Банки зацікавлені в кредитуванні під купівлю с/г землі, але продукти запускатимуть з обережністю

Відкриття ринку сільгоспземлі для запуску кредитування під купівлю цікаве банкам, проте вони з обережністю запускатимуть продукти, зазначив керівник дирекції МСБ ПриватБанку Євген Заіграєв.

"Ринок землі буде обмеженим. Чи цікавий він нам? Так, звісно цікавий. Основний сегмент клієнтів-позичальників, цікавих для банків, не ті, хто купуватиме 3-4 га. Власники від 100 до 500 га – найцікавіша для банків група, якщо не брати агрохолдинги і великі компанії, які купуватимуть землі, і які ми із задоволенням фінансуватимемо", - повідомив він під час круглого столу Київської школи економіки і Світового банку.

Водночас, за його словами, на земельному ринку наразі є декілька проблем, серед яких фрагментованість банка землі (стоїть питання готовності банків фінансувати малі ділянки, які розташовані в середині поля і до яких складно дістатися), механізми реалізації та оцінка землі.

"Ми не до кінця розуміємо, якою буде оцінка землі. Озвучують різні ціни – від $1 тис. до 1,5 тис. за гектар. Усе залежатиме від місця розміщення, хімічного складу землі, різних чинників", - зазначив Заіграєв.

Він наголосив, що на старті ринку землі буде встановлено вищі коефіцієнти покриття застави.

"Дуже умовно, від реальної вартості землі ми фінансуватимемо половину, а половину покриватиме фермер", - пояснив банкір.

Керівник дирекції МСБ ПриватБанку додав, що якщо держава приєднається з програмами кредитних гарантій або іншими механізмами, які допоможуть банкам активніше виходити на ринок, "то апетити на ризик і суми, які банк готовий був би фінансувати проти реальної ринкової оцінки землі, були б більші".

"Загалом сегмент для нас цікавий, але ми з обережністю запускатимемо продукти", - зазначив Заіграєв.

За його словами, на сьогодні банк має близько 44 тис. активних аграріїв з рахунками у банку, більшість із них користується невеликими беззаставними кредитами на оборотні потреби, які видають найчастіше на один рік, середні суми - 200-250 тис. грн. Інша частина цієї групи - має великі обороти, земельні банки і користується кредитами на купівлю спеціальної техніки.

Заступник голови правління Креді Агріколь Бану Лариса Бондарєва повідомила, що від ринку наразі виходить два запити: на придбання ділянок землі фізичними особами і, згодом, її здачу в оренду більшим господарствам (таких запитів більшість); на купівлю землі невеликими господарствами до 500 га для господарювання самостійно (запитів менше).

Говорячи про терміни кредитування, вона зазначила, що більшість банків говорять про десять років.

"Ми розуміємо, що залежно від вартості землі, ставки фінансування, потенційної підтримки держави, можливо, це й замало. Було б краще дивитися на 10-15 років, але є свої складнощі, в Україні немає тривалої ліквідності, і вартість довгого гривневого або валютного ресурсу — непрогнозована, волатильність висока", — сказала Бондарєва.

За її словами, у бізнес-модель банк закладав рівень власної участі (покриття) на позначці 20%.

"На першому етапі для багатьох банків 20% – це не та стартова точка, напевно, буде між 20-50%. Щодо валюти фінасування - безперечно наша рекомендація гривня, це менш ризиковано", - зазначила заступник голови правління Креді Агріколь Банку.

У банку в корпоративному портфелі понад 50% припадає на агрокредити, включно з малим бізнесом (із зембанком до 500 га - 10%). Креді Агріколь Банк має трохи більше ніж 3 тис. агроклієнтів. Банк починає працювати з фермерськими господарствами із земельним банком від 200 га.