Відповіді першого віце-прем'єр-міністра – міністра економіки Юлії Свириденко на запитання агентства “Інтерфакс-Україна”

– Ви певний час працювали в команді Міністерства економіки, коли його очолювали різні міністри. Що змінилося в підходах міністерства зараз, коли його очолюєте ви?

– Головні зміни в підходах – ми  повертаємось до головної задачі Міністерства економіки України. Вона полягає в тому, щоб добробут кожної української родини підвищувався. Як це зробити? У нас має бути більше підприємців. Тому перший наш пріоритет – це розвиток малого і середнього бізнесу. 

Другий наш пріоритет – щоб українські компанії виготовляли більше товарів і надавали більше послуг (зростання ВВП). Тому що тоді підприємства зможуть платити людям більші зарплати. 

Третій – це активізація міжнародної торгівлі. Коли українські виробники продають свої товари за кордон, ми отримуємо приток іноземної валюти в Україну, стабілізуємо обмінний курс і маємо більше можливостей для бюджету здійснювати соціальні програми. Ці три основні напрямки і є базою для роботи Міністерства економіки.  

Також  ми розпочали реформу у сфері роботи державних підприємств. Наша мета – скоротити їх кількість, максимально укрупнити й залишити у державній власності тільки прибуткові активи, які забезпечують доходи для бюджету, а також ті, що мають природну або технологічну монополію чи виконують важливу соціальну функцію. Решта має бути продана приватним інвесторам. 

У роботі міністерства ми максимально орієнтуємось на те, щоб менше витрачати час на бюрократичну рутину і більше концентруватись на проектах розвитку.

– Якою бачите координацію економічного блоку уряду?

– Головна задача держави – забезпечити передбачуваність для бізнесу і людей, для того, щоб підприємства могли працювати і вести бізнес, а люди могли наперед планувати свої доходи та витрати. 

Тільки тоді, коли у нас буде стабільність всіх основних показників – курс обміну валют, дефіцит бюджету, резерви Національного банку (щоб унеможливлювати різкі коливання в економіці на рівні всієї держави),  підприємства спокійно зможуть працювати і розвиватись. Тоді ми будемо цікавими для зовнішніх інвесторів. Наша задача у координації економічної політики – забезпечення макроекономічної стабільності та інтенсивне зростання.

Координація економічного блоку полягає у взаємодії з Національним банком, як незалежним регулятором, і Міністерством фінансів, яке балансує державний бюджет. Національний банк є незалежною інституцією. Міністерство фінансів має затверджений бюджет доходів та витрат. Відповідно, за допомогою митниці та податкової збирають дохідну частину, потім дають можливість органам державної влади здійснювати видатки. 

В цьому році у нас найвищий доларовий ВВП за всю історію України – майже $200 млрд. Коли президент прийшов до влади, то доларовий ВВП країни складав всього $131 млрд. За великим рахунком, протягом 5 років каденції президента ми можемо досягнути зростання ВВП майже вдвічі.

– Враховуючи зростання інфляції в світі, ситуацію на ринку енергетики та стягування військ РФ до українського кордону, наскільки відповідає затверджений влітку макропрогноз на 2022 рік реальності? Якщо він потребує змін, то яких?

– В кінці травня уряд дійсно затвердив макроекономічний прогноз на наступний рік. В цьому прогнозі закладене зростання ВВП на 3,8% і темпи інфляції на рівні 6,2%. 

На сьогодні ми залишаємо прогноз інфляції незмінним. Національний банк України вже розпочав низку заходів для того, щоб повернути інфляцію в допустимі межі. Мета Нацбанку – це 5%, плюс-мінус 1%. Відповідно, за його розрахунками, вже у другій половині наступного року ми зможемо досягти такого показника. 

Що стосується зростання ВВП, сьогодні уточнений прогноз є більш стриманим і складає 3,6%. В основному, це пов'язано з новими викликами у зв'язку з продовженням коронавірусних обмежень. Міністерство очікувало, що обмеження для економіки будуть зняті раніше, але виявлення нових випадків і чергові хвилі COVID-19 говорять про те, що підприємствам може знадобитись більше часу, аби адаптуватись до нових умов.

– Яким є ресурс прямої бюджетної підтримки у 2022 році згідно із прийнятим бюджетом? А також якою є оцінка податкових пільг існуючих та нових пільгових податкових режимів?

Впевнено можна сказати, що Держбюджет наступного року – це бюджет розвитку. У ньому передбачено $5 млрд капітальних витрат. Це не лише нові дороги, нові школи, нові дитячі садочки, нові лікарні – це нова якість послуг, які надає держава на цих об’єктах. У планах – державна підтримка галузей економіки, що є точками зростання. Йдеться про будівництво системи зрошення на Півдні України, що посилить сільське господарство. Також стартує  запуск програми державного лізингу, завдяки якому держава стимулюватиме бізнес до розвитку українського судно-, машино- та авіабудування.

Окремо важливо виділити програму з термомодернізації «Енергетична незалежність» – це утеплення багатоквартирних будинків, в яких живуть українські родини. Ці проекти розвитку  є одночасно шляхом до зменшення споживання енергоносіїв в середньому до 50-60% та одночасно стимулюватимуть розвиток ринку послуг з термомодернізації. 

Також особливу увагу буде приділено експортному кредитуванню для стимулювання внутрішнього виробництва та національному інвестфонду для залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України. 

А щоб забезпечити українців новим житлом на доступних умовах, прискорюючи при цьому зростання будівельної галузі, започатковуємо масову іпотеку під 5% річних на термін до 20 років.

– Як вибудовуєте співпрацю з Національним банком? За нашою інформацією, за часів пана Любченко вона була у "замороженому" стані.

– Національний банк України і Міністерство фінансів, а також три парламентських комітети – з питань економічного розвитку,  фінансової і податкової політики та бюджетний – це наші головні партнери. 

За українським законодавством Національний банк України є незалежним регулятором. Він відповідає за стабільність банківської системи. Але жоден державний орган не може жити сам по собі, без співпраці з основними партнерами та Урядом. Ми покладаємось на Національний банк, як на основного гравця в банківській галузі, на Міністерство фінансів – як на партнера, який здійснює ефективне управління державними фінансами, і на парламентські комітети, оскільки тільки за їхньої підтримки ми можемо проводити ті необхідні зміни в законодавство, які дозволять прискорити зростання економіки в цілому. 

Наприклад, нещодавно була проведена велика нарада з українськими банками за участі Голови Національного банку, де ми домовились про активізацію кредитування банками економіки наших підприємств.

– За словами вашого заступника Дениса Кудіна, Мінекономіки цього року має завершити тріаж держпідприємств і залишити під управлінням Кабміну 30 найбільших. Чи є вже розуміння, які це держкомпанії і як буде здійснюватися управління ними (можливо, через холдинг)? На якому етапі зараз робота? 

– І президент, і прем'єр чітко визначили завдання навести порядок в роботі державних підприємств, яких сьогодні у держави забагато – 3,5 тисячі. Половина з них давно не працюють: не проводять господарської діяльності, не отримують дохід. Ще у частини підприємств накопичені борги на суму більшу, ніж вартість майна, яким вони володіють. Реально «живих» підприємств – трохи більше тисячі. 

Ми розуміємо, що сьогодні, аби ефективно працювати і давати прибуток платникам податків, державні підприємства повинні укрупнюватися, і лише тоді вони матимуть більшу ринкову вагу.

Логіка, чому держава повинна займатися бізнесом, проста: володіти підприємствами, які мають високі доходи. В основному, це – монополії, компанії, що мають пріоритетний доступ до природних ресурсів та корисних копалин, і ті держпідприємства, які володіють унікальними технологіями на відміну від приватних компаній. 

Ще одна важлива задача – це виконання соціальної функції. Наприклад, «Укрпошта» доставляє пенсії в ті куточки нашої країни, куди не доїжджають комерційні банки. 

У 2022 році ми повинні провести масштабну реформу публічної власності. На рівні міністерств залишиться трохи більше 100 підприємств. Найбільші з них будуть підпорядковані Кабінету міністрів України. 

Так званий «тріаж» розділить підприємств на непрацюючі і працюючі. Працюючі в свою чергу на ті, які мають залишитися у державній власності, та на ті, що можуть бути продані. Непрацюючі підуть на ліквідацію або приватизацію, в залежності від того, в якому вони стані. Працюючі підприємства, що мають залишитися у державній власності, ми об’єднаємо з метою їх укрупнення і, таким чином, закінчимо цю важливу реформу. 

– Перед відставкою пан Любченко розпустив наглядову раду і звільнив керівника ЕКА. Згодом Руслан Гашев був поновлений в статусі в.о. Що там відбувається насправді? Чому такі низькі показники діяльності ЕКА, незважаючи на докапіталізацію?

– Експортно-кредитне агентство важливе, оскільки наш план в 2022 році профінансувати експорт на суму 20 млрд грн. 

Основна причина розбіжностей в баченні розвитку підприємства на рівні менеджменту, який запускав ЕКА, і колишнього складу міністерства полягала в тому, хто повинен займатися видачею кредитів. Наша позиція проста: експортери повинні звертатися до банків. І кредит має видавати саме банк. Робота кредитного агентства полягає в тому, щоб надати банку страховку від невиконання іноземними замовниками своїх зобов'язань по контрактах перед нашими експортерами та щодо невиконання контракту самими експортерами. Таким чином, ми знижуємо кредитний ризик.

Так, уявіть ситуацію. Є український експортер, який має контракт на мільйон доларів. Але його покупець ставить умову: виключно постоплата, «спочатку відвантажте, а потім я заплачу». Іноземний банк надає акредитив, тобто, гарантує, що, як тільки товар зайде в порт країни покупця, він заплатить. Але підприємству-експортеру вже зараз потрібні гроші для виготовлення продукції та її транспортування. Воно не готове чекати місяцями, поки товар доїде в порт. Тож, українському підприємству потрібен кредит для здійснення такої експортної операції. 

Далі, вітчизняний банк готовий надати такий кредит за умови застави майна, якого у підприємства немає або недостатньо. І ось, в подібній ситуації і потрібне Експортно-кредитне агентство, яке дає банку гарантію: якщо іноземний покупець не заплатить, за нього заплатить ЕКА. Така страховка є ліквідним забезпеченням для банку, який розуміє, що ризику неповернення коштів немає. І в результаті банк дає експортеру кредит. 

Уставний капітал Експортно-кредитного агентства – 2 млрд грн, коефіцієнт – 1:10. Це означає, що на 2 млрд грнЕКА може забезпечити гарантування експорту приблизно на 20 мільярдів. 

Чи достатньо цього? По-перше, торгово-експортне фінансування доступне й сьогодні, багато компаній користуються цим інструментом в банках. По-друге, ми говоримо про ті компанії, які потрібно додатково підтримати. Враховуючи потенціал ринку, попит на фінансування експорту може скласти до $7-8 млрд. І ми знаємо, як його задовольнити. Сьогодні Експортно-кредитне агентство видає страховки в рамках свого уставного капіталу. Ми працюємо над  тим, щоб завтра ЕКА перестраховувало цей ризик в європейських, азійських та американських міжнародних експортно-кредитних агентствах. Це як національна страхова агенція купує страховку для себе у великих міжнародних страховиків. І тоді, перестраховуючи національний ризик в міжнародних агентствах, ми зможемо мультиплікувати об’єм фінансування експорту, навіть, у 10 разів, при незмінному статутному капіталі.

– Чи можливі зловживання, коли конкретні компанії отримують ці гарантії?

– Бізнес приходить в банк, з яким уже працює. Банк має перелік критеріїв, за якими ЕКА видає страховку будь-якій компанії на ринку. Тобто, страховка видаватиметься в автоматичному режимі. 

Тобто, ми беремо 30 системних банків, підписуємо з ними 30 договорів від імені ЕКА, даємо критерії, за якими страхуємо проекти, і, якщо експортний контракт тієї чи іншої компанії підходить під критерії – то не потрібно йти до ЕКА. Банк сам фактично купує страховку на кредит підприємству в автоматичному режимі. 

– Яким чином буде забезпечений паритет участі банків?

– Експортно-кредитне агентство є державною компанією. Вона на 100% належить державі. Ми зараз перезапускаємо конкурс до Наглядової ради. ЕКА вже має критерії, за якими воно страхує угоди, і зараз ми ці критерії спрощуємо, щоб розширити можливості для більшого кола компаній отримувати цю страховку. Далі опублікуємо ці критерії на офіційному сайті і зробимо відкритий договір, до якого зможе приєднатись будь-який український банк.  Далі – все в електронному вигляді, який не  передбачає жодних ручних втручань взагалі! Переводимо все у прозорий електронний формат.

– Як може вплинути такий різкий розпуск наглядової ради ЕКА на ситуацію з корпоративним управлінням загалом? Як взагалі оцінюєте її наразі? Як часто збиратиметься комітет з призначень?

— За грудень та січень ми покажемо принципово інший результат роботи Експортно-кредитного агентства. За ці два місяці забезпечимо фінансування експорту приблизно на 1 мільярд гривень. І це – наша відповідь на всі закиди щодо роботи менеджменту. Просто дочекайтесь 31 січня і підіб’ємо підсумок. 

Щодо номінаційного комітету, він збирається щотижня. Останній номінаційний комітет завершив формування Наглядової ради «Укренерго», компанії «Медичні закупівлі» та «Укрзалізниці». Ці Наглядові ради в повному обсязі будуть проголосовані Урядом до кінця грудня. Плани на наступний рік – це НАК «Нафтогаз Україна», «Енергоатом», «Укргідроенерго» та інші найбільші українські компанії.   

– З якою метою Кабмін ввів у Міжвідомчу робгрупу по детінізації і розвитку конкуренції начальника контррозвідки СБУ, замміністра внутрішніх справ, директора БЕБ?

– Детінізація – це комплексна робота держави за всіма напрямами, щоб прибрати зловживання з боку окремих недобросовісних підприємців і виправити недосконалості законодавства, які можуть стати передумовою для цих зловживань. Саме тому участь  контролюючих органів в такій групі – це можливість активізувати роботу. Зокрема, і за цим напрямком. 

Основний метод розвитку конкуренції – створення рівних умов ведення бізнесу для всіх компаній. Детінізація – один з таких шляхів. 

– Коли очікуєте перший договір по «інвестняням»? Що це за 7 проектів, які Офіс з залучення інвестицій визначив як пріоритетні?

– Перші заявки вже надійшли до «Укрінвесту», що є першою точкою входу. Буквально на поточному тижні очікуємо, що ці заявки будуть передані до Міністерства економіки на затвердження. Ми зможемо коментувати їх, як тільки отримаємо. 

– Якою є роль Мінекономіки та економічного блоку уряду у впровадженні Плану трансформації України, що його презентував президент Володимир Зеленський у США?

– Міністерство економіки є основним урядовим органом, який відповідає за втілення програми трансформації економіки на національному рівні. Зокрема, на 2022 рік у нас визначено шість пріоритетних президентських проєктів з Плану трансформації, який був презентований у США. А саме – термомодернізація, масова іпотека, зрошення на Півдні України, експортне кредитування, Національний інвестиційний фонд і дешевий довгий лізинг для машинобудування та суднобудування. Вони дадуть максимальний поштовх розвитку економіки. 

– Як варто змінити політику міністерства в сфері міжнародної торгівлі, на вашу думку?

– Наша ключова задача – відкрити якомога більше іноземних ринків для українських виробників. В 2022 році плануємо не менше 40. Важливо зняти обмеження та поглибити присутність там, де ми вже є, щоб стимулювати ріст торгівлі у двозначних відсотках.

– ЄБА звернулася до вас в заяві з 10-ма рекомендаціями. Одна з них – «розробка підтримки українських експортерів на міжнародних ринках». Мова, зокрема, йде про розширення співпраці з КНР – відкриття ринку для сільгосппродукції продукції, збереження конкурентоздатності українських імпортерів в ЄС в умовах майбутнього CBAM. Як ви бачите свою роботу в цьому напрямку? Чи підтримуєте ідею про локалізацію, яку просуває певна група народних депутатів?

– Азійський ринок має для України великий потенціал. Тут ми можемо показати один з найбільших результатів. Цей напрямок непростий, але може дати нам великий розвиток. Для нас він сьогодні є в пріоритеті. 

Що стосується СВАМ, дійсно, зниження вуглецевого сліду, який залишають виробники товарів, і стимулювання зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу – це політика Європейського союзу, яку ми підтримуємо. Враховуючи, що в Україні майже половина електроенергії генерується атомними електростанціями, а атомна генерація є чистою від викидів вуглецю, то, без сумніву, це створює додаткову конкурентну перевагу українським товаровиробникам. 

Ми і надалі максимально сприятимемо розвитку чистої генерації, а також проводитимемо маркетингову кампанію, щоб пояснити ці конкурентні переваги для роботи в Україні європейським, американським та азіатським компаніям, які могли би переносити частину своїх виробництв в Україну, щоб використовувати цей плюс у торгівлі з Європейським союзом.

Що стосується локалізації, ідея дуже зрозуміла. Коли державні компанії витрачають гроші платників податків на закупівлі, держава і народні депутати вимагають, щоб в закупівлі таких товарів була значна частка продукції, виробленої в Україні. Це правильна ініціатива, ми її підтримуємо. Ми взагалі за максимальний розвиток машинобудування. Нажаль, за останні 10 років Україна втратила майже 40% обсягів виробництва продукції машинобудування. Ми маємо повернути те що було, а далі – забезпечити зростання. Галузі потрібен первинний поштовх, щоб далі зростати на засадах ринкової економіки.

– Влітку Держпраці і податкова проводили перевірки з тіньової зайнятості. Як ви оцінюєте результати цієї кампанії? Коли Мінекономіки повернеться до проєкту Трудового кодексу? Чи маєте тут для себе якісь kpi?

– Гнучкий ринок праці – невід’ємна складова економічного зростання. В цьому напрямку нам дійсно треба зробити багато. Цього неможливо досягнути без широкого соціального діалогу. Коли я працювала заступником, а потім першим заступником міністра економіки, то питання ринку праці і соціального діалогу були одними з основних моїх робочих завдань. Міністерство сьогодні має досвід щодо проведення соціального діалогу. 

Найближчим часом ми будемо пропонувати Парламенту та суспільству низку заходів для прискорення економічного зростання через спрощення правил на ринку праці. І детінізація цього ринку буде одним з наслідків цих змін. 

– Ваша позиція щодо державного цінового регулювання, зокрема, на пальне?

– Світова економіка знаходиться в стані турбулентності через коронакризу. Пандемія COVID-19 змінює життя людей та роботу підприємств, накладає додаткові зобов'язання на Уряд. Наша задача – зробити все необхідне для максимального стримування шокових стрибків цін. Тому державне регулювання на цей тимчасовий період є вимушеним кроком. Воно вже дає свої результати. Хоча в нормальних умовах звичайно ринок сам все регулює.

– Які об’єкти великої приватизації можуть бути виставлені на продаж у 2022 році? Чи можлива пропозиція для дрібних інвесторів або для залучення пенсійних накопичень?

– Реформа публічної власності та тріаж, про який ми говорили, якраз дадуть нам кінцевий перелік всіх підприємств, які будуть виставлені на приватизацію. Фонд держмайна вже навчився масово продавати невеликі підприємства через систему Prozorro, ця практика продовжиться у 2022 році.   

– Президент оголосив про масштабну програму термомодернізації із бюджетом 100 млрд грн на найближчі три роки. Яким є її бюджет на 2022 рік та які джерела його фінансування? Хто може розраховувати на отримання грошей цієї програми?

– Частину програми буде фінансувати державний бюджет, частину – органи місцевого самоврядування, а ще частина – це співфінансування мешканцями. Тому ми плануємо випуск ОВДП під цю програму.

Щодо іпотечної програми під 5%, у нас сьогодні є державна підтримка на 20 млрд грн. Над конкретним розподілом і механікою програми ми зараз працюємо. Але наша мета – максимально використовувати банківське плече.