Українське гендерне законодавство загалом відповідає європейському - соцдослідження
Київ. 18 жовтня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Українське законодавство у сфері забезпечення гендерної рівності загалом відповідає європейським нормам, але в деяких моментах має декларативний характер, свідчать дані дослідження, проведеного Центром Разумкова "Гендерна рівність і розвиток: погляд у контексті європейської стратегії України.
Про це заявила провідний експерт соціальних і гендерних програм Центру Разумкова Ольга Піщуліна на прес-конференції в прес-центрі агентства "Інтерфакс-Україна" у вівторок, представляючи результати дослідження.
"Українське законодавство загалом можна характеризувати як гендерно збалансоване – воно досить добре кореспондується з європейськими, компліментарно, і відповідає європейським традиціям і європейським нормам. Але, незважаючи на зачний процес, проблеми ще є", - сказала експерт.
О. Піщуліна, зокрема, зазначила, що на сьогодні існує "дефіцит політичної волі української влади у здійснення гендерних перетворень".
"Десь не вистачає і розуміння стратегічних переваг гендерної політики, існує також моменти деякої декларативності певних норм... У просуванні ґендерної політики громадські організації роблять набагато більше, ніж державні органи. Тому ми закликаємо державу бути більш активною", - сказала О. Піщуліна.
За її словами, соціологічне дослідження показало, що, хоча гендерна рівність в Україні закріплена законодавчо, але на практиці не завжди дотримується, також гендерна проблематика для українців вписується в загальний контекст проблем, її контекст звужений.
"Українці говорять, що гендерна нерівність є, але має фоновий, не дискримінаційний характер. Тому ситуація в цій сфері неконфліктна", - наголосила О. Піщуліна.
У свою чергу доцент кафедри соціології НУ "Києво-Могилянська академія" Тамара Марценюк зазначила, що Україна програє на тлі європейських країн, оскільки не змогла виконати "Цілі розвитку тисячоліття ООН", прийняті в 2000 році, згідно з яким до 2015 року у Верховній Раді України має бути 30% жінок".
"Ми подолали бар'єр у 10%, зараз у парламенті близько 12% жінок. Але нам має бути соромно, що за ці роки ми не змогли використати повною мірою механізми залучення жінок у велику політику", - наголосила експерт.
Вона зазначила, що квоти на присутність жінок не дотримуються практично всі українські партії, "але важливо, що ми рухаємося до загальноєвропейських стандартів зміни політики".
Т. Марценюк особливо відзначила роботу парламентського міжфракційного об'єднання "Рівні можливості". "Це об'єднання створило громадську раду з гендерних питань, і зараз питання більшого залучення жінок у політику активно лобіюється", - зазначила експерт.
Головний науковий співробітник відділу соціальної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Коваль, який бере участь у соцдослідженні, звернув увагу на наявність певної дискримінації в Збройних силах України.
"Армія це патріархальний інститут, де жінкам відводиться далеко не провідна роль. Є також адміністративно-побутові обмеження – спробуйте знайти берці 37-го, 36-го розміру. Є певне порушення жіночих прав при військовій службі - обширний перелік посад і професій в армії, які жінка займати не може. Нерідка ситуація, коли жінка виконує обов'язки певної професії, але за фактом обіймати цю посаду не може. На це треба звернути увагу і привести у відповідність з міжнародними підходами", - зазначив він.