Ексклюзивне інтерв'ю з представницею World Monuments Fund (WMF) в Україні Катериною Гончаровою

Текст: Оксана Гришина

 

 

- Ваш фонд активно допомагає відновлювати архітектурні пам'ятки в Україні. Розкажіть про вимоги до об’єктів?

- World Monuments Fund розпочав активну роботу в Україні з початком повномасштабного вторгнення. Пріоритетом фонду є робота з архітектурними пам'ятками і з нерухомою культурною спадщиною, що зазнала уражень внаслідок воєнних дій. Від початку ми намагались вирішити для себе складне питання, як взагалі працювати зі збереженням культурної спадщини в умовах гарячої фази війни. Для цього ми організували низку нарад і консультацій з міжнародними партнерами та фахівцями, а також українськими експертами, зокрема з Мінкультом, з українським ICOMOS (Міжнародна рада з охорони пам'яток та історичних місць, англ. International Council on Monuments and Sites), з іншими організаціями.

Результатом цих зустрічей став чіткий висновок: ми не можемо чекати, доки війна закінчиться, бо втрати культурної спадщини під плином часу можуть бути ще жахливішими, ніж від руйнування ворогом. Разом з тим, у нашій роботі пріоритетним є питання безпеки і лише там, де можливо, де безпекова ситуація дозволяє, вживати заходів із першочергових протиаварійних робіт. І поступово готуватись до повоєнного відновлення.

- Який об’єкт став пілотним у цій екстрений програмі допомоги?

- Першим нашим проєктом із убезпечення зруйнованої пам'ятки стала консервація Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва, відомої також як музей українських старожитностей Тарновського. Ця будівля зазнала суттєвих ушкоджень через бомбардування міста у березні 2022 році.

Попередньо ми мали убезпечити, по суті, зруйновану споруду від негативного впливу зими 2022-2023 року, це був проєкт тимчасового укриття і зупинення подальшої деградації стану будівлі. Другою стадією були першочергові протиаварійні роботи, стабілізація стін, спорудження стаціонарного даху.

Команда знайшла доволі цікаве рішення, як показати останню сторінку в історії споруди, власне руйнування. Адже попри відомість родини Тарновських, попри значущість будівлі для країни, регіону і громади, вона стала міжнародно відомою, на жаль, через таку сумну подію, як руйнування внаслідок війни. Відтак, проєктним рішенням передбачено, що відновлений фрагмент руйнованої стіни буде промарковано, так, щоб цей "шрам" назавжди залишився на фасаді споруди. Разом з тим, ознакою цього проєкту була фаховість, продуманість проєктного рішення і повага до автентичності історичної будівлі. Зокрема, автентичні елементи поруйнованої будівлі, зокрема, цегла, металеве опорядження тощо, були розібрані вручну, збережені і використані повторно під час відновлення ушкоджених фрагментів.

- На якій стадії зараз відновлення будинку Тарновських?

- Зараз закінчується етап першочергових протиаварійних робіт.

Залишилося лише накрити дах і ця архітектурна пам'ятка буде готова до функціональної адаптації. Щодо насичення цієї споруди життям - це питання стратегії і бачення керівництва бібліотеки та обласної військової адміністрації.

- Як щодо інженерних питань - водо- та теплопостачання, каналізації?

- Наразі ми отримали заявку на третій етап, який стосується у тому числі цих моментів. Мета третього етапу - повна реабілітація споруди, до "перерізання стрічки". Але враховуючи безпекову ситуацію, третя фаза поки дискутується, як і будь-який (новий) проєкт. Ми маємо бути впевнені, що не лише пам'ятка вистоїть, а й команда наша, яка працює на місці, повернеться до родин жива і здорова.

- Скільки зараз проєктів реалізується за допомогою фонду?

- Наразі ми реалізували майже 20 проєктів в Україні. Основна наша увага - стабілізація пам'яток архітектури, уражених внаслідок військових дій. Серед проєктів -відновлення конструкцій куполу будинку вчителя у Києві, бібліотека Короленка у Харкові, музей Ханенка у Києві, краєзнавчий музей в Охтирці, Музей східного і західного мистецтва в Одесі.

Окрім першочергових протиаварійних робіт на пам'ятках, є також напрямок діджиталізації колекцій архітектурних історичних креслень та проєкт оцінки втрат культурної спадщини.

- Які архіви оцифровуються?

- Фонд мав досвід роботи з Київським обласним архівом та Одеським художнім музеєм. Такі проєкти (диджиталізація) відносно швидкі і, в принципі, ми зацікавлені у наданні такої допомоги, тож чекаємо подібних заявок.

- Ви працюєте тільки з архітектурними архівами чи з архівами взагалі?

- Специфіка фонду у тому, що ми працюємо переважно з архітектурою. Але запит від архівів, які постраждали і які потребують реально нагальних заходів зі збереження їх фондів, залишається доволі великим і серйозним.

- У січні 2024 року ви розпочали роботи по реставрації Будинку вчителя у Києві. Які роботи там фінансуються?

- У випадку Будинку вчителя ми були дуже щасливі отримати допомогу від Посольського фонду США зі збереження культурної спадщини (AFCP) та Посольства США в Києві.

Від часу ураження цієї пам'ятки у жовтні 2022 року минув доволі тривалий час, і попри те, що адміністрація будинку вживала заходи з тимчасового убезпечення всіх конструкцій споруди, стан її був проблемний. Адже коли немає постійного захисту від опадів, то волога та перепади температури мають негативний ефект для збереження споруди.

Ми провели низку консультацій із потенційним підрядником, із експертами, з Департаментом освіти і науки КМДА, який відповідає за цю пам'ятку, щодо того, які, власне, заходи потрібні і як було б краще їх вжити. Вся конструкція куполу залишилась аутентичною, по суті саме такою, як була спроєктована Павлом Альошиним. Після дослідження стану куполу йде стабілізація металевих конструкцій та скління гартованим склом (площа більш 500 кв. м), організація систем водовідведення і вентиляції.

Ми дуже розраховуємо, що, попри погодні фактори, форс-мажор та інше, матимемо змогу закінчити цей проєкт наприкінці квітня-на початку травня. І будемо готувати наступний крок по забезпеченню відновлення цієї пам'ятки.

- Чи називаєте ви бюджет, який направлений на стабілізацію купола?

- Професійна робота з автентичними конструкціями такого масштабу зазвичай доволі коштовна. Партнерство у рамках проєкту для нас вийшло суперуспішним, звичайно, хотілося б продовжити. Ми сподіваємось, що буде можливість продовжити реставрацію цієї знакової для української державності будівлі, адже саме тут, у Будинку вчителя, у 1919 році була проголошена українська незалежність, Четвертий універсал Української Народної Республіки.

Загалом сума допомоги, яку WMF залучил для Ukraine Heritage Response Fund з 2022 року, склала вже $2,5 млн. Серед найбільших донорів українських проєктів, окрім вже названого Посольського фонду США зі збереження культурної спадщини (AFCP), є Фонд Хелен Франкенталер, який надав додатковий грант в $1 млн у лютому 2024 року, який доповнив початковий грант у $500 тис.

- Розкажіть про участь фонду у каталогізації втрат культурної спадщини. Цим напрямком займаються багато організацій. В чому особливість вашої допомоги?

- Так, доволі багато різних організацій здійснювали віддалений моніторинг і оцінку втрат культурної спадщини України, що базувався на аналізі відкритих джерел, супутникових знімків тощо. Але де-факто лише одна організація, яка робить це на місці, мультидисциплінарними командами - Heritage Monitoring Lab (HEMO). Вони дійсно організовують експедиції у регіони, щоб експертно оцінити збитки культурної спадщини і проаналізувати стан архітектурних пам'яток, уражених внаслідок війни.

Heritage Monitoring Lab, по суті, консорціум різних організацій (під керівництвом ГО "Тустань"). Вони виконують різновекторну оцінку втрат, ми підтримуємо напрямок оцінки втрат культурної спадщини для подальшого відновлення, з фокусом на архітектуру. Зараз це доволі серйозна інфраструктурна організація, яка має свою базу даних, свої тренінгові центри у регіонах, у т.ч. в Одеси, у Харкові, Львові. І ми дуже щасливі, що за допомоги посольського фонду США можемо підтримати їх і надалі. Якщо раніше ми фінансували оцінку втрат культурної спадщини Київської, Сумської, Чернігівської області, наші партнери фінансували Харків і Харківську область, то зараз вже йдемо до Одеської, Херсонської, Миколаївської, Запорізької та Дніпропетровської областей.

Ця інформація вкрай важлива для стратегування, оцінки потреб, вибудовування програм нагальних заходів зі збереження та повоєнного відновлення нерухомої культурної спадщини як незамінного ресурсу розвитку історичних міст та територій громад. Наразі доступ до бази варифікованих даних надається за запитом фахівцям та експертам зі збереження пам'яток, урядовцям, міжнародним партнерам та власникам історичних будівель, що зазнали втрат.

- Які плани фонду? Ви продовжуєте отримувати заявки від громад щодо відновлення постраждалих пам’яток?

- Фонд прийняв рішення продовжити свою роботу в Україні принаймні на наступний рік точно. Пріоритет - культурні інституції і пам'ятки, уражені внаслідок війни. Ми відкриті до комунікації, партнерства, взаємодії, підтримки і розглядаємо заявки від громад по мірі надходження.