Напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну агентство “Інтерфакс-Україна” поспілкувалося із заступником начальника ГУР МО України генерал-майором Вадимом Скібіцьким стосовно розвитку російського військово-промислового комплексу, кількості снарядів, поставок озброєння з КНДР, ймовірних планів ворога та нинішнього складу його військ.

(Частина 2)

Автори: Валерія Прощенко, Олександр Мартиненко

 

Розкажіть щодо нинішнього стану виробництва російський ракет. Зокрема, Ви говорили, що РФ може виробляти близько 115-130 стратегічних ракет - з дальністю у понад 350 кілометрів. Ці дані залишаються актуальними?

Так, по суті, ці дані залишаються. Росіяни мали і мають наміри по нарощуванню виробництва. На лютий місяць було заплановано випустити 130 ракет (це класу “Іскандер”, “Калібр”, Х-101, Х-32, “Кінжал”).

Необхідно сказати, що, дійсно, плани в ворога по виробництву є, і росіяни намагаються їх виконати, навіть якщо є обмеження по комплектуючим за рахунок введення санкцій. Наприклад, ми знаємо, що в РФ створений центр, який займається зараз питаннями заміщення іноземних комплектуючих, особливо електронної бази, на комплектуючі російського виробництва. Вони гірші по якості, не такі досконалі, але дозволяють виробляти зброю. По залишках ракет бачимо, що застосування йде зараз ракет, які виготовлені в четвертому кварталі минулого року. Тобто це те, що виготовлялося за жовтень, листопад, і воно одразу, з конвейера, йде на застосування.  Але також ми бачимо, що ракети перестають відповідати заявленим характеристикам. Тобто якість стає набагато гіршою.

І також ми це чітко простежуємо по “Калібрах”, що набагато зменшилося застосування цих ракет. Останнє таке велике їх застосування було у вересні, потім росіяни застосували три ракети 2 січня, і 15-го лютого - дві ракети “Калібр”. Хоча за нашими даними, ворог виготовляє “Калібр”, і план доволі таки великий. Але РФ необхідно поповнити стратегічні запаси,  оснастити ті фрегати, підводні човни, які вони роблять, а вони всі мають основне озброєння – це “Калібр”. Тобто росіяни не можуть залишити свої кораблі і підводні човни без ракет.

Крім того, росіяни зараз намагаються використовувати більш технологічну, більш ефективну зброю, тому що ефективність роботи нашої системи протиповітряної оборони по таким ракетам дуже висока. Що по Х-101, що по “Калібрам”. Але ворог розуміє, що балістичні ракети збивати складно, і для цього треба високотехнологічна західна зброя, як Patriot, і ми залежимо тут від поставок наших партнерів.

 

Генеральний прокурор та СБУ підтвердили, що Росія вже використовувала на війні проти України ракети з Північної Кореї. Які дані про це є? Чим ці ракети відрізняються від російських?

Так, північнокорейські ракети росіяни застосовують. Дуже складно виявити, що саме запускають: КН-23 чи це “Іскандер”, але, тим не менше, характеристики балістичні. Єдине, що ми чітко знаємо, що по розмірам ракети різні. І по-друге, корейська ракета новіша в розробці, тому що, скоріше за все, за основу була взята російська розробка «Іскандер».

За нашою оцінкою, росіяни пообіцяли надати якісь додаткові технології для того, щоб Північна Корея вдосконалювала своє озброєння. Але це залишається потужною зброєю, тому що руйнування великі. Ця балістична ракета несе великий заряд (більше півтонни).

Але це ще раз підтверджує, що в РФ недостатньо виробничих потужностей для швидкого потужного нарощування виробництва ракетної зброї. Якби це було так, вони б не зверталися до Північної Кореї.

Це видно по боєприпасах. Наша оцінка наступна: росіяни виготовили в минулому році - просто виконали державне оборонне замовлення - це близько двох мільйонів боєприпасів калібру 122 мм, 152 мм. Але на сьогоднішній день, якщо взяти наявні статистичні дані, росіяни із КНДР вже завезли півтора мільйона боєприпасів. Але ці боєприпаси з 70-х, 80-х років. Там половина не спрацьовує, а решта потребує перед тим, як його застосовувати, або відновлення, або перевірки.

