13:50 08.10.2021

Голова Держмитниці: Поки ми не застосовували поліграфи, але думаю, скоро застосуємо

16 хв читати
Голова Держмитниці: Поки ми не застосовували поліграфи, але думаю, скоро застосуємо

Інтерв’ю голови Державної митної служби України Павла Рябікіна агентству «Інтерфакс-Україна»

Автори: Дмитро Кошовий, Анна Родічкіна

- Досі тільки одна компанія має статус авторизованого економічного оператора (АЕО) через досить високі вимоги. Чи є політична воля спрощувати доступ до такого інструменту? 

- Статус АЕО – це свого роду «знак митної якості» для підприємства. Воно визнається надійним і гідним довіри суб’єктом ЗЕД та партнером Держмитслужби і отримує значні переваги та спрощення. Зокрема, виконання митних формальностей в першочерговому порядку (наприклад, позачергове оформлення митних декларацій); проведення процедури спрощеного декларування митним органом; використання спеціально визначеної смуги руху в пункті пропуску та ін.

Поки що авторизацію АЕО надано одному підприємству («JTI Україна» – ІФ). Всього було подано 5 заяв, 2 заяви перебувають на стадії попереднього розгляду, 2-м підприємствам відмовлено у проведенні оцінки. 

Без сумніву, вимоги до АЕО високі. Але в цілому вони такі самі, як у Євросоюзі. Сьогодні Україна синхронізує нормативно-правову базу з ЄС. Це шлях до  налагодження ефективних відносин між вітчизняними та європейськими підприємствами. АЕО – це ще й важлива сполучна ланка українського та європейського бізнесу.

Коли у 2019 році запроваджували інститут АЕО в Україні, ми намагалися адаптувати європейські норми до українських реалій. Законодавець дав Держмитслужбі 3 роки, щоб накопичити досвід, внести потрібні корективи. 

Сьогодні з наявного досвіду ми бачимо, що існує потреба у перегляді для підприємств-кандидатів коефіцієнтів по двох позиціях – «ліквідність» та «платоспроможність». Такий перегляд можна провести рішенням уряду, не чіпаючи законодавство. Тому це не питання політики та політичної волі. Це об’єктивна потреба, продиктована нашими фінансово-економічними реаліями.

У Європі після запровадження інституту АЕО бізнес також перший час не квапився. Нове завжди лякає, працює інерція мислення. В Україні на це накладається ще й недовіра бізнесу до митниці. І сьогодні першочергове завдання для нас налагодити відкриті і партнерські стосунки з діловими колами. Тоді легше буде пояснити підприємцям і переваги статусу АЕО.

-- Коли може бути знята колізія щодо митного режиму переробки і валютного регулювання? Хто її має вирішити та яка в цьому роль митниці? 

- Спочатку про те, що таке «митний режим переробки». Це сприятливий для зовнішніх інвесторів режим, який дозволяє завезти в країну сировину без сплати податків, виробити готову продукцію та реалізувати її на експорт.

Митний режим переробки сприяє залученню інвестицій, запровадженню високих технологій, виробленню продукції з високою доданою вартістю, а отже – якісному розвитку економіки. Адже стимулюється модернізація основних фондів, краще використання робочої сили і промислових ресурсів.

Про користь митного режиму переробки свідчить, зокрема, досвід Китаю, який дуже широко і успішно використовував і використовує цю опцію. І сьогодні зумів перейти завдяки цьому від «юзання» чужих технологій на якісно новий етап – розробку власних технологій. 

Очевидно, під колізією з валютним регулюванням ви маєте на увазі те, про що писали ЗМІ. Процитую експерта Американської торговельної палати: «Застосування митного режиму переробки на підставі договорів купівлі-продажу гальмують недосконалі норми підзаконних актів Нацбанку, розроблених ще у 90-х роках. Вони застаріли та не узгоджуються з Митним кодексом».

В Україні у вересні 2018 року були прийняті зміни до Митного кодексу, які передбачили можливість поміщення товарів у митний режим переробки незалежно від виду договору та форм розрахунків. Сьогодні 355 підприємств переробляють іноземну сировину в цьому режимі на митній території України. 

Нагадаю: в Україні суб’єктами валютного нагляду є Національний банк та податкова служба. Митниця в цій історії виконує напівтехнічну функцію. Ми беремо участь у валютному контролі лише в частині передачі інформації з митних декларацій Нацбанку відповідно до спеціальної інструкції регулятора.

Причому, передаємо в обмеженому об’ємі, по 4-х графах з 54-ти, наявних у документі. Зараз у певних колах обговорюють можливість передачі Держмитниці функції валютного контролю митного режиму переробки. Але мені ця ідея видається нереалістичною, оскільки це не входить до функціоналу митниці. До того ж немає у нас ні відповідних фахівців, ні технічних можливостей.

А от для покращення взаємодії з Нацбанком і допомоги регулятору у валютному контролі, на мій погляд, можливо б було розглянути питання про розширення обсягу інформації, яка передається від нас до Нацбанку.

-- Бізнес час від часу заявляє про затримки вантажів під приводом завищення митної вартості. Ви відстежуєте можливі зловживання? 

- Справді, скарги, пов’язані з митної вартістю, регулярно надходять до Держмитслужби. І є випадки, коли, на жаль, мусимо констатувати недостатню компетентність співробітників митних органів. 

Але частіше маємо не завжди якісну роботу митних брокерів, які відповідають за правильне заповнення митної декларації та подання всіх необхідних документів.

Проте давайте глибше розберемося, наскільки виправдані такі претензії до митниці. Для початку – що таке «митна вартість»? Це база оподаткування, тобто та величина, з якої у відсотках нараховуються митні платежі. Відповідно, найпростіший і найдоступніший спосіб мінімізувати податки – це зменшити базу оподаткування. В нашому випадку – митну вартість. З усіма наслідками для держбюджету.

Норми міжнародних конвенцій, а також національне законодавство визначають, що основний метод визначення митної вартості – за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються. Тобто, це вартість товарів, яка зазначена у зовнішньоекономічному контракті. І тут не йдеться ні про завищення, ні про заниження митної вартості.

У  2021 році 91% товарів, імпортованих в Україну, оформлювалися за основним методом, за ціною контракту. Повторюся: без завищень або занижень. Лише 9% імпорту оформлено за другорядними методами визначення митної вартості. Таким чином, у порівнянні з 2020 роком кількість коригувань заявленої декларантами митної вартості, а це було 12%, зменшилась на 3%. І ця динаміка свідчить: митниця іде назустріч імпортерам і все менше коригує митну вартість.

До речі, бізнесомбудсмен Марчін Свенчицький нещодавно підкреслив: за 6 років існування Ради бізнесомбудсмена отримано майже 9 тисяч скарг бізнесу, і з них митні питання не перевищують 4%.

Цифри демонструють: слід говорити не так про необґрунтовані затримки (митного оформлення – ІФ), як про роботу посадових осіб митниць за напрямом забезпечення повноти оподаткування. Це функція і обов’язок митних органів. Також це складова наповнення державного бюджету та захисту національних товаровиробників від непрозорої конкуренції.

Ще одна дуже дієва форма контролю за достовірністю заявленої митної вартості – це обмін інформацією з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав. Ми надсилаємо запити щодо перевірки автентичності документів, які надавались до митного оформлення. 

За результатами опрацювання відповідей, які надійшли на запити Держмитслужби за період із січня по серпень 2021 року: 40,7% з них містять дані щодо не підтвердження заявлених декларантами відомостей. Зі 120 таких відповідей у 53,4% випадків – це однозначне встановлення розбіжностей. 46,4% відповідей – це розбіжності в умовах поставки (тобто невключення до визначеної митної вартості товарів такої складової як транспортні витрати) або відсутність можливості однозначно ідентифікувати отримані дані з заявленими до митного оформлення відомостями. А це свідчить про можливість надання до митного оформлення підроблених документів. 

Один з багатьох конкретних прикладів: за результатами запиту на адресу продавця (сторони договору): отримано відповідь про не підтвердження відомостей щодо ціни за одиницю товару «газ природний». Загальна вартість імпортованих товарів, оформлених тільки за шістьма  митними деклараціями, занижена на суму 1 млн. 400 тис. ЄВРО. Від таких маніпуляцій державний бюджет України міг недоотримати платежів у сумі 9 млн. 581 тис. грн. 

І це відповідь на ваше запитання, чи відстежуємо ми зловживання при визначенні митної вартості.

-- Яка кількість співробітників Держмитслужби, що не пройшли тестування, повернулася на свої посади (наприклад, через судові рішення)? 

- У сприйнятті суспільства і деяких ЗМІ існує певний радикальний міф: не пройшов митник тестування – і його одразу вигнали. Але трудове законодавство захищає права держслужбовців і диктує інший алгоритм дій.

Тестування – це наш експеримент, спрямований на кадрове перезавантаження митниці і розрахований на 1 рік. З 20 квітня по 29 травня ми провели першу хвилю тестування, яка охопила 94% працівників Державної митної служби. До нової структури, єдиної юрособи, були переведені всі працівники, навіть ті, хто показав низькі результати на тестуванні. Але дехто зі зниженням у посаді, а ті, хто мав проблеми з доброчесністю, переводилися на посади, не пов’язані з митним наглядом та корупційними ризиками. 

Працівники переведені на контрактну форму роботи із випробувальним терміном 6 місяців.

З 15 по 27 вересня проведено другу хвилю тестування – повторного для тих хто не склав перше. А от уже за його підсумками керівництво Держмитслужби отримає право (не обв’язок!) звільнити працівника. Так само як і тих, хто склав тести, але не пройшов піврічний випробувальний термін.

Випадків судового оскарження результатів тестування на даний момент не було. Маємо перший випадок розірвання контракту – через проблеми працівника з доброчесністю. І надалі будемо позбавлятися тих, хто викритий у корупційних діях.

Поки що ми не застосовували поліграфи, але вже маємо 2 апарати і операторів (спасибі посольству США та нашим партнерам НАБУ). І, гадаю, скоро застосуємо. 

-- Яка ситуація з напрацюванням нової ІТ-системи митниці? Як вона буде виглядати - це нові модулі, інтегровані в "Інспектор-2006", чи повністю нова система? 

- Розробка нової ІТ-системи митниці була задумана як революція. Але у складних, багатофакторних та вже діючих системах революції навряд чи можливі. Мова скоріше йде про поетапну трансформацію.

До того ж потрібно думати і про те, що буде «після революції». Зокрема, якщо поставити суперсучасне, «модне» програмне забезпечення, необхідно уявляти собі, скільки коштуватиме його обслуговування. І де взяти ці великі кошти.

ІТ-команда «революціонерів» задала собі стислі терміни і поставила перед собою амбітні завдання розробки повністю нової системи. У підсумку термінів виконання вони не витримали, неодноразово їх переносили. Сьогодні працюють уже в іншому відомстві, а у Держмитслужбі закінчується аудит того, що було зроблено, який дасть нам повне уявлення про стан справ.

Для мене особисто цей напрям – пріоритетний. Саме тут – ключ до мінімізації людського чинника на митницях, зниження рівня корупції.

Всі, і керівництво митниці, і уряд, і міжнародні партнери чудово розуміють, що ІТ-напрямок реформування є одним з ключових. Автоматизація і цифровізація  є інструментом запровадження нових митних спрощень, економії сил і часу як митників, так і клієнтів.

Тому робота над трансформацією ІТ-системи митниці триває. І питання не стоїть так, що потрібно одномоментно «знести» стару систему і поставити нову. При трансформації буде і використання діючої системи, і розробка та впровадження нових процесів. Але при цьому гаяти час не будемо. Не можемо собі цього дозволити.

Нова система не виключає повністю стару. І недоречно говорити про те, яка система у яку буде інтегрована, стара у нову – чи навпаки. На перехідний період розробки і впровадження нової IT-системи «айтішники» у своїй роботі використовуватимуть дані і зі старої, і з нової систем.

- Як ви прокоментуєте інформацію, що вся митна система України повністю контролюється однією людиною - Олександром Івашковичем, начальником управління ІТ, який блокує інтеграцію з новою системою? 

- Олександр Івашкович є головним розробником діючої ІТ-системи і має найповніший обсяг інформації про неї. Тим не менше, це конспірологічний міф, який з’явився у процесі протистояння і словесних баталій двох ІТ-команд митниці. 

Насправді система – це і програмний код, і база даних, і мережі, без яких працівники не матимуть доступу ні до чого. І відповідальні за них різні люди. А програмний продукт є і на місцях, і в центральному апараті. Тому повний доступ до всіх складових системи не може мати одна людина. 

Навіть теоретично неможливо уявити собі ситуацію, коли «всі кнопки в одних руках». А на практиці ніякого блокування системи немає. Наприклад, без доступу до даних ми б просто не мали на сайті бізнес-аналітики. А вона є. Ще один приклад: на сайті data.gov.ua  викладені знеособлені дані митних декларацій і цим сервісом можна вільно користуватися.

-- Коли можна очікувати вихід на міжнародне застосування NCTS? Що для цього потрібно?

- Запровадження системи NCTS – дуже важливий напрямок митної реформи. Вона дає змогу країнам-учасницям Конвенції про процедуру спільного транзиту обмінюватися митними даними в режимі реального часу та контролювати товари на кожному етапі перевезення. Це зекономить багато сил і часу як суб’єктам ЗЕД, так і працівникам митниць, покращить боротьбу з шахрайством із супровідними документами.

При цьому переміщення товарів у режимі спільного транзиту передбачає обов’язкове гарантування. Фінансові гарантії можуть видаватися компаніями, які отримали статус фінансового гаранта. Щоб подати транзитну декларацію до NCTS, підприємству необхідно зареєструватися в Особистому кабінеті на порталі "Єдине вікно для міжнародної торгівлі".

NCTS використовується в Україні поки що в національному масштабі.  Наприкінці другого кварталу 2022 року очікується приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту. Це відкриє можливість міжнародного застосування NCTS. Уже в третьому кварталі наступного року українські підприємства зможуть здійснювати транзит із 35 країнами за принципом "один транспортний засіб - одна транзитна декларація - одна фінансова гарантія".

Підприємства, які нині використовують NCTS і подали 50 і більше декларацій, можуть вже зараз подавати до Держмитслужби документи на отримання спрощень, що діятимуть і при міжнародному застосуванні системи NCTS.

- Як ви відповісте на тезу одного з парламентарів та деяких експертів, що перевиконання плану грошових надходжень Держмитслужбою на кілька відсотків не корелюється з обсягами імпорту споживчих товарів і загального імпорту і це свідчення того, що контрабанда таки є?

- Статистичні показники суперечать цій тезі. Індикативний показник на січень-серпень 2021 року становить 271 млрд грн. Фактично перераховано до бюджету 291 млрд. грн, що становить виконання індикативного показника на 107%, перевиконання – 19 млрд грн.

У порівнянні з січнем-серпнем 2020 (214 млрд.грн.) надходження збільшились на 36% або на  76 млрд. грн. 

Тим часом темпи росту імпорту по вазі (в тоннах) зросли на 10%, а у доларах – на 31% (з $30,4 млрд до $39,8 млрд ). І з цими показниками цілком корелюють темпи зростання митних платежів в порівнянні з аналогічним періодом минулого року в дол. США – на 30% (з $8,134 млрд до $10,543 млрд).

Підкреслю: зросли показники всіх без винятку видів митних платежів: і ввізного та вивізного мита, і акцизу, і ПДВ, і інших платежів. І, як демонструють цифри, перевиконання індикативних показників (до речі, нам їх щомісяця підвищували на кілька мільярдів) на 7% стало результатом не зростання кількості імпорту, а якості роботи митниці та митників. 

Ідеться не стільки про зростання об’ємів імпорту товарів, скільки, в першу чергу, про комплекс організаційних заходів. Це забезпечення кадрового добору та перехід на контрактну форму роботи, початок функціонування Держмитслужби у форматі єдиної юридичної особи, підвищення якості виконання митних формальностей та здійснення митного оформлення, а також імплементація національного законодавства до норм Митного кодексу ЄС та міжнародних митних конвенцій. І звичайно, протидія митним правопорушенням та боротьба з контрабандою.

Тому ці закиди у «недоперевиконанні» плану митних платежів до бюджету не є коректними і носять скоріше політичний характер.

  • За рахунок яких категорій товарів було забезпечено збільшення митних платежів?

- Основними бюджетоформуючими товарами у січні – серпні 2021 року були: нафтопродукти – 53 млрд грн; легкові автомобілі – 34 млрд грн; гази нафтові – 15 млрд грн; вугілля кам’яне – 7 млрд грн; телефонні апарати – 4,2 млрд грн; інсектициди, фунгіциди, гербіциди – 4 млрд грн; добрива мінеральні – 3,7 млрд грн.

А до товарів, за рахунок яких відбулося збільшення митних платежів, увійшли: автомобілі легкові – 34 млрд грн – зростання на 11 млрд грн або на 49% більше ніж за аналогічний період минулого року, нафтопродукти – 53 млрд грн що на 11 млрд грн або на 27% більше, гази нафтові – 15 млрд грн що на 6 млрд грн або на 61% більше, кокс нафтовий – 2 млрд грн що на 1 млрд грн або на 155% більше, трактори – 3 млрд грн що на 1 млрд. грн або на 63% більше. 

-А по яких позиціях мало місце зменшення платежів?

- Зменшення надходжень митних платежів відбулося за рахунок зниження обсягів імпорту при ввезенні таких видів товарів: електроенергія – 416 млн грн (це на 319 млн грн або на 43% менше ніж за аналогічний період минулого року), частини для обладнання – 367 млн грн (на 159 млн грн. або на 30% менше), полотна трикотажні ворсові – 99 млн грн (на 148 млн грн або на 60% менше), томати – 415 млн грн на 134 млн грн або на 25% менше, кукурудза – 356 млн грн (на 111 млн грн або на 24% менше).

Що негативно впливає на стан надходжень митних платежів? Серед таких я б виділив наступні. По-перше, невідповідність фактичного обмінного курсу «прогнозному»: результат – недонадходження 14,8 млрд грн Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» закладено річний середній курс долара США на рівні 29,1 грн/$ за долар США. Фактично середній курс долара США склав 27,57 грн/$.

По-друге, зіграло свою роль встановлення додаткових пільг на товари, необхідні для подолання COVID-19 – сума пільг зі сплати митних платежів склала 1,8 млрд грн.

Третій фактор – виконання міжнародних зобов’язань України у частині чергового зниження ставок ввізного мита в рамках угод про вільну торгівлю, укладених Україною з країнами ЄС, ЄАВТ, СНД, Канадою, Македонією, Чорногорією, Британією, Грузією, Ізраїлем.

Також справили вплив обмежувальні заходи в торгівлі між Україною і Російською Федерацією та інші фактори.

  • Які ви вбачаєте резерви для подальшого збільшення митних платежів?

- Для підвищення кількості платежів необхідні насамперед якісні зміни в роботі митниці. До основних резервів слід віднести, в першу чергу, заходи із автоматизації процедур митного контролю і митного оформлення, використання для ідентифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, сканерів, «Рапісканів», вагових комплексів, сучасних технічних засобів митного контролю.

Ще один резерв - надання Держмитслужбі статусу правоохоронного органу, права на ОРД та досудового слідства, а також цифровізація процесів митного оформлення, розроблення сучасних інформаційних продуктів та їх ефективне застосування.

Але якісного поліпшення роботи митників можливо досягти лише через матеріальне стимулювання. Тому серед головних пріоритетів керівництва Держмитслужби – формування спеціального фонду Держбюджету та збільшення на цій основі винагороди за працю.

  • У зв’язку  з цим останнє (але не за важливістю) запитання: як ви оцінюєте проєкт держбюджету на 2022 рік у прикладенні до потреб митниці?

- Питання бюджету для митниці залишається гострим. Ми розробили план реформування Держмитслужби, розрахований на 3 роки, який містить принципові зміни за наступними напрямами: по-перше, кадрова реформа, по-друге - впровадження нових ІТ-технологій, по-третє - інфраструктурне забезпечення нової за якістю діяльності пунктів пропуску, і нарешті - зміни законодавства (зокрема, криміналізація товарної контрабанди, надання Держмитслужбі права на оперативно-розшукову діяльність та досудове слідство) і впровадження нових, наближених до європейської практики митних спрощень (АЕО, NCTS та ін.)

Перші три пункти потребують додаткового фінансування.

Сьогодні ми створили щонайжорсткішу систему контролю за персоналом. Але для балансу необхідно створити систему матеріального стимулювання і оплати праці, яка б дозволила зацікавити кваліфікованих і порядних працівників. Чесний працівник навряд чи погодиться на складну, виснажливу роботу за менше ніж 11 тис грн., які сьогодні отримує на руки інспектор.

Тому я вважаю за необхідне підвищити зарплату працівникам митниці і відповідно збільшити зарплатний фонд не менше ніж у 2 рази.

ІТ та інфраструктура потребують докорінної модернізації. Нами розроблений план заходів із облаштування і приведення пріоритетних пунктів пропуску до сучасних стандартів. Кошторис виконання цього плану передбачає потреби у більше ніж 3,9 млрд грн., а митниці виділено лише 1 млрд грн.

Ми представили свої розрахунки, які демонструють, що за рахунок реалізації плану реформування Держмитслужби у всіх його аспектах ми отримаємо за 3 роки за умови збереження бази товарообігу приріст митних платежів у 100 млрд грн. 

Тому вважаю, що проєкт бюджету-2022 потребує збільшення у видатковій частині для реалізації поставлених перед Держмитслужбою завдань. 

 

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

У стійкому будівництві використання вторинних матеріалів додає проекту додаткові бали і підвищує рейтинг компанії - гендиректор iC consulenten

Менеджер з комерції "Укрзалізниці": Закон про ваговий контроль на автодорогах за 1-2 роки поверне вантажі на залізницю

Юрій Вітренко: Ми розуміємо, як навіть за найгірших обставин пройти цей опалювальний сезон

Кабмін має дуже велике бажання працювати над кліматичним порядком денним – делегація ЄС

Голова Верховного суду: Чим більше порушень у ході судової реформи – тим швидше відбудеться процес у зворотному напрямку

Міноборони розмістило майже  85% річного обсягу замовлень в рамках Державного оборонзамовлення - Уруський

Оновлена система містобудівного контролю запроваджує нові запобіжники від порушення законодавства – заступник міністра розвитку громад та територій

Кулеба: Євроінтеграція - зараз інструмент зміцнення України, а не ціль

Хочемо підняти зарплати в 2-3 рази, оцифрувати послуги та підвищити престиж українського прапора - новий голова Морадміністраціі

Ми очікуємо на 1,2-1,5 млн туристів до кінця 2021 року - в.о. начальника управління туризму Львівської міськради Галина Гриник

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА