Понад 70% українців вважають, що Україні потрібен мир, але не будь-якою ціною - опитування
В суспільстві зміцнюється консенсус щодо того, що Україні потрібен мир, але не будь-якою ціною – нині з цим погоджуються три чверті респондентів (76,3%), свідчать результати опитування, проведеного Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України.
Як повідомили організатори опитування на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" в середу, у 2023 р. так вважало дві третини (66,6%). З іншого боку частка тих, хто вважає, що краще маленька ганьба, ніж велика війна (37%) знову, як і до повномасштабного вторгнення, переважила частку тих, хто не погоджується з такою постановкою питання (28,6%). У 2023 р. це співвідношення було 18,3% на 45,4%, відповідно.
У сприйманні вибору між ганьбою поразки і військовим опором фіксуються істотні регіональні відмінності: серед мешканців східних областей кількість тих, хто нині вважає маленьку ганьбу кращим для України сценарієм за велику війну, перевищує половину всього населення регіону (53,3%). В центральних і південних областях таку думку поділяє менше третини населення (28,7% і 30,2% відповідно).
Максималістське тлумачення перемоги - повернення всіх окупованих територій, з Донбасом і Кримом включно – вперше підтримало менше половини респондентів (48,5%) (у 2023 р. – 61,5%, ц 2024 р. – 59,1%). При цьому громадська думка з цього питання є вкрай неоднорідною в розрізі регіонів: серед респондентів центральних областей прихильники максималістської перемоги становлять значно менше половини (43,1%), а серед мешканців сходу таких взагалі лише третина (36,7%), у той час як на заході і півдні – понад 60%.
З більш компромісним баченням майбутнього миру – виведенням російських військ за межі територій, захоплених з 24 лютого 2022 року, поверненням Криму і Донбасу шляхом переговорів – нині погоджуються близько 60% респондентів. У 2023 р. таких було удвічі (30,4%), рік тому – у півтора разу менше (39,4%).
Не значно, але зросла кількість респондентів, які вважають, що тих, хто ухиляється від мобілізації, можна зрозуміти – ніхто не хоче помирати – з 54% у 2024 р. до 58,5% цьогоріч. Але частка толерантно налаштованих до ухилянтів респондентів є помітно більшою за частку тих, кому соромно за чоловіків, які сьогодні ховаються від мобілізації – 39% (у 2024 р. таких було трохи більше – 42,9%). Деякі респонденти, вочевидь, засуджують і толерують ухилянство водночас, що вказує на заплутаність і суперечливість ставлення до мобілізації принаймні у частини населення.
Зазначені тенденції до демобілізованості громадської думки певною мірою компенсуються зростанням в нашому суспільстві підтримки відновлення ядерного статусу України. Частка респондентів, які згодні з тим, що для забезпечення власного суверенітету і територіальної цілісності Україна має відновити свій ядерний потенціал, другий рік поспіль перевищує 50%, сягнувши цього року позначки 57,1%. Це найвищий показник за всі роки спостереження.
Опитування проведено Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України методом очних (face-to-face) інтерв’ю 15–25 березня 2025 року. Опитано 1213 респондентів віком від 18 років і старше на підконтрольній Уряду України території. Вибірка репрезентує доросле населення України. Похибка вибірки становить 3,2%.
