Дедлайн виконання Україною зобов'язань для підписання угоди про асоціацію з ЄС настане до початку літа - думка

Київ. 8 лютого. IНТЕРФАКС-УКРАЇНА - Останній термін виконання Україною умов для підписання угоди про асоціацію з ЄС настане до початку літа, вважають деякі експерти. "Чіткий месседж: дедлайн - листопад місяць. Очевидно, що після цього, судячи з жорсткої позиції ЄС, далі угоду в такій формі вже не розглядатимуть... Але, з моєї точки зору, цей дедлайн буде ще раніше, тому що, щоб отримати мандат країн і пройти через бюрократичні процедури ЄС, потрібен час, реально це - кінець весни - початок літа. Пізніше - це технічно буде практично неможливо", - сказав заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий на прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" в п'ятницю. Такої самої думки дотримується політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. Він наголосив, що слід розрізняти дедлайн, підписання угоди, який настане в листопаді, і виконання Україною умов. "Є дедлайн виконання зобов'язань. Цей дедлайн, судячи з того, що говорять європейські дипломати, це, справді, кінець травня - початок липня. Думаю, що до кінця весняного сезону, до літніх канікул, ми маємо виконати, може й не все, але більшу частину найважливіших вимог Євросоюзу... які необхідно виконати до підписання угоди", - пояснив експерт. У свою чергу директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов зазначив, що в Брюсселі є "втома від невизначеності у відносинах між Європейським Союзом та Україною". Аналогічна думка і у В.Чалого. Він не вважає жорсткими висловлювання єврокомісара з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефана Фюле, який перебуває з візитом в Україні. "Є втома певна від України, і вже настільки хочеться, мабуть, тим, хто займається цим питанням, дати якісь дуже чіткі сигнали. А пан Фюле був уже сім разів тут. Він спілкується постійно з українськими представниками. Тож він говорив так, щоб не було двох прочитань ", - пояснив В.Чалий. Він вважає, що для єврокомісара візит в Україну був успішним, а для України - "констатацією відкриття вікна можливостей". На думку В.Фесенка, заяви Ш.Фюле і президента Литви Далі Грібаускайте є "передостаннім попередженням" Брюсселя. "Різкі заяви та Штефана Фюле, і президента Литви Далі Грібаускайте, на мій погляд, це - передостаннє європейське попередження. Не останнє, тому що процес дещо розтягнутий у часі, і, схоже, що європейці будуть жорстко моніторити кожну фазу виконання заявлених вимог", - сказав політолог. Водночас він вважає, що критичні оцінки виконання Україною своїх зобов'язань лунатимуть і на самому саміті Україна-ЄС. Крім того, В.Чалий пояснив, що був акцент, щодо важливості не тільки того, які закони ухвалюються, їхні назви, а і їхній зміст. "Зараз, по суті, йдеться про те, що Євросоюз не прийняв деяких законів, ухвалення яких виконувало умови. Це стосується і захисту персональних даних, закон про демографічний реєстр, це стосується антидискримінаційного законодавства, прав меншин і антикорупційного, тобто йдеться про створення антикорупційного органу, що не було зроблено, і перегляд тих позицій, які закріплені в законах із хорошими назвами і неприйнятним для ЄС глуздом", - вважає експерт. Водночас В.Фесенко зазначив, що ця "домашня робота" стосується не лише виконавчої влади, оскільки за закони, ухвалення яких необхідне для виконання умов, необхідно проголосувати у Верховній Раді. "Тому важливе питання стабілізації роботи парламенту. Про це має пам'ятати і опозиція", - наголосив експерт. В.Фесекно також висловив думку, що "в Європі зрозуміли, що частина українських керівників, можливо, занадто спокійна, чомусь порахувала, що угоду може бути підписано автоматично... і у Брюсселі, як мені здається, такі настрої в України вловили. Тож і пішли такі жорсткі заяви та список конкретних позицій, щодо яких необхідно виконати серйозну домашню роботу". На думку політолога В.Карасьова, "Україна перебуває між вибором (євроінтеграції - ІФ) і виборами 2015 року". "Українська влада поки що не вибрала пріоритету для себе: чи ризикувати необранням у 2015-му році... з іншого боку є розуміння, що потрібно робити вибір... До травня в українського керівництва є можливість вирішити, що для неї важливіше: ризик програшу для себе, або стратегічного, геополітичного програшу для України", - вважає експерт. У зв'язку з цим, вважає В.Фесенко, є дилема. "У мене таке передчуття, що коли Віктор Федорович (президент України Віктор Янукович - ІФ) поїде до Москви, то Володимир Володимирович (президент РФ Володимир Путін - ІФ) йому прямим чітким текстом пояснить, що Брюссель Віктору Федоровичу ніяк не допоможе переобратися президентом у 2015 році, а Москва допомогти може політично (я хочу нагадати, його виборці - російськомовні громадяни країни, проросійськи налаштовані, до євроінтеграції ставляться більш стримано)... я вже не кажу про можливу фінансову підтримку у тих чи інших формах", - припустив політолог. Він також висловив думку: "Це серйозна дилема для Віктора Федоровича. Як він її вирішить, думаю, поки що він і сам не знає... думають над цим питанням і ключові гравці його команди".