Інтерфакс-Україна
18:52 10.11.2016

Рада з питань судової реформи схвалила законопроект про КС

2 хв читати
Рада з питань судової реформи схвалила законопроект про КС

Рада з питань судової реформи на черговому засіданні схвалила проект закону "Про Конституційний Суд України", який протягом п’яти місяців напрацьовували члени робочої групи - відомі українські науковці-конституціоналісти, юристи-практики, міжнародні експерти та представники громадського сектора, повідомляє прес-служба Адміністрації президента України.

"Законопроект передбачає зміну структури, повноважень та процедури добору суддів Конституційного Суду та впроваджує реалізацію на рівні профільного закону додаткового механізму захисту прав і свобод громадян – інституту конституційної скарги. Суть цього механізму полягає в тому, що особа може звернутися до КСУ із конституційною скаргою, якщо вважатиме, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон не відповідає Конституції України", - йдеться в оприлюдненому в четвер увечері на сайті АПУ повідомленні.

Зокрема, згідно з повідомленням, у законопроекті пропонується встановити, що Конституційний Суд діятиме у складі колегій, сенатів або Великої палати. "У рамках колегій вирішуватимуться питання щодо відкриття конституційного провадження у справах за конституційним поданням, конституційним зверненням, конституційною скаргою. Сенати розглядатимуть питання щодо конституційності законів України або їх окремих положень за індивідуальною конституційною скаргою особи", - повідомили в АПУ.

Велика палата у повному складі суддів КС розглядатиме питання щодо конституційності законів України, актів Верховної Ради України, президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної ради АР Крим. "Велика палата КСУ розглядатиме питання офіційного тлумачення Конституції, відповідності Конституції чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до ВРУ для надання згоди на їх обов’язковість", - йдеться в повідомленні.

Велика палата Конституційного Суду також розглядатиме конституційність питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою; додержання конституційної процедури розслідувань і розгляду справи про усунення президента України з поста в порядку імпічменту.

Крім того, законопроектом передбачено конкурсний порядок відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду. А саме: кожен із трьох суб'єктів призначення - президент, Верховна Рада, з'їзд суддів формуватиме конкурсні комісії, члени яких мають бути правниками з визнаним рівнем компетенції. Кожна конкурсна комісія за результатами аналізу кандидатів та проведення співбесід надаватиме рекомендації, на підставі яких відповідні суб'єкти ухвалюватимуть рішення про призначення.

Заступник голови Адміністрації президента України, координатор Ради з питань судової реформи Олексій Філатов зазначив, що цей законопроект є продовженням розпочатої судової реформи в Україні.

"Проект закону "Про Конституційний Суд України" - третій в черзі імплементаційних законів, необхідних для впровадження конституційних змін, які набрали чинності 30 вересня 2016 року. Результативне прийняття цього законопроекту дозволить підвищити ефективність конституційного судочинства та сприятиме більш ефективному захисту прав і свобод громадян на рівні національного законодавства", - наголосив О.Філатов.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ

Вибори всіх гілок влади у разі "умовного миру" можуть завершитися колапсом – Арахамія

Арахамія анонсував нову стратегію партії "Слуга народу" в умовах війни та допустив, що покине політику з настанням миру

Угода буде або погана, або дуже погана, або її не буде – глава "Слуги народу" в Раді Арахамія

Порошенко закликав підтримати найменування вулиці на честь Андрія Парубія у центрі Києва

Корнієнко: в умовах війни партія "Слуга народу" має посилювати роботу на місцях і підтримку людей

"Євросолідарність" та "Голос" внесли в Раду законопроєкт про перерозподіл коштів держбюджету-2026 на ЗСУ

Українці найбільше довіряють ЗСУ, ДСНС і добровольцям, найбільша недовіра до Верховної Ради, держапарату та уряду

ЄС не має одностайності щодо фінансування України на 2026-2027рр., тому єдине рішення – "репараційна позика", яке може бути ухвалено кваліфікованою більшістю – дипломат

Навроцький: я маю відчуття, що Зеленський почав сприймати Польщу як щось само собою зрозуміле

Ердоган застеріг РФ і Україну від атак у Чорному морі

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА