховий ринок не зовсім готовий до таких питань. Це досить важкий предмет і має багато зовнішніх чинників.

- Які повноваження за підсумками реформи мають залишатись за Мінрегіоном?

- Законопроект №5655 передбачає нову процедуру реєстрації дозвільних документів, яка стане автоматичною, нову процедуру здійснення контролю, нову процедуру нагляду, і нову процедуру процесу прийняття в експлуатацію. Раніше все це було сконцентровано в одному органі, що є категорично неправильно і не відповідає закону про загальні засади державного нагляду і контролю. Тому у новій концепції закону функція нагляду буде передана Мінрегіону. Розгляд звернень буде здійснювати Містобудівна палата, яка складатиметься з усіх суб’єктів ринку, стосовно яких буде здійснюватися нагляд. До Містобудівної палати входитимуть представники органів місцевого самоврядування, експертних організацій, органів контролю, виконавців окремих видів робіт, інших суб’єктів ринку. Отже нагляд будуть здійснювати не співробітники Мінрегіону, не посадові особи, знімається фактор корупційного ризику. Законом передбачений рандомний відбір: раз на рік буде збиратися інформація щодо осіб, яких делегуватимуть для роботи в Містобудівній палаті, і система рандомно буде відбирати серед них осіб для участі в роботі. Передбачена ротація: кожні три місяці змінюватиметься певна частина складу, не 100-відсоткова. Але ротація передбачена, аби мати "свіжу кров" в процесі прийняття рішень.

- Як щодо ліцензування? Була ж ідея повної відміни.

- Питання по ліцензіях відкрите. Дискусійне питання, як і по страховому ринку, щодо їхньої необхідності. Конфедерація будівельників наголошує на тому, що будівельні роботи треба ліцензувати, тому подивимося, як буде у законі до другого читання.

- Хто буде вести реєстри ліцензій та сертифікатів?

- Реєстри сертифікатів і ліцензій будуть в е-системі, а наповнення здійснюється тим органом, який їх видає. Якщо ДІАМ видаватиме ліцензії, то реєстр наповнюватиме ДІАМ. І це не тільки наповнення: через е-систему буде прийматися рішення про видачу, і воно там автоматично залишатиметься. Звернення на отримання ліцензії – через систему, розгляд матеріалів – в системі, і прийняття рішення – через систему.

- А призупиняти ліцензію чи сертифікат може інспектор ДІАМ?

- Підстава для призупинення також фіксується в системі: повідомлення про проведення перевірки, протокол з результатами, і відповідно, якщо є рішення, то й призупинення. Тобто, тепер всі процеси відбуватимуться прозоро, щоб на них можна було подивитися. Не буде такого, що ми в один спосіб видаємо незрозумілий сертифікат, і якось там ведемо реєстр.

- Реєстр експертних організацій, пам’ятаю, вів Мінрегіон...

- Це залишається у його підпорядкуванні.

- І ви будете аналізувати їхню роботу і відсіювати сумнівні експертні організації?

- Ми вже це робимо, відбувається ротація, за результатами перевірки на відповідність критеріям. Згідно із новим законом на експертні організації покладається більше повноважень, значно більше. Тому критерії для них та підстави для позбавлення функцій будуть переглянуті.

- Останнім часом у нас з’явився новий тренд – оскарження містобудівних умов та обмежень (МУО) через суди. Чи є в цьому ризик для побудови нової системи, адже МУО - основа всіх дозвільних документів?

- По-перше, звернення до суду може відбуватися на будь-якому етапі, щодо до будь-якого процесу. Єдине, яким шляхом і йдемо, – з минулого року видача містобудівних умов і обмежень має відбуватися шляхом їхньої генерації в системі, вони не видаються якимось незрозумілим способом. Наразі у нас є негативний досвід, коли у замовників з’являються підроблені МУО, котрі не підтверджуються органами містобудування як такі, що були видані ними в такому форматі на зазначений об’єкт. Якщо МУО були видані у незаконний спосіб або не відповідають містобудівній документації, а такі прецеденти також є, вони будуть скасовані. Ми підтримуватимемо відповідні рішення суду.

- Чи є у вас інформація про розробку та оновлення генеральних планів по країні?

- У поточному році прийняли багато законопроектів в рамках земельної реформи, і взагалі змінився підхід до виду, формату і складових містобудівної документації. Деякі позиції значно спростили, втім з’явилися й нові, такі як план просторового розвитку території громад. Наразі генеральний план населеного пункту повинен мати тільки центр територіальної громади. Для всіх інших це трохи спрощений вид містобудівної документації. Зараз ми працюємо з містами, щоб зрозуміти актуальність містобудівної документації, бо її наявність не завжди говорить про її актуальність.

- А якість?

- Якість – це суб’єктивна позиція, а от актуальність мусить бути. Ми наразі перевіряємо, що можна використати, оскільки зараз у нас поєднується містобудівна документація із земельною, і вони мають співпадати. Вивчаємо, що можна використати із наявної мостобудівної документації для її доопрацювання, актуалізації з передбаченими законом нормами.

- Ну хоча б третина відповідає вимогам актуальності?

- Дещо більше : допустити до використання можна близько 50%. Інша частина потребує оновлення. Мінрегіон та уряд прийняли всі підзаконні акти в рамках імплементації земельної реформи, оновлено порядок розробки містобудівної документації, класифікатор обмежень земель та порядок проведення експертизи містобудівної документації. І наразі у органів місцевого самоврядування є всі необхідні підзаконні акти, щоб це зробити.

Залишається питання наявності підоснови розробки цієї документації - її повинен забезпечити Держгеокадастр.

Щодо фінансування цих робіт, то минулого року підписали угоду з ЄБРР про їхню допомогу в розробці планів просторового розвитку. Передбачено до 2024 року розробити 600 комплексних планів просторового розвитку територій громад.

У планах на поточний рік - розробка 50 планів, бюджетом передбачено 62,55 млн грн субвенції. Однак ми надаємо кошти не на 100% вартості робіт, а на частину, решту органи місцевого самоврядування повинні передбачити самостійно.

Наразі обласні державні адміністрації використовують цю субвенцію та опрацьовують з громадами їхні можливості у поточному році розробити містобудівну документацію. Найближчим часом матимемо розуміння, які тергромади розглянуть оновлення вже цього року.

- Коли завершиться реформа містобудівного контролю та нагляду?

- Реформа описана у трьох законопроектах: №5655, №5656 та №5877. Два основних розробляв комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, і їх вже прийняли у першому читанні. Законопроект №5877 розробляв правоохоронний комітет, його ще тільки готують до першого читання.

- Законопроект про підвищення відповідальності найбільш дискусійний.

- Він посилює відповідальність, тому очікувано, що на ринку буде спротив його змісту. Сподіваюся, законопроект про посилення відповідальності розглянуть та приймуть у першому читанні найближчим часом.

Щодо базового для реформи законопроекту №5655, то комітет місцевого самоврядування очікує на його прийняття незабаром у другому читанні. З огляду на його кінцеву редакцію буде зрозуміло, чи треба корегувати законопроект про відповідальність: чи будуть додані якісь функції, чи підлягатиме той чи інший суб’єкт відповідальності та в якому обсязі тощо.

- Чи залишається ініціатива передати функції контролю у приватні руки?

- Законопроект передбачає подвійний зовнішній контроль. Головне те, що контроль усіх об’єктів – вже не просто бажання чи функція органів місцевого самоврядування, а обов’язок. В той же час ми говоримо, що поточний контроль приватних компаній теж має бути. І до них може прийти з перевіркою орган місцевого самоврядування. Якщо за результатами перевірки знайдуть невідповідність, і буде зрозуміло, що відповідає за це юридична особа, яка мала б контролювати виконання містобудівного законодавства, до неї застосують увесь спектр санкцій: від відкликання ліцензії до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

- Ліцензуватиме ці приватні компанії з містобудівного контролю Мінрегіон?

- Так. І наразі Мінрегіон допрацьовує критерії щодо цих організацій, яке вони мають наповнення: кількість людей, кваліфікація тощо.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Менеджер з комерції "Укрзалізниці": Закон про ваговий контроль на автодорогах за 1-2 роки поверне вантажі на залізницю

Голова Держмитниці: Поки ми не застосовували поліграфи, але думаю, скоро застосуємо

Зрив інтеграції з європейським енергоринком стане дуже негативним сигналом для всіх інтеграційних процесів України - експерт CSIS

Рада може прийняти закон про повноваження НКЦПФР цієї сесії – голова профільного підкомітету Ради Ніколаєнко

Уже в 2050-х роках Україні знадобиться 15 нових атомних енергоблоків - глава "Енергоатому" про меморандум з Westinghouse

Заступник керівника Офісу президента Свириденко: Цього року ми прогнозуємо зростання ВВП на рівні 3,8%

Голова Бюро ВООЗ в Україні: В Україні реально можна вакцинувати понад 70% населення

В. о. директора ДБР Сухачов: Президент мені жодного разу ще не телефонував

Разумков: Венеціанська комісія – цілком незалежна, вона – над процесом, її точно не можна звинуватити в підіграванні політичним силам, бізнесменам або владі

Голова Держлісагентства: Реалізація програми "Зелена країна" вже почалась

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА