У групі "Довіра" вважають головною метою Ради у 2021 роботу з виведення бізнесу з тіні та надання чесному бізнесу умов для розвитку
Головною метою роботи Верховної Ради у 2021 році є ухвалення законопроектів про виведення роботи бізнесу з тіні та про надання підприємцям, які чесно працюють, умов для розвитку, вважають у депутатській групі "Довіра".
"Головною метою роботи парламенту наступного року я назвав би ухвалення таких законопроектів, які, по-перше, були б спрямовані на виведення роботи бізнесу з тіні та мінімізацію втрат державного і місцевих бюджетів, а по-друге, надали б офіційному бізнесу, який чесно працює, всі умови для розвитку", - сказав у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" голова депутатської групи "Довіра" Олег Кулініч.
За його словами, лише завдяки цьому Україна зможе прийти до нормальних соціальних стандартів, оскільки "доки кошти йдуть повз бюджет, а бізнес працює в "сірому секторі", підвищення соціальної підтримки громадян очікувати просто нізвідки".
При цьому Кулініч вважає, що треба продовжувати процес децентралізації, адже після місцевих виборів відбулося дуже багато змін у системі управління, які потребують уваги з боку і виконавчої, і законодавчої влади.
Водночас голова "Довіри" наголосив, що в законодавчому плані у 2021 році їхня група, передусім, чекає на вирішення питання щодо зменшення податкових зловживань, зокрема так званих скруток ПДВ.
"Важливим кроком у цьому напрямі став відповідний закон, ухвалений наприкінці цього року. Нагадаю, щорічно держава втрачає на цих "скрутках" 13-14 млрд грн лише в аграрному секторі економіки, а загалом їхній обсяг може сягати, за даними різних аналітиків, 40-50 млрд грн. Отже, неіснуючий ПДВ становить до 10% усього відшкодованого", - пояснив Кулініч.
Водночас, зазначив він, від зниження ПДВ за деякими видами сільгосппродукції з 20% до 14%, упровадженого зазначеним законом, ні доходи бюджету, ні споживачі ніяк не постраждають, "адже в цьому випадку йдеться виключно про експортно орієнтовану сільськогосподарську сировину, що не реалізується кінцевому споживачеві".
Також "Довіра" очікує впровадження прозорої державної підтримки АПК, адже держава давно вже має переглянути підходи до неї.
"Основними принципами держпідтримки мають зрештою стати справедливість і максимальна цифровізація. Наприклад, за сприяння Світового банку та Євросоюзу в Україні має бути створена єдина система державної підтримки аграріїв, яка значно спростить подання відповідних документів, а також об'єднає всю наявну інформацію, що міститься в реєстрах, і яка важлива для аграрія", - уточнив парламентарій.
При цьому, підсумовуючи роботу парламенту в 2020 році, Кулініч зазначив, що її було значною мірою підкориговано під форс-мажорні обставини - це і пандемія коронавірусу, і пов'язана з нею економічна криза.
"Тому дуже багато рішень ВР у 2020 році були спрямовані саме на оперативне подолання наслідків коронакризи та пов'язаного з нею локдауну. Відповідно, навіть дуже актуальні для нашої країни питання соціального забезпечення, медицини, освіти, податкових змін, децентралізації, на жаль, відійшли на другий план, тому що як першочергові голосувалися саме "антиковідні" закони. Плюс сама ВР неодноразово "брала паузи" у зв'язку з пандемією", - прокоментував він.
Також політик звернув увагу на те, що дуже багато часу парламент цього року витратив на ухвалення законів, "штучно "заспамлених" правками, щоб затягнути процес їхнього розгляду", що теж є одним із мінусів законодавчої роботи цього року.
З іншого боку, лідер групи "Довіра" вважає великим розчаруванням неухвалення законопроекту №2194, оскільки "земельна децентралізація і низка інших украй важливих для нашої системи земельних відносин змін знову відкладається, а сам законопроект направлено на повторне друге читання.
Крім того, Кулініч вважає важливим те, що ВР нарешті ухвалила компромісний законопроект №4439-д, який бодай частково зняв з порядку денного проблему ФОП.
"Але тут іще треба багато над чим працювати, адже сам малий бізнес має низку інших вимог щодо коригування податкового законодавства. Ну, і в цій ситуації справді важливо чітко розмежувати малий бізнес і ті великі компанії, які використовують ФОП як спосіб мінімізації податкового навантаження", - додав він.
