Брак кадрів є проблемою для 53% опитаних українців, 32% повідомили про його відсутність, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова.

"Порівняно з 2021 роком частка найманих працівників зменшилася з 49% до 41%, а частка непрацюючих збільшилася з 37% до 44%", - повідомив заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко під час презентації дослідження в пресцентрі агентства "Інтерфакс-Україна" в середу.

При цьому серед усіх опитаних 41,8% не планують шукати роботу, на будь-які умови роботи готові 4,5%, тоді як лише на власні згодні 16%.

Зазначається, що до п’яти найважливіших проблем, які наразі існують на ринку праці України, окрім дефіциту кадрів, громадяни віднесли мобілізацію працівників - 73%, відтік кваліфікованих кадрів за кордон - 48%, тінізацію економічних відносин - 26% та диспропорцію між зарплатними очікуваннями кандидатів і фінансовими можливостями бізнесу - 22%.

Ще 19% повідомили про неготовність рекрутерів і роботодавців до співпраці з кандидатами, старшими за 40 років.

Наголошується, що нові правила мобілізації суттєво вплинули на всі сектори ринку праці в Україні, але є особливо проблематичними там, де більшість робочої сили традиційно становлять чоловіки.

Щодо оформлення трудових відносин, то серед найманого персоналу та працюючих співвласників підприємств порівняно з червнем 2020 року з 64% до 74% збільшилася частка тих, хто працює на основі запису в трудовій книжці або письмового договору та отримує лише офіційну заробітну плату. Водночас значно знизилася частка тих, хто працює на основі усної домовленості без офіційного оформлення - з 20% до 9%.

"Певною мірою це можна пов'язати зі зростанням частки непрацюючих, про що зазначалося раніше", - уточнив Міщенко.

Респонденти також виділили головні вимоги до роботи, серед яких: гідна заробітна плата (89%), додаткові соціальні пільги, привілеї та бенефіти, а також бронювання співробітників (по 24%),

Водночас 53% опитаних вважають, що розмір їхньої заробітної плати не відповідає зусиллям і не враховує складності та важливості праці.

Згідно з дослідженням, 70,9% респондентів не планують змінювати місце роботи, 17,2% хочуть змінити його і 12% не змогли відповісти на це запитання.

Відповідаючи на запитання, що, на думку респондентів, може допомогти подолати дефіцит кадрів в Україні, 53% опитаних пропонують перекваліфікацію працівників і перерозподіл обов'язків у колективі, 52% - програми залучення молодих спеціалістів, і стільки ж - заохочення повернення в Україну громадян, які зараз перебувають за кордоном.

Щодо того, чи потрібно для стимулювання повернення українських громадян з-за кордону запроваджувати спеціальні стимули та преференції для них, то 63% надали ствердну відповідь, проти лише 17%.

Розповідаючи про тих, хто наразі не працює, Міщенко наголосив, що цілком очікувано, що у віковій групі 60 років і більше 91% вони відповідають, що не працюють за віком. Ще 2,5% у найстаршій віковій групі відповіли, що їх не беруть на роботу через вік, хоча вони хотіли працювати, 4% не працюють за станом здоров'я.

Водночас 0,6% опитаних заявили, що готові працювати лише до 40-49 років, 15% - за віком, від 50 до 59 років, а найчастіше відповідали, що готові трудитися до 60 років (29%), що відповідає зараз фактичному віку виходу на пенсію.

Крім того, 13% готові працювати у віці від 61 до 65 років, 3% - від 66 до 70 років і 0,6% - від 71 до 100 років. Ще 20% вказали, що взагалі не можуть або не готові працювати, і стільки ж не змогли відповісти.

Опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 6 до 12 червня 2024 року, у ньому взяли участь 2016 респондентів віком від 18 років.