Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" не стосується російської або інших мов нацменшин, для визначення статусу цих мов може бути ухвалений окремий закон, зазначає представник президента в Конституційному Суді Федір Веніславський.

Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", у вівторок під час відкритого слухання справи про конституційність положень мовного закону, представник президента наголосив на незмінності позиції глави держави щодо української мови як єдиної державної.

Веніславський наголосив, що подання, подане до КС, певною мірою штучно прив'язане до мовного питання, оскільки регулює виключно статус української мови як державної.

"Предметом правового регулювання цього закону не є статус інших мов... Верховній Раді варто ухвалити окремий закон, який регулюватиме статус російської та інших мов нацменшин", - сказав представник президента в КС.

Тобто, за його словами, мови нацменшин "є предметом зовсім іншого правового регулювання".

У свою чергу постійний представник Верховної Ради в КС Ольга Совгиря наголосила, що під час ухвалення рішення з питання конституційності положень мовного закону варто враховувати висновок Венеціанської Комісії щодо цього закону, в якому йдеться про неприпустимість диференційованого поводження з мовами нацменшин і надання привілеїв мовам ЄС.

За словами представника парламенту, регулюючи мовне питання, не варто керуватися політичним контекстом, європейськими прагненнями України або конфліктом із РФ.

"Прошу КС звернути увагу на висновок Венеціанської Комісії", - сказала Совгиря.

Крім того, вона вказала на порушення процедури ухвалення закону і у частині попереднього розгляду на профільному комітеті, і у частині неособистого голосування в сесійній залі під час ухвалення закону.

Совгиря додала, що Верховна Рада готова надати суду необхідну документацію.