В чому тут вигода для Північної Кореї? Вона віддає старе, просить наростити виробництво в себе і просить взамін певні технології, в тому числі ракетні, технології для виготовлення підводних човнів, для того, щоб розвивати свій оборонно-промисловий комплекс. Тобто вони сторгувались. Мова йде про отримання від Росії технологій.

І найбільш основне тут для міжнародної спільноти - однозначно в КНДР просять технології, які стосуються ядерної зброї. І тут треба Росію до відповідальності закликати, тому що весь світ бореться за нерозповсюдження, а Росія відкрито починає працювати в цьому напрямку взамін на отримання додаткових боєприпасів, ракет та інших видів озброєння.

 

А як щодо снарядів, наприклад, з Білорусі?

З Білорусі росіяни вивезли вже всі боєприпаси, зараз звідти немає що брати. Білоруси намагаються зараз відновити своє виробництво. Але це зовсім не ті обсяги, про які ми думаємо.

Зазначу, що Європейський Союз обіцяє нам один мільйон снарядів в рік. І це всі країни ЄС. Росія спромоглася виготовити два мільйони боєприпасів, а на цей рік, здається, хоче вийти на 2,7 мільйони боєприпасів. Але це плани. Побачимо, чи будуть вони здійснені.  Але це потребує, по-перше, модернізації виробництва, розконсервація або створення нових ліній. Тому ми просимо партнерів, що санкції повинні бути спрямовані на верстати, на матеріали, з яких робиться електронні чіпи, мікросхеми і так далі.  Тому це дуже широкий спектр, за цим напрямком працює зараз і Головне управління розвідки, і вся наша розвідувальна спільнота. Це стосується всього, що пов'язано з виробництвом озброєння. І я вже не говорю про кількість підприємств, які залучені Росією до виробництва. Десятки підприємств, компаній пов'язані з виробництвом того чи іншого боєприпасу або виду озброєння та техніки.

 

Уточнюючи про Білорусь, ми на сьогоднішній день взагалі можемо не піднімати питання про загрозу звідти?

Однозначно. Повномасштабне вторгнення РФ починалось з чотирьох напрямків, і один з них був у Білорусі. Там було розгорнуто потужне угруповання військ. На сьогоднішній день у Росії немає ні потужного угрупування військ, ні резерву, а тим паче військ, які можна було б там зібрати. Вони всі воюють у нас.

 

Після інтерв'ю російського президента Володимира Путіна американському пропагандисту Такеру Карлсону знову інформаційний простір заполонила тема застосування ядерної зброї. Наскільки актуальною зараз є ця тема?

Я вважаю, що ця тема не актуальна на сьогоднішній день. Загроза є, але рівень її малий. Це ядерний шантаж, однозначно. І дивіться, він виникає періодично. Якщо у нас є якийсь успіх, коли в РФ бачать, що нам йде нормальна підтримка, допомога, то починається ядерний шантаж.  Це дуже потужний інструмент, який використовує РФ, для впливу на політичні  процеси, зокрема, у Європі. Насамперед, це вибори у різних країнах та підготовка до виборів в Європарламент.

 

У цьому році, як зазначалося військово-політичне керівництво України, нашою ціллю є здобуття переваги у повітрі. І в той же час вже частіше ворог розхитує тему надання нам F-16, що мовляв, це апріорі нічого не змінить і взагалі літаки всі будуть знищені.  Але противник готується ж певним чином до отримання нами літаків?

По-перше, коли росіяни говорять, що нам нічого не вдасться - це означає, що вони бояться. Чому?  Тому що F-16 - це один із засобів, який дозволить, в тому числі, винищувати їхню авіацію, що застосовується для нанесення бомбових ударів.

Всі ці слова, мовляв, літаки нам експлуатувати складно, розміщувати нема де - це теж все дурниці. Подивіться, скільки західних зразків озброєння ми експлуатуємо на сьогоднішній день. Раніше ніхто і повірити не міг, що наші бійці настільки професійні, адже вони дійсно дуже швидко опановують цю техніку.

По-друге, так, це буде складно. Росіяни для себе поставили завдання знищити і нашу авіацію, і інфраструктуру. Ось, три дні поспіль противник бомбив один з наших аеродромів, намагається уразити балістичними ракетами. І це якраз той підхід ворога, щоб не дозволити нам розмістити там авіацію. Вони дуже бояться, що потужна західна техніка прийде в Україну. А ми вже чітко впевнені і знаємо, що західні зразки озброєння набагато краще і мають перевагу над російським, над радянським озброєнням. Будь-які.  Це і точність, і ефективність, та інші параметри. Ми це відчули на засобах протиповітряної оборони, на боєприпасах, особливо на високоточній зброї, на бронетранспортерах. І це видно на полі бою.

 

А як у росіян зараз взагалі із літаками? Ми бачимо і дуже радіємо новинам про те, що наші сили уражають ворожі літаки, зокрема ті ж бомбардувальники Су-34. Але літаків в них ще багато?

Багато. Скажімо так, що на сьогоднішній день Росія може протиставити і має проти нас близько трьохсот бойових літаків. Тому, якщо ми збиватимемо хоч кожен день по два літаки, то це буде відчутний результат. Але знову ж таки, росіяни теж вчаться.

Нагадаю, що ми збили ворожий літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50.

Тоді росіяни відсунули район бойового чергування, але вони втратили тут дальність ведення розвідки. Це дуже позитивно для нас. Тобто, якщо раніше росіяни могли з Азова бачити аж до Києва, то зараз уже - з Краснодарського краю до Києва вони не дістають засобами розвідки. Тому що вони бояться наближатися до зони дії нашої ППО.

Так само буде з авіацією. Будуть потужні засоби, більше засобів протиповітряної оборони. Авіація, ті ж F-16 на дозволять противнику працювати на малій дальності від лінії фронту. Тоді вже не буде 75 ворожих бомб по Авдіївці за одну лише добу, або по Кринках, де росіяни кидали, наприклад, 35-45 бомб по одному нашому маленькому плацдарму. Наша авіація буде ефективна, а наші пілоти досвідчені, навчені, мотивовані і високопрофесійні.

 

Але ми чуємо стільки розмов зараз, що літаки - це не game-changer (поворотний, момент - ІФ-У) у війні.

Це говорять песимісти і вороги нашої держави. Тому що все, що ми отримували від партнерів, показало свою ефективність і приносить позитивні результати.

Не такі, звісно, як хотілося б, тому що це залежить в багатьох випадках і від кількості, і від характеристик. Тому що існують види озброєння з більш високими характеристиками, середніми і маленькими. Якщо нам давати види з маленькими характеристиками, то це ефективно, але якщо дати з найбільшими характеристиками, то і поле бою буде зовсім по-іншому виглядати. І це ми відчули при проведенні контраступальної операції.

Люди багато, що кажуть, і багато хто не вірив, що ми зможемо використовувати західне озброєння, або що налагодимо потужне виробництво FPV-дронів і будемо активно застосовувати.

 

Як в РФ зараз ситуація із “вагнерівцями" після заколоту власника ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина? Їх більше немає в Україні?

В РФ зараз формують добровольчий корпус з 18 тисяч осіб. Це, в тому числі, всі колишні вагнерівці, керує цим Міністерство оборони. Вони зараз діють і в районі Авдіївки. Ось та бригада ветеранів - це і є добровольчий корпус, який застосовується Росією.

Тож, вони активно використовуються через те, що мають бойовий досвід. Тобто на полі бою їх зараз можна побачити. Підхід вони використовують такий же самий, який застосовував “Вагнер” в Бахмуті. Це постійні штурмові дії і досягнення результату будь-якою ціною. Що стосується зарплати, то вона там майже така сама, як і в збройних силах Росії. Але у “Вагнера” зарплата була вища і “Вагнер” дуже цінував своїх інструкторів і командирів.

 

А як щодо вербування РФ іноземців для залучення у війні проти України?

Ви ж бачили, що в Росії пропонують ввести службу в армії до 70 років. Тому що росіяни розуміють, що вони знищують повністю свій генофонд. Особливо слов'янський. Тобто там залишаться одні татари і північний Кавказ, а слов'янська нація буде винищена цією війною. Через це вони і вербують іноземців, зокрема африканців, сирійців. Але ніхто не хоче йти воювати. Вони сюди йдуть просто для того, щоб потім втекти і потрапити в Європу. Всі думають, що вони йдуть сюди воювати. Але це не так. Повірте. За першої нагоди вони будуть намагатися потрапити до Європи.

Частина 1