Ексклюзивне інтерв'ю із Сергієм Ліщиною, співвласником торгової марки Izovat, одним із найбільших виробників термоізоляції в Україні.

- Днями ви написали у Facebook, що будуєте в Житомирі новий завод із виробництва скловати IzovatGlass. У вас вже є у Житомирі завод з виробництва базальтової вати Izovat. У чому відмінність виробництва та скільки сумарно плануєте випускати?

- Вата зі скловолокна буде дешевшою за рахунок нижчої собівартості випуску. Тому для більшої кількості людей термоізоляція стане доступною. Виробничі потужності розраховані на 18 тис. тонн скловати на рік. Обсяг інвестицій – близько 30 млн євро. Запуститись плануємо у 2023 році.

Завод з виробництва базальтової вати Izovat, що також знаходиться в Житомирі, випускає 85 тис. тонн продукції на рік. Плануємо збільшувати потужності та будувати третю лінію на 90 тис. тонн. На даний момент вибираємо майданчик під будівництво, а виробнича лінія проєктується в Словенії.

- Скільки буде вкладено у нову виробничу лінію?

– Інвестиції багатомільйонні, адже будуємо «з нуля». Паралельно разом із консультантом від уряду, нашою «інвестнянею», готуємо до подачі документи для отримання державних пільг. За обсягом інвестицій та створенням робочих місць ми підпадаємо під Закон про підтримку інвестпроєктів з великими інвестиціями. Можливо, станемо першими в країні.

– А місцева влада вас підтримує?

- У нас конструктивні відносини як із обласною, так і з міською владою, і ми відчуваємо підтримку від мера та губернатора. На виробничих потужностях Izovat у Житомирі працює 425 осіб, і лише за 11 місяців цього року ми заплатили 193,7 млн гривень податків (з них 3,7 млн – місцевих податків). На новому заводі працюватиме щонайменше 150 осіб. Ми великий роботодавець та платник податків, і плануємо зростати далі.

– Давайте піднімемося на рівень держави. У своєму нещодавньому виступі у Верховній Раді президент Володимир Зеленський заявив про старт «Великої термомодернізації» - програми, яка дозволить модернізувати житло, садочки, лікарні та досягти енергетичної незалежності. Що ви, як власник підприємств, які виготовляють термоізоляційні матеріали, думаєте про це?

- На мою думку, це дуже хороша ініціатива. Хороша та своєчасна. У той час, як країни Європейського Союзу вже пройшли цей шлях і підвищують стандарти енергоефективності будівель, ми тільки починаємо цей процес. Тому я розцінюю слова президента як позитивний сигнал про те, що держава починає системно підходити до цієї проблеми.

- У чому конкретно полягає проблема?

- Вона комплексна, і заснована на низці важливих факторів. Перший – житловий фонд. Навіть у розвинених країнах на будівлі та споруди припадає до 40% загального споживання енергії, викидів парникових газів та утворення твердих відходів. А у нас ці цифри набагато вищі. Наші старі будинки надзвичайно енерговитратні. Під енерговитратами ми, у тому числі, маємо враховувати споживання газу та вугілля, що використовуються для генерації електроенергії. Ціни на енергоносії зросли – зростають і платіжки.

Друге – ми наближаємося до розуміння раціонального споживання, тому що власних енергетичних ресурсів України не вистачає для покриття витрат приватного сектору та промисловості. Простими словами: імпортуючи той самий газ, як це роблять більшість країн розвиненої Європи, ми можемо залишатися при цьому успішними та ефективними. Подивіться на Німеччину – це держава з високою економічною ефективністю, економіка якої базується не лише на сфері послуг, а й на промисловості, одній із найрозвиненіших у світі. При тому Німеччина є найбільшим імпортером енергоресурсів у Європі.

- Що підводить нас до питання про геополітичні ризики та виклики.

- Вони є, і вони нікуди не подінуться. І це ще один аргумент на користь роботи над власною енергоефективністю, пошуку рішень для модернізації промисловості, житлового фонду у бік зменшення видатків та збільшення ККД.

Як бізнесмен я звик оцінювати ризики, аналізувати, робити вибір. У ситуації з Україною вибір простий: ми не маємо іншого варіанту, крім як підвищувати свою енергоефективність. Інакше ми станемо об'єктом геополітичних розкладів та не зможемо бути конкурентними ані на європейському ринку, ані на світовому.

У нас є величезний, досі не задіяний системно потенціал зниження споживання всіх абсолютно енергоресурсів усередині країни. Приватний бізнес уже почав це робити. Наприклад, заводи та логістичні центри, які зараз створюються в Україні, одразу закладають у проєкт норми енергоефективності. Інвестори враховують вартість не лише запуску, а й утримання своїх підприємств. Тому будують за новими технологіями, і вони закуповують нашу продукцію.

– А у сфері житлового будівництва?

- Тут теж є зрушення. Згідно з новими нормами ДБН, житлові будинки мають бути утеплені – і відповідальні будівельні компанії їх виконують, що гарантує зниження споживання всіх видів енергії у новому житловому фонді.

Також нашу продукцію активно закуповують власники приватних домогосподарств та ОСББ. Коли люди починають рахувати, скільки вони платять за опалення, неминуче роблять висновок, що утеплитися дешевше, ніж конкурувати з підвищенням цін на енергоресурси.

– У вас є конкретні цифри, розрахунки?

- Звичайно. Ми провели аналіз і цифри показали, що термоізоляція стін і даху приносить скорочення енергоспоживання до 50%, залежно від об'єкта. Наприклад, якщо взяти стандартну «хрущовку», то без утеплення мешканці (або через субсидії держава) витратять близько 943,4 тис. грн на рік на електроенергію, обігрів та кондиціювання. В утепленому будинку ця сума скорочується до 490,5 тис. грн. Таким чином, лише за рік і лише на одному будинку ми отримаємо економію у понад 452 тис. грн. А тепер помножте цю цифру на весь старий житловий фонд.

Тут як з «Великим будівництвом»: почали робити дороги десятками кілометрів, а не клаптиками – видно ефект, можна їхати. До речі, на об'єктах соціальної інфраструктури за цією програмою, такими як садочки, школи та лікарні, також використовують теплоізоляцію та інші технології, що підвищують енергоефективність.

- Ваше підприємство бере участь у програмі?

- Так. Тільки за цей рік теплоізоляцією Izovat утеплили близько 400 тис. квадратних метрів стін таких об'єктів.

Тому, повертаючись до ініціативи президента Володимира Зеленського розпочати програму «Великої термомодернізації», я вважаю її дуже своєчасною.

І давайте не забувати, що окрім економічної та геополітичної складових, кожна з яких впливає на безпеку нашої держави, є ще одна – екологічна.

У нас цьому питанню поки що приділяють мало уваги, але розвинені держави враховують його у своїх довгострокових стратегіях. Наприклад, країни Євросоюзу прагнуть досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року. А це означає мінімізацію шкідливих викидів, повторне використання матеріалів, культуру раціонального споживання ресурсів. Все, що відповідає цілям сталого розвитку. Ми також маємо до цього прагнути.

- Як конкретно ваша компанія адаптується до такої політики?

- Цілим рядом способів. Крім того, що ми виробляємо продукцію, яка дозволяє суттєво знижувати рівень енергоспоживання в будинках та на підприємствах, ми від початку ставили собі за мету створити виробництво замкнутого циклу.

Ми вже використовуємо відходи свого виробництва на лініях виготовлення мінеральної базальтової вати. У планах – модернізувати одну з ліній, щоб вона могла працювати, в тому числі, і на утилізацію залишків виробництва, а в перспективі – переробляти такі залишки інших виробників. Витрати енергоресурсів на розплав базальту, з якого ми робимо мінеральну вату, набагато вищі, ніж для повторного використання вже готової вати.

Також ми плануємо на новому заводі з виробництва скловати використати до 80% склобою як сировину. Це і дешевше, і екологічніше – можемо робити ту саму якісну продукцію, але з меншою витратою енергії та рециркуляцією відходів. До того ж, при виробництві скловати використовуватиметься електропіч, а це означає практично нульові викиди при виробництві та контрольований вуглецевий слід від постачальника до споживача. Для нас це важливо.

– Що відбувається зараз на ринку мінеральної термоізоляції в Україні? Наскільки він об'ємний?

- Ринок перспективний та росте. Досить сказати, якщо раніше близько 30% всієї продукції Izovat ми продавали в Скандинавських країнах – Норвегії, Швеції, Фінляндії, то зараз на весь експорт залишаємо всього 20%. Решту продукції продаємо в Україні. Ми зберігаємо присутність у Скандинавії, Польщі, Румунії та інших країнах, але зараз нам цікавіше реалізовувати свою термоізоляцію тут.

За нашими прогнозами, цього року споживання мінеральної вати в Україні буде близько 205 тис. тонн. І є потенціал для зростання до 300 тис. тонн у разі, якщо Україна запроваджуватиме європейські нормативи.

- Про що йде мова?

- У Європі дійшли до використання термоізоляції приблизно 30 років тому. І починали з норми 10 см вати. Поступово ця норма зростала – 15 см, 20, 25, 30… Змінюються вимоги до енергоефективності. В Україні наразі діє норма 15 см термоізоляції.

При цьому у тій же Польщі споживання кам'яної вати становить 450 тис. тонн на 38 млн. жителів. Нам ще дуже далеко до таких показників.

– Але на термомодернізацію потрібні гроші. За словами Володимира Зеленського, на утеплення всіх багатоповерхівок у країні потрібно 300 млрд грн. Погодьтеся, це чимало.

- Згоден, але давайте порахуємо, скільки ми витрачаємо на обігрів з осені по весну та кондиціонери влітку. Підкреслю, що термоізоляція – не просто обігрів, а збереження енергії: тепла взимку та прохолоди влітку. У країнах з помірним кліматом, як наша, це актуально цілий рік.

Для споживача термоізоляція коштує грошей. Але за рахунок економії енергії інвестиції окупляться максимум за 4 роки. А з огляду на те, що наша мінеральна вата має, по суті, необмежений термін корисної служби і за 30 років експлуатації дає близько 700% ROI (англ. Return on investment, рентабельність інвестиції — ред.), то за весь термін служби будівлі ми отримуємо космічні цифри рентабельності. Я думаю, ви зі мною погодитеся, що навіть для людини, далекої від бізнесу, такі цифри - дуже переконливий аргумент.