Українці більше підтримують особисту свободу, ніж колективізм - дослідження Міжнародного інституту свободи

Українці загалом надають перевагу особистій свободі над суспільним добробутом, хоча більшість виступає за баланс цих пріоритетів. Про це свідчать результати соціологічного дослідження Міжнародного інституту свободи, презентовані в залі агентства Інтерфакс-Україна.

Опитування проведене на замовлення Інституту компанією New Image Marketing Group на базі додатку Lemur у першій половині вересня 2025 року. Методологія CAWI, вибірка 1000 респондентів, репрезентативна для дорослого населення інтернет-користувачів 18+ по всій Україні, крім тимчасово окупованих територій. Статистична похибка не перевищує 3,16%.

За даними дослідження, більшість респондентів обирають баланс між свободою особистості та суспільними інтересами. Серед тих, хто робить однозначний вибір, 29% віддають пріоритет особистій свободі, 13% підтримують первинність суспільного добробуту. На тлі воєнного часу значна частка респондентів готова погоджуватися з окремими тимчасовими обмеженнями, проте помітна частина наголошує, що особиста свобода не повинна страждати навіть заради загального блага.

У рейтингу згоди з твердженнями перше місце займає взаємна підтримка у складні часи навіть ціною особистих ресурсів. Далі йдуть установки про право людини жити так, як вважає за потрібне, та про визначальну роль особистих зусиль у досягненні успіху. Пріоритет суспільних інтересів над інтересами індивіда опинився на останньому місці.

За самоідентифікацією поглядів переважають націоналістичні. 17% віднесли себе до ліберальних консерваторів, 5% назвали погляди лібертаріанськими, близько 30% не змогли визначитися з ідеологією. Основні джерела інформації за частотою згадок - Telegram, YouTube, інтернет-сайти, Facebook.

Президент Міжнародного інституту свободи Ярослав Романчук: «Українці готові до ринку і до капіталізму. Це частина нашого ціннісного коду. Благодійність, солідарність і взаємна підтримка стали потужною силою, яка може стати фундаментом розвитку після перемоги». Він наголосив, що ключовим викликом залишається дефіцит розуміння базових економічних понять: «Нам потрібна просвітницька робота щодо економічної свободи, приватної власності та ролі держави. Держава має гарантувати безпеку і права, але не замінювати приватну ініціативу». Також Романчук підкреслив зв’язок підтримки ринкових принципів із довгостроковими результатами зростання: «Там, де підтримка ринкових принципів вища, вищі інвестиції, продуктивність і добробут. Україна може рухатися швидше за умови конкуренції програм і ідей, а не лише облич».

Порівняльний блок із країнами Центральної Європи показав, що в Україні частіше підтримують державне регулювання цін і заробітних плат, ніж у Польщі, тоді як згода з твердженням про право приватного бізнесу самостійно визначати асортимент і ціни нижча - близько 20%. Підтримка ринкової економіки зросла порівняно з 2019 роком, але поступається показникам Польщі та Чехії.

У демографічному розрізі підтримка елементів ринкової економіки частіше властива групам із вищими доходами, молоді 18-29 років та респондентам 55+. За статтю рівень підтримки капіталізму в чоловіків вищий, ніж у жінок.

Директор Міжнародного інституту свободи Михайло Камчатний наголосив, що українці послідовно ставлять інтереси особи вище за інтереси держави та суспільства і водночас демонструють високий рівень солідарності.

Повний звіт і скорочена презентація доступні на сайті Міжнародного інституту свободи.