Польща після виборів: політичний розкол, економічна реакція та перспективи України
Президентські вибори у Польщі завершилися мінімальним розривом між кандидатами, що підкреслило глибокий розкол у суспільстві. Перемога Кароля Навроцького відповідає загальноєвропейському тренду посилення правих сил, який спостерігається у низці держав ЄС. Ця ситуація викликає занепокоєння серед політичних аналітиків та економічних експертів, які оцінюють її наслідки як для внутрішньополітичної ситуації в Польщі, так і для міжнародних відносин, зазначили політичні експерти у понеділок під час дискусії у пресцентрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна".
Співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян зазначив, що перемога Навроцького може стати каталізатором політичної кризи у Польщі, особливо на тлі дискусій щодо парламентської коаліції. Мінімальний розрив між кандидатами свідчить про відсутність єдиного політичного курсу в країні, підкреслив політолог. Важливо розуміти, що антиукраїнська риторика, яка звучала під час виборчої кампанії, може використовуватися у внутрішньополітичній боротьбі, особливо якщо парламентська конфронтація загостриться.
Водночас Польща має стійку антиросійську позицію, яка навряд чи зміниться найближчим часом. Виборці, що підтримали його кандидатуру, є строкатими: серед них як консервативно налаштовані громадяни, так і прихильники жорсткої риторики щодо України. Втім, його політичний курс може скоригуватися після вступу на посаду, особливо з огляду на обмежені повноваження президента Польщі. Ситуація у регіоні може ускладнитися, якщо політичні сили, що підтримують Навроцького, почнуть активно впливати на курс зовнішньої політики, застеріг Саакян.
Директор Інституту світової політики політолог Євген Магда вважає що виборча кампанія у Польщі негативно вплинула на польсько-українські відносини, що спостерігалося ще з весни 2023 року. Незважаючи на риторику окремих політичних діячів, реальна політична стратегія Варшави може бути більш прагматичною, особливо з огляду на потребу забезпечення безпеки у регіоні. Польща розглядає Україну як важливого партнера у сфері військово-технічного співробітництва, підкреслив Магда. Це залишається ключовим елементом двосторонніх відносин. Водночас у гуманітарній сфері можливе загострення дискусій щодо історичних питань, таких як Волинська трагедія. Українській стороні слід продовжувати діалог на основі конструктивного підходу, що дозволить зберегти стратегічне партнерство між країнами.
Політична ситуація у країні залишається напруженою, адже вибори президента можуть вплинути на стабільність правлячої коаліції. Хоча формально президент не має прямого впливу на парламентську більшість, можливий розпад коаліції може призвести до дострокових парламентських виборів. Позиція прем'єр-міністра Дональда Туска відіграватиме ключову роль у цьому процесі. Експерти зазначають, що нинішня коаліція може зберегтися, якщо її учасники не зацікавлені у виборчій турбулентності.
На міжнародному рівні очікується продовження переговорів про вступ України до НАТО, хоча їх результат залишається невизначеним. Рішення Альянсу залежатиме від загального консенсусу, а позиція США на цьому етапі не передбачає швидкого розгляду питання членства України, зазначив Євген Магда.
Політичний експерт Костянтин Матвієнко під час дискусії висловив думку про те, що фінансові ринки Польщі вже відреагували на результати виборів, що може бути ознакою певної невизначеності серед інвесторів. Зокрема, польський злотий послабшав щодо євро, а вартість цінних паперів знизилася. Це свідчить про побоювання учасників ринку щодо майбутнього політичного курсу країни та його впливу на економічну стабільність. Водночас питання парламентської коаліції залишається відкритим. Серед основних сценаріїв розглядаються збереження чинної коаліції, її переформатування або дострокові парламентські вибори у випадку політичної нестабільності. Якщо парламентський розкол посилиться, можливе проведення виборів, які можуть змінити політичний ландшафт Польщі, підкреслив Матвієнко.
Вибори також вплинули на настрої в польському суспільстві. Ліберальні демократи розчаровані мінімальним розривом між кандидатами та недостатньою мобілізацією електорату, зокрема діаспори. Водночас праві політичні сили розглядають результат як можливість консолідації та подальшого розширення впливу на законодавчу гілку влади, вважає Костянтин Матвієнко.
Перемога Навроцького матиме значний вплив не лише на внутрішньополітичну ситуацію Польщі, а й на міжнародний баланс сил, вважає кандидат політичних наук, ексміністр молоді та спорту України Ігор Жданов. Польща залишається важливим партнером України, особливо у сфері безпеки та оборонної співпраці. Незважаючи на можливі внутрішньополітичні зміни, підтримка Києва у військовому напрямку, найімовірніше, залишиться стабільною, впевнений Жданов. У цьому контексті важливо оцінити позицію Варшави щодо вступу України до НАТО. Це питання буде залежати від загального європейського консенсусу, і наразі швидке ухвалення рішення малоймовірне. Водночас Україна має зберегти активну позицію на міжнародному рівні, враховуючи нові виклики та зміни політичної кон’юнктури.
У контексті польсько-українських відносин прогнозується загострення історичних дискусій, зокрема щодо Волинської трагедії та інших суперечливих питань. Українські експерти закликають до стриманого і конструктивного діалогу, аби зберегти стратегічне партнерство між країнами. Водночас військове співробітництво залишається важливим фактором для Варшави, яка розглядає Київ як ключового партнера у сфері регіональної безпеки.
Щодо перспектив вступу України до НАТО, польська позиція залежатиме від загальноєвропейського консенсусу. Ухвалення відповідного рішення потребує одностайної підтримки членів Альянсу, що на цьому етапі малоймовірно, вважає Ігор Жданов.
Останні події на фронті, зокрема успішна операція СБУ, змінили психологічний фон у країні та можуть вплинути на переговорну позицію Києва на міжнародній арені. Очікується, що новий раунд переговорів у Стамбулі щодо мирного процесу буде нетривалим, оскільки Україна має чітко сформульовані вимоги — безумовне перемир’я, обмін військовополоненими та відсутність визнання територіальних змін, підкреслив політолог.