19:10 02.10.2023

Наша мета – створити в Україні інституцію, яка може стати опорою всіх міжнародних фінансових інституцій під час реалізації проектів відновлення – голова Держагентства відновлення

25 хв читати
Наша мета – створити в Україні інституцію, яка може стати опорою всіх міжнародних фінансових інституцій під час реалізації проектів відновлення – голова Держагентства відновлення

Ексклюзивне інтерв'ю з головою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафою Найємом

Текст: Оксана Гришина


- Згідно з дослідженням Світового банку, ЄК, на повоєнне відновлення України потрібно понад $411 млрд. Який бюджет проєктів, котрі зараз реалізує Держагентство?

- Наші проєкти реалізуються за рахунок різних джерел фінансування. Передусім це державні кошти з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, Державного дорожнього фонду, а також залишки від реструктуризації попередніх кредитів Європейського інвестиційного банку, ЄБРР і Світового банку.

Дорожній фонд, яким ми зараз керуємо, витрачаємо на критичне відновлення, насамперед прифронтової інфраструктури - логістичні, евакуаційні та госпітальєрні маршрути. Це дороги, мости й тимчасові переправи біля знищеної інфраструктури. Частина йде на утримання і проєктування пунктів пропуску.

Фонд ліквідації наслідків збройної агресії сфокусований на три напрями. Перший - це 44 об’єкти відновлення в регіонах, які нам доручають робити. Наразі виділено 1,5 млрд грн. Другий - це експериментальний проєкт відновлення населених пунктів. Маємо 1,8 млрд грн. Третій - будівництво укриттів для об’єктів критичної інфраструктури у сфері енергетики. Тут маємо 18,9 млрд грн. Окремо завершуємо будівництво водогону в Дніпровській області, який вже профінансовано на 8,5 млрд грн, і тривають процедури щодо виділення ще 4,7 млрд грн на наступні етапи облаштування водогону.

Інші джерела - це міжнародні гроші, гранти й кредити. Наразі в нас є грант Світового банку RELINC ("Відновлення критично важливої логістичної інфраструктури та мережевого сполучення") на відновлення мостів. А також програма екстреного відновлення від уряду Японії через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) та проєкт Європейського союзу щодо облаштування пунктів пропуску й прикордонних доріг CEF (Connecting Europe Facilities).


- В положенні про Агентство прописана можливість прямого залучення ним коштів, у тому числі через випуск облігацій. Чи розглядаєте ви такі плани?

- Теоретично в нас є така опція і, як ви знаєте, раніше вона вже реалізовувалась. У 2021 році Агентство випустило облігації на $700 млн, після сплати необхідних комісій та конвертацій за декількома бюджетними програмами було отримано 19 млрд грн. Але ми розуміємо, що з огляду на воєнні ризики умови залучення таких коштів в Україну виглядає фантастичним.

Водночас, думаю, що ми всі на рівні держави маємо спрямовувати свої зусилля на залучення не кредитних, а грантових коштів. З огляду на ті ж воєнні ризики кредитні кошти видаються занадто дорогими. Треба передбачити якийсь інший інструмент.

Що стосується міжнародних фінансів, які залучаються в Україну, то обережно скажу, що зараз на проєкти відновлення міжнародне фінансування тільки починає надходити. Йдеться не про макрофінансову допомогу країни загалом, а саме грошей на відбудову. І тут є два завдання.

Перше - це створення механізму швидкого реагування на критичні проєкти. Втрати, заподіяні війною, катастрофи відбуваються миттєво й вимагають такого ж швидкого реагування. Наприклад, водогін, який ми будуємо після підриву Каховської ГЕС, почали проєктувати й споруджувати на другий день після теракту. Він коштуватиме майже 13,5 млрд грн й буде завершений за чотири місяці. І, на жаль, залучати міжнародні кошти в такому обсязі й за такий термін не вийде: міжнародні інституції не встигають в такі терміни ухвалити всі необхідні рішення та пройти всі процедури. Реструктуризація наявних кредитів для проєктів, що реалізуються, займає рік або й більше. Я вже не кажу про залучення нових коштів. Для Агентства це конче необхідний інструмент. Державний бюджет України в разі продовження таких подій не витримає навантаження. В нас обмежені можливості швидкого фінансування критичних робіт. Наприклад, нам конче необхідна підтримка донорів у продовженні будівництва захисних споруд енергетичної інфраструктури. На останній донорській платформі в Брюсселі віце-прем'єр-міністр Олександр Кубраков порушив питання необхідності створення спеціального фонду, кошти якого могли б використовуватися саме для таких критичних проєктів. І це питання стало частиною офіційного рішення платформи.

Друге завдання полягає у спрощенні процедур. На сьогодні залучення ресурсів супроводжується доволі складними бюрократичним процедурами з обох боків. У міжнародних фінансових інституцій вимоги до України такі ж, як до розвинених європейських країн. Ми з повагою ставимося до всіх цих процедур, але війна має внести корективи. Зрештою, війна змусила змінити ставлення до нас у багатьох інших питаннях - починаючи від постачання зброї й завершуючи євроінтеграцією. Гадаю, логічно так само змінити процедури виділення коштів на проєкти відбудови. І у цьому напрямку вже ведеться робота. Створена відповідна група за участі представників Світового банку, ЄІБ та ЄБРР, які спільно напрацьовують єдині підходи щодо спрощення процедур та погоджень.


- Що ви пропонуєте?

- По-перше, я впевнений, що в нас буде гарний результат співпраці згаданих банків, який значно спростить та уніфікує їх процедури. Інша частина – за нами. Зараз реалізація проєктів за міжнародні гроші проходить погодження за межами України, а окремі процедури, як, наприклад, закупівлі, - через представництва іноземних інституцій за допомогою сторонніх експертів у офісах міжнародних проєктів. Втім, такий алгоритм займає багато часу. Тож постає питання, чому б не проводити ці процедури, силами працівників наших структур, які мають досвід самостійної реалізації таких проєктів.


- Тому що великі корупційні ризики?

- Це лише частина проблеми. Такі ризики дійсно є. Проте є й способи їх подолати. Ми ж змогли змінити ставлення світу до нас, здобувши репутацію країни, яка спроможна воювати проти Російської Федерації. Так само ми можемо змінити ставлення світу й міжнародних фінансових інститутів щодо прозорості й підзвітності. Ми в змозі формувати інституції, які прозоро й професійно керуватимуть проєктами та управлятимуть фінансовими ресурсами. Я не сумніваюсь у цьому. В нас є показові інституції, яким довіряє міжнародна спільнота. Наприклад, НСЗУ або ДІАМ - організації, які мають повну довіру всіх донорів, адже забезпечений повний контроль. Ключ до цієї довіри - зрозумілі процедури та прозорий комплайнс-інструмент, який дає змогу уникнути ризиків.


- Яке рішення ви пропонуєте?

- Ми віримо у свої сили й можливості створити прозору інституцію у сфері реалізації проєктів відновлення за міжнародними процедурами. І одна з наших місій - довести це на прикладі конкретних проєктів. Для цього ми створили Групу управління проєктами (ГУП) Агентства відновлення у формі державного підприємства, колектив якого має багаторічний досвід супроводу таких проєктів. Основне завдання ГУП - управління проєктами з міжнародним фінансуванням, підготовка й проведення всіх процедур за міжнародними правилами. Важливо, щоб така інституційна спроможність формувалася саме всередині системи Агентства і надалі виховувалися кваліфіковані кадри та накопичувався відповідний досвід.

Ми вже знаходимось у переговорному процесі з різними донорами, щоб після затвердження в Брюсселі чи Вашингтоні всі подальші процедури щодо реалізації проєктів проходили в Києві. Кінцева мета – створити інституцію, яка стане опорою для всіх міжнародних фінансових інституцій у втіленні проєктів відновлення в будь-якій сфері, в будь-якому регіоні, в будь-якому масштабі. Цю спроможність потрібно доводити реальними кроками - і керівництву держави, і громадянському суспільству, і донорам.


- У світі існує типова практика: кошти на відшкодування витрат з управління проєктом (1-2,5%) закладаються в бюджет, адже це робота людей, які відповідають за якість, прозорість та строки реалізації, тобто за успіх проєкту.

- Так. Приклад: є проєкт у межах програми Єврокомісії Connecting Europe Facilities (СEF), бюджет - EUR60 млн, які поділяються на п’ять країн - Румунію, Польщу, Угорщину та Словаччину. Україна вперше доєдналася до цього інструменту. 50% на проєкти дає Єврокомісія, 50% дофінансовуємо з інших джерел. Коли ми почали дізнаватись, як проєкт буде втілюватись, виявилося, що для контролю та звітності потрібно 12 консультантів на весь час реалізації проєктів. Бюджет на цих експертів значно перевищує зарплату наших співробітників. Після завершення проєктів вони не залишаться у команді й ми втратимо цю інституційну пам’ять. Ми ж пропонуємо не винаймати таких експертів щоразу на кожен проєкт, а створити спроможну інституцію, яка працюватиме за моделлю fee-based (плата залежить від бюджету).


- І коли ваша Група управління проєктами запрацює за моделлю fee-based?

- Як я сказав, структура вже створена, й ми зараз затверджуємо функціональні обов’язки, штатну структуру. У нас в країні є міжнародний стандарт протидії корупції ISO 9001. Дві інституції пройшли цю сертифікацію - НАБУ та НСЗУ. Ми почали цю сертифікацію: вже замовили її, й наразі в Агентстві проходить GAP-аналіз (розширена версія сертифікаційного аудиту). Сподіваюся, наступного року ми отримаємо цей сертифікат.

Також працюємо над двома проєктами, в яких хочемо показати спроможність, ступінь професіоналізму та прозорості процесів. Коли Група управління проєктами стане самостійною, у нас буде можливість виконувати своїми силами значну частину процедур бюрократичної машини й долати бюрократичні перепони, з якими стикаємося. Ми до цього прагнемо й пропонуватимемо донорам саме такий механізм.


- Хто отримає сертифікат ISO 9001 – Держагентство чи Група управління проєктів?

- Агентство відновлення, в якому є Група управління проєктів. Якщо буде потрібно, можемо зробити окремо й для ГУП.

Процедури закупівель впроваджуємо згідно стандартам CIPS. Після першого досвіду реалізації процедури ми зможемо розширити цю практику.

І ще раз наголошу - в нашої країни вже є такий приклад. Міжнародні гроші вже безпосередньо довіряють НСЗУ, ДП "Медичні закупівлі" проводять закупівлі ліків за величезні кошти. Україна змогла створити історію довіри в одній із найбільш ризикових сфер закупівель у світі. Ми маємо створити таку саму історію у сфері будівництва та управління проєктами.


- Насправді керування пакетом проєктів - дуже зрозумілий інструмент для будь-якої світової інституції.

- Так, тому ми хочемо бути прикладом спроможності. Якщо створимо таку інституцію, щойно надходитимуть державні або міжнародні гроші, не буде питання, з ким працювати. І я маю надію, що цією інституцією стане саме Агентство відновлення.


- Які проєкти стануть стартовими для ГУП?

- Зараз говоримо про те, щоб ГУП працювала над проєктом "Відновлення критично важливої логістичної інфраструктури та мережевого сполучення" (RELINC). Це грант, який надає Світовий банк. Частина гранту йде "Укрзалізниці", частина на мости й частина на портову інфраструктуру. Компонент портової й дорожньої інфраструктури реалізуватиме ГУП.

Також анонсовано проєкт із ЄБРР та ЄІБ з реконструкції дороги М09, який проходитиме через управління ГУП. Інші проєкти розбудови дорожньої інфраструктури, яка є критичною для підтримання експорту, зокрема реконструкція та будівництво пунктів пропуску.


- Окремо хотілося б проговорити ситуацію на пунктах пропуску на західних кордонах та розбудову транскордонної інфраструктури.

- Прикордонна інфраструктура важлива й критична частина нашої роботи. Для мене це не нове питання, я цим займався ще коли був заступником міністра інфраструктури, коли ми обстоювали інтереси наших автомобільних перевізників. Відверто кажучи, тоді це був не найбільший, хоч і важливий пріоритет. Війна все змінила - зараз розбудова прикордонної інфраструктури значно важливіша. Річ у тім, що після початку воєнних дій повністю змінилася транспортна структура експорту з країни. Якщо раніше майже 65% всієї продукції експортували через порти, то зараз через блокування портів майже 70% товарів виїжджає саме дорожнім транспортом через автомобільні пункти пропуску.

Наслідки такої зміни структури експорту тектонічні. Насамперед це призвело до величезного навантаження на дорожню інфраструктуру. Окрім того, зміна транспортної моделі експорту змушує нас постійно працювати над розширенням пропускної спроможності пунктів пропуску, що безпосередньо пов’язано з дорогами, які ведуть до кордонів. Наприклад, ви, мабуть, помітили різке погіршення траси М-06 Київ - Чоп та доріг до дунайських портів - М15 і М-05.

Щодо самих пунктів пропуску, вони стали стратегічно важливим напрямом розвитку, підтримки експорту та імпорту, зокрема й нашої зброї. Вони не витримували й до війни, а зараз ситуація стала ще гіршою. З початком війни закрилася частина кордону, фактично закриті порти. Одночасно ми зробили величезний ривок в бік євроінтеграції. Дуже часто чую питання: навіщо ми робимо пункти пропуску, якщо в нас євроінтеграція? Пояснюю. Пункти пропуску - це не лише питання сьогоднішнього дня. Ми прагнемо до Євросоюзу. З 2014 року по 2021 рік обсяг товарообігу з ЄС зріс на 45%. Це при тому, що в нас були відкриті порти й кордони з Білоруссю, через які доставляли вантажі до балтійських портів. Для порівняння, на момент, коли Польща вступала в Євросоюз, кількість пунктів пропуску на кордоні Польщі з Німеччиною була в 10 разів більшою, ніж зараз у нас на кордоні з Польщею. Це був коридор експорту. Ви знаєте, що Польща зараз є найбільшим перевізником Європейського Союзу? Я вважаю, що Україна з потенціалом, який у нас є, - і я це казав до війни, і кажу зараз - має 100% можливість стати лідером у Європі з перевезень.


- Отже, стоїть завдання не лише покращити умови на наявних пунктах пропуску, але й створити десятки нових?

- Саме так. Наразі команда Міністерства відновлення вже підготувала стратегію розвитку прикордонної інфраструктури, цим питанням опікується заступник міністра Сергій Деркач. Річ у тім, що з іншого боку кордону інфраструктура розвивається з кожним роком – польські, румунські та словацькі колеги вкладають у це значні ресурси. Ми трохи відстаємо. З української сторони за весь час незалежності було збудовано лише два вантажні пункти пропуску. Торік ми завершили два інші пункти пропуску на румунському кордоні: "Красноїльськ - Вікову де Сус" і "Дяківці - Раковець". Але цього замало. Плануємо в найближчі роки значно підвищити ефективність наявних пунктів пропуску та відкрити нові.


- Де плануються нові пункти?

- Наступного року на румунському й польському напрямку. За три роки плануємо ще вісім. Загалом зі 103 наявних пунктів пропуску Агентству відновлення передадуть 29, з яких 19 вже передані, а 10 в процесі передачі. Інші КПП перебувають у віданні Державної митної служби. Ми відповідатимемо за ці 29, які маємо максимально покращити, й ще декілька локацій, які будуватимуться.

Оскільки ми отримали пункти пропуску лише місяць тому, грошей на їх утримання наразі немає. Тому частину ресурсів планували виділити з Державного фонду вже цього року. Втім, сподіваюся, що наступного року нам вдасться внести зміни до бюджету, щоб кошти, які раніше йшли на ці 29 пунктів пропуску, були передані Агентству відновлення. Але підкреслю, ці кошти будуть спрямовані на утримання пунктів пропуску. Що стосується капітального ремонту, реконструкції та будівництва нових пунктів пропуску, сподіваємось знайти рішення вже в бюджеті на наступний рік і окремо спілкуємося з партнерами.


- Які варіанти?

- У нас є партнери. Наразі ведемо перемовини з USAID, МОМ (Міжнародна організація міграції) та проєктами Єврокомісії.


- Ще є програма CEF на 2021-2027, яка передбачає розбудову пунктів пропусків.

- Так, це один з напрямків співпраці з Єврокомісією. В рамках CEF дійсно виділені кошти на пункти часткове покращення пунктів пропуску Ягодин - Дорогуськ і Мостиська ІІ - Медика (держкордон Польщі), Чоп - Чєрна над Тисою (держкордон Словаччини) і Чоп - Захонь (держкордон Угорщини).

Ми дуже вдячні за допомогу. Зі свого боку робимо термінові зміни на пунктах пропуску, які відчутно підвищать комфорт користувачів вже цього року. Наразі розробляємо єдиний підхід та дизайн-код для всіх пунктів пропуску. І це не про вивіски. Це стосується насамперед логістики всередині пунктів пропуску, транспортних потоків, зручності для пасажирів, водіїв вантажів і, звісно, для працівників митної і прикордонної служби.

Паралельно проєктуємо реконструкцію й капітальний ремонт усіх пунктів пропуску. Сподіваюсь, усі проєктні роботи будуть завершені вже цього року. З початком наступного року плануємо запуск будівництва, зокрема нових пунктів пропуску.


- Що з під’їзними дорогами до цих пунктів пропуску?

- За нашими спостереженнями, ситуація з прикордонними дорогами стає критичною. Минулого року через скасування акцизу на пальне Дорожній фонд був майже на нулі. Тобто торік дороги утримували за залишковим принципом. Треба врахувати, що тими самими дорогами поїхала важка військова техніка та зброя. Цього року на утримання доріг витратили майже половину необхідного ресурсу.

На початку року, у момент створення Агентства, боргів було 14,8 млрд грн. Наразі виплатили більшу частину. Сподіваюся, до листопада ми закінчимо виплачувати борги і зможемо планувати нове будівництво.

Чимала частина коштів, передбачених цього року з Державного дорожнього фонду для Агентства відновлення, має бути спрямована на погашення та обслуговування зобов’язань за кредитами та іншими позиками - це 18,5 млрд грн. Також маємо розрахуватися за виконані торік роботи, а це 14,8 млрд грн. 8,4 млрд грн запланували на експлуатацію, тобто підтримання доріг.

У результаті маємо критично пошкоджену дорожню мережу, яку нам доведеться відновлювати не один рік. Ми вже розробляємо п’ятирічну програму відновлення дорожньої інфраструктури - вважаю це одним із найбільших амбітних проєктів післявоєнних років.

Величезних ресурсів потребує постійне відновлення доріг прифронтової зони й окупованих територій. Ці роботи ведуться постійно попри обстріли. Є ділянки, на яких роботи з відновлення проводимо не вперше і маємо робити це знов, якщо хочемо, щоб військові вчасно доїжджали до лікарень, а зброя - на фронт.

Цьогоріч ми розділили пріоритети за трьома напрямами. Головний напрям - прифронтові дороги. Ми зараз намагаємося оперативно відновлювати дороги, які потрібні для логістики зброї та військових, коштом експлуатації, і процедури для цього, скажімо так, раніше не були традиційними.


- Що означає "нетрадиційні процедури"?

- Починаючи з 2022 року, ми, наприклад, повністю зупинили поточний середній ремонт, але продовжуємо обслуговувати чинні контракти. Проте, якщо зруйновано дорогу близько до фронту, то робити там капітальний ремонт або реконструкцію достатньо важко. Тому багато що робимо саме використовуючи гроші, передбачені на поточні видатки. Це законно, етично, але раніше так не робили. Часто перенаправляємо гроші на прифронтові зони з інших областей, щоби покращити логістику зброї, поранених, їжі та медикаментів. Тут щиро перепрошую області, які страждають від того, що дороги в них не в найкращому стані, але війна диктує свої правила.

Другий пріоритет - прикордонні пункти пропуску й під’їзні до них дороги. На це наразі витратили небагато коштів, втім, наступного року пункти пропуску в пріоритеті. Будуть зміни в переліку витрат, щоб у нас був відчутний ресурс для відновлення доріг до пунктів пропуску на західному кордоні Румунії, Словаччини й Польщі.


- Що зміниться в дорожньому будівництві?

- Що стосується дорожнього будівництва, у команди є великий досвід, але там теж потрібні зміни. Найближчим часом будуть прийняті нові методичні рекомендації щодо проведення закупівель робіт та послуг з утримання дорожньої мережі.

Наразі ми опрацьовуємо нову ідеологію, нову логіку управління експлуатаційним утриманням доріг, розпочату раніше. Уніфікуємо вимоги до всіх учасників, лоти будуть розподілені рівномірно за довжиною, із гарантійним забезпеченням виконання контрактів. Тепер у кожному договорі буде регламент виконання робіт і критерії їхньої якості.

Важливо, що відтепер кожен контракт передбачатиме забезпечення безвідкличною гарантією на випадок невиконання робіт. Тобто якщо роботи не будуть виконані, ми відразу ці гроші знімаємо. Себто Агентство, не комунікуючи з виконавцем, звертається до банку, і фінустанова повертає гроші.

Зараз триває дискусія з ринком та асоціаціями фінансового забезпечення про критерії фінансової спроможності учасників тендерів. Сподіваюся, наступного року ми затвердимо, яким чином будемо реалізовувати ці контракти.


- Які будуть контракти?

- Вже не буде контрактів на чотири місяці чи на 2 км дороги. Контракт тепер буде тільки строком на 3 роки, щоб компанії могли планувати свою роботу. Окремо ми включили паспортизацію доріг в усі контракти з експлуатації. Це неймовірно важлива річ, стратегічна. Я думаю, що майбутні покоління усім нам за це тільки подякують.

Останні трирічні контракти підписували ще до минулого керівництва, у 2018-му. Зараз відбувається перезавантаження, отже за рік-півтора-два ми побачимо реальну картину паспортизації доріг. Наша ідея полягає в тому, щоб система розподілу грошей на експлуатації відбувалася автоматичним шляхом, через збір даних про стан доріг.


- Ви не бачите суперечності в тому, що Агентство відновлення одночасно із реалізацією проєктів продовжує відповідати за експлуатацію доріг?

- Так сталося, що під час війни ми були спроможні взяти за це на себе відповідальність, чого ніхто до нас не робив. Для мене це природна еволюція команди, яка може реалізовувати проєкти різної складності в усіх регіонах.

Якщо говорити про дорожню інфраструктуру, то це величезна частина відбудови. Запитайте будь-яких експертів по всьому світі: якісні дороги є одним із ключових факторів економіки. Це швидкість доставляння пасажирів та продуктів.

Але дорога, на відміну від будинків або цивільних об’єктів, потребує більших ресурсів для постійного й ретельного догляду. Навіть за бюджетними програмами відбудова доріг і їхня експлуатація - це два різні завдання. Експлуатація потрібна для того, щоб ми потім не відбудовували. Ось торік ми не обслуговували дороги, і тепер це вже не питання експлуатації, а капітального ремонту, що обходиться економіці значно дорожче.


- Ви говорили, що плануєте стратегію розвитку. Як вона відображатиме зміну структури логістики?

- Стратегія враховуватиме зміну транспортної моделі, транспортних потоків і пріоритетів із відбудови. І це ми ще не знаємо, що потрібно буде робити на територіях, які ще чекають визволення.

Ця п’ятирічна програма буде розрахована на те, щоб, по-перше, відновити зруйноване у 2022–2023 роках. По-друге, у нас практично немає доріг першої категорії, автобанів. Заплануємо, зокрема, створення автобанів. Нам треба розширювати магістральні траси М-05, М-06, М-09, М-11. Є місця, у яких треба робити капітальні ремонти, є реконструкції.


- Ця стратегія враховує проєкти в межах участі України в TEN-T?

- П’ятирічна програма буде презентована міжнародним донорам, банківським інституціям і Єврокомісії. Щодо пріоритетів проєктів у межах TEN-T, то з огляду на воєнні дії, перекриття кордонів та окуповані території вони теж зміняться.


- Як ви оцінюєте ініціативу Уряду щодо фактичного скасування Державного дорожнього фонду?

- Звісно, ми всі розуміємо й підтримуємо рішення Уряду про збільшення ресурсу для потреб Збройних сил. Втім скасування Дорожнього фонду може негативно вплинути саме на військову логістику.

Відбудова автошляхів та налагодження логістики між областями має стратегічне значення для забезпечення фронту, транспортування важливих вантажів, порятунку життів. Це стосується як поранених військових, яких везуть до госпіталів, так і цивільних у прифронтових населених пунктах.

Якщо не буде відповідного стабільного фінансування, то одразу ж треба очікувати суттєвого погіршення логістики на дорогах, які не будуть утримуватися належним чином. Здебільшого це стосуватиметься доріг оборонного значення та автошляхів до західного кордону. А ще ми будемо змушені припинити відновлення майже ста мостів, зруйнованих в результаті бойових дій.

Під ризики може потрапити модернізація, ремонт і утримання 29 найбільш критичних контрольно-пропускних пунктів, які мають передати Агентству і роботи на яких ми теж частково планували здійснювати коштом Державного дорожнього фонду.

Вплив на ринок підрядників буде великим, адже більшість із них останні півтора року працювали в борг. Дорожні роботи вимагають довгострокового планування. За браком сталого й передбачуваного планування багато компаній призупинять або припинять діяльність.

Втім, я сподіваюсь, що нам вдасться цього уникнути. Впевнений, і Уряд і парламент це усвідомлюють і знайдуть оптимальне рішення щодо того, як утримувати критичну дорожню інфраструктуру, не відволікаючи ресурсів від оборонних потреб.


- Який обсяг робіт фінансували з Дорожнього фонду у період повномасштабної війни?

- У 2023 році профінансовано лише 11,5 млрд грн, тоді як потреба удвічі більша - 22 млрд грн. За цей час лише на підконтрольній території зруйновано майже 4 тис. км автомобільних доріг державного значення та 142 мости, які на них розташовані. 25 мостів у вкрай аварійному стані та не придатні до використання. Вартість їхнього відновлення становить 3,3 млрд грн, а маємо цього року лише 2,1 млрд грн.

Усього у 2022-2023 роках відновили транспортне сполучення на 85 обʼєктах, влаштувавши тимчасові переправи та обʼїзди, відремонтували понад 917 км аварійних доріг, важливих для забезпечення потреб військових та підготовки евакуаційних шляхів.


- Скільки вам потрібно для підтримки дорожньої інфраструктури наступного року?

- Давайте окремо про будівництво й утримання. Будувати треба багато, але навіть якщо ми тимчасово зупинимо капітальне будівництво, нам однаково знадобиться чималий ресурс для утримання та експлуатації дорожньої інфраструктури. Зараз вона вкрай критична, оскільки попри навантаження на мережу, що збільшується через закриття портів торік, ресурсів у Дорожньому фонді на утримання майже не було. У 2023-му ми змогли виділити лише половину від нагальної потреби.

Якщо говорити про 2024 рік, то, за попередніми розрахунками, для експлуатаційного утримання доріг державного значення - це 41,6 тис. км на підконтрольній Україні території - мінімальний обсяг фінансування має становити 14,7 млрд грн. З них 6 857,6 млрд грн - на ліквідацію пошкоджень, руйнувань та деформацій покриття доріг, а також приблизно 4,4 млрд грн - на зимове утримання доріг і 1,4 млрд грн - на експлуатаційне утримання мостів.


- Розкажіть про плани на найближчий час.

- Наступного року ми плануємо завершити відбудову житла та соціальних обʼєктів запланованих у межах експериментального проєкту, реалізація якого доручена нам постановою уряду.

Зараз активно займаємося капітальним ремонтом у селі Ягідне на Чернігівщині. Ми б хотіли завершити ремонті роботи до цієї зими.

Ці терміни здаються нереалістичними з огляду на те, які у місті існують проблеми. 118 будинків, які потребують ремонту, ще про частину немає технічних звітів, відсутні документи, деякі люди загинули, а спадкоємці не оформили спадщину, деякі служать у Збройних силах тощо. Документальне забезпечення цього процесу досить складне та вимагає багато часу. Відновлюватимемо лотами по 10–20 будинків, це дає змогу виконати роботи швидше, з меншими ризиками. Вкрай важливе проєктування, адже навіть капітальні ремонти треба робити по проєктах, і ми дуже вдячні за допомогу у цих роботах у Ягідному архітектурному бюро AIM.

Щодо Посад-Покровського в Херсонській області – у поточному році заплановано відбудувати 120 будинків із 840. Окремо проєктуються школа-садочок, амбулаторія, центр безпеки і старостат. І у цьому ми щиро вдячні команді Archimatika за велику роботу, яку вони провели.

Сподіваюся, що левову частку робіт щодо цих 120 будинків ми зробимо цього року, але навесні вони точно будуть повністю завершені. Що стосується інших будинків, нам поступово передають права замовника, ці обʼєкти проєктуються і будуть збудовані чи відремонтовані. Одночасно робимо все можливе, щоб усі, хто залишив в селі, навіть якщо ми не встигнемо відбудувати їхні будинки, розселилися та мали можливість спокійно пережити зиму.

Щодо відбудови міста Тростянець, тут ми займаємося наразі проєктними роботами з реконструкції площі та залізничного вокзалу.

Багато пошкоджених будівель на Київщині в Бородянці. Цьогоріч відновлюємо 37, зокрема 29 житлових багатоповерхівок та один гуртожиток. Уже оголосили тендери на проведення ремонтних робіт для 11 будинків, по іншим розпочато проєктні роботи - там і нове будівництво, і капітальні ремонти. Будинок, відомий усім знають завдяки графіті Бенксі, ми відновлюватимемо повністю. І хоча з деякими тендерами маємо певні проблеми, але, дякувати ринку, значна їх більшість пройшла нормально.

Бородянку робимо не тільки ми - там і UNITED24, і місто, й область працюють. І пану Руслану Кравченку (ОВА) дякую - відпрацював, молодець, нормально все роблять.


- Відомо, що Мощун на Київщині та Циркуни на Харківщині достатньо важкі проєкти.

- По Мощуну та Циркунах прийнято рішення, що ми відновлюватимемо лише соціальну інфраструктуру, а за пошкоджені будинки люди отримають компенсацію. По Циркунах важко працювати ще й тому, що вони близько до фронту, тож ми поки що займаємося лише проєктними роботами.

Щодо 44 об’єктів відновлення у восьми областях, гадаю, все завершимо наступного року. Пріоритет - житло та медицина.

Цього року маємо добудувати магістральний водогін, щоб мінімізувати наслідки знищення Каховської ГЕС військами РФ та забезпечити жителів стабільним водопостачанням.


- Бачу, що ви залучаєте насправді топових архітекторів у проєкти відновлення, якими керуєте.

- У свої проєкти ми намагаємося залучати фахових проєктантів із репутацією, зокрема й міжнародних. А от проєкти, які ми отримуємо від місцевих органів влади, часто треба доопрацьовувати. Саме для цього потрібні офіси, які створює Міністерство, щоб стимулювати регіони створювати сучасні проєкти.


- Чи є у вас можливість сказати: "Ні, переробляйте"?

- Юридично немає. Це величезна проблема, причому вона у площині Кримінального кодексу, тому що на ці проєкти витратили гроші місцевих органів влади. Витрачати додаткові бюджетні кошти буде їх перевитратою. Поки що механізму коригування якості проєкту державним коштом немає. Але ми намагаємося залучати сторонніх проєктантів та експертів до ревізій цих проєктів і, за можливості, їхнього коригування.


- Які плани на 2024 рік?

- Найголовніше - завершити розпочаті проєкти. Є великі плани на подальшу трансформацію Агентства: хочемо змінити його внутрішню структуру, посилити функцію контролю і аудиту. Також треба знайти механізм залучення коштів на винайм фахових спеціалістів - без цього буде важко розвивати експертизу.

Окремий великий блок – антикорупційні практики, а також інструменти, зокрема цифрові, якими ми вже користуємося.

Антикорупція – це передусім про процедури, прозорість та підзвітність. Процедури у відновленні мають бути чіткими і зрозумілими, а також відкритими, за принципом "всі бачать все". Саме тому впроваджується нова розробка - екосистема DREAM. Вона інтегрує 9 державних ІТ-рішень таким чином, щоб створити єдиний цифровий шлях проєкту відновлення - від фіксації збитків до здачі обʼєкта в експлуатацію.

Це велика екосистема, яка забезпечує одночасно і потреби громад як ініціаторів проєктів, і потреби донорів та інвесторів, які можуть оцінювати та обирати проєкти, і потреби громадськості та контролюючих органів, які моніторять їхнє виконання.

Для кожної з цих груп в DREAM передбачено свій функціонал. Вже зараз Агентство разом із представниками 150 громад завершує тестування оновленого кабінету користувача, через який подаються проєкти із врахуванням вимог міжнародних партнерів.

До речі, для міжнародних партнерів ми запропонували окремі інструменти, зокрема внесли в систему фінансові програми, на які зможуть подаватися громади. Зараз ці інструменти також проходять тестування, ми збираємо відгуки від МФО, після чого новий функціонал теж піде в продуктив.

А для громадськості у жовтні запрацює відкритий модуль аналітики, схожий на аналогічне рішення в Prozorro, та публічний АРІ для роботи з даними. Тож до кінця цього року працюватимуть усі базові функції DREAM.

Згодом в системі зʼявляться ще методологія пріоритезації, яка автоматично оцінюватиме проєкти, і шаблони типових рішень та багато інших функцій, які полегшать та прискорять роботу з проєктами.

Наступний крок - зробити використання DREAM обовʼязковим, крім проєктів оборонної сфери, вочевидь. Тоді ми забезпечимо повну прозорість і підзвітність відновлення, а отже і довіру донорів та інвесторів. Громади та інші ініціатори проєктів зможуть залучати кошти на відновлення навіть в цих непростих умовах, а контролюючі органи отримають зручні інструменти моніторингу і змогу запобігати зловживанням ще на ранніх стадіях проєктів.


- Ви назвали джерела фінансування відновлення: бюджетні, донори тощо. Яка перспектива у державно-приватного партнерства (ДПП)?

- Приватно-державне партнерство - це майбутнє. На жаль, чинне законодавство не дозволяє робити це ефективно. За 30 років у нас були, здається, всього три успішні проєкти.


- Умовно успішні…

- Але хто б в Україну не приїжджав, нас весь час питають: "А що з державно-приватним партнерством?" Зараз у Верховній Раді пройшов друге читання і має піти на голосування новий закон про ДПП, який вже набагато досконаліший і може суттєво спростити цю процедуру. Сподіваюся, що народні депутати проголосують його вже у жовтні, і ми здобудемо нову регуляцію. Це ключовий інструмент.

Існує інше питання. Загалом ДПП - це інвестиції, а вони в Україні як у зоні бойових дій - історія ризикована. Але робити це треба. І в нас є заявки на державне приватне партнерство: і на дороги першої категорії, і на інфраструктурні проєкти.

Я вважаю, що ДПП - це основний елемент розвитку країни.


- Чи передбачений такий інструмент діяльністю вашого Агентства?

- Так, ми можемо це робити. Ми вже працюємо над деякими проєктами: один міжнародний, один національний. І є ще один, і це нова для нас напрям - інженерно-технічні споруди на дорогах. Ми вітаємо такі ініціативи, співпрацюємо, надаємо необхідну інформацію. Компанії на стадії підготовки техніко-економічного обґрунтування.

With the participation of CFI, Agence française de développement médias, as part of the Hub Bucharest / Residency Yak Vdoma Project

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Страхова історія водія стане важливим фактором при визначенні вартості ОСЦПВ після запровадження вільного ціноутворення - голова юруправління МТСБУ

ЄІБ у рамках Ukraine Facility залучить від EUR2 млрд на інфраструктурні проєкти, підтримку приватного сектору та консультаційні послуги - президентка Групи ЄІБ

Рішення ВЛК про визнання непридатними погоджують штатні ВЛК, які перебувають у сфері координації Міноборони - Карчевич

В Україні вже встановлено десятки МВт газової генерації, але нам потрібні тисячі - директор Центру досліджень енергетики

Впроваджувати проєкти відбудови можна швидко, проте необхідно створити умови для покращення ESG-стандартів через 5-10 років - партнер iC consulenten Маркус Квернер

У пошуках винних у прориві кордону на Харківщині вивчаємо таємні документи - перший заступник директора ДБР

Туризм - один із найпотужніших видів зброї в арсеналі миру - президент і СЕО WTTC Джулія Сімпсон

Поліцейські вправі вимагати військові документи, але не вручати повістку, додому можуть прийти, якщо військовозобов'язаний у розшуку, – голова Нацполіції України

Шок, який усі пережили на початку повномасштабного вторгнення, еволюціонував у новий рівень комерційних відносин - президент "Київстару"

Голова УІНП Дробович: В Україні формується нова меморіальна мова світового рівня

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА