Рішення Венеціанської комісії є рекомендаційними, і Україна як суверенна держава сама вирішуватиме, які саме рекомендації виконувати, а які ні, вважає народний депутат Володимир В'ятрович (фракція "Європейська солідарність").

"Неприйнятні рекомендації (наприклад, однаково ставитися до російської і кримськотатарської мов) – будемо аргументовано ігнорувати; слушні рекомендації - виконувати через ухвалення інших законодавчих та підзаконних актів, без жодного втручання в закон про мову. Саме так чинили балтійські держави, так діяла Україна після висновку Венеційської комісії щодо закону про освіту в 2017 році. Це доросла поведінка, спрямована на конструктив", - написав він на своїй сторінці у Facebook.

Депутат переконаний, що ревізія закону про державну мову неприйнятна.

"Спроби будуть сприйняті як замах на українську ідентичність і спровокують серйозні протести. Коли Москва витрачає мільярди на русифікацію, знищує українську мову на окупованих територіях, і пропагандою накачує так, що за мову буквально вбивають (світла пам’ять Артему Мірошниченку з Бахмута), перекроювати закон про мову – це допомагати агресору. Ми цього не допустимо", - заявив В'ятрович.

Нардеп вважає, що не варто ідеалізувати Венеціанську комісію, оскільки її члени представляють конкретні держави і на їхні рішення впливає зокрема і політика. Водночас не варто і демонізувати рішення Комісії - воно було очікуваним і не оскаржує важливості закону та його мети.

"Процитую ключове: "Венеціанська комісія повністю розуміє потребу в заходах з підтримки української як державної мови", - наголосив В'ятрович.

Як повідомлялося, основним висновком нової думки, яку ухвалила у п'ятницю Венеціанська комісія, є те, що влада України має прагнути балансу в мовній політиці для того, щоб мовна проблема не стала джерелом міжетнічної напруженості в Україні. Цього досі не зроблено, зокрема і в нещодавньому законі про державну мову.

У ВК визнають, що мовна політика "є надзвичайно складною, делікатною і політизованою проблемою в Україні, особливо в контексті конфлікту з Росією".

Крім того, ВК "особливо рекомендує" переглянути положення закону, що передбачають "диференційоване поводження з мовами корінних народів, мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, і мовами національних меншин, які не є офіційними мовами ЄС". "Будь-яке розходження між поводженням із цими мовами має базуватися на об'єктивному та розумному обґрунтуванні, чого поки що немає", - наголошується у висновках.

Як приклад експерти ВК зазначають, що перехідний період реалізації положень закону про освіту, який "зазнав різкої критики", було продовжено з 1 вересня 2020 року до 1 вересня 2023 року "тільки для учнів, чия рідна мова є мовою ЄС, а не для тих, хто володіє іншими рідними мовами, зокрема російською". "Комісія рекомендує продовжити цей термін для всіх національних меншин і корінних народів", - ідеться в документі.

В’ятрович з 25 березня 2014 по 18 вересня 2019 року очолював Український інститут національної пам'яті.