Про ситуацію з держзакупівлями у сфері охорони здоров'я розповів агентству "Інтерфакс-Україна" виконувач обов'язків генерального директора ДП "Медичні закупівлі України" (МЗУ) Едем Адаманов

Текст: Анна Левченко

- Яка ситуація з закупленими за кошти держбюджету ліками, що знаходилися на території, затопленій внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС? Чи вдалося їх врятувати?

- Ліки, які були закуплені централізовано та відвантажені в лікарні Херсонської області, зараз у безпеці. Ми це перевірили. Закуплені нами товари рідко зберігаються в одній обласній лікарні. У багатьох регіонах є спеціальні бази медпостачання, які знаходяться в комунальній власності. Тож немає ситуації, коли всі медикаменти знаходяться в одній точці. Це дозволяє уникнути багатьох ризиків.

Якщо виникнуть додаткові потреби, пов’язані з підтопленням, команда МЗУ готова максимально швидко закупити і доставити все необхідне. Проте наразі критичної нестачі якихось медичних товарів немає.

- Яка ситуація з перерозподілом закуплених препаратів, адже потреба формувалася рік тому, коли ситуація була інша? Як МЗУ переглядають потребу? Як моніторять?

- Під час закупівельного циклу немає можливості внести зміни в сформовані потреби. Умовно, якщо Полтава замовила 100 флаконів препарату, то ця цифра буде вказана в наказі про кількість до закупівлі. Двічі на місяць лікарні звітують у нашій системі MedData, скільки ліків використали та скільки залишилося. Якщо ми бачимо в системі, що десь медикаментів дуже мало, а десь забагато, ми можемо повідомити про це місцеві органи влади, щоб вони здійснили перерозподіл між лікарнями. Нормативно така процедура відбувається на рівні обласних департаментів охорони здоров’я. Єдина умова – вони мають повідомити про це нас. У такому випадку в MedData буде відображатися, що десь зменшилася кількість препарату, а в іншій лікарні - збільшилася. Я не пам’ятаю жодної ситуації, коли хтось хотів здійснити перерозподіл, але не зміг цього зробити.

- Тобто для перерозподілу має бути ініціатива від регіонів?

- Вона обов’язково має бути. До того ж в паспорт нашої бюджетної програми не закладені додаткові витрати на логістику для перерозподілу між лікарнями. Їм треба це робити самостійно. Ми не можемо возити ліки між лікарнями. Існують і юридичні обмеження: ліки не підлягають обміну чи поверненню.

Із закупівлями так само: коли ми доставили товар у лікарню, ліки вже належать їй і повернути їх нам неможливо. Заклади охорони здоров’я можуть між собою домовлятися та вирішувати ці питання.

Для того, щоби ми щось з якоїсь лікарні забрали та передали в іншу, нам потрібно, щоб машина привезла ліки з регіону в Київ, а потім з Києва – в інший регіон. Так побудована логістика. Але умовно між Дніпром і Полтавою набагато менша відстань, ніж від Дніпра до Києва, а потім з Києва до Полтави, тож немає сенсу перерозподіляти медичні товари через нас.

- Наскільки я розумію, ви двічі на місяць моніторите залишки. Чи змінилася за останній рік потреба в тому, що ви замовляли торік?

- Найяскравіший приклад - це доросла та дитяча онкологія. По дорослій онкології ми очікували, що замовлять менше, ніж в минулому році, тому що багато пацієнтів виїхало з країни. Натомість потреба цього року більша, ніж минулоріч. Це означає, що пацієнти або повернулися, або масово не покидали територію України.

По дитячій онкології ситуація інша – споживання зменшилося. Ми бачимо, що деякі ліки не споживаються так швидко, як раніше. Це означає, що багато дітей таки виїхали за межі країни. У таких випадках онкодиспансери за погодженням МОЗ можуть використовувати препарати, закуплені за напрямом дитячої онкології, для лікування дорослих пацієнтів.

- Чи багато було таких ситуацій, коли ліки, закуплені для дітей, використовували для дорослих онкохворих?

- Небагато, але за останні кілька місяців звернення точно були. Це не має масового характеру.

- Що відбувається з закупівлями за бюджет 2022 року? Скільки вже розвезено товарів, що закупили МЗУ минулого року?

- У 2022 році ми законтрактували 96% від доведеного закупівельного переліку. Це рекордний показник. Станом на кінець червня в лікарні вже розвезено понад 74% ліків, медвиробів і обладнання на суму близько 5,3 млрд грн. Решта 26% будуть відвантажені в заклади охорони здоров’я впродовж літа.

Ми дуже вдячні всім партнерам, які попри обставини доставляють товари швидко, адже зараз доставка в Україну можлива тільки автотранспортом. А це значно довше, ніж раніше. Є напрями, товари за якими на 99-100% закуплені та розвезені. Зокрема, це препарати для лікування ДЦП, вірусних гепатитів, хвороб з високим рівнем летальності, а також орфанних захворювань. Ліки для лікування останніх – дуже дорогі, пацієнти не можуть дозволити собі їх купувати власним коштом, їх немає в аптеці. Навіть відбулися перші поставки і вже розвезені препарати, закуплені минулого року за договорами керованого доступу (ДКД).

- На якому етапі зараз перебувають централізовані закупівлі за кошти 2023 року?

- За кошти цьогорічного держбюджету ми здійснюємо закупівлі ліків та медичних виробів за 23 централізованими напрямами, а це понад 800 позицій. Це майже всі існуючі напрями. Міжнародні організації з цього року більше не здійснюють централізовані закупівлі. Станом на кінець червня команда МЗУ законтрактувала понад 56%. Тут ми теж рухаємось набагато швидше, ніж було в попередніх роках.

Також партнери України, аби зняти навантаження з бюджету, покривають напрями громадського здоров’я, а саме антиретровірусну та замісну підтримувальну терапії, лікування туберкульозу, діагностику ВІЛ та туберкульозу.

- Ми повертатимемо їм за це гроші?

- Ні, це донації від Глобального фонду та інших організацій. Потім, коли Україна матиме достатньо коштів у держбюджеті, ці закупівлі будуть знову передані МЗУ.

- Законтрактувати на середину року 56% – це нормально, чи все ж є затримки?

- Це набагато швидше, ніж було. Скажу відверто, раніше в цей період року ніколи не було законтрактовано так багато позицій. Дуже вдячний Кабінету міністрів, МОЗ, що ми дуже швидко в цьому році рухалися з затвердженням усіх необхідних документів. Уже в кінці березня ми почали оголошувати перші процедури. Коли була нагальна потреба по онкології, ми навіть у січні закуповували деякі позиції. Ці препарати вже приїхали в Україну та розвезені в лікарні. Щодо інших позицій за 2023 рік, то, як я сказав, понад половину вже законтрактовано, понад 70% процедур вже оголошено в системі Prozorro.

Також цього року ми прийняли рішення не посувати терміни поставок. Це дозволить ефективніше керувати забезпеченістю та мінімізувати ризик переривання лікування. Але, звісно, ми враховуємо якісь особливі ситуації, наприклад, масову міграцію пацієнтів. Це трохи здорожчує закупівлі, тому що постачальники теж страхують свої ризики. Натомість наша команда завдяки проведенню ринкових консультацій пояснює їм, що для нас критично важливо, аби ліки були поставлені вчасно.

Загалом по закупівлях 2023 року є багато нозологій, за якими закуплено вже суттєву кількість позицій. Наприклад, станом на середину червня по дорослій онкології законтрактовано понад 83%, по орфанних захворюваннях - понад 87%. Це означає, що вже укладені контракти і по багатьох з них ми навіть зробили передоплату, щоб нівелювати ризик валютних коливань. Наприклад, у минулому році ми стикнулися з тим, що договори були укладені в червні, а оплати відбувалися в серпні чи листопаді, коли курс валют був зовсім інший, і ми не могли виконати зобов’язання в гривні.

- Як це вплинуло на закупівлі?

- Дуже вплинуло. В нас контракти напряму з нерезидентами, а в угоді зазначається еквівалент у валюті. Якщо відбувається коливання курсу, ми змушені зменшити кількість до закупівлі, тому що законодавство не дозволяє нам змінювати контракт та збільшувати його вартість. Тож були випадки, коли доводилося зменшувати кількість закуплених препаратів на 5-10%. І це величезна проблема. Вона не тільки в нас, оскільки так побудоване бюджетне законодавство.

Цього року, аби не допустити подібної ситуації, ми максимально пришвидшуємо постачальників, щоб вони підготували всі необхідні документи для передоплати. Станом на кінець червня, вже понад 2,2 млрд грн оплачено за контрактами 2023 року. Це рекордний показник, адже ще не було жодного подібного закупівельного циклу.

- Розкажіть детальніше про коливання цін на медичні товари. Минулого року багато постачальників та виробників, щоб підтримати Україну, не змінювали цінову політику. Яка ситуація станом на зараз?

- Справді, від початку повномасштабного вторгнення багато постачальників та виробників зберігали ціни, які були до повномасштабного вторгнення, саме для того, щоб підтримати Україну. В цьому році курс валют змінився, і не всі можуть це робити. Але є компанії, які надали ті ж самі ціни, а в деяких випадках навіть кращі, ніж минулого року.

- Тобто цього року пропонують товари за цінами 2022 року?

- Так, є випадки, коли ціни 2022 року збереглися. Але, якщо взяти всю номенклатуру до закупівлі, вона може подорожчати на 300-400 млн грн.

- Це багато? Скільки у відсотках?

- Не так багато, враховуючи обставини. Бюджет саме на централізовані закупівлі ліків та медвиробів на рік у нас становить понад 5 млрд грн. У відсотках здорожчання може скласти 8-10%. Враховуючи, що курс валют змінився більш ніж на 20%, це не критичний показник. Наші прогнози не означають, що так і буде. Це наше очікування вартості на аукціонах, але ціни можуть падати, змінюватися. Також ми радіємо, що знову закупівлі відбуваються через механізм аукціонів у Prozorro. В перші тижні повернення цього функціоналу відсоток економії став значно більший.

- Як війна вплинула на зростання вартості логістики?

- Логістика – це складна тема. Повномасштабне вторгнення дуже вплинуло на цей процес. Наприклад, раніше дуже багато препаратів доставлялося літаками. Це зручно, вигідно й ефективно. Умовно, якщо ліки доставляються у контейнері з льодом літаком, на це потрібно кілька годин. Якщо препарат летить до Польщі, а потім перевозиться автомобільним транспортом, це вимагає значно більше часу. Плюс збільшується вартість логістики.

Другий момент полягає в тому, що з нашого центрального складу ми завжди раніше намагалися одразу доставити товари в регіони, щоб лікарні мали запас. Але зважаючи на те, що було багато випадків маніпуляції, незаконного використання та некоректного перерозподілу, в цьому році ми пішли іншим шляхом. Поставляємо частіше, але меншими партіями. Це трохи збільшило наші видатки на логістику.

Загалом в нашому сегменті логістика коштувала в середньому 1,5% від вартості лікарського засобу. Ми вдячні нашим логістичним партнерам, які за договорами 2022 року не переглядали ціни. Проте ми очікуємо, що за договорами 2023 року вартість може зрости. Сподіваюсь, що не більше, ніж до 2%. В будь-якому разі та гнучкість, яку ми використовуємо при постачанні, дає змогу краще забезпечити наявність препаратів у лікарнях.

- Розкажіть детальніше, як відбувається укладання договорів керованого доступу (ДКД) і в чому їх цінність для пацієнтів?

- Це величезна перемога для України, тому що ДКД дозволяють нам безпосередньо вступати в переговори з виробниками та отримувати інноваційні дорогі ліки за прийнятними цінами. Це точно треба було робити, бо в країні існували для цього не лише економічні передумови, а й соціально важливий фактор.

ДКД вперше за всю історію України дозволили забезпечити дітей зі СМА першого типу лікарськими засобами, які вони отримують безоплатно. Раніше це взагалі не було можливо без інструменту ДКД, бо навантаження на бюджет було шалене.

Економічний фактор полягає в тому, що ми отримали кращі ціни, й це виправдало наші очікування на 100%. Є ще й інші важливі моменти, які не лежать на поверхні. Зокрема, ми укладаємо такі договори на трирічний термін. Це дає нам можливість спланувати поставки й заплатити на три роки вперед. Отже, ми не витрачаємо ресурси на проведення щорічних закупівель.

Є труднощі з тим, щоб пояснити необхідність забезпечення конфіденційності договорів, особливо в контексті того, що ми маємо спілкуватися з багатьма структурами – департаментами охорони здоров’я, податковою, казначейством, логістичними партнерами тощо. І кожен раз ми пояснюємо, що ДКД передбачають конфіденційність деяких умов договору. Іноді це складно, але сподіваюся, що за перший рік всі звикнуть і далі процес відбуватиметься простіше.

Сподіваюся, цього року будуть ресурси, щоб укласти нові договори керованого доступу. Є декілька інноваційних препаратів, які вже отримали позитивний висновок Державного експертного центру. Якщо робоча група МОЗ ухвалить рішення про доцільність витрати коштів на їх закупівлю, ми зможемо укласти відповідні ДКД. Які саме це будуть препарати, зараз сказати не можу.

- МЗУ закуповують не лише лікарські засоби, а й медичне обладнання для потреб лікарень. Розкажіть детальніше про результати таких закупівель за минулий і поточний роки.

- Медичне обладнання - це найпроблемніша складова в медичних закупівлях, бо ми не можемо впливати на те, як швидко будуть підготовлені приміщення чи введене в експлуатацію обладнання.

Минулого року ми придбали 127 позицій медичного обладнання на суму майже 2 млрд грн для потреб медичних закладів, зокрема Охматдиту та Українського центру трансплант-координації. Майже всі ці товари вже поставлені в заклади охорони здоров’я. Це топове обладнання, наприклад, рентгенівські системи з С-арками, апарати ШВЛ, операційні столи, комп’ютерні томографи тощо. Не впевнений, що в усіх країнах Європи є таке обладнання, але в Україні воно вже є і працює на користь пацієнтів.

На жаль, були певні проблеми з підготовкою приміщень і не тільки. Річ у тім, що коли заклад отримує КТ, недостатньо просто пофарбувати стіни. Треба забезпечити постачання електроенергії відповідної потужності, дотримання норм радіаційної безпеки та інше, що досить часто буває складно реалізувати на практиці. Проблему несвоєчасної готовності приміщень помітили всі, хто залучений у цей процес. Зараз МОЗ приділяє багато уваги тому, щоб все було підготовлено вчасно. Адже були ситуації, коли дороге обладнання лежить в коробках у лікарнях по півроку замість того, щоб рятувати людські життя. Тому зараз ми намагаємося виправити ситуацію, щоб пацієнти вчасно проходили всі обстеження та отримували необхідне лікування